ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
02 березня 2021 року м. Київ № 640/4623/21
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Погрібніченко І.М. розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з заявою про забезпечення позову, шляхом:
заборонити Київській міській раді виносити на порядок денний сесії Київської міської ради (ЄДРПОУ 3342413584) та затверджувати проект Детального плану території масивів Біличі та Новобіличі в межах проспекту Паладіна, вулиць Генерала Наумова, Робітничої, Олевської, Підлісної, Антонова-Овсієнка, м. Ушакова, Академіка Єфремова, м. Ушакова, Робітничої у Святошинському районі міста Києва до кінцевого вирішення питання щодо передачі ОСОБА_1 (РНПП НОМЕР_1 ) земельної ділянки у приватну власність.
Вказана заява обґрунтована тим, що рішенням VI сесії VIII скликання Київської міської ради № 559/4623 від 24.04.2018 року ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1 орієнтованою площею 0,07 га (земельна ділянка комунальної власності територіальної громади міста Києва) у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд згідно з планом -схемою.
На виконання вказаного рішення, як зазначає заявник, він виготовив за власний кошт проекту документацію проекту землеустрою земельної ділянки на АДРЕСА_1 .
Листом № 055-5269 від 02.05.2019 року Департаментом містобудування та архітектури визначено адресу земельної ділянки, яка відводиться ОСОБА_1 , як АДРЕСА_2 .
Листом № 3809/0/012/19-19 від 04.04.2019 року Департаментом містобудування та архітектури складено висновок, що з урахуванням заявлених вимог, заявлена ініціатива відповідає містобудівній документації, тобто надано перелік містобудівних обмежень у використанні земельної ділянки, що мають бути враховані при розробці документації із землеустрою та відповідність заявленої ініціативи містобудівній документації.
22.10.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Київської міської Ради з проханням прийняти рішення про передачу земельної ділянки за адресою АДРЕСА_2 у приватну власність, втім відповіді на своє звернення не отримав.
У той же час, з листа Комунальної організації «Інститут генерального плану міста Києва» від 25.01.2021 року № 312-1770 заявник дізнався, що земельна ділянка на АДРЕСА_2 з кадастровим номером 8000000000:75:139:0020, за функціональним призначенням відноситься до зон перспективної багатоповерхової забудови.
При цьому, як зазначає заявник, відповідно до Генерального плану міста, затвердженого рішенням Київради від 28.03.2002 року № 370/1804, земельна ділянка за функціональним призначенням належить до території садибної житлової забудови. Жодного нового генерального плану щодо вказаної території не приймалося, а тому дія Генерального плану 2002 року не припинена.
А тому, на думку заявника, беручи до уваги той факт, що відповідачем рішення про передачу йому земельної ділянки за адресою АДРЕСА_2 у приватну власність, може бути проігноровано, натомість є вірогідність прийняття рішення щодо затвердження Детального плану території масивів Біличі та Новобіличі в межах проспекту Паладіна, вулиць Генерала Наумова, Робітничої, Олевської, Підлісної, Антонова-Овсієнка, м. Ушакова, Академіка Єфремова, м. Ушакова, Робітничої у Святошинському районі міста Києва, є всі правові підстави для застосування такого запобіжного заходу, як заборони відповідачу виносити на порядок денний сесії та затверджувати проект Детального плану території масивів Біличі та Новобіличі в межах проспекту Паладіна, вулиць Генерала Наумова, Робітничої, Олевської, Підлісної, Антонова-Овсієнка, м. Ушакова, Академіка Єфремова, м. Ушакова, Робітничої у Святошинському районі міста Києва до кінцевого вирішення питання щодо передачі ОСОБА_1 земельної ділянки у приватну власність.
Розглянувши заяву про забезпечення адміністративного позову, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з частиною другою статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заява про забезпечення позову подається до відкриття провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, а також відомі заявнику: реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб), за його наявності, або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен подати відповідну позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову (частина друга статті 153 Кодексу адміністративного судочинства України).
Заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи (ч. 1 ст. 154 цього Кодексу).
Згідно ч. 1 ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) виключено;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Виходячи з системного тлумачення зазначених положень вбачається, що застосування заходів забезпечення позову можливо лише у разі наявності обставин, передбачених ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України.
Вирішуючи подану заяву про забезпечення позову, суд зазначає, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених КАС України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
За своєю суттю інститут забезпечення в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі. Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.
Суд звертає увагу, що при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Із вищенаведеного випливає, що, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача на даному етапі переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.
Як було зазначено, заявник, у поданій до суду заяві про забезпечення позову просить заборонити Київській міській раді виносити на порядок денний сесії Київської міської ради (ЄДРПОУ 3342413584) та затверджувати проект Детального плану території масивів Біличі та Новобіличі в межах проспекту Паладіна, вулиць Генерала Наумова, Робітничої, Олевської, Підлісної, Антонова-Овсієнка, м. Ушакова, Академіка Єфремова, м. Ушакова, Робітничої у Святошинському районі міста Києва до кінцевого вирішення питання щодо передачі ОСОБА_1 (РНПП НОМЕР_1 ) земельної ділянки у приватну власність.
Необхідність вжиття заходів забезпечення позову обґрунтовано існуванням очевидної небезпеки заподіяння до ухвалення рішення в даній справі шкоди правам та інтересам позивача.
В підтвердження наявності обставин, що свідчать про необхідність вжиття заходів забезпечення позову, заявником надано копії: рішення Київської міської ради від 24.04.2018 року № 559/4623 «Про надання дозволу на розроблення землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_1 на АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд», плану-схеми до згоди на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, листа Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 02.05.2019 року № 055-5269 «Про місце розташування земельної ділянки», листа Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 04.04.2019 року № 3809/0/012/19-19 «Про перелік містобудівних обмежень у використанні земельної ділянки, що мають бути враховані при розробці документації із землеустрою та відповідність заявленої ініціативи містобудівній документації або ситуації»; зави заявника від 22.10.2019 року; відповіді виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 04.01.2021 року № 001-К-15466 на звернення народного депутата М. Бондаря «Про підготовку рішення Київської міської ради щодо передачі земельної ділянки ОСОБА_1 », листа Комунальної організації «Інститут генерального плану міста Києва» від 25.01.2021 року № 312-1770.
З наданих документів вбачається надання Київською міською радою заявнику дозволу на розроблення землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_1 на АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд».
У той же час, з наданих документів судом не встановлено факту відмови заявнику у передачі земельної ділянки за адресою АДРЕСА_2 у приватну власність та/або дій (наміру) Київської міської ради, спрямованих на прийняття рішення щодо затвердження Детального плану території масивів Біличі та Новобіличі в межах проспекту Паладіна, вулиць Генерала Наумова, Робітничої, Олевської, Підлісної, Антонова-Овсієнка, м. Ушакова, Академіка Єфремова, м. Ушакова, Робітничої у Святошинському районі міста Києва, або будь - яких інших осіб вчинити відповідні дії, які він просить заборонити.
При цьому, заявником інших належних та допустимих доказів, які б свідчили про необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача без вжиття заходів забезпечення позову, про які він просить, надано не було, так само як і не надано доказів, які б свідчили, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання
Отже, позивачем не доведено існування обставин, вказаних у ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку із чим підстави для задоволення заяви про забезпечення позову відсутні.
Керуючись ст.ст. 150 - 154, 156, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви - відмовити.
Ухвала про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя І.М. Погрібніченко