Справа № 947/38691/20
09 березня 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Потоцької Н.В.
розглянувши в порядку ст. 287 КАС України (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про визнання протиправними та скасування постанов,
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) в якому позивач просить:
визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №53604123 від 20.03.2017 року з примусового виконання постанови УПП №062460 від 15.11.2016 року;
визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні №53604123 від 20.03.2017 року з примусового виконання постанови УПП №062460 від 15.11.2016 року;
визнати протиправною та скасувати постанову про арешт майна боржника від 20.03.2017 року у виконавчому провадженні №53604123 від 20.03.2017 року з примусового виконання постанови УПП №062460 від 15.11.2016 року;
визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 06.11.2017 року у виконавчому провадженні №53604123 від 20.03.2017 року з примусового виконання постанови УПП №062460 від 15.11.2016 року;
визнати протиправною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 06.11.2017 року у виконавчому провадженні №53604123 від 20.03.2017 року з примусового виконання постанови УПП №062460 від 15.11.2016 року;
зобов'язати Голосіївський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) видалити усі відомості стосовно виконавчого провадження №53604123 з примусового виконання постанови УПП №062460 від 15.11.2016 року про стягнення з ОСОБА_1 510 грн. із Автоматизованої системи виконавчого провадження.
В обґрунтування позовної заяви позивач зазначає наступне.
03.07.2020 року позивач дізнався про наявність виконавчого провадження №53604123 щодо виконання постанови УПП у м. Києві №062460 від 15.11.2016 року.
Однак, постанова УПП у м. Києві №062460 від 15.11.2016 року скасована рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 16.01.2017 року.
Разом з цим, 20.03.2017 року державним виконавцем винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження (Ідентифікатор доступу 661А9Г07ББВ0, адреса для ознайомлення та онлайн-оплати: https://asvpweb.minjust.gov.ua/) щодо стягнення з позивача 510 грн. за постановою УПП у м. Києві №062460 від 15.11.2016р.
В подальшому винесено ряд постанов у виконавчому провадженні.
06.11.2017 року державним виконавцем винесено Постанову про закінчення виконавчого провадження у відповідності до п.9 частини першої статті 39, статтею 40 Закону України "Про виконавче провадження" у зв'язку зі сплатою в повному обсязі боргу, виконавчого збору та витрат на виконавче провадження.
Про наявність будь-яких судових рішень стосовно позивача, які підлягали примусовому виконанню, не було відомо, жодних документів, пов'язаних із виконанням судового рішення не було отримано.
Відкриття виконавчого провадження 20.03.2017 року було незаконним, та необґрунтованим, адже рішення, яке б підлягало виконанню стосовно ОСОБА_1 , було на той час вже скасовано.
ОСОБА_1 ніколи не сплачувався за цим провадженням жоден штраф.
Таким чином, державним виконавцем Голосіївським РВДВС міста Київ ГТУЮ було порушено п.1 ч.2 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції, яка діяла на час проведення виконавчих дій): здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом, оскільки він виконував скасоване судове рішення.
Процесуальні дії
Ухвалою суду від 02.03.2021 року відкрито провадження у справі з урахуванням особливостей, передбачених ст. 287 КАС України.
02.03.2021 року ухвала, судова повістка та позов з додатками направлені на електронні адреси:
ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 (зазначено особисто у позові).
Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) - golosrvdvs@gmail.com (зазначена на офіційному сайті).
Повідомленнями, що надійшли на поштову адресу n.pototska@adm.od.court.gov.ua, підтверджено доставлення документів позивачу та відповідачу.
Згідно ч.1-3 ст. 268 КАС України, у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності кур'єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв'язку.
Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб - порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.
Крім того, ухвала про відкриття провадження по справі, відповідно до ч. 2 ст. 268 КАС України, оприлюднена судом на веб - порталі судової влади України (http://adm.od.court.gov.ua.) та в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Справа розглянута в порядку письмового провадження.
15.11.2016 року УПП в м. Києві складено постанову №062460 щодо ОСОБА_1 .
Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 16.01.2017 року по справі №752/19377/16-а постанова №062460 від 15.11.2016 року скасована.
Постанова суду набрала законної сили 06.02.2017 року, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень.
20.03.2017 року державним виконавцем Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження (Ідентифікатор доступу 661А9Г07ББВ0, адреса для ознайомлення та онлайн-оплати: https://asvpweb.minjust.gov.ua/) щодо стягнення 510,00 грн. за постановою УПП в м. Києві №062460 від 15.11.2016 року.
20.03.2017 року державним виконавцем винесено Постанову про стягнення виконавчого збору в сумі 51,00 грн.
20.03.2017 року державним виконавцем винесено Постанову про арешт майна боржника.
06.06.2017 року державним виконавцем винесено Постанову про повернення виконавчого документа стягувачу (у зв'язку із неможливістю виконання).
06.11.2017 року державним виконавцем винесено Постанову про скасування процесуального документа, якою скасовано Постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 06.06.2017 року.
06.11.2017 року державним виконавцем винесено Постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження в сумі 154,00 грн.
06.11.2017 року державним виконавцем винесено Постанову про закінчення виконавчого провадження, якою встановлено, що боржником борг відповідно до виконавчого документа, виконавчий збір та витрати на проведення виконавчих дій сплачені в повному обсязі. Також припинено чинність арешту майна боржника, застосованого Постановою від 20.03.2017 року.
15.07.2020 року за вих. №53604123 на адресу представника позивача (адвоката Гловюк І.В.) надійшов лист від Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції яким повідомлено, що відповідно перевірки автоматизованої системи виконавчих проваджень, станом на 15.07.2020 року виконавчі документи відносно ОСОБА_1 до відділу не надходили та на виконанні не перебувають.
14.08.2020 року за вих. №53604123 надійшов на адресу представника позивача (адвоката Гловюк І.В.) надійшов лист якому повідомлено, що боржником відповідно до виконавчого документа, виконавчий збір та витрати на проведення виконавчих дій сплачені в повному обсязі.
Статтями 1 і 8 Конституції України проголошено, що Україна є правовою державою, де діє верховенство права.
У ч. 2 ст. 19 Конституції України згадано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При цьому, у ч.1 ст.68 Конституції України також згадано, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Отже, усі без виключення суб'єкти права на території України зобов'язані дотримуватись існуючого у Державі правового порядку, а суб'єкти владних повноважень (органи публічної адміністрації) додатково обтяжені ще й обов'язком виконувати доведені законом завдання виключно за наявності приводів та способом, чітко обумовленими законом.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
В силу статей 1, 5 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, законами та нормативно-правовими актами.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 1404-VІІІ виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Частиною п'ятою вказаної статті встановлено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
Як встановлено судом, постанова про відкриття виконавчого провадження винесена державним виконавцем 20.03.2017 року, тобто через 41 день після того, як постанова Голосіївського районного суду м. Києва по справі №752/19377/16-а про скасування постанови УПП в м. Києві №062460 набрала законної сили.
Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 129 та ч. 1 ст. 129-1 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Зазначений принцип отримав подальше закріплення у нормах судоустрійного і процесуального законодавства.
Обов'язковий характер судового рішення, яке ухвалюється іменем України, підкреслює авторитет судової влади, оскільки жодне рішення інших органів не може прийматись іменем України. Вимога про ухвалення судових рішень іменем України випливає з теорії поділу влади, згідно з якою судова влада є гілкою державної влади України, а тому рішення судів є уособленням волевиявлення держави і, відповідно, їх виконання має бути гарантовано державою. Саме тому обов'язковість судових рішень забезпечується державою.
Відтак, постанова про відкриття виконавчого провадження №53604123 від 20.03.2017 року з примусового виконання постанови УПП №062460 від 15.11.2016 року підлягає скасуванню.
Статтею 4 КАС України визначено, що похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
В даній справі вимоги про визнання протиправними і скасування постанов про:
стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні №53604123 від 20.03.2017 року,
арешт майна боржника від 20.03.2017 року у виконавчому провадженні №53604123 від 20.03.2017 року,
стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 06.11.2017 року у виконавчому провадженні №53604123 від 20.03.2017 року,
закінчення виконавчого провадження від 06.11.2017 року у виконавчому провадженні №53604123 від 20.03.2017 року є похідними позовними вимогами від основної - про відкриття виконавчого провадження.
Зважаючи на те, що суд дійшов висновку про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, похідні позовні вимоги також підлягають задоволенню.
Щодо зобов'язання Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) видалити усі відомості стосовно виконавчого провадження №53604123 з примусового виконання постанови УПП №062460 від 15.11.2016 року про стягнення з ОСОБА_1 510 грн. із Автоматизованої системи виконавчого провадження.
Наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 року №2432/5 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 серпня 2016 р. за № 1126/29256) затверджено «Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження».
Розділ ІІ. Реєстрація вхідної і вихідної кореспонденції
7. Внесення змін, видалення реєстраційних даних вхідної та вихідної кореспонденції, у тому числі виконавчих документів, не допускаються, крім випадків виправлення технічних помилок, описок чи доповнення реєстраційних даних відомостями, отриманими під час проведення виконавчих дій, про що виноситься відповідна постанова.
X. Єдиний реєстр боржників
7. У разі скасування постанови про відкриття виконавчого провадження відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу "заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом". Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб'єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову в зобов'язанні видалити усі відомості із Автоматизованої системи виконавчого провадження, оскільки це не передбачено чинним законодавством України.
Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Крім того, у справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Згідно зі ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Керуючись ст. ст. 2-9, 242, 246, 250, 251, 255, 287 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправними та скасування постанов - задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №53604123 від 20.03.2017 року з примусового виконання постанови УПП №062460 від 15.11.2016 року.
Визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні №53604123 від 20.03.2017 року з примусового виконання постанови УПП №062460 від 15.11.2016 року.
Визнати протиправною та скасувати постанову про арешт майна боржника від 20.03.2017 року у виконавчому провадженні №53604123 від 20.03.2017 року з примусового виконання постанови УПП №062460 від 15.11.2016 року.
Визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 06.11.2017 року у виконавчому провадженні №53604123 від 20.03.2017 року з примусового виконання постанови УПП №062460 від 15.11.2016 року.
Визнати протиправною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 06.11.2017 року у виконавчому провадженні №53604123 від 20.03.2017 року з примусового виконання постанови УПП №062460 від 15.11.2016 року.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених статтею 287 КАС України, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), телефон: НОМЕР_2 )
Голосіївський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (03022, м.Київ, вул. Ломоносова, буд.22/15, код ЄДРПОУ 34999976, телефон: (044) 258 77 69)
Головуючий суддя Потоцька Н.В.
.