25.02.2021 року м.Дніпро Справа № 904/1273/20
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Мороза В.Ф. - доповідач,
суддів: Чередко А.Є., Коваль Л.А.
секретар судового засідання Кандиба Н.В.
розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2020 (суддя Т.В. Загинайко)
у справі №904/1273/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Електропівденмонтаж", м. Дніпро
до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", м.Павлоград Дніпропетровської області
про стягнення суми
Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Електропівденмонтаж" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою в якій, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить стягнути з відповідача - Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" 1 471 731,91 грн., що складає 1 156 000, 00 грн. заборгованість по оплаті вартості робіт, виконаних за договором підряду від 17.12.2018р. № 800-ПУ-ШУТр, 29 181,12 грн. 3% річних, 31 547,55 грн. інфляційних втрат за прострочення оплати та 255 003,24 грн. пені.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2020 закрито провадження у справі в частині 506 000 грн. 00 коп. заборгованості, у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Електропівденмонтаж" 650 000,00 грн. заборгованості, 255 003,24 грн. пені, 29 165,59 грн. інфляційних нарахувань, 29 181,1 грн. річних та 22 040,25 грн. витрат по сплаті судового збору. В решті позову відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішенням Приватним акціонерним товариством "ДТЕК Павлоградвугілля" подано апеляційну скаргу, згідно якої апелянт просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2020 у справі №904/1273/20 в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" суми пені у розмірі 255 003,24 грн. та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог в частині стягнення пені в повному обсязі. Окрім того просить закрити провадження по справі 904/1273/20 за позовною заявою ТОВ "Науково-виробнича компанія "Електропівденмонтаж" до ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" в частині основного боргу у розмірі 650 000,00 грн.
В обґрунтування поданої апеляційної скарги апелянт зазначає, що судом першої інстанції не досліджено умови Договору щодо порядку та строків нарахування суми пені, зокрема, що замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за письмовою вимогою підрядника. Проте така вимога відсутня. Окрім того суму пені було нараховано та стягнуто за весь період прострочення, з посиланнями на п.6.11 Договору, проте даним пунктом визначено, що обмеження шістьма місяцями не застосовується у разі нарахування саме замовником підряднику штрафних санкцій. Зазначених обставин суд не перевірив, не застосував положень ч.6 ст. 232 ГК України та не здійснив перерахунок суми пені, тим самим допустив незаконне стягнення з відповідача пені у розмірі 255 003,25 грн. Також апелянт зазначає, що судом не враховано, що відповідачем 29.05.2020 платіжним дорученням №1579780, копія якого знаходиться в матеріалах справи було сплачено 156 000,00 грн. з метою часткового погашення заборгованості за договором. Щодо розміру заборгованості апелянт повідомляє, що ним 30.09.2020, 15.12.2020, 30.10.2020 платіжними дорученнями №1744923, 1765304, 1786755, 1787842 сплачено на користь ТОВ «НВК «Елетропівденмонтаж» заборгованість у сумі 650 000,00 грн., тому відповідно в цій частині провадження у справі повинно бути закрито.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду справи №904/1273/20 визначено колегію у складі головуючого судді Мороза В.Ф., суддів Кузнецова В.О., Чередко А.Є.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.12.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2020 у справі №904/1273/20, розгляд апеляційної скарги призначено у судовому засіданні з викликом сторін на 21.01.2021.
Від ТОВ «НВК «Електропівденмонтаж» надійшов відзив на апеляційну скаргу, згідно якого останній заперечує проти доводів апелянта та зазначає, що законом не визначено форму пред'явлення вимоги покупця, а тому останній може здійснити своє право будь-яким шляхом, як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову, що і було зроблено позивачем. Щодо твердження відповідача, що сторонами збільшено термін нарахування пені тільки для позивача, то зазначене є власним трактуванням умов договору представником, оскільки застосовуючи принцип справедливості в дійсності рівні умови застосовуються до обох сторін. При цьому зменшення пені є правом, а не обов'язком суду, з огляду на відсутність доказів наявності обставин для зменшення розміру штрафних санкцій суд першої інстанції у повній мірі дотримуючись норм процесуального права та роз'яснень Верховного Суду дійшов до єдиного правильного висновку про стягнення з відповідача пені у повному обсязі. Окрім того позивач вказує, що у суду були відсутні підстави для врахування платіжних доручень від 30.09.2020, 15.10.2020, 30.10.2020, оскільки рішення суду було проголошено 24.09.2020, тобто до сплати суми заборгованості згідно вказаних платіжних доручень. На момент розгляду справи вказаних доказів погашення заборгованості перед позивачем відповідачем надано не було.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.01.2021 сторони були повідомлені про відкладення розгляду на 25.02.2021.
У зв'язку з перебуванням на лікарняному члена колегії судді Кузнецова В.О., згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи для розгляду справи №904/1273/20 визначено колегію у складі головуючого судді Мороза В.Ф., суддів Коваль Л.А., Чередко А.Є.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.02.2021 колегією суддів прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2020 у справі №904/1273/20.
В судове засідання 25.02.2021 з'явився представник позивача.
Від ПРАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача.
Апеляційний господарський суд, переглядаючи в апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, на підставі встановлених фактичних обставин справи, дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарським судом 17.12.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Електропівденмонтаж" (підрядник) та Приватним акціонерним товариством "ДТЕК Павлоградвугілля" (замовник), було укладено договір підряду №800-ПУ-ШУТр (надалі - Договір) відповідно до пункту 1.1 якого, в порядку та на умовах, передбачених цим договором, підрядник приймає на себе зобов'язання на свій ризик, своїми силами і засобами, використовуючи свої матеріали і устаткування, за завданням замовника відповідно до умов цього договору, виконати роботи по ремонту (далі - роботи) обладнання, його вузлів і комплектуючих, вказаних у Специфікації, підписаній обома сторонами, яка є невід'ємною частиною цього Договору.
Згідно п. 1.2 Договору додатки (специфікації) оформлюються згідно зразку, який узгоджено Сторонами в Додатку№1 до даного договору, який є його невід'ємною частиною.
Відповідно до п. 1.3. Договору безпосередній перелік, об'єм та вартість робіт узгоджується сторонами в Додатках, які є невід'ємними частинами цього Договору.
Місце проведення робіт: Дніпропетровська область, с. Богданівка, вул. Горького, 214 (п. 1.5 Договору).
У пункті 3.1 Договору визначено, що загальна вартість Договору визначається загальною сумою всіх Додатків, які є невід'ємною частиною цього Договору. В будь-якому випадку, загальна орієнтована сума за цим Договором не повинна перевищувати суму, еквівалентну 1 086 209 грн. 51 коп. без ПДВ на дату укладення Договору; сума Договору може бути збільшена шляхом підписання Сторонами відповідної Додаткової угоди після отримання письмового дозволу уповноваженого на то органу управління замовника.
Вартість виконаних підрядником робіт формується на підставі калькуляції (кошторис) і узгоджується сторонами в Додатках, які є невід'ємними частинами цього Договору (пункт 3.2.Договору).
Замовник зобов'язаний прийняти від підрядника виконані робот за актом приймання-передачі виконаних робіт (пункт 2.2.3 Договору).
Згідно п.3.4 Договору розрахунки по даному договору здійснюються замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника протягом 5 (п'яти) робочих днів з 60 календарного дня з дати підписання сторонами Акта приймання-передачі виконаних робіт.
Даний Договір може бути скріплений печатками сторін, вступає в силу з дня його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2019, а в частині виконання зобов'язань - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по даному договору, що виникли під час дії Договору (пункт 8.1 Договору).
На виконання умов договору позивачем було виконано, а відповідачем прийнято передбачені умовами договору роботи, вартістю 1 196 683,63 грн., про що сторонами підписано Акт приймання виконаних будівельних робіт №905291. Вказаний акт підписано без зауважень. Роботи виконані якісно та в строк. Сторони претензій одна до одної не мають.
Разом з тим відповідачем не сплачено суму вартості виконаних робіт у повному обсязі у визначені договором строки, що і стало причиною виникнення спору. Звертаючись з позовною заявою позивачем було заявлено до стягнення з відповідача суму залишку заборгованості у розмірі 1 156 000,00 грн., 29 181,12 грн. 3% річних, 31 547,55 грн. інфляційних втрат та 255 003,24 грн. пені.
Однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, за приписами ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України (ЦК України), є договір.
Відповідно до статей 626 - 629 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до приписів ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 2 ст. 317 ГК України, загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим кодексом.
Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно п.3.4 Договору розрахунки по даному договору здійснюються замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника протягом 5 (п'яти) робочих днів з 60 календарного дня з дати підписання сторонами Акта приймання-передачі виконаних робіт.
Відповідачем не виконано зобов'язання належним чином та не надано доказів сплати вартості товару у розмірі 1 156 000,00 грн.
Під час розгляду справи відповідачем було частково погашено суму заборгованості у розмірі 506 000,00 грн., про що в матеріал справи надано відповідні платіжні доручення.
Господарський суд дослідивши обставини справи та наявні у справі докази, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення суми заборгованості у розмірі 650 000,00 грн. та закриття провадження у справі в частині погашеної суми заборгованості у розмірі 506 000,00 грн.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (пункт 3 частина 1 стаття 611 Цивільного кодексу України).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
За положеннями частини 1 статті 216, частин 1, 2 статті 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.
За змістом частини 4 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Таким чином, законодавець передбачив право сторін визначати у договорі розмір санкцій і строки їх нарахування за прострочення виконання зобов'язання.
У частині 6 ст. 231 Господарського кодексу України зазначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
В пункті 6.9 Договору сторони передбачили, що у випадку несвоєчасної оплати виконаних робіт замовник, за письмовою вимогою підрядника, сплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.
Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення суми пені у розмірі 255 003,24 грн. господарський суд, у тому числі, послався на п.6.11 Договору згідно якого встановлено, що строк нарахування замовником підряднику штрафних санкцій за договором не обмежується шістьма місяцями з моменту виконання зобов'язань за договором, у зв'язку з чим, штрафна санкція підлягає нарахуванню за весь період порушення зобов'язань.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком та зазначає, що господарським судом не було враховано, що в зазначеному пункті договору сторони погодили порядок та строк нарахування штрафних санкцій замовником (відповідачем) підряднику (позивачу), тобто саме у такому випадку штрафні санкції підлягають нарахуванню за весь період порушення зобов'язань.
Місцевий господарський суд вказані обставини залишив поза увагою та помилково задовольнив позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 255 003,24 грн. за період з 06.08.2019 по 04.06.2020.
У відповідності до пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Аналогічні приписи закріплені ч.ч. 1, 2 ст. 180 ГК України, а саме, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства; господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Отже підписуючи договір сторони погодили умови договору, у тому числі і щодо порядку та строку нарахування штрафних санкцій та були обізнані з такими умовами.
Таким чином враховуючи, що строк оплати є таким що настав 05.08.2019, що не заперечується сторонами, пеня за прострочення виконання зобов'язання в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується така сума, повинна бути нарахована на суму 1 196 683,63 грн. за період з 06.08.2019 по 13.09.2019, на суму боргу 1 176 000,00 грн. за період з 14.09.2019 по 17.01.2020, на суму боргу 1 156 000,00 грн. за період з 18.01.2020 по 06.02.2020.
Перевіривши розрахунок, враховуючи приписи ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, що нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано, колегія вважає обґрунтованою суму пені у розмірі 183 012,54 грн. за загальний період прострочення з 06.08.2019 по 06.02.2020.
В силу приписів статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з ч.ч. 1, 2, 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України: судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
За приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Як передбачено ч. 4 цієї статті зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
Ухвалюючи оскаржуване рішення господарський суд дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення вимоги про стягнення з відповідача суми пені, проте помилково не застосував норми ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду вважає, що оскаржуване рішення в частині стягнення пені прийнято місцевим господарським судом з неповним з'ясуванням обставин справи, з огляду на що вбачаються підстави для його зміни у відповідній частині, стягнення з відповідача пені у розмірі 183 012,54 та відповідно розміру судового збору пропорційно задоволених позовних вимог у сумі 20 996,12 грн.
Оскільки рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2020.2020 в частині задоволення позовних вимог про стягнення суми боргу та 3 % річних та втрат від інфляції сторонами не оскаржується, апеляційний господарський суд не перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в цій частині.
Щодо доводів апеляційної скарги, що відповідачем перед позивачем було частково погашено заборгованість згідно платіжних доручень від 30.09.2020, 15.12.2020, 30.10.2020 №1744923, 1765304, 1786755, 1787842, з огляду на що провадження у справі має бути закрито в частині стягнення суми заборгованості у розмірі 650 000,00 грн. колегія зазначає, що рішення суду прийнято господарським судом 24.09.2020, сплата суми заборгованості відбулася після прийняття оскаржуваного рішення. Враховуючи, що перелічені платіжні доручення не були предметом розгляду в суді першої інстанції, колегія суддів не приймає вказані докази та не вбачає підстав для зміни рішення в цій частині.
Враховуючи висновок апеляційного суду про часткове задоволення апеляційної скарги, згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись статтями 231, 269, 275-279 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2020 у справі №904/1273/20 задовольнити частково.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2020 у справі №904/1273/20 в частині стягнення пені у розмірі 255 003,24 грн. та судового збору у розмірі 22 040,25 грн. змінити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" (51400, м. Павлоград Дніпропетровської області, вул. Соборна, буд. 76; код 0178353) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Електропівденмонтаж" (49102, м. Дніпро, вул. Фосфорна, буд. 8; код 32366707) пеню у розмірі 183 012,54 грн. та судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 20 996,12 грн.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Електропівденмонтаж" (49102, м. Дніпро, вул. Фосфорна, буд. 8; код 32366707) на користь Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" (51400, м. Павлоград Дніпропетровської області, вул. Соборна, буд. 76; код 0178353) витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 4 117,78 грн.
Доручити господарському суду Дніпропетровської області видати накази на виконання даної постанови.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.
Дата складення повного тексту постанови 09.03.2021
Головуючий суддя В.Ф. Мороз
Суддя Л.А.Коваль
Суддя А.Є. Чередко