ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про роз'яснення судового рішення
16 лютого 2021 року м. Київ № 826/14904/18
Окружний адміністративний суд м.Києва у складі головуючого судді Смолія І.В., за участю секретаря судового засідання Палій Д.В., розглянувши у судовому засіданні заяву про роз'яснення судового рішення у справі
за позовом ОСОБА_1
до Державної фіскальної служби України
про стягнення середнього заробітку за затримку виплати заборгованості по заробітній платі, компенсації за затримку виплати заробітної плати, компенсації за невикористані дні щорічної відпустки та індексації заробітної плати,
за участю представників сторін:
від позивача: не прибув
від відповідача: Діанов О.І.
встановив:
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 (далі по тексту також - позивач) з позовом до Державної фіскальної служби України (надалі також - відповідач) про стягнення середнього заробітку за затримку виплати заборгованості по заробітній платі, компенсації за затримку виплати заробітної плати, компенсації за невикористані дні щорічної відпустки та індексації заробітної плати.
На адресу суду представником відповідача подано заяву про роз'яснення судового рішення.
Розглянувши подану заяву про роз'яснення судового рішення, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтується заява, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду заяви і вирішення її по суті, суд дійшов висновку про наступне.
Заявник в своїй заяві зазначає, що суд першої інстанції дійшов хибного висновку, керуючись принципом «дозволено все, що не заборонено», який стосується громадян, а не принципом обмеження дискреційних повноважень - «дозволено все у встановлених Конституцією України в межах, відповідно до законів України», що стосується органів законодавчої, виконавчої та судової влади. Крім того, зазначивши, що Комісія при вирішення питання про тривалість та порядок відпустки члену Комісії, який суддею у відставці, за аналогією повинна була керуватися положеннями ст.21 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» та ст.136 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суд фактично визначив підстави та спосіб дій Комісії як державного органу суддівського врядування всупереч положень адміністративного судочинства. Також, судом не враховано, що відповідно до ч.5 ст.116 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» за суддею, звільненим за його заявою про відставку, зберігається лише звання судді та гарантії недоторканості, встановлені для судді до його виходу у відставку.
Відповідно до частини 1 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України а заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
В свою чергу, зрозумілість рішення полягає в тому, що ДПС не є зрозумілим яке відношення ДПС має до позивача і як можливо виплачувати затримку виплати заробітної плати, яку допущено ДФС, працівнику, який ніколи не перебував у трудових відносинах ДПС, майнові права та обов'язки від ДФС до ДПС не перейшли.
Водночас, суд зазначає, що в ухвалі про роз'яснення судового рішення викладаються більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Згідно вимог частини 2 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Підставою для роз'яснення судового рішення, як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто, процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
Отже, необхідність роз'яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Також, роз'яснено може бути рішення у разі, якщо без такого роз'яснення його тяжко виконати внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
З огляду на вищезазначене у сукупності, а також приймаючи до уваги, що резолютивна частина такого рішення не передбачає незрозумілості при виконанні цього рішення, суд вважає, що в даному випадку наявні усі підстави вважати, що зміст відповідної ухвали суду є зрозумілим.
Більше того, суд вважає за необхідне зазначити, що у разі незрозумілості мотивації судового рішення чи незгодою з такою мотивацією, позивач має право оскаржити це судове рішення, за правилами, встановленими КАС України.
В той же час, щодо нерозуміння заявником норм закону, суд зазначає, що він не надає консультації та роз'яснення щодо чинного законодавства України.
Суд також, зазначає, що заявник фактично не погоджується з рішенням суду першої інстанції, а не зрозумілістю його виконання.
З огляду на викладене, оскільки відсутні підстави для роз'яснення заявнику рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 30.09.2020, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні заяви.
Керуючись статтями 241, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ухвалив:
В задоволенні заяви відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку передбаченому статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена за правилами, встановленими статями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.В. Смолій