239/116/21
2-о/239/17/2021
Іменем України
02 березня 2021 року Новогродівський міський суд Донецької області у складі головуючого судді Любчика О.В., за участю секретаря судового засідання Рудакової Т.Ю., без участі сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новогродівка Донецької області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Новогродівський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про встановлення факту народження дитини,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту народження дитини, в якій зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 її дочка ОСОБА_2 в Ялтинському родильному будинку Республіки Крим народила дитину чоловічої статі. З метою зареєструвати факт народження дитини та отримати свідоцтво про народження дитини, ОСОБА_1 звернулася до Новогродівського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану, проте їй було відмовлено, оскільки медичний документ про народження, виданий на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження. Просить встановить факт народження у матері ОСОБА_2 дитини чоловічої статі, ІНФОРМАЦІЯ_2 . Встановлення факту народження дитини необхідно для здійснення реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження дитини та отримання свідоцтва про народження.
Заявник в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала заяву про розгляд справи без її участі.
Новогродівський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), повідомлений про час і місце розгляду справи. Представник до суду не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі.
З урахуванням ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв'язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 .
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорту громадянина України, серії НОМЕР_2 , виданого Новогродівським МВМ Селидівського МВ ГУМВС України в Донецькій області 22 червня 2012 року.
Відповідно до Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про відсутність актового запису цивільного стану №00029550981 від 12.02.2021 щодо ОСОБА_2 в реєстрі відсутня інформація щодо актового запису про шлюб.
Згідно з медичним свідоцтвом про народження серії 35 № 028335 від 05 жовтня 2020 року, виданого медичним закладом в м. Ялта Республіки Крим, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 народила хлопчика.
Крім того, на підтвердження факту народження дитини ОСОБА_2 заявником надано копії обмінної карти пологового стаціонара.
Як вбачається з листа № 20.38-14/31 від 12 лютого 2021 року Новогродівський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) відмовив у проведенні державної реєстрації народження дитини посилаючись на те, що відповідно до частини четвертої статті 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація народження проводиться на підставі визначених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я документів, що підтверджують факт народження. За відсутності документа закладу охорони здоров'я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження. Аналіз документів, представлених заявником, свідчить, що наданий заявником медичний документ не відповідає формі, визначеній наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08 серпня 2006 року № 545 «Про впорядкування ведення медичної документації, яка засвідчує випадки народження і смерті», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за № 1150/13024.
Відповідно до ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.
Відповідно до частин 3, 4 ст.13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація народження дитини проводиться не пізніше одного місяця з дня її народження. Підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я документи, що підтверджують факт народження. За відсутності документа закладу охорони здоров'я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження.
За положеннями пункту 2 частини 1 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану громадян підставами для проведення державної реєстрації народження дитини є, зокрема, медичне свідоцтво про народження (форма № 103/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024 (далі - медичне свідоцтво про народження), що видається закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування та форми власності, де приймаються пологи. У разі народження дитини поза закладом охорони здоров'я державна реєстрація народження проводиться на підставі медичного свідоцтва про народження або медичної довідки про перебування дитини під наглядом лікувального закладу (форма № 103-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08 серпня 2006 року № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за № 1150/13024 (із змінами) (далі - медична довідка про перебування дитини під наглядом лікувального закладу), та висновку про підтвердження факту народження дитини поза закладом охорони здоров'я за формою, встановленою у додатку 3 до Порядку підтвердження факту народження дитини поза закладом охорони здоров'я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 січня 2013 року № 9.
Відповідно до приписів Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15 квітня 2014 року, будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий цими органами та/або особами є недійсним і не створює правових наслідків.
Разом із тим, суд вважає за необхідне, вирішуючи питання щодо оцінки доказів по справі про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, брати до уваги практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до українського законодавства має застосовуватись судами при розгляді справ як джерело права. Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення.
Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що, виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади.
Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.
Враховуючи наведену практику ЄСПЛ, а також ключове значення, яке має встановлення факту народження особи для реалізації майнових та особистих немайнових прав заявників, рішення суду в такій категорії справ має ґрунтуватись на дотриманні вимог статті 263 ЦПК України щодо повного і всебічного з'ясування обставин справи на підставі всіх поданих особами, які беруть участь у справі, доказів у сукупності, в тому числі з урахуванням документів, які видані органами та установами, що знаходяться на такій території.
Таким чином, документи, видані органами та установами (зокрема, медичними закладами), що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, як виняток можуть братись до уваги судом та оцінюватись разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв'язку під час розгляду справ у порядку статті 317 ЦПК України.
Враховуючи наведене, а також ключове значення, яке має встановлення факту народження, для реалізації майнових та особистих немайнових прав дитини, суд, як виняток, приймає до уваги вищезазначені докази та вважає, що заяву слід задовольнити, встановивши факт народження ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 дитини чоловічої статі в місті Ялта Автономної Республіки Крим, що надасть можливість отримати заявником видане державним органом України свідоцтво про народження.
За таких обставин, заяву слід задовольнити.
З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 76-81, 293, 316, 317, 319 ЦПК України, суд
вирішив:
заяву задовольнити.
Встановити факт народження ІНФОРМАЦІЯ_1 дитини чоловічої статі в місті Ялта Автономної Республіки Крим, Україна, мати дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженка міста Селидове Донецької області, громадянка Україна.
Допустити негайне виконання рішення суду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду через Новогродівський міський суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: Любчик О.В.