Справа №203/1824/18
Провадження №2/0203/30/2021
04.03.2021 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Католікяна М.О.,
при секретарі Дзьомі Ю.О.,
з участю:
-позивача ОСОБА_1 ;
-представниці позивача ОСОБА_2 ;
-представника відповідачки ОСОБА_3 ;
-представниці відповідачки ОСОБА_4 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , треті особи - управління-служба у справах дітей Центральної районної в місті Дніпрі ради, орган опіки та піклування Павлоградської міської ради, про усунення перешкод у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною,
1. 23 травня 2018 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа - орган опіки та піклування Центральної районної в м. Дніпрі ради, про визначення порядку участі батька у спілкуванні з дитиною. Заявлені позовні вимоги було обґрунтовано тим, що сторони від 23.06.2012 по 12.05.2015 перебували у шлюбі. Від шлюбу сторони мають малолітню дочку - ОСОБА_6 , 2012 року народження. Після розірвання шлюбу відповідач не дотримується домовленостей з приводу спілкування з дитиною, зловживає правами батька, негативно впливає на сталий життєвий графік дочки, що стало причиною звернення до суду з позовом про визначення йому порядку спілкування з дитиною (т. 1 а.с.а.с. 2 - 6, 22 - 28).
2. 06 серпня 2018 року суд своєю ухвалою залучив до участі у справі в якості третьої особи орган опіки та піклування Павлоградської міської ради.
3. 03 вересня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 , треті особи - управління-служба у справах дітей Центральн ої районної в м. Дніпрі ради, орган опіки та піклування Павлоградської міської ради, про усунення перешкод у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною. Заявлені позовні вимоги обґрунтовано тим, після розірвання шлюбу відповідачка перешкоджає позивачеві спілкуватися з дочкою, що стало причиною звернення до суду із цим позовом (з урахуванням уточнень) (т. 1 а.с.а.с. 109 - 115, 123, т. 2 а.с.а.с. 22, 23, 32).
4. 10 жовтня 2018 року суд постановив ухвалу про об'єднання цивільної справи за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , треті особи - орган опіки та піклування Центральної районної в м. Дніпрі ради, орган опіки та піклування Павлоградської міської ради, про визначення порядку участі батька у спілкуванні з дитиною із цивільною справою за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , треті особи - управління-служба у справах дітей Центральної районної в м. Дніпрі ради, орган опіки та піклування Павлоградської міської ради, про усунення перешкод у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною (т. 1 а.с. 105).
5. 18 жовтня 2018 року ОСОБА_5 подала до суду відзив на позов, у якому зазначила, що позивач не довів факт наявності перешкод у спілкуванні з дочкою. Крім того, вік та стать дитини сторін не дозволяє визначити порядок спілкування з нею, запропонований позивачем. На думку відповідачки, спілкування батька з дитиною має відбуватися виключно один раз на два тижні за місцем проживання матері (т. 1 а.с.а.с. 137 - 148, 157).
6. 26 жовтня 2018 року ухвалою суду орган опіки та піклування Павлоградської міської ради було зобов'язано вивчити умови проживання дитини сторін та надати висновок про визначення способів участі батька у вихованні дочки (т. 1 а.с. 165).
7. 06 листопада 2018 року ОСОБА_1 подав до суду відповідь на відзив, у якій зазначив, що надані ним докази цілком підтверджують наявність для нього перешкод у спілкуванні з дочкою. Крім того, ним подано докази того, що він як батько бере активну участь у вихованні та розвитку дочки, участі у її шкільному та позашкільному житті (т. 1 а.с.а.с. 173 - 183).
8. 11 грудня 2018 року ОСОБА_5 подала до суду заперечення, у яких зазначила, що позивач, стверджуючи про перешкоди у спілкуванні з дитиною, маніпулює фактами, оскільки його поведінка сама по собі є для цього перешкодою. Свідченням цього, зокрема, є його зухвала та зневажлива поведінка в соціумі, штучне створення негативного образу матері в очах дитини тощо (т. 2 а.с.а.с. 42 - 56, 65).
9. 17 січня 2019 року суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження, призначення справи до судового розгляду по суті (т. 2 а.с. 119).
10. 19 вересня 2019 року суд постановив ухвалу про подальший розгляд справи у закритих судових засіданнях.
11. 04 березня 2021 року суд за заявою представників ОСОБА_5 прийняв відмову останньої від позову та постановив ухвалу про закриття провадження у справі в частині її позовних вимог.
12. Позивач, його представниця у судових засіданнях заявлений позов підтримали у повному обсязі, пояснивши, що сторони від 23.06.2012 по 12.05.2015 перебували у шлюбі. Від шлюбу сторони мають малолітню дочку - ОСОБА_6 , 2012 року народження. Після розірвання шлюбу відповідачка перешкоджає позивачеві спілкуватися з дочкою. Позивачем надано докази, які цілком підтверджують наявність для нього перешкод у спілкуванні з дочкою. Крім того, ним подано докази того, що він як батько бере активну участь у вихованні та розвитку дочки, участі у її шкільному та позашкільному житті
13. Представники відповідачки у суді заперечували проти задоволення позову, пояснивши, що позивач не довів факт наявності перешкод у спілкуванні з дочкою. Крім того, вік та стать дитини сторін не дозволяє визначити порядок спілкування з нею, запропонований позивачем. На думку відповідачки, спілкування батька з дитиною має відбуватися виключно один раз на два тижні за місцем проживання матері. Позивач, стверджуючи про перешкоди у спілкуванні з дитиною, маніпулює фактами, оскільки його поведінка сама по собі є для цього перешкодою. Свідченням цього, зокрема, є його зухвала та зневажлива поведінка в соціумі, штучне створення негативного образу матері в очах дитини тощо.
14. Представники третіх осіб до суду не з'явилися, звернувшись з клопотаннями про розгляд справи за їх відсутності (т. 1 а.с. 36, т. 2 а.с. 130).
15. Суд, заслухавши пояснення позивача, представників сторін, показання свідків, пояснення малолітньої ОСОБА_6 , вивчивши матеріали справи, дійшов висновку про те, що заявлений позов має бути задоволений частково з таких підстав.
16. Судом встановлено, що сторони від 23.06.2012 по 12.05.2015 перебували у шлюбі. Шлюб розірвано рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 12.05.2015 (т. 1 а.с.а.с. 8, 9).
17. Під час шлюбу у сторін народилася дочка - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка постійно проживає разом з відповідачкою за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 7).
18. 03 липня 2018 року виконавчим комітетом Павлоградської міської ради за заявою позивача було складено висновок №1899/0/2-18, яким було рекомендовано визначити спосіб участі батька у вихованні дочки у вигляді їхніх зустрічей щоп'ятниці, від 1800 до 1100 наступної неділі за місцем проживання батька; щороку, від 1200 27 листопада до 1200 наступного дня за місцем проживання батька; вільне спілкування телефоном (т. 1 а.с. 40).
19. Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 10.10.2018 з позивача на користь відповідачки стягуються аліменти на утримання малолітньої ОСОБА_6 у сумі 3 985,00 грн щомісяця. Заборгованості станом на день ухвалення судом рішення немає (т. 1 а.с.а.с. 206, 207).
20. 04 січня 2019 року виконавчим комітетом Павлоградської міської ради на виконання ухвали Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 26.10.2018 було складено висновок №35/0/2-19, яким було рекомендовано визначити спосіб участі батька у вихованні дочки у вигляді їхніх зустрічей щоп'ятниці, від 1800 до 1100 наступної неділі за місцем проживання батька; щороку, від 1200 27 листопада до 1200 наступного дня за місцем проживання батька; вільне спілкування телефоном (т. 2 а.с.а.с. 108 - 110).
21. Відповідно до статті 141 Сімейного кодексу України (далі - СК) мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
22. Згідно з частинами 1, 2 статті 155 СК здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
23. За правилами, встановленими частинами 1 - 3 статті 157 СК, питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
24. Частинами 1, 2 статті 159 СК встановлено, що якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.
25. За приписами статті 11, частини першої статті 12 Закону України від 26.04.2001 №2402-ІІІ «Про охорону дитинства» сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
26. Відповідно до принципу 1 Декларації прав дитини, затвердженої Резолюцією 1386 (ХІV) Генеральної Асамблеї ООН від 20.11.1959, дитині законом та іншими засобами має бути забезпечений спеціальний захист і можливості та прийнятні умови, які дозволяли би їй розвиватися фізично, умово, духовно і в соціальному відношенні здоровою і нормальним шляхом і в умовах свободи та гідності.
27. Судом встановлено, що після розірвання шлюбу між сторонами дійсно сформувався стійкий конфлікт з приводу спілкування батька з дитиною, у якому відповідачка перешкоджає позивачеві спілкуватися з малолітнім сином.
28. Ураховуючи викладене, суд вважає цілком обґрунтованим звернення позивача до суду із цим позовом.
29. При розв'язанні спору суд бере до уваги ставлення батька до виконання своїх обов'язків, особисту прихильність дитини до кожного з батьків (у якій превалює прихильність дитини саме до матері), стать дитини, її вік (вісім роки), стан здоров'я, а також інші обставини, що мають істотне значення (відсутність даних про перебування батька на обліку у лікаря-психіатра, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами тощо).
30. При цьому, зважаючи на вік дитини (який не дозволяє відривати її від матері на тривалий час), тривалу відсутність близького спілкування батька з дочкою (яка для запобігання психічного стресу в дитини обумовлює поступове і неагресивне наближення батька до неї), суд доходить висновку про необхідність часткового задоволення заявлених позовних вимог, а саме шляхом:
- зобов'язання відповідачки не чинити позивачеві перешкоди у спілкуванні з дочкою;
- визначення позивачеві порядку участі у вихованні дочки у вигляді їхніх зустрічей (за винятком часу, коли дитина хворіє або навчається): щоп'ятниці, від 1800 до 1100 наступної неділі за місцем проживання батька; щороку, від 1200 27 листопада до 1200 наступного дня за місцем проживання батька; щороку, від 1200 21 квітня до 1200 наступного дня за місцем проживання батька; вільне спілкування телефоном.
31. Суд також бере до уваги пояснення дитини, допитаної у суді за відсутності батьків, які засвідчили її прихильність до батька.
32. Суд не вважає за доцільний та такий, що відповідатиме інтересам дитини, запропонований позивачем в позовній заяві спосіб, оскільки він значно впливатиме на сталий спосіб життя дитини та її охоронювані законом інтереси.
33. Вирішуючи спір, суд також звертає увагу позивача на те, що в разі зменшення кола обставин, що обумовили саме такий спосіб розв'язання справи, він матиме право на повторне звернення до суду з аналогічним позовом.
34. У порядку статті 141 Цивільного процесуального кодексу України з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню компенсація його судових витрат у сумі 704,80 грн (т. 1 а.с. 108).
35. Керуючись статтями 5, 7, 10 - 13, 19, 23, 76 - 81, 89, 133, 141, 209 - 211, 213, 223, 228, 229, 258, 259, 263 - 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ; АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_5 (РНОКПП - НОМЕР_2 ; АДРЕСА_2 ), треті особи - управління-служба у справах дітей Центральної районної в місті Дніпрі ради, орган опіки та піклування Павлоградської міської ради, про усунення перешкод у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною задовольнити частково.
Зобов'язати ОСОБА_5 не чинити ОСОБА_1 перешкоди у спілкуванні з дочкою - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Визначити ОСОБА_1 порядок участі у вихованні малолітньої дочки - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вигляді їхніх зустрічей та іншого спілкування (за винятком часу, коли дитина хворіє або навчається):
-щоп'ятниці, від 1800 до 1100 наступної неділі за місцем проживання батька;
-щороку, від 1200 27 листопада до 1200 наступного дня за місцем проживання батька;
-щороку, від 1200 21 квітня до 1200 наступного дня за місцем проживання батька;
-вільне спілкування телефоном.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 компенсацію судових витрат у сумі 704,80 гривень.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється від дня складення повного судового рішення. Рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне рішення складено 09 березня 2021 року.
Суддя М.О. Католікян