03 березня 2021 року
м. Київ
справа № 357/12005/19
провадження № 51-4224км20
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника прокурора Київської області ОСОБА_6 на ухвалу Київського апеляційного суду від 23 липня 2020 року, за якою повернуто апеляційну скаргу прокурора на вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 травня 2020 року стосовно ОСОБА_7 .
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 травня 2020 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, на підставі ст. 75 цього Кодексу звільнено від відбування покарання з визначенням іспитового строку тривалістю 3 роки.
Згідно з оскаржуваною ухвалою Київського апеляційного суду від 23 липня 2020 року апеляційну скаргу прокурорана зазначений вирок місцевого суду повернуто відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України, оскільки скаргу подано після закінчення строку апеляційного оскарження і прокурор не порушує питання про поновлення цього строку.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу апеляційного суду у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону і призначити новий розгляд у цьому суді. За його твердженням, прокурор подав апеляційну скаргу в межах строку апеляційного оскарження, про що свідчить трекінг відправлення з офіційного сайту АТ «Укрпошта», однак це залишилося поза увагою суду апеляційної інстанції. На переконання касатора, ухвала апеляційного суду не відповідає приписам ст. 370 КПК України, оскільки суд апеляційної інстанції належним чином не встановив дати звернення прокурора з апеляційною скаргою.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор підтримала касаційну скаргу та просила задовольнити її з викладених у ній підстав.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, з'ясувавши думку прокурора та перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню на таких підставах.
За частиною 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Тобто такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ч. 1 ст. 412 КПК України).
Відповідно до ст. 370, ч. 2 ст. 418 КПК України ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги повинна бути законною, обґрунтованою та вмотивованою. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави для його ухвалення.
Правилами п. 1 ч. 2 ст. 395 КПК України встановлено, що апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на вирок або ухвалу про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру - протягом 30 днів з дня їх проголошення.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Постановляючи ухвалу про повернення апеляційної скарги на підставі п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України, суд апеляційної інстанції виходив із того, що її подано з пропуском встановленого законом строку і не порушено питання про його поновлення.
Проте такі висновки суду апеляційної інстанції колегія суддів вважає передчасними, виходячи з нижченаведеного.
Так, апеляційний суд встановив, що апеляційну скаргу на вирок Білоцерківського районного суду Київської області від 25 травня 2020 року прокурор подав 01 липня 2020 року, тобто з пропуском встановленого п. 1 ч. 2 ст. 395 КПК України строку, який сплив 24 червня того ж року. При цьому апеляційний суд зазначив про те, що прокурор не порушував питання про поновлення цього строку.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, апеляційна скарга прокурора відповідно до штампа Білоцерківського районного суду Київської області надійшла до цього суду 01 липня 2020 року (а.п. 55).
Водночас супровідний лист про направлення вказаної апеляційної скарги датований 24 червня 2020 року.
У свою чергу прокурор у касаційній скарзі заперечує подання апеляційної скарги саме 01 липня 2020 року і стверджує, що таку скаргу (вихідний номер 05/09/4 - 133вих20) було здано до 33 - го відділення АТ «Укрпошта» 24 червня 2020 року, тобто в межах строку апеляційного оскарження вироку суду. На підтвердження своїх доводів щодо безпідставного повернення апеляційної скарги прокурор надав суду касаційної інстанції копії квитанції про відправлення рекомендованого листа від 24 червня 2020 року та роздруківки скриншоту з офіційного сайту АТ «Укрпошта» про відстеження трекінгу відправлення, з якого видно, що зазначене відправлення прийняте відділенням поштового зв'язку 24 червня 2020 року, тобто в межах строку апеляційного оскарження.
Відповідно до ч. 1 ст. 116 КПК України процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки. Строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту або передано особі, уповноваженій їх прийняти.
Отже, долучені прокурором до касаційної скарги підтвердження відправлення апеляційної скарги засобами поштового зв'язку свідчать про те, що апеляційний суд формально вирішив питання, коли саме було направлено апеляційну скаргу на вирок та належним чином не встановив, чи пропущено строк на його апеляційне оскарження.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про допущення судом апеляційної інстанції під час постановлення оскаржуваної ухвали істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України є підставою для скасування такого рішення, а тому касаційна скарга є обґрунтованою.
На підставі викладеного, керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала, скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції.
Під час нового розгляду необхідно врахувати наведене, здійснити апеляційний розгляд відповідно до вимог КПК України та прийняти законне й обґрунтоване рішення.
З цих підстав Суд ухвалив:
Касаційну скаргу заступника прокурора Київської області задовольнити, а ухвалу Київського апеляційного суду від 23 липня 2020 року скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_8 ОСОБА_2 ОСОБА_3