Ухвала
09 березня 2021 року
м. Київ
справа № 359/8459/18
провадження № 61-3368ск21
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Татунця Владислава Вікторовича на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15 листопада 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 лютого 2021 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області, ОСОБА_2 про скасування рішення про затвердження проекту землеустрою та передачу земельної ділянки у власність, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, передачу земельної ділянки до земель комунальної власності,
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області
від 15 листопада 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області, ОСОБА_2 про скасування рішення Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області від 11 вересня 2018 року
№ 1403-32-VII про затвердження проекту землеустрою та передачу
у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,0623 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3220888001:01:008:0264, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 43419749 від 09 жовтня 2018 року, земельної ділянки площею 0,0623 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3220888001:01:008:0264, власником якої є ОСОБА_2 , та передачу земельної ділянки до земель комунальної власності села Щасливе Бориспільського району Київської області відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 01 лютого 2021 року задоволено заяву ОСОБА_1 про відмову від позову в частині скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 43419749 від 09 жовтня 2018 року земельної ділянки площею 0,0623 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3220888001:01:008:0264, належної на праві власності ОСОБА_2 .
Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області
від 15 листопада 2019 року скасовано в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 43419749 від 09 жовтня 2018 року земельної ділянки площею
0,0623 га розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3220888001:01:008:0264,належної на праві власності ОСОБА_2 , та провадження в цій частині позову закрито.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
У решті рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області
від 15 листопада 2019 року залишено без змін.
01 березня 2021 року представник ОСОБА_1 - адвокат Татунець В. В. засобами поштового зв'язку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15 листопада 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 лютого 2021 року (надійшла до суду 03 березня 2021 року), у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове про задоволення позовних вимог.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження
з огляду на наступне.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження
в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення
від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права
у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Татунця В. В. не відповідає зазначеним вище вимогам закону.
Так, у касаційній скарзі заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанційнорм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов'язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.
За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надати суду уточнену редакцію касаційної скарги з посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження, передбачену (передбачені) частиною другою статті 389 ЦПК України та надіслати копії уточненої редакції касаційної скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків.
Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Татунця Владислава Вікторовича на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15 листопада 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 лютого 2021 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали до 08 квітня
2021 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г. В. Коломієць