Справа № 256/769/13
Провадження № 2-в/185/12/21
25 лютого 2021 року м.Павлоград
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Перекопського М.М.,
за участю секретаря судового засідання Мерцалової Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі № 256/769/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
встановив:
Ухвалою суду від 14 січня 2021 року Павлоградському міськрайонному суду Дніпропетровської області доручено відновити втрачене судове провадження у цивільній справі № 256/769/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
В судове засідання учасники справи не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.
Суд, дослідивши зібрані матеріали, приходить до наступного.
Відповідно до ст. 488 ЦПК України відновлення втраченого повністю або частково судового провадження в цивільній справі закінченій ухваленням судового рішення або в якій провадження закрите, проводиться в порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно ст. 490 ЦПК України заява про відновлення втраченого судового провадження подається до суду, який ухвалив рішення по суті справи або постановив ухвалу про закриття провадження у справі.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" та розпорядження голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 2710/38-14 від 02.09.2014 року, визначено територіальну підсудність справ підсудних Калінінському районному суду м. Донецька - Павлоградському міськрайонному суду Дніпропетровської області.
Згідно до ч. 1 ст. 494 ЦПК України - на підставі зібраних і перевірених матеріалів суд постановляє ухвалу про відновлення втраченого провадження або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити.
Відповідно до ч. 2 ст. 494 ЦПК України в ухвалі суду про відновлення втраченого судового провадження зазначається, на підставі яких конкретно даних, поданих суду і досліджених у судовому засіданні, суд вважає установленим зміст відновленого судового рішення, наводяться висновки суду про доведеність того, які докази досліджувались судом і які процесуальні дії вчинялись з втраченого провадження.
В Єдиному державному реєстрі судових рішень (ЄДРСР) по цивільній справі № 256/769/13-ц наявним є рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 17 квітня 2013 року (реєстраційний номер 30838005).
Цивільна справа № 256/769/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської не надходила та не передавалася.
У зв'язку з вищевикладеним суд вважає, що йому надано достатньо матеріалів для відновлення втраченого судового провадження в частині рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 17 квітня 2013 року.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 81, 258-260, 493, 494 ЦПК України, суд -
постановив:
Відновити втрачене судове провадження у цивільній справі № 256/769/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в частині рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 17 квітня 2013 року.
Вважати встановленим зміст відновленого рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 17 квітня 2013 року по справі № 256/769/13-ц в такій редакції:
«Справа № 256/769/13-ц
2/256/502/2013
Заочне
17 квітня 2013 року
Калінінській районний суд м. Донецька в Донецькій області в складі:
головуючої судді - Токарєвої Н.М.,
при секретарі - Даткової К.В., за участю:
представника позивача ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» - Крамаренко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариство «Комерційний банк «Український фінансовий світ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
05.02.2013 року позивач Публічного акціонерного товариство «Комерційний банк «Український фінансовий світ» звернувся до Калінінського районного суду м. Донецька з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
У позовній заяві позивач вказав, що 24.07.2008 року між ТОВ КБ «УФС», правонаступником якого відповідно до п.1.1 Статуту є ПАТ «КБ «УФС» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №008/866Кс, відповідно до якого позивачем надано, а відповідачем ОСОБА_1 отримано кредит в розмірі 15 000 гривень зі сплатою 28% річних та кінцевим терміном повернення кредиту 23.07.2011 рогу згідно графіку. Згідно п.3.3.1 договору видача кредиту проводиться шляхом перерахування коштів з кредитного рахунку банку на картковий рахунок позичальника № НОМЕР_1 . Відповідно до п.3.4.2 договору позичальник зобов'язується повертати кредит на рахунок № НОМЕР_2 . Позивач свої зобов'язання щодо надання кредиту виконав у повному обсязі. Кредитні кошти в повному обсязі отримані відповідачем ОСОБА_1 , що підтверджується випискою з рахунків № НОМЕР_2 , НОМЕР_1 в ПАТ «КБ «УФС». В зв'язку з неповерненням кредитних коштів в строки обумовлені договором, позивачем здійснено перенесення заборгованості на рахунок прострочених сум № НОМЕР_3 . Згідно п.3.4.4. договору нараховані відсотки позичальник сплачує банку в період з 01 по 15 число кожного місяця, наступного за місяцем нарахування на рахунок № НОМЕР_4 . В зв'язку з несплатою відсотків в строки обумовлені договором, позивачем здійснено перенесення заборгованості на рахунок прострочених сум № НОМЕР_5 . Згідно п.3.4.2. договору позичальник зобов'язується вчасно повернути кредитні кошти та сплачувати відсотки за користування кредитом у терміни, встановлені договором. Відповідачем ОСОБА_1 своїх зобов'язань щодо повернення кредиту та сплати відсотків не виконано. З метою забезпечення вимог позивача, що витікають з договору, між позивачем та ОСОБА_2 24.07.2008 року укладено договір поруки №008/866Кс/П, відповідно до якого відповідач ОСОБА_2 зобов'язався у разі порушення з боку відповідача ОСОБА_1 умов договору виконати зобов'язання відповідача ОСОБА_1 за договором. Відповідно до п.1.1. зазначеного договору поруки в разі порушення відповідачем ОСОБА_1 обов'язку за договором відповідач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 відповідають перед позивачем, як солідарні боржники. Згідно п.2.4. договору поруки, якщо при настанні строку платежу(ів), встановлених кредитним договором, вони не будуть сплачені боржником, кредитор письмово повідомляє поручителя про прострочення платежів та необхідність їх здійснення. При цьому поручитель зобов'язується протягом трьох робочих днів з моменту отримання повідомлення виплатити кредитору несплачені боржником суми. Відповідно, позивачем на адресу відповідача ОСОБА_2 25.01.2013 року направлено вимогу про виконання зобов'язань за договором, вимога відповідачем ОСОБА_2 не виконана. Таким чином, станом на 24.01.2013 року становить 31793 гривень, з яких: - прострочена заборгованість по кредиту (рах. № НОМЕР_3 ) - 13333,31 грн.; - прострочена заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом за період з 16.12.2008 року по 31.12.2012 року (рах.№ НОМЕР_5 ) - 9299,80 гривень; - заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом за період з 01.01.2013 року по 20.01.2013 року (рах. № НОМЕР_4 ) - 204,57 гривень; - пеня за несвоєчасну сплату сум кредиту за період з 16.12.2008 року по 24.01.2013 року - 6156,96 грн.; - витрати по оплаті судового збору у сумі 229, 40 гривень; - пеня за несвоєчасну сплату нарахованих відсотків за період з 16.12.2008 року по 24.01.2013 року - 2798,36 грн. Позивач просив суд стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором в розмірі 31793 гривень та витрати по оплаті судового збору у сумі 317, 93 гривень.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 , підтримала позовні вимоги і дала пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві.
Відповідачи ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у судове засідання не з'явились. Про день, час і місце розгляду справи були сповіщені у порядку ст. 74 ЦПК України, що підтверджується представленими в матеріалах справи документами. Від відповідачів не надійшло до суду повідомлення про причини неявки. У справі мається достатньо матеріалів про права і взаємини сторін, суд приходить до висновку про можливість розглянути дану справу заочно під час відсутності відповідачів на підставі наявних досліджених у судовому засіданні доказів відповідно до вимог ст. 224 ЦПК України.
Представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.
Розглянувши цивільну справу в межах заявлених вимог, дослідивши матеріали справи і докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до вимог ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; припинення дії, яка порушує право.
Стаття 57 ЦПК України передбачає, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін та інших обставин, що мають істотне значення для вирішення справи.
Згідно до вимог ст. 60 ч.ч. 1, 4 ЦПК України, кожна із сторін зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У відповідності до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Як встановлено у судовому засіданні, що 24.07.2008 року між ТОВ КБ «УФС», правонаступником якого відповідно до п.1.1 Статуту є ПАТ «КБ «УФС» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №008/866Кс, відповідно до якого позивачем надано, а відповідачем ОСОБА_1 отримано кредит в розмірі 15 000 гривень зі сплатою 28% річних та кінцевим терміном повернення кредиту 23.07.2011 рогу згідно графіку.
Згідно п.3.3.1 договору видача кредиту проводиться шляхом перерахування коштів з кредитного рахунку банку на картковий рахунок позичальника № НОМЕР_1 . Відповідно до п.3.4.2 договору позичальник зобов'язується повертати кредит на рахунок № НОМЕР_2 . Позивач свої зобов'язання щодо надання кредиту виконав у повному обсязі. Кредитні кошти в повному обсязі отримані відповідачем ОСОБА_1 , що підтверджується випискою з рахунків № НОМЕР_2 , НОМЕР_1 в ПАТ «КБ «УФС». В зв'язку з неповерненням кредитних коштів в строки обумовлені договором, позивачем здійснено перенесення заборгованості на рахунок прострочених сум № НОМЕР_3 .
Згідно п.3.4.4. договору нараховані відсотки позичальник сплачує банку в період з 01 по 15 число кожного місяця, наступного за місяцем нарахування на рахунок № НОМЕР_4 . В зв'язку з несплатою відсотків в строки обумовлені договором, позивачем здійснено перенесення заборгованості на рахунок прострочених сум № НОМЕР_5 .
Згідно п.3.4.2. договору позичальник зобов'язується вчасно повернути кредитні кошти та сплачувати відсотки за користування кредитом у терміни, встановлені договором. Відповідачем ОСОБА_1 своїх зобов'язань щодо повернення кредиту та сплати відсотків не виконано.
З метою забезпечення вимог позивача, що витікають з договору, між позивачем та ОСОБА_2 24.07.2008 року укладено договір поруки №008/866Кс/П, відповідно до якого відповідач ОСОБА_2 зобов'язався у разі порушення з боку відповідача ОСОБА_1 умов договору виконати зобов'язання відповідача ОСОБА_1 за договором. Відповідно до п.1.1. зазначеного договору поруки в разі порушення відповідачем ОСОБА_1 обов'язку за договором відповідач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 відповідають перед позивачем, як солідарні боржники.
Згідно п.2.4. договору поруки, якщо при настанні строку платежу(ів), встановлених кредитним договором, вони не будуть сплачені боржником, кредитор письмово повідомляє поручителя про прострочення платежів та необхідність їх здійснення. При цьому поручитель зобов'язується протягом трьох робочих днів з моменту отримання повідомлення виплатити кредитору несплачені боржником суми.
Відповідно, позивачем на адресу відповідача ОСОБА_2 25.01.2013 року направлено вимогу про виконання зобов'язань за договором, вимога відповідачем ОСОБА_2 не виконана.
Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Частина 2 статті 551 ЦК України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно п.п.5.1. договору за невиконання або неналежне виконання прийнятих на себе зобов'язань позичальник сплачує банку неустойку, передбачену цим договором, а також відшкодовує збитки. Відповідно до п.5.2 договору за несвоєчасну сплату сум кредиту та/або відсотків за користування кредитом позичальник сплачує банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення за кожний день прострочення.
Таким чином, станом на 24.01.2013 року становить 31793 гривень, з яких: - прострочена заборгованість по кредиту (рах. № НОМЕР_3 ) - 13333,31 грн.; - прострочена заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом за період з 16.12.2008 року по 31.12.2012 року (рах.№ НОМЕР_5 ) - 9299,80 гривень; - заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом за період з 01.01.2013 року по 20.01.2013 року (рах. № НОМЕР_4 ) - 204,57 гривень; - пеня за несвоєчасну сплату сум кредиту за період з 16.12.2008 року по 24.01.2013 року - 6156,96 грн.; - витрати по оплаті судового збору у сумі 229, 40 гривень; - пеня за несвоєчасну сплату нарахованих відсотків за період з 16.12.2008 року по 24.01.2013 року - 2798,36 грн.
Враховуючи викладене, в силу ст.ст. 543, 554 ЦК України суд приходить до висновку, що відповідач відповідно до умов кредитного договору, зобов'язаний виплачувати платежі в строки, вказані в кредитному договорі, проте він свої обов'язки не виконав, внаслідок чого утворилася заборгованість за кредитним договором на момент звернення у суд, загальна сума заборгованості відповідачів перед позивачем складає 31793 гривень.
Також, суд приходить до висновку, що діями відповідача були порушені вищезгадані договірні зобов'язання, виконання яких було прострочене, у зв'язку з чим, на підставі ст.ст. 526, 546, 549 ЦК України, вказана сума заборгованості по кредиту, по відсотках, по пені повинна бути стягнута з відповідача на користь позивача, при цьому обставин, що звільняють відповідача від відповідальності за прострочення виконання даного зобов'язання судом не встановлено.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. За умовами ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно п.8.7. договору сторони домовились про встановлення строку позовної давності тривалістю десять років, що регламентовано та не протирічить ст.259 ЦК України.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України всі судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються на відповідачів, тому сплачена позивачем сума судового збору 317, 93 гривень підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 509, 526, 543, 546, 549, 554, 610-612, 617, 625, 1050, 1054 ЦК України, Законом України “Про банки і банківську діяльність”, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212, 213, 214, 215, 224, 226, 228 ЦПК, суд -
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариство «Комерційний банк «Український фінансовий світ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , іпн. НОМЕР_6 , яка зареєстрована на за адресою: АДРЕСА_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , іпн. НОМЕР_7 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , на користь Публічного акціонерного товариство «Комерційний банк «Український фінансовий світ» суму заборгованості за кредитом 31793 гривень.
Стягнути з солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , іпн. НОМЕР_6 , яка зареєстрована на за адресою: АДРЕСА_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , іпн. НОМЕР_7 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , на користь Публічного акціонерного товариство «Комерційний банк «Український фінансовий світ» суму судового збору у розмірі 317, 93 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте Калінінським районним судом м. Донецька за письмовою заявою відповідачів. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області протягом десяти днів з дня його оголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Токарєва Н.М.»
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у п'ятнадцятиденний строк безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду або через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області.
Суддя М. М. Перекопський