09 березня 2021 року
м. Київ
справа № 260/1163/18
адміністративне провадження № К/9901/6210/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шишова О.О.,
суддів - Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Закарпатській області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2021 року у справі № 260/1163/18 за позовом Комунального автотранспортного підприємства-072801 Ужгородської міської ради до Головного управління ДФС в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
установив:
У жовтні 2018 року Комунальне автотранспортне підприємство-072801 Ужгородської міської ради звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Закарпатській області від 26 липня 2018 року № 0167461312, яким йому було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб (далі ПДФО) шляхом застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 41324,26 грн та нараховано пеню у розмірі 650,05 грн.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 березня 2019 року позов задоволено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2019 року рішення суду першої інстанції скасовано, у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 19 лютого 2020 року рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасовано, а справу на новий судовий розгляд до Закарпатського окружного адміністративного суду.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2021 року рішення суду першої інстанції скасовано, позов задоволено.
Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою Суд виходить з такого.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням відповідає стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до пункту другого частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Згідно з пунктом 6 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб віднесено до категорії справ незначної складності.
Згідно з пунктом 24 частини першої статті 4 КАС України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
На час звернення позивача з адміністративним позовом, а саме у 2018 році, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 1762 гривні.
Предметом позову у цій справі є правомірність прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення, загальна сума якого не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ця справа за критерієм, встановленим пунктом 6 частини шостої статті 12 КАС України, є справою незначної складності.
Та обставина, що зазначена справа була розглянута судом першої інстанції у порядку загального позовного провадження, не змінює її характер, як справи незначної складності.
Посилання скаржника у касаційній скарзі на те, що справа має для нього виняткове значення є безпідставним, оскільки особою, яка подала касаційну скаргу, не доведено наявності таких обставин і доказів на підтвердження їх наявності не надано, а спірні правовідносини були предметом судового контролю, здійсненого судами першої та апеляційної інстанцій.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Отже, оскільки оскаржувані судові рішення прийнято у справі незначної складності, передбачені пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України виняткові обставини відсутні, а тому у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити.
Керуючись статтями 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Закарпатській області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2021 року у справі № 260/1163/18 за позовом Комунального автотранспортного підприємства-072801 Ужгородської міської ради до Головного управління ДФС в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.
Головуючий О.О. Шишов
Судді І.В. Дашутін
М.М. Яковенко