вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
04.03.2021м. ДніпроСправа № 904/8967/15
за заявою Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", м. Київ
до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогресбуд-ПС", м. Дніпро
про визнання банкрутом
Суддя Примак С.А.
при секретарі судового засідання Сироїжко М.В.
За участю представників сторін:
від кредиторів: не з'явився
від боржника не з'явився
за участю: представник ОСОБА_1 - Волова О.В., ордер серія АЕ №1053614 від 27.01.2021р., адвокатське посвідчення №1348 від 14.09.2018р.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 13.10.2015р. прийнято до розгляду заяву про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОГРЕСБУД-ПС".
27.10.2015р. ухвалою господарського суду Дніпропетровської області порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОГРЕСБУД-ПС". Введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено Харакаш Світлану Євгенівну.
11.02.2016р. ухвалою господарського суду звільнено арбітражного керуючого Харахаш С.Є. від виконання обов'язків розпорядника майна у справі про банкрутство ТОВ "ПРОГРЕСБУД-ПС". Призначено розпорядником майна ТОВ "ПРОГРЕСБУД-ПС" арбітражного керуючого Чичву Олега Сергійовича (свідоцтво №448 від 19.03.2013 р.; 51600, Дніпропетровська область, м. Верхньодніпровськ, вул. Титова, 12/40).
05.04.2016 р. ухвалою господарського суду затверджено реєстр вимог кредиторів у справі № 904/8967/15 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОГРЕСБУД-ПС" з вимогою кредитора: ПАТ "КБ "ПриватБанк" на суму 14616,00 грн. - 1 черга задоволення; 295929348,68 грн. - 4 черга задоволення; 21716483,37грн. - 6 черга задоволення.
20.04.2016р. постановою господарського суду Дніпропетровської області визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Прогресбуд-ПС" банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру у справі, ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогресбуд-ПС" призначено арбітражного керуючого Власову Світлану Анатоліївну (свідоцтво № 762 від 09.04.13р.; 49005, м. Дніпропетровськ, а/с 411).
26.09.2017р. ухвалою господарського суду припинено повноваження ліквідатора арбітражного керуючого Власової Світлани Анатоліївни. Ліквідатором ТОВ "ПРОГРЕСБУД-ПС" призначено арбітражного керуючого Струць Миколу Петровича (м.Київ, вул.Ігоровська, 1/8, свідоцтво №1444 від 08.08.2013р.).
11.11.2020р. до суду від ліквідатора надійшла заява №02-01-904/8967/15-10-11-20-1 від 10.11.2020р. про зобов'язання АТ КБ "ПриватБанк" надати без обмежень доступ до ліквідаційного рахунку банкрута № НОМЕР_1 (валюта рахунку - гривня) МФО 305299, відкритого 19.05.2009 (та рахунку, відкритого у відповідності до стандарту IBAN, у випадку закриття рахунку № НОМЕР_1 ), а саме наявних на ньому грошових коштів для здійснення платежів у ліквідаційній процедурі та отримання банківських виписок.
24.12.2020р. до суду від ліквідатора надійшла заява №02-01-904/8967/15-18-12-20-2 від 18.12.2020р. про покладення на колишнього керівника банкрута ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) субсидіарну відповідальність на корить банкрута в розмірі 317481467,05грн.
Заяву обґрунтовано наступним:
- керівництвом боржника прийняті нераціональні управлінські рішення, які негативно впливають на виробничу, торговельну, іншу статутну діяльність підприємства, що призводить до фінансових збитків та втрат;
- здійснено продаж основних засобів з одночасним збільшенням довгострокових фінансових інвестицій;
- грошові кошти були спрямовані на довгострокові фінансові інвестиції, які не є ліквідними, зокрема, корпоративні права ТОВ "С.Ю.ДЕСІЖН" та ТОВ "Сумська проектно-будівельна компанія "УКРБУДІНВЕСТ" та цінні папери;
- здійснено заплутування та приховування звітності, знищення документів або інформації, унаслідок чого неможлива ефективна робота підприємства тощо, надання
неправдивої інформації про фінансово-господарський стан підприємства, яка створює оманливе враження про нормальний фінансовий стан підприємства і таким чином приховує стійку фінансову неспроможність.
17.02.2021р. до суду від ОСОБА_1 надійшла заява від 16.02.2021р. про застосування до заяви ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності строку позовної давності.
17.02.2021р. до суду від ОСОБА_1 надійшло заперечення від 16.02.2021р. проти заяви про покладення субсидіарної відповідальності.
01.03.2021р. до суду від ліквідатора надійшла відповідь №02-01-904/8967/15-25-25-02-21-1 від 25.02.2021р. на заперечення ОСОБА_1
01.03.2021р. до суду від ліквідатора надійшла заява №02-01-904/8967/15-25-02-21-2 від 25.02.2021р. про поновлення строку позовної давності.
03.03.2021р. до суду від ліквідатора надійшла заява №02-01-904/8967/15-03-03-21-1 від 03.03.2021р. про відмову від заяви про скасування обмежень щодо використання рахунку банкрута.
Ліквідатор в судове засідання не з'явився, направивши до суду заяву №02-01-904/8967/15-02-03-21-1 про розгляд справи без участі ліквідатора.
В судовому засідання оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника ОСОБА_1 , суд, -
Ліквідатором в порядку п.3 ч. 2 ст. 12 Кодексу України з процедур банкрутства проведено аналіз фінансово-господарського стану боржника на предмет наявності ознак неплатоспроможності товариства згідно Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених Наказом Міністерства економіки України 19.01.2006р. №14.
Аналіз фінансово-господарського стану проводився на підставі звітності боржника, що подавалась до податкового органу та органів статистики у Сумській та Дніпропетровській областях за період з 31.12.2012р. по 31.12.2015р.
Відповідно до загальних висновків звіту про аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника та щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та виявлення ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогшресбуд-ПС" станом на 25.08.2020р. встановлено наступне:
"1. Основні засоби підприємства зношені на 100 %;
2. Коефіцієнт поточної (загальної) ліквідності свідчить про те, що товариство було нездатне відповісти по своїх зобов'язаннях;
3. Частка власних оборотних коштів в їх загальній сумі у відсотках має від'ємний результат та вказує на те, що товариство не має змоги проводити незалежну фінансову
політику, тобто перебуває в стані неплатоспроможності;
4. Коефіцієнт фінансової автономії на звітну дату становить менше граничного
значення. Це означає, що функціонування товариства залежало від залучення позикових коштів.
З огляду на вищевикладене, можна зробити висновок, що фінансовий стан товариства є незадовільним, оскільки більшість економічних показників та коефіцієнтів, що характеризують ліквідність та фінансову стійкість товариства, нижче нормативних значень. Зокрема чітко видно залежність товариства від позичкових коштів, оскільки власних оборотних коштів недостатньо для погашення своїх зовнішніх зобов'язань. Отже, за результатами аналізу можна стверджувати, що товариство є фінансово нестійким та не має змоги проводити незалежну фінансову політику, тобто перебуває в стані неплатоспроможності.
В ході проведеного аналізу на предмет наявності (відсутності) ознак фіктивного, навмисного або прихованого банкрутства товариства встановлено наступне:
1. Керівництвом боржника були прийняті нераціональні управлінські рішення, які негативно впливають на виробничу, торговельну, іншу статутну діяльність підприємства, що призводить до фінансових збитків та втрат, що засвідчує значення показників коефіцієнта Бівера;
2. Продаж задіяних у виробничо-господарській діяльності основних засобів, а саме відчуження АТ КБ "Приватбанк" об'єкту нерухомого майна за адресою: Сумська обл., м. Суми, Незалежності майдан, 3-1, відповідно до укладеного договору купівлі-продажу нерухомого майна, серія та номер: 10666, виданий 23.12.2014р., видавник: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Крючкова Т.В.; в результаті у періоді, що аналізується, значно зменшились основні засоби підприємства з одночасним збільшенням довгострокових фінансових інвестицій;
3. Грошові кошти були спрямовані на довгострокові фінансові інвестиції, які не є ліквідними, зокрема, корпоративні права ТОВ "С.Ю.ДЕСІЖН" та ТОВ "Сумська проектно-будівельна компанія "УКРБУДІНВЕСТ" та цінні папери. Так, ТОВ "СПБК "УКРБУДІНВЕСТ" перебуває у ліквідаційній процедурі (справа про банкрутство №904/1018/16, що розглядається господарським судом Дніпропетровської області), а відносно ТОВ "С.Ю.ДЕСІЖН" міститься інформація в Єдиному реєстрі боржників про виконавче провадження, відкрите на підставі виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2018р. у справі №904/4862/18, яким було стягнуто з ТОВ "С.Ю.ДЕСІЖН" на користь АТ КБ "Приватбанк": 496 173, 44 грн. - заборгованості за кредитом; 303 240, 01 грн., - заборгованості по процентам; 183 074, 94 грн. - заборгованості по пені та 14 737, 33 грн. - витрат на сплату судового збору;
4. Здійснено заплутування та приховування звітності, знищення документів або інформації, унаслідок чого неможлива ефективна робота підприємства тощо, надання
неправдивої інформації про фінансово-господарський стан підприємства, яка створює оманливе враження про нормальний фінансовий стан підприємства і таким чином приховує стійку фінансову неспроможність. Так, зокрема, не було подано до податкового органу Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва Банкрута станом на 31.12.2014р., у Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва Банкрута станом на 31.12.2015р. за одиницю виміру не було взято тис. грн з одним десятковим знаком як того вимагає відповідна звітність, а вказано суми у гривнях. Окрім того, Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва банкрута станом на 31.12.2015р. та Податкова декларація з податку на прибуток підприємства за звітний (податковий) період 2015 рік має розбіжності щодо значень чистого доходу від реалізації продукції та інших показників.".
На підставі зазначеного аналізу ліквідатором подано до суду заяву про покладення субсидіарної відповідальності на колишнього керівника банкрута ОСОБА_1 на корить банкрута в розмірі 317481467,05грн.
Розрахунок відповідальності здійснено шляхом відрахування з розміру кредиторських вимог 317660448,05грн. вартості ліквідаційної маси, розмір якої визначено на засіданні комітету кредиторів 11.11.2020р. - 178981,00грн. Тобто, 317660448,05грн. - 178981,00грн. =317481467,05грн.
Загальні умови для притягнення до субсидіарної (додаткової) відповідальності за зобов'язаннями боржника у справі про банкрутство визначені Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Кодексом України з процедур банкрутства, який був чинним на час виникнення та існування спірних правовідносин.
Згідно з частиною першою статті 619 Цивільного кодексу України договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.
Відповідно до частини першої статті 215 Господарського кодексу України у випадках, передбачених законом, суб'єкт підприємництва-боржник, його засновники (учасники), власник майна, а також інші особи несуть юридичну відповідальність за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства.
Частиною 3 цієї статті Кодексу визначено, що умисним банкрутством визнається стійка неплатоспроможність суб'єкта підприємництва, викликана цілеспрямованими діями власника майна або посадової особи суб'єкта підприємництва, якщо це завдало істотної матеріальної шкоди інтересам держави, суспільства або інтересам кредиторів, що охороняються законом.
Частиною другою ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства унормовано, що під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою. У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов'язаннями. Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом.
Виходячи з приписів наведених правових актів, передбачена ними субсидіарна (додаткова) відповідальність у справах про банкрутство є самостійним цивільно-правовим видом відповідальності, який покладається на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника при наявності підтвердження вини вказаних осіб у доведенні юридичної особи до стану неплатоспроможності.
Положеннями частини першої статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що одним із повноважень ліквідатора з дня його призначення, зокрема, є аналіз фінансового становища банкрута.
Отже, в межах справи про банкрутство можливість подання заяви до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням до банкрутства, належить виключно ліквідатору банкрута.
Таким чином, виявлення наявності ознак доведення до банкрутства юридичної особи-боржника покладена саме на ліквідатора, що пов'язано з виконанням ліквідатором банкрута повноважень, визначених статтею 61 Кодексу України з процедур банкрутства.
З метою визначення однозначних підходів під час аналізу фінансово-господарського стану підприємства на предмет виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства; своєчасного виявлення формування незадовільної структури балансу для вжиття заходів щодо запобігання банкрутству підприємств, а також виявлення резервів підвищення ефективності виробництва та відновлення платоспроможності підприємств шляхом їх санації розроблено "Методичні рекомендації щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства", затверджені наказом Міністерства економіки України від 19.01.2006р. № 14.
Об'єктом аналізу є фінансово-господарський стан підприємств, зокрема фінансові, виробничі та інвестиційні аспекти їх діяльності.
В зазначених Методичних рекомендаціях доведення до банкрутства визначено як умисне, з корисливих мотивів, іншої особистої заінтересованості або в інтересах третіх осіб вчинення громадянином-засновником (учасником) або службовою особою суб'єкта господарської діяльності дій, що призвели до стійкої фінансової неспроможності суб'єкта господарської діяльності, якщо це завдало великої матеріальної шкоди державі чи кредитору - неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами. Приховування банкрутства - умисне приховування громадянином-засновником (учасником) або службовою особою суб'єкта господарської діяльності своєї стійкої фінансової неспроможності шляхом подання недостовірних відомостей, якщо це задало великої матеріальної шкоди кредиторові.
Під час проведення аналізу визначаються: стан фінансово-господарської діяльності підприємства, структура його балансу (задовільна чи незадовільна) та обґрунтованість визнання підприємства неплатоспроможним; тенденції щодо динаміки основних показників ефективності діяльності підприємства; можливість використання санаційних процедур для поліпшення фінансово-господарського стану підприємства та виведення його з неплатоспроможного стану; наявність економічних дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства (пункт 5 Розділу І Методичних рекомендацій).
У відповідності до положень Розділу ІІІ "Методичне забезпечення заповнення форми звіту за результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності неплатоспроможного підприємства" у звіті зазначається, зокрема 1) загальна характеристика підприємства, 2) оцінка підприємства позиції неплатоспроможності, в якій дається оцінка фінансового стану підприємства, аналіз фінансових факторів, що призвели до неплатоспроможності, та визначення можливості санації підприємства: аналіз необоротних і оборотних активів, оборотних засобів; аналіз структури грошових потоків підприємства і кредиторської заборгованості.
Пунктом 3 Розділу ІІІ Методичних рекомендацій регулюються питання щодо аналізу наявності (відсутності) ознак дій з приховування чи доведення до банкрутства або фіктивного банкрутства підприємства та визначення ознак втрати або відновлення платоспроможності, зокрема: визначення ознак дій з доведення до банкрутства (п. 3.2); визначення ознак дій з приховування банкрутства (п.3.3).
Визначення ознак дій з доведення до банкрутства здійснюється ліквідатором банкрута за період, що починається за три роки до дати порушення справи про банкрутство, у разі наявності ознак неправомірних дій відповідальних осіб боржника, що призвели до його стійкої фінансової неспроможності, у зв'язку з чим боржник був не в змозі задовольнити в повному обсязі вимоги кредиторів або сплатити обов'язкові платежі. У ході визначення ознак дій з доведення до банкрутства аналізується рівень забезпечення зобов'язань кредиторів за період проведення аналізу, з'ясовується причина погіршення показників рівня забезпечення зобов'язань кредиторів шляхом перевірки фінансово-господарських договорів підприємства.
Економічними ознаками дій з доведення до банкрутства може вважатися такий фінансово-економічний стан боржника, коли виконання умов договорів призвело до погіршення показників оцінки його фінансового стану, зокрема: підписання завідомо невигідних для підприємства (у тому числі фіктивних) договорів; необґрунтованої виплати грошових коштів, необґрунтованої передачі третім особам майна; прийняття нераціональних управлінських рішень, які негативно впливають на виробничу, торговельну, іншу статутну діяльність підприємства, що призводить до фінансових збитків та втрат; заплутування звітності, знищення документів або інформації, унаслідок чого неможлива ефективна робота підприємства тощо.
До ознак дій з приховування банкрутства належать: надання потенційним кредиторам (банківським установам, державним установам, постачальникам, покупцям), а також господарському суду завідомо неправдивої інформації про фінансово-господарський стан підприємства, яка створює оманливе враження про нормальний фінансовий стан підприємства і таким чином приховує стійку фінансову неспроможність (якщо недостовірні відомості повідомляються потенційному кредитору, від якого очікують продажу продукції чи товарів, виконання робіт, надання послуг, передачі майна, надання позики чи сплати авансових грошових сум на користь організації, від імені якої надаються відомості; або подання до господарського суду відзиву на заяву про банкрутство із свідомо неправдивими відомостями про загальну суму заборгованості, наявне у нього майно, у тому числі й кошти, що знаходяться на його рахунках у банках чи інших фінансово-кредитних установах тощо). Можливість установлення причинного зв'язку між наданою інформацією та збитками, яких зазнала третя особа.
Саме детальний аналіз ліквідатора фінансового становища банкрута у поєднанні з дослідженням ним підстав виникнення заборгованості боржника перед кредиторами у справі про банкрутство, дозволить ліквідатору банкрута виявити наявність чи відсутність дій засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника щодо доведення до банкрутства юридичної особи.
Обов'язком ліквідатора при проведенні аналізу фінансово-господарської діяльності банкрута є здійснення всієї повноти заходів, спрямованих на встановлення обставин щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, у відповідності до положень Методичних рекомендацій.
Для застосування такого виду цивільно-правової відповідальності як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1. Протиправної поведінки; 2. Шкоди та її розмірі; 3. Причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; 4. Вини.
Стосовно твердження ліквідатора, що керівництвом боржника прийняті нераціональні управлінські рішення, які негативно впливають на виробничу, торговельну, іншу статутну діяльність підприємства, що призводить до фінансових збитків та втрат; здійснено продаж основних засобів з одночасним збільшенням довгострокових фінансових інвестицій, які є неліквідними слід зазначити наступне.
23.12.2014р. між ТОВ "Прогрусбуд-ПС" та ПАТ КБ "Приватбанк" укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Крючкова Т.В., нерухомого майна за адресою Сумська обл., м. Суми, Незалежності майдан, 3-1.
За твердженням колишнього керівника боржника ОСОБА_1 отримані від продажу майна кошти спрямовано на погашення отриманого в 2008 році кредитору від ПАТ КБ "Приватбанк".
Зазначені обставини ліквідатором не досліджувались та не надано відповідного висновку щодо використання отриманих від продажу майна коштів.
Слід зазначити, що обов'язком ліквідатора при проведенні аналізу фінансово-господарської діяльності банкрута є здійснення всієї повноти заходів, спрямованих на встановлення обставин щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, у відповідності до положень Методичних рекомендацій. При цьому не повинен виникати обґрунтований сумнів щодо їх належного здійснення ліквідатором (принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора).
27.11.2014р. на загальних зборах учасників ТОВ "Прогресбуд-ПС" (протокол №27/11-14/2) вирішено погодити купівлю оплаченої частки у статутному капіталі ТОВ "Сумська проектно-будівельна компанія" Укрбудінвест" за ціною 7500грн. шляхом укладання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі з ТОВ "Арлен". На підписання зазначеного договору уповноважено виконавчого директора ОСОБА_1
На виконання зазначеного рішення загальних зборів №27/11-14/2 від 27.11.2014р. між ТОВ "Арлен" та ТОВ "Прогресбуд-ПС" 28.11.2014р. укладено договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Сумська проектно-будівельна компанія" вартістю 7500грн.
27.11.2014р. на загальних зборах учасників ТОВ "Прогресбуд-ПС" (протокол №27/11-14/1 вирішено погодити купівлю оплаченої частки у статутному капіталі ТОВ "С.Ю.Десіжн" за ціною 40910500грн. шляхом укладання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Алонза". На підписання зазначеного договору уповноважено виконавчого директора ОСОБА_1
На виконання зазначеного рішення загальних зборів №27/11-14/1 від 27.11.2014р. між ТОВ "Алонза" та ТОВ "Прогресбуд-ПС" 14.01.2015р. укладено договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "С.Ю.Десіжн" вартістю 40910500грн.
Тобто до укладання зазначених договорів купівлі-продажу частки у статутному капіталі, підписаних виконавчим директором ОСОБА_1 передувало відповідне рішення загальних зборів учасників боржника, з яких вбачається, що зазначені договори погоджуються з метою отримання прибутку.
Судом не приймаються до уваги посилання ліквідатора на те, що купівля-продаж частки у статутному ТОВ "Сумська проектно-будівельна компанія" Укрбудінвест" відбулось під час ліквідаційної процедури зазначеного підприємства, оскільки договір купівлі-продажу укладено в 2014 році, тоді як провадження у справі №904/1018/16 про банкрутство ТОВ "Сумська проектно-будівельна компанія" Укрбудінвест" відкрито у 2016 році. Це ж стосується й наявності рішень щодо стягнення з ТОВ "С.Ю.Десіжн" заборгованості на користь ПАТ КБ "Приватбанк", оскільки купівля-продаж боржником частки у статутному капіталі ТОВ "С.Ю.Десіжн" відбулась в 2015 р., тоді як рішення щодо стягнення заборгованості з ТОВ "С.Ю.Десіжн" на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" винесені судом в 2016р. (справа №904/5096/16) та 2018 році (справа №904/3684/18).
Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Одним з принципів підприємницької діяльності є комерційний розрахунок та власного комерційного ризику (ст. 44 Господарського кодексу України).
Суд звертає увагу на те, що субсидіарна відповідальність керівника боржника в банкрутстві означає, що керівник відповідає перед кредиторами нарівні з боржником за його зобов'язаннями. При цьому обов'язковою умовою для покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника на його керівників або учасників (засновників) є наявність вини в діях вказаних осіб.
Із поданих доказів не вбачається в діях ОСОБА_1 умисного, з корисливих мотивів, іншої особистої заінтересованості або в інтересах третіх осіб вчинення дій, що призвели до стійкої фінансової неспроможності суб'єкта господарської діяльності, якщо це завдало великої матеріальної шкоди державі чи кредитору.
Стосовно розбіжностей в бухгалтерській документації на які посилається ліквідатор слід зазначити, що згідно з пояснень колишнього керівника боржника ОСОБА_1 у фінансовому звіті за 2015 рік, в тому числі рядок 280 за одиницю виміру взято тис. грн з одним десятковим знаком, а не просто суми в гривнях, що спростовує доводи ліквідатора.
В той же час розбіжності щодо значень чистого доходу від реалізації продукції та інших показників, зазначених у звіту про фінансові результати за 2015 рік доходи банкрута становлять 241 900 тис., а у податковій декларація з податку на прибуток підприємства за звітний (податковий) період 2015 рік дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків) становить 241 912 тис. грн., тобто 12 тис.грн., проте зазначені розбіжності є незначними, не завдають матеріальної шкоди кредиторам та не підтверджують факту доведення підприємства боржника до банкрутства.
Стосовно не передання колишнім керівником банкрута ОСОБА_1 документації банкрута слід зазначити наступне.
Ліквідатор звернувся до колишнього керівника боржника ОСОБА_1 та колишнього ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Власовій С.А. з листами-вимогами про передачу документації ТОВ "Прогресбуд-ПС".
За твердженням колишнього керівника боржника ОСОБА_1 нею передані всі документи арбітражному керуючому Власовій С.А., але остання заперечує щодо прийняття таких документів та в підтвердження надає акт про отримання лише печатки та статутних документів боржника. Проте на думку суду слід врахувати, що зазначений акт не спростовує наявність інших актів про передачу документів банкрута.
Враховуючи наявність спірних питань щодо місцезнаходження документів банкрута, з метою встановлення особи, яка ними володіє, ліквідатор не позбавлений права звернутись до суду з відповідним клопотанням про витребування документів, як у колишнього керівника банкрута ОСОБА_1 , так й колишнього ліквідатора Власової С.А.
Стосовно заявленої гр. ОСОБА_1 заяви про застосування до заяви ліквідатора строку позовної давності слід зазначити наступне.
Частинами 2, 3 статті 267 ЦК України передбачено, що заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності.
Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Ст. 256 Цивільного кодексу України передбачено що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
За змістом даної статті позовна давність є строком пред'явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушено, так і тими суб'єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права.
Нормами ст. 257 Цивільного кодексу України встановлена загальна позовна давність тривалістю у три роки.
В цивільному законодавстві України відсутні спеціальні строки позовної давності стостовно субсидіарної відповідальності за доведення до банкрутства.
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2016р. визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Прогресбуд-ПС" банкрутом. Ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Власову С.А.
Положеннями ч. 2 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства унормовано, що під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням його до банкрутства.
Таким чином, лише ліквідатор банкрута наділений повноваженнями щодо подання заяви про покладення субсидіарної відповідальності.
При цьому, строк позовної давності щодо подання заяви про покладення субсидіарної відповідальності має обчислюватися з дати визнання боржника банкрутом, а саме з 20.04.2016р., тобто з дати, коли судом були встановлені обставини неможливості відновлення платоспроможності ТОВ "Прогресбуд-ПС". Таким чином, строк позовної давності для звернення з заявою до суду закінчився 20.04.2019р.
Навіть враховуючи заміну ліквідатора з арбітражного керуючого Власової С.А. на арбітражного керуючого Струць М.П. ухвалою суду від 26.09.2017р., подання 24.12.2020р. новим ліквідатором заяви про покладення субсидіарної відповідальності відбулось з порушенням 3-х річного строку.
Суд зазначає, що і в разі пред'явлення позову самою особою, право якої порушене, і в разі пред'явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою початок перебігу позовної давності визначається з одного й того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила.
Таким чином, положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється і на звернення арбітражного керуючого (ліквідатора) до суду із заявою про захист інтересів боржника.
В основу конструкції частини першої статті 261 ЦК України покладено принцип єдності (одинності) суб'єкта, чиї права порушено, тобто носія права, а не іншої особи, у тому числі якій за законом надано повноваження із захисту цього права (у справах про банкрутство цією особою є арбітражний керуючий).
Отже у разі пред'явлення позову у межах справи про банкрутство як особою, право якої порушене (боржником), так і в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою (арбітражним керуючим) перебіг позовної давності обчислюється з одного й того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила; оскільки в протилежному випадку має місце безпідставне наділення арбітражного керуючого як особи, що у справі про банкрутство діє від імені боржника, особливим статусом з наданням тим самим йому як носію права у спорі не передбаченої нормами закону переваги перед іншими учасниками цього спору у захисті своїх прав та інтересів, зокрема, обмежує протилежну сторону спору у захисті своїх прав та інтересів щодо предмета спору, і, відповідно, ставить її у нерівне становище перед суб'єктом звернення - арбітражним керуючим (ліквідатором).
Враховуючи те, що чинний Кодекс України з процедур банкрутства не встановлюють спеціальних норм про позовну давність (у тому числі щодо звернення до суду ліквідатора із заявою про покладення субсидіарної відповідальності), при визначенні початку перебігу позовної давності у спорі за вимогами ліквідатора не допускається врахування як обставин дати призначення (заміни кандидатури) арбітражного керуючого (ліквідатора). Отже, до цих правовідносин застосовуються загальні норми позовної давності.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне у задоволенні заяви ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогресбуд-ПС" арбітражного керуючого Струць М.П. №02-01-904/8967/15-25-02-21-2 від 25.02.2021р. про поновлення строку позовної давності та заяви ліквідатора №02-01-904/8967/15-18-12-20-2 від 18.12.2020р. про покладення на колишнього керівника банкрута ОСОБА_1 субсидіарну відповідальність на корить банкрута в розмірі 317481467,05грн. - відмовити.
Також, в судовому засіданні розглянуто заяву ліквідатора №02-01-904/8967/15-10-11-20-1 від 10.11.2020р. про зобов'язання АТ КБ "ПриватБанк" надати без обмежень доступ до ліквідаційного рахунку банкрута № НОМЕР_1 (валюта рахунку - гривня) МФО 305299, відкритого 19.05.2009 (та рахунку, відкритого у відповідності до стандарту IBAN, у випадку закриття рахунку № НОМЕР_1 ), а саме наявних на ньому грошових коштів для здійснення платежів у ліквідаційній процедурі та отримання банківських виписок.
Так, ліквідатором 03.03.2021р. подано до суду відмову №02-01-904/8967/15-03-03-21-1 від зазначеної заяви про скасування обмеженою щодо використання рахунком банкрута.
Зазначена відмова не суперечить вимогами чинного законодавства та не порушує права чи інтереси сторін по справі.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне заяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогресбуд-ПС" арбітражного керуючого Струць М.П. №02-01-904/8967/15-10-11-20-1 від 10.11.20202р. про скасування обмежень щодо використання рахунку банкрута залишити без розгляду.
Керуючись ст. ст. 235, 235 ГПК України, ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 256, 257, 260, 261 ЦК України, суд, -
Заяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогресбуд-ПС" арбітражного керуючого Струць М.П. №02-01-904/8967/15-10-11-20-1 від 10.11.20202р. про скасування обмежень щодо використання рахунку банкрута залишити без розгляду.
У задоволенні заяви ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогресбуд-ПС" арбітражного керуючого Струць М.П. №02-01-904/8967/15-25-02-21-2 від 25.02.2021р. про поновлення строку позовної давності відмовити.
У задоволенні заяви ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогресбуд-ПС" арбітражного керуючого Струць М.П. №02-01-904/8967/15-18-12-20-2 від 18.12.2020р. про покладення на колишнього керівника банкрута ОСОБА_1 субсидіарну відповідальність на корить банкрута в розмірі 317481467,05грн. - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено та підписано 09.03.2021р.
Суддя С.А. Примак