09 березня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/1500/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Львова Б. Ю. (головуючий), Булгакової І. В. і Селіваненка В. П.,
розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Аскона Груп» (далі -Товариство)
на рішення господарського суду міста Києва від 02.06.2020
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.11.2020
зі справи № 910/1500/20
за позовом Товариства
до акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю «Вінібур»,
про визнання договору недійсним,
Ухвалою Верховного Суду від 11.02.2021 касаційну скаргу Товариства на рішення господарського суду міста Києва від 02.06.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.11.2020 зі справи № 910/1500/20 залишено без руху на підставі частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України; Кодекс) та надано Товариству строк тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, а саме: надати оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі 4 204,00 грн.
18.02.2021 (згідно з поштовою відміткою на конверті) Товариство надіслало до Верховного Суду документи на виконання згаданої ухвали про усунення недоліків, а саме: оригінал платіжного доручення від 04.02.2021 № 290 про сплату судового збору на суму 4 204,00 грн.
Одночасно з касаційною скаргою Товариство подало клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, яке мотивовано отриманням повного тексту оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції 16.12.2020, на підтвердження чого додана копія відповідного конверта зі штрих-кодовим ідентифікатором та роздруківка з пошукової системи офіційного сайту ПАТ «Укрпошта».
Відповідно до положень статті 288 ГПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Отже, клопотання скаржника підлягає задоволенню.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Так, скаржник в обґрунтування касаційної скарги зазначає, що суд апеляційної інстанції у прийнятті оскаржуваного рішення не врахував висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 13.05.2020 зі справи № 219/1707/17, а саме: «Верховний Суд в оцінці поведінки та способу ведення справ позивачем має враховувати, що банк є професійним учасником ринку надання банківських послуг, у зв'язку з чим до нього висуваються певні вимоги щодо дотримання певних правил та процедур, які є традиційними у цій сфері послуг, до обачності та розсудливості у веденні справ тощо. Відповідно, вимоги до рівня та розумності ведення справ позивачем є вищими, ніж до споживача - фізичної особи, яка зазвичай є слабшою стороною у цивільних відносинах з такою кредитною установою. З врахуванням наведеного усі сумніви та розумні припущення мають тлумачитися судом саме на користь такої слабшої сторони, яка не є фактично рівною у спірних правовідносинах. Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України». Також скаржник зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування у подібних правовідносинах частини першої статті 230 Цивільного кодексу України стосовно визнання договору недійсним у випадках, якщо сторона правочину в тексті договору повідомила недостовірні відомості щодо наявності забезпечення договору. Товариство у касаційній скарзі посилається на порушення судами норм процесуального права, оскільки відмова у клопотанні про витребування доказів унеможливила встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. Викладене, на думку скаржника, є підставами для касаційного оскарження судових рішень відповідно до пунктів 1, 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України.
Матеріали зазначеної касаційної скарги відповідають вимогам статті 290 ГПК України та є достатніми для відкриття касаційного провадження.
Керуючись статтями 234, 288, 294 ГПК України, Верховний Суд
1. Поновити товариству з обмеженою відповідальністю «Аскона Груп» строк на касаційне оскарження рішення господарського суду міста Києва від 02.06.2020 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 05.11.2020 зі справи № 910/1500/20.
2. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Аскона Груп» на рішення господарського суду міста Києва від 02.06.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.11.2020 зі справи № 910/1500/20.
3. Призначити розгляд касаційної скарги у відкритому судовому засіданні Верховного Суду на 06 квітня 2021 року о 10:30 у приміщенні суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, кімн. 302.
4. Надати учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 24 березня 2021 року (за адресою: 01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Б. Львов
Суддя І. Булгакова
Суддя В. Селіваненко