ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
09 березня 2021 року м. Київ № 640/20948/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І., ознайомившись із клопотанням ОСОБА_1 про поновлення строку для подання відповіді на відзив в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),
На адресу суду 01.03.2021 року від позивача надійшло клопотання про поновлення строку для подання відповіді на відзив, посилаючись на карантинні заходи, запроваджені згідно постанови Кабінету Міністрів України №1236 від 09.12.2020 року.
Так, на підставі статті 121 КАС України з урахуванням процесуальних строків, визначених Законом України №540-ІХ від 30.03.2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), просить поновити строк, встановлений для подання відповіді на відзив.
Також, одночасно з вказаним клопотання від позивача на адресу суду 01.03.2021 року надійшла відповідь на відзив.
Ознайомившись із викладеними доводами позивача в обґрунтування клопотання останнього, дослідивши матеріали справи, що мають значення для правильного вирішення даного питання, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Відповідно до ч. 3 ст. 163 КАС України відповідь на відзив подається в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк подання відповіді на відзив, який дасть змогу позивачу підготувати свої пояснення, міркування та аргументи та відповідні докази, іншим учасникам справи - отримати відповідь на відзив завчасно до початку розгляду справи по суті, а відповідачу - надати учасникам справи заперечення завчасно до початку розгляду справи по суті.
Врахувавши вимоги вищезазначених статей Кодексу, ухвалою суду від 23.10.2020 року про відкриття провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, пунктом 5, зокрема для позивача, встановлено п'ятиденний строк з моменту отримання відзиву на позов.
Суд звертає увагу, що позивач ані у своєму клопотанні, ані у відповіді на відзив чи додатках, поданих до неї, не зазначає та не надає жодних доказів коли останнім отримано відзив.
При цьому, в матеріалах, доданих відповідачем до відзиву, міститься копія конверту, доданого як доказ надіслання відзиву позивачу (ШКІ 0411633234825).
Судом з інформації офіційного сайту «Укрпошта» про відстеження поштового відправлення встановлено, що позивачем вказане поштове відправлення вручено 25.01.2021 року.
Частиною 2 статті 120 КАС України передбачено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Останнім днем строку, який закінчується вказівкою на певний день, вважається цей день (ч. 5 ст. 120 КАС України).
Так, враховуючи те, що позивачу стало відомо про можливість подання відповіді на відзив ще 25.01.2021 року, а отже й строк на подання відповіді на відзив позивачем відраховується саме з цієї дати, суд дійшов висновку, що відповідний строк закінчився 31.01.2021 року.
Згідно з ч. 1. ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
З аналізу вказаної норми КАС України вбачається, що прийняття рішення щодо поновлення встановленого судом строку на виконання процесуальної дії є правом суду. КАС України не передбачає обов'язку суду поновити зазначений строк виключно в разі наявності про це клопотання сторони.
При цьому, враховуючи те, що позивачем у проханні застосування процесуальних строків не конкретизовано частину, пункт або абзац Закону України №540-ІХ від 30.03.2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), суд, проаналізувавши зміст вказаного закону загалом, бере до уваги саме підпункт 3 пункту 12 частини І Закону, яким внесено зміни до розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України та в подальшому змінено Законом України №731-IX від 18.06.2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», пункт 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 48, ст. 436) викласти в такій редакції:
« 3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)».
Однак, суд звертає увагу позивача, що в подальшому, Законом України від 18 червня 2020 року № 731-IX внесено зміни, зокрема до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України, з викладенням в такій редакції:
« 3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином».
З аналізу вказаної норми вбачається, що умовами для поновлення пропущеного процесуального строку є визнання причин їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Враховуючи, вимоги КАС України, а саме - ч. 3 ст. 3 КАС України, відповідно до якої провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи, суд вважає посилання позивача на Закон України від 30 березня 2020 року № 540-IX такими, що не підтверджують наявність підстав для поновлення процесуального строку, адже чинна редакція КАС України не передбачає безумовного продовження процесуальних строків на строк дії карантину.
Щодо посилання позивача на карантинні заходи, запроваджені постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 року №1236, як на підставу пропуску ним процесуального строку, суд, вивчивши вказану постанову КМУ, не встановив жодних об'єктивних обмежень, які б могли стати перепоною для позивача подати відповідь на відзив у строк, визначений судом на підставі ч. 3 ст. 163 КАС України.
У свою чергу позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження зворотнього.
Крім цього, суд звертає увагу позивача, що останній був не позбавлений можливості застосування такого процесуального права, як подання заяви про продовження процесуального строку, визначеного ч. 2 ст. 121 КАС України.
Частиною 1 статті 8 КАС України визначено, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Беручи до уваги викладене у сукупності, клопотання позивача від 01.03.2021 року свідчить про недобросовісне виконання своїх обов'язків останнього, оскільки на думку суду, позивач мав достатній строк для подання відповіді на відзив, а зазначені причини не можуть вважатися поважними, інших доказів поважності пропуску строку не надано, відтак суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання позивача про поновлення строку на подання відповіді на відзив.
Керуючись положеннями статей 45, 77, 121, 159, 166, 167, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку для подання відповіді на відзив.
Ухвала набирає законної сили відповідно до частини першої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, встановлені статтями 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.І. Келеберда