Справа № 203/570/21
Провадження № 3/0203/778/2021
17.02.2021 року у місті Дніпрі суддя Кіровського районного суду м. Дніпропетровська Ханієва Ф.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли зі Східного територіального управління військової служби правопорядку Міністерства оборони України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого навідником у військовій частині, за ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
10.02.2021 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська зі Східного територіального управління військової служби правопорядку Міністерства оборони України надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення, зокрема протокол про адміністративне правопорушення ДН 2/54 від 08.02.2021 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого навідником у військовій частині, за ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП).
У судове засідання з'явилась особа, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який повністю визнав свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Під час судового засідання ОСОБА_1 пояснив, що повністю визнає свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП. Також ОСОБА_1 зазначив, що так сталось, бо він згадував тих, з ким він служив раніше та хто вже помер. З протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 був ознайомлений та підписав його.
Суд, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, доходить наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 07.02.2021 року близько 18:30 години старший сержант ОСОБА_1 прибув до військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) за адресою: АДРЕСА_2 , де перебував на стаціонарному обстеженні, в стані алкогольного сп'яніння. Він був замічений посадовими особами військової частини НОМЕР_1 з характерними ознаками алкогольного сп'яніння, після чого щодо старшого сержанта ОСОБА_1 був складений акт медичного огляду № 53 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до вказаного акту, старший сержант ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння. Таким чином, 07.02.2021 року ОСОБА_1 перебував на території військової частини НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння. Протокол складений у присутності двох свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ат підписаний ними. Тим самим ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, а саме: розпивання алкогольних напоїв військовослужбовцем на території військової частини, або поява на території військової частини в нетверезому стані в умовах особливого періоду, тест на алкоголь від 07.02.2021 року № 315.
У ході судового розгляду матеріалів справи про адміністративні правопорушення судом було встановлено, що дії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вірно кваліфікуються за ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Винуватість ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, підтверджується наступними доказами, що наявні в матеріалах справи:
- протоколом про адміністративне правопорушення ДН 2/54 від 08.02.2021 року, в якому зафіксовано подію, яка описана вище;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 , наданими в протоколі, відповідно до яких останній визнав свою вину у повному обсязі;
- копією військового квитка серії НОМЕР_2 від 10.01.2018 року (дублікат);
- витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) Міністерства оборони України від 04.01.2021 року № 1, відповідно до якого з 01.01.2021 року, в тому числі старший сержант ОСОБА_1 , навідник 3 механізованого відділення 3 механізованого взводу 1 механізованої роти 1 механізованого батальйону на посаду командира бойової машини-командира 3 механізованого відділення 3 механізованого взводу 1 механізованої роти 1 механізованого батальйону, ВОС - 121144А/182, тарифний розряд - 9, ШПК - «сержант», вважається таким, що прийняв справи та посади і приступили до виконання службових обов'язків за посадами з відповідними посадовими окладами;
- службовою характеристикою старшого сержанта ОСОБА_1 , за висновком якої останній займаній посаді не відповідає;
- копією посвідчення учасника бойових дій від 06.11.2020 року серії НОМЕР_4 ;
- на підтвердження перебування ОСОБА_1 на стаціонарному лікуванні в терапевтичному відділенні суду надані копії: виписного епікризу із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 239; копії пояснень медичної сестри терапевтичного відділення від 07.02.2021 року та провідного терапевта від 07.02.2021 року;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 08.02.2021 року, відповідно до яких він пояснив, що прибув до військового госпіталю військової частини НОМЕР_5 21.01.2021 року з метою проходження ВЛК та знаходився на стаціонарному обстеженні у терапевтичному відділенні; 07.02.2021 року він прокинувся о 07 годині ранку та пішов проходити процедури. Після проходження процедур він взяв пропуск та пішов за межі військової частини НОМЕР_5 з метою придбання продовольчих товарів. За маршрутом слідування до продовольчого магазину він зайшов до кафе з метою випити 150 грам коньяку. Після цього він вийшов з кафе та зайшов до продовольчого магазину. Після того, як він купив все необхідне, він пішов у зворотному напрямку до військової частини НОМЕР_5 та направився до своєї палати відпочивати. Через тридцять хвилин його покликав лікар ОСОБА_4 , який наказ йому здати кров та вміст алкоголю у крові. Аналіз крові показав вміст алкоголю в крові, тому ОСОБА_1 пішов до палати очікувати представників ВСП. Свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення ОСОБА_1 визнав повністю;
- актом медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 53, дата заповнення 07.02.2021 року о 22:20 години, дата і година огляду 07.02.2021 року о 22:30 годині, висновок за результатами огляду: ознаки алкогольного сп'яніння;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів Алконт-М № 00219, результат огляду: позитивна = 2,02 проміле (‰); ОСОБА_1 погодився з результатами огляду та підписав акт; акт складений у присутності двох свідків та підписаний ними ( ОСОБА_5 , ОСОБА_6 );
- квитанцією з результатами проведеного тесту за допомогою технічного приладу алкотестера Алконт-М до протоколу ДН № 2/54; дата тесту 07.02.2021 року 23:32 годині, результат = 2,02 проміле (‰); придатність вказаного технічного засобу до використання підтверджується наданими суду копіями свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 12-02/1985, чинне до 02.09.2021 року, свідоцтва про державну реєстрацію № 9085/2009 медичного виробу Аналізатор вмісту парів алкоголю «Алконт».
Суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 172-20 КУпАП (в редакції станом на час вчинення адміністративного правопорушення), дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду, тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот п'ятнадцяти до двохсот вісімдесяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від семи до десяти діб.
У відповідності до ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ст. ст. 245, 280 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Під час розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення суд повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КУпАП, адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Згідно з положеннями ст. 9 Конституції України та ст. 17, ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України», Суд вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.
Суд, керуючись принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України», зазначає, що доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Так, зокрема, винуватість ОСОБА_1 поза розумним сумнівом доводиться обставинами, викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення, письмовими поясненнями, результатами огляду на стан алкогольного сп'яніння. Вказані докази оцінені за внутрішнім переконанням суду, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і справедливістю.
Суд, аналізуючи докази по справі з точки зору їх належності, допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, вважає вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, доведеною повністю.
За загальними правилами накладення стягнення за адміністративне правопорушення, встановленими ст. 33 КУпАП, стягнення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
З урахуванням обставин справи та особи правопорушника, суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 в межах санкції адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двохсот п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 3655,00 грн.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується, особою, на яку накладено таке стягнення в розмірі, передбаченому п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», а саме: 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 454,00 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33-36, ч. 3 ст. 172-20, ст.ст. 221, 245, 276, 277, 283-287 КУпАП, суд,
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 3655,00 грн (три тисячі шістсот п'ятдесят п'ять гривень 00 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 454,00 грн (чотириста п'ятдесят чотири гривні 00 копійок).
Штраф має бути сплачений не пізніше, як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.
У разі несплати штрафу у вищезазначений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 місяці.
Постанова може бути оскаржена в 10-денний строк з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Ф.М. Ханієва