09 березня 2021 року
м. Київ
Справа № 922/2791/20
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:
Кондратової І.Д.,
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТК Едельвєйс"
на рішення Господарського суду Харківської області
(суддя Жигалкін І.П.)
від 17.11.2020
та постанову Східного апеляційного господарського суду
(головуючий - Тихий П.В., Сіверін В.І., Терещенко О.І.)
від 25.01.2021
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТК Едельвєйс"
до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз"
про визнання недійсним рішення та визнання укладеним договору,
25.01.2021 Східний апеляційний господарський суд ухвалив постанову, якою апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТК Едельвєйс" залишив без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 17.11.2020 у справі № 922/2791/20, яким відмовлено у задоволенні позову, - без змін.
Суд апеляційної інстанції, погоджуючись з висновком суду першої інстанції щодо відмови в позові, виходив з того, що Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" не є замовником у розумінні Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки не відповідає жодній з визначених у статті 2 цього Закону ознак.
15.02.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "ВТК Едельвєйс" звернулося з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Харківської області від 17.11.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.01.2021 у справі № 922/2791/20. Скаржник просить скасувати зазначені судові рішення та прийняти нове рішення про задоволення позову.
У касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "ВТК Едельвєйс" зазначає про неправильне застосування судами попередніх інстанцій статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі". Підставою касаційного оскарження визначає відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування цієї норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України).
Верховний Суд, перевіривши форму і зміст касаційної скарги, установив, що скаргу подано без додержання вимог, викладених у пункті 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України, який визначає, що до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Вирішуючи питання щодо обов'язку скаржника сплатити судовий збір у встановлених порядку і розмірі, суд виходить з того, що правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ВТК Едельвєйс" звернулося в суд з позовом до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" у 2020 році з двома вимогами немайнового характеру (визнання недійсним та скасування рішення уповноваженої особи Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз", яке оформлено протоколом № 137 від 21.08.2020 та визнання укладеним договору про закупівлю робіт між АТ "Харківгаз" та ТОВ "ВТК Едельвєйс" в редакції, викладеній в позовній заяві).
Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" з 1 січня 2020 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2102,00 грн.
За подання касаційної скарги на рішення суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви (підпункт 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір").
Отже, скаржник за подання касаційної скарги повинен був сплатити судовий збір у розмірі 8 408,00 грн (200 % х (2 х 2102,00).
До касаційної скарги заявник не додав документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, тому касаційна скарга підлягає залишенню без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України для надання строку на усунення встановлених недоліків в частині сплати судового збору.
Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись нормами статті 234, пункту 2 частини 4 статті 290, частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТК Едельвєйс" на рішення Господарського суду Харківської області від 17.11.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.01.2021 у справі № 922/2791/20 залишити без руху.
2. Встановити скаржнику строк десять днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків касаційної скарги таким способом: надати суду документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 8 408,00 грн.
3. Роз'яснити скаржнику, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя І. Кондратова