25.02.2021 року м.Дніпро Справа № 904/1273/20
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Мороза В.Ф. - доповідач,
суддів: Чередко А.Є., Коваль Л.А.
секретар судового засідання Кандиба Н.В.
розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на додаткове рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.10.2020 (суддя Т.В. Загинайко) у справі №904/1273/20.
у справі №904/1273/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Електропівденмонтаж", м. Дніпро
до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", м.Павлоград Дніпропетровської області
про стягнення суми
Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Електропівденмонтаж" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою в якій, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить стягнути з відповідача - Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" 1 471 731,91 грн., що складає 1 156 000, 00 грн. заборгованість по оплаті вартості робіт, виконаних за договором підряду від 17.12.2018р. № 800-ПУ-ШУТр, 29 181,12 грн. 3% річних, 31 547,55 грн. інфляційних втрат за прострочення оплати та 255 003,24 грн. пені.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2020 закрито провадження у справі в частині 506 000 грн. 00 коп. заборгованості, у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Електропівденмонтаж" 650 000,00 грн. заборгованості, 255 003,24 грн. пені, 29 165,59 грн. інфляційних нарахувань, 29 181,1 грн. річних та 22 040,25 грн. витрат по сплаті судового збору. В решті позову відмовлено.
Додатковим рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 19.10.2020 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "ЕЛЕКТРОПІВДЕНМОНТАЖ" про ухвалення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу задоволено. Стягнуто з приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Електропівденмонтаж" 12 600,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Не погодившись з вказаним рішенням Приватним акціонерним товариством "ДТЕК Павлоградвугілля" подано апеляційну скаргу, згідно якої апелянт просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2020 у справі №904/1273/20 в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" пені у розмірі 255 003,24 грн. та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог в частині стягнення пені в повному обсязі. Окрім того просить закрити провадження по справі 904/1273/20 за позовною заявою ТОВ "Науково-виробнича компанія "Електропівденмонтаж" до ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" в частині основного боргу у розмірі 650 000,00 грн.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 25.02.2021 у справі №904/1273/20 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2020 у справі №904/1273/20 задоволено частково. Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2020 у справі №904/1273/20 в частині стягнення пені у розмірі 255 003,24 грн. та судового збору у розмірі 22 040,25 грн. змінено. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Електропівденмонтаж" пеню у розмірі 183 012,54 грн. та судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 20 996,12 грн. В іншій частині рішення залишено без змін.
Приватним акціонерним товариством "ДТЕК Павлоградвугілля" подано апеляційну скаргу на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.10.2020 у справі №904/1273/20, згідно якої апелянт просить скасувати зазначене додаткове рішення та ухвалити нове, яким відмовити ТОВ "НВК "Електропівденмонтаж" у задоволені заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
В обґрунтування поданої апеляційної скарги апелянт зазначає, що господарський суд не дослідив, що до заяви позивача про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу не додано доказів направлення вказаної заяви на адресу ПрАТ «Павлоградвугілля». Разом з тим господарський суд не повернув без розгляду вказану заяву як це передбачено ч.5 ст. 46 ГПК України, а задовольнив її та стягнув з відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 12 600,00 грн.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду справи №904/1273/20 визначено колегію у складі головуючого судді Мороза В.Ф., суддів Кузнецова В.О., Чередко А.Є.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.12.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на додаткове рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.10.2020 у справі №904/1273/20, розгляд апеляційної скарги призначено у судовому засіданні з викликом сторін на 21.01.2021.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.01.2021 сторони були повідомлені про відкладення розгляду на 25.02.2021.
У зв'язку з перебуванням на лікарняному члена колегії судді Кузнецова В.О., згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи для розгляду справи №904/1273/20 визначено колегію у складі головуючого судді Мороза В.Ф., суддів Коваль Л.А., Чередко А.Є.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.02.2021 колегією суддів прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на додаткове рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.10.2020 у справі №904/1273/20.
В судове засідання 25.02.2021 з'явився представник позивача.
Від ПРАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача.
Апеляційний господарський суд, переглядаючи в апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, на підставі встановлених фактичних обставин справи, дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч.1 та п.1 ч.3 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розгляду справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно ч.1 ст.244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 25.02.2021 змінено рішення господарського суду Дніпропетровської області в частині стягнення пені та судового збору, стягнуто з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Електропівденмонтаж" пеню у розмірі 183 012,54 грн. та судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 20 996,12 грн.
У відповідності до ч.2 ст.126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі та на підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Зазначене узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у постанові від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16, а також з позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 13.08.2019 у справі №925/1090/18.
Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Колегією суддів встановлено, що заявником дотримано вказані правові норми та вчасно заявлено про розмір судових витрат, які він має сплатити у зв'язку з розглядом позовної заяви.
Відповідно до частин третьої та четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частин п'ятої та восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Як вже було зазначено, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Як вбачається з матеріалів справи між ТОВ «Науково-виробнича компанія» Електропівденмонтаж» (замовник) та ТОВ «Юристи безпроблем» (виконавець) 12.02.2020 було укладено Договір про надання юридичних послуг №8/137/2020, згідно умов якого, виконавець зобов'язався надати послуги з підготовки, подачі та супроводження розгляду в суді першої інстанції позову про стягнення з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» заборгованості за договором підряду №800-ПУ-ШУТр від 17.12.2018, яка виникла внаслідок неналежної оплати робіт за актом №905291.
Відповідно до пункту 2 Договору вартість юридичних послуг складає 12 600,00 грн.
Пунктом 3 Договору визначено порядок оплати юридичних послуг, а саме, оплата здійснюється окремо двома платежами:
3.1. 50% (п'ятдесят відсотків) вартості послуг (п.2) (аванс) оплачується замовником виконавцю протягом 5-ти (п'яти) днів з моменту підписання цього договору;
3.2. вартість послуг, що залишилась оплачується замовником виконавцю протягом 5-ти (п'яти) днів з моменту надання виконавцем звіту про виконання завдання та акту виконаних робіт.
Отже ціна наданих адвокатом послуг була узгоджена між сторонами шляхом внесення відповідних пунктів в умови договору.
На підтвердження факту понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано звіт виконавця №28527 від 07.10.2020; акт надання послуг №262 від 06.10.2020, підписаний сторонами договору, згідно якого вартість виконаних робіт складає 12 600,00 грн.; рахунки №2020/528 від 20.02.2020 та №2020/1347 від 07.10.2020; платіжні доручення №6067 від 19.02.2020 та №6231 від 07.10.2020 на загальну суму 12 600,00 грн.
За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст.126 ГПК України).
Відповідна правова позиція викладена об'єднаною палатою Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду в постанові від 03.10.2019 по справі №922/445/19.
Частинами першої та другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За змістом частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Задовольняючи заяву про покладення витрат на правничу допомогу у розмірі 12 600,00 грн. на відповідача, судом було враховано, що останнім не подавалося клопотання про зменшення таких витрат, а тому враховуючи доведеність та підтвердження належними доказами понесення витрат на правничу допомогу судом було задоволено заяву позивача та стягнуто з відповідача вказану суму.
Разом з тим, враховуючи положення п.3 ч.4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає за можливе змінити додаткове рішення господарського суду та задовольнити заяву позивача частково, стягнувши з відповідача витрати на правничу допомогу пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 11 983,67 грн.
Щодо доводів апеляційної скарги, що суд повинен був повернути заяву позивача про розподіл витрат на правничу допомогу без розгляду, оскільки до такої заяви не було додано доказів надіслання на адресу іншої сторони колегія зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, яка надсилалася на адресу відповідача, позивач, наводив попередній розрахунок суми судових витрат, до яких було включено і суму витрат на правничу допомогу у розмірі 12 600,00 грн. та яка була обумовлена умовами Договору про надання юридичних послуг №8/137/2020 від 12.02.2020. В подальшому такі витрати були підтверджені як актом наданих послуг так і платіжними дорученнями про сплату зазначеної суми, яка не перевищила розмір, зазначений у позовній заяві.
У відзиві на позовну заяву відповідач заперечував проти позовних вимог та зазначав, у тому числі, що заявлена сума витрат на правничу допомогу є неспівмірною із фактично затраченим часом та реально виконаною роботою для підготовки позовної заяви. Проте останній не зазначав у чому саме полягає неспівмірність такої суми, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, та не наводив правового обґрунтування вказаним обставинам.
При цьому колегія зазначає, що в силу приписів ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, саме на сторону яка не погоджується з розміром витрат на правничу допомогу та яка заперечує їх розмір покладається обов'язок доведення неспівмірності таких витрат.
Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у додатковій постанові від 05.08.2019 у справі № 911/1563/18, зазначено, що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
Отже відповідач був обізнаний щодо заявлених витрат на правничу допомогу та їх розмір.
При цьому звертаючись з апеляційною скаргою апелянт також не надає доказів неспівмірності витрат на правничу допомогу та не наводить підстав, що ставили б під сумнів доцільність, необхідність, обгрунтованість відповідних витрат, а отже останнім не спростовано висновків господарського суду про наявність правових підстав для здійснення їх розподілу у відповідності до ст. 129 ГПК України.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
За приписами ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Як передбачено ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
В силу приписів статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з ч.ч. 1, 2, 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України: судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
За приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Як передбачено частиною 4 зазначеної статті зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
Враховуючи висновок господарського суду про часткове задоволення позовних вимог, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду вбачає підстави для зміни додаткового рішення та стягнення з відповідача суми витрат на правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 11 983,67 грн.
Керуючись статтями 269, 275-279 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на додаткове рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.10.2020 у справі №904/1273/20 залишити без задоволення.
Додаткове рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.10.2020 у справі №904/1273/20 змінити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" (51400, м. Павлоград Дніпропетровської області, вул. Соборна, буд. 76; код 0178353) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Електропівденмонтаж" (49102, м. Дніпро, вул. Фосфорна, буд. 8; код 32366707) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 11 983,67 грн.
В іншій частині додаткове рішення залишити без змін.
Доручити господарському суду Дніпропетровської області видати наказ на виконання даної постанови.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.
Дата складення повного тексту постанови 09.03.2021
Головуючий суддя В.Ф. Мороз
Суддя Л.А.Коваль
Суддя А.Є. Чередко