Ухвала
05 березня 2021 року
м. Київ
справа № 686/280/17
провадження № 61-2685ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Хмельницького апеляційного суду від 12 січня 2021 року
у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , житлово-будівельного кооперативу «Парадіз» про поділ майна подружжя, визнання недійсними договорів відступлення права вимоги, стягнення коштів та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права особистої приватної власності на майно і майнові права,
У січні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом
до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , житлово-будівельного кооперативу «Парадіз» (далі - ЖБК «Парадіз»), в якому просив виділити йому
у власність: 1/2 частину нежитлового приміщення по
АДРЕСА_1 ; 1/2 частину незавершеного будівництвом (100% готовності) гаража АДРЕСА_2 ; автомобіль марки «Toyota Highlander Lux», 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 . Виділити ОСОБА_1 у власність: 1/2 частину нежитлового приміщення по
АДРЕСА_1 ; 1/2 частину незавершеного будівництвом
(100% готовності) гаража АДРЕСА_2 ; автомобіль марки «Volkswagen Tiguan», 2014 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 .
Позивач за первісним позовом також просив визнати недійсними договір про відступлення права вимоги та переведення боргу за договором пайової участі в будівництві № П-8,9/11 від 24 листопада 2015 року, укладений
30 травня 2016 року між ЖБК «Парадіз», ОСОБА_1 і ОСОБА_4 ,
та договір відступлення права вимоги за договором пайової участі
у будівництві № 38, 39/11 від 05 листопада 2015 року, укладений 30 травня 2016 року між ОСОБА_1 і ОСОБА_4 .
У порядку поділу спільного майна подружжя виділити кожному із подружжя у власність по 1/2 частині паєнагромаджень у ЖБК «Парадіз» у розмірі
по 1 229 870 грн за договором пайової участі у будівництві № 38,39/11
від 05 листопада 2015 року і за договором пайової участі у будівництві
№ П-8,9/11 від 24 листопада 2015 року.
Стягнути з ОСОБА_1 на його користь компенсацію вартості 1/2 частини обладнання і товарно-матеріальних цінностей у магазині «Сонячне місто»
у сумі 2 772 033 грн.
07 лютого 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічним позовом
до ОСОБА_2 , в якому просила визнати за нею право особистої приватної власності на паєнагромадження (пайовий внесок)
на машиномісця будівельний номер 8, проектною площею 18,62 кв. м,
і будівельний номер 9, проектною площею 18,62 кв. м, загальною проектною площею 37,24 кв. м; транспортні засоби марки «Toyota Highlander Lux», реєстраційний номер НОМЕР_2 , і «Volkswagen Tiguan», реєстраційний номер НОМЕР_3 ; нежитлове приміщення загальною площею 159,3 кв. м
по АДРЕСА_1 ; 93% нежитлового приміщення № 221, загальною площею 120, 2 кв. м, на другому поверсі
у торговому центрі по АДРЕСА_3 .
У порядку розподілу останнього об'єкта нерухомості виділити їй у власність 100% нежитлового приміщення № 221.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області
від 21 травня 2019 року у позові ОСОБА_2 відмовлено.
Зустрічний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано за ОСОБА_1 право особистої приватної власності на 70% нежитлового приміщення № 221 загальною проектною площею 120,2 кв. м, яке знаходиться на другому поверсі у торговому центрі по АДРЕСА_3 , та залишено за ОСОБА_2 право особистої приватної власності на 30% вказаного приміщення.
Визнано за ОСОБА_1 право особистої приватної власності
на транспортні засоби марки «Toyota Highlander Lux», 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , і марки «Volkswagen Tiguan», 2014 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 , нежитлове приміщення, загальною площею 159,3 кв. м, по АДРЕСА_1 .
У задоволенні іншої частини вимог зустрічного позову відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу витрат по сплаті судового збору.
Додатковим рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 жовтня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_2
до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів у сумі 2 772 033 грн відмовлено.
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 12 січня 2021 року апеляційні скарги ОСОБА_2 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 травня 2019 року
і додаткове рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 жовтня 2020 року задоволено частково.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області
від 21 травня 2019 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Виділено у власність ОСОБА_2 майно, а саме: 1/2 частину нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 , загальною площею 159,3 кв. м; автомобіль марки «Toyota Highlander Lux», 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , вартістю 520 000 грн.
Виділено у власність ОСОБА_1 майно, а саме: 1/2 частину нежитлового приміщення АДРЕСА_1 , загальною площею 159,3 кв. м; автомобіль марки «Volkswagen Tiguan», 2014 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 , вартістю 350 000 грн.
Визнано недійсними: договір про відступлення права вимоги
та переведення боргу за договором пайової участі в будівництві № П-8,9/11 від 24 листопада 2015 року, укладений 30 травня 2016 року між
ЖБК «Парадіз», ОСОБА_1 і ОСОБА_4 ; договір відступлення права вимоги за договором пайової участі у будівництві № 38,39/11
від 05 листопада 2015 року, укладений 30 травня 2016 року між
ОСОБА_1 і ОСОБА_4 .
У порядку поділу спільного майна подружжя виділено: у власність
ОСОБА_2 - 1/2 частину паєнагромаджень у ЖБК «Парадіз» у розмірі
1 229 870 грн за договором пайової участі у будівництві № 38,39/11
від 05 листопада 2015 року, укладеним між ЖБК «Парадіз» і ОСОБА_1
з метою отримання у власність двокімнатної квартири будівельний
номер 38 , проектною площею 102, 95 кв. м, на 7 поверсі та однокімнатної квартири будівельний номер
39, проектною площею 63, 71 кв. м на АДРЕСА_6 та за договором пайової участі у будівництві
№ П-8,9/11 від 24 листопада 2015 року, укладеним між ЖБК «Парадіз»
і ОСОБА_1 з метою отримання у власність машиномісць будівельний номер 8 і 9 проектною площею по 18,62 кв. м кожне, у багатоповерховому житловому будинку по АДРЕСА_6 .
У власність ОСОБА_1 виділено 1/2 частину паєнагромаджень у ЖБК «Парадіз» у розмірі 1 229 870 грн за договором пайової участі у будівництві
№ 38,39/11 від 05 листопада 2015 року, укладеним між ЖБК «Парадіз»
і ОСОБА_1 з метою отримання у власність двокімнатної квартири будівельний номер
38, проектною площею 102,95 кв. м, на 7 поверсі та однокімнатної квартири будівельний номер 39 проектною площею 63,71 кв. м на АДРЕСА_6 та за договором пайової участі у будівництві № П-8,9/11 від 24 листопада 2015 року, укладеним
між ЖБК «Парадіз» і ОСОБА_1 з метою отримання у власність машиномісць будівельний номер 8 і 9 , проектною площею по 18,62 кв. м кожне, у багатоповерховому житловому будинку по
АДРЕСА_6 .
У задоволені іншої частини позову ОСОБА_2 відмовлено.
У зустрічному позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права особистої приватної власності на майно і майнові права та виділення
їй у порядку розподілу 100% нежитлового приміщення № 221 у торговому центрі по АДРЕСА_3 відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію різниці
у вартості часток у спільному майні (транспортні засоби) у сумі 85 000 грн.
Вирішено питання щодо розподілу витрат по сплаті судового збору.
18 лютого 2020 року до Верховного Суду ОСОБА_1
подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Хмельницького апеляційного суду від 12 січня 2021 року і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Підставами касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник зазначає порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального
і процесуального права, посилаючись на те, що суд апеляційної інстанції
в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, перелічених у касаційній скарзі (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України), на необхідність відступлення від висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду та застосованих судом апеляційної інстанції
в оскаржуваному судовому рішенні (пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України), а також на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, внаслідок неналежного дослідження судом зібраних у справі доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження
у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Хмельницького апеляційного суду від 12 січня 2021 року подана у передбачений
статтею 390 ЦПК України строк та з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, зокрема касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 2, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
З урахуванням наведеного, касаційне провадження у цій справі необхідно відкрити.
У клопотанні, доданому до касаційної скарги, заявниця просить зупинити виконання постанови Хмельницького апеляційного суду від 12 січня
2021 року.
Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду
або зупинення його дії (якщо рішення не передбачає примусового виконання).
Частиною першою статті 436 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за заявою учасника або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду
в касаційному порядку.
Враховуючи те, що наведені заявницею у клопотанні доводи не свідчать
про необхідність зупинення виконання судового рішення та за своєю суттю зводяться до припущень, суд касаційної інстанції дійшов висновку
про необґрунтованість клопотання. Отже клопотання про зупинення виконання постанови Хмельницького апеляційного суду від 12 січня
2021 року задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 389, 390, 394, 395, 436 ЦПК України, Верховний Суд
у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відкрити касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , житлово-будівельного кооперативу «Парадіз» про поділ майна подружжя, визнання недійсними договорів відступлення права вимоги, стягнення коштів та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права особистої приватної власності
на майно і майнові права, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Хмельницького апеляційного суду від 12 січня 2021 року.
Витребувати з Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області вищезазначену цивільну справу (№ 686/280/17).
У задоволенні клопотання ОСОБА_1
про зупинення виконання постанови Хмельницького апеляційного суду
від 12 січня 2021 року відмовити.
Надіслати відповідним учасникам справи копію касаційної скарги
та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив
на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 22 березня 2021 року. До відзиву необхідно додати докази надсилання відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Синельников
С. Ф. Хопта
В. В. Шипович