Справа № 758/11248/20
23 лютого 2021 року суддя Подільського районного суду м.Києва Васильченко О. В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва, за участю третіх осіб: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , про відшкодування моральної шкоди,
ОСОБА_1 звернувся до Подільського районного суду м. Києва із вищевказаною позовною заявою до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва про відшкодування моральної шкоди.
Вищевказана позовна заява подана в порядку цивільного судочинства, з посиланням на норми ЦПК України.
Однак, позовні вимоги, з якими звернувся позивач не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, адже спір про відшкодування моральної шкоди у даних правовідносинах належить розглядати в порядку, визначеному КАС України, так як шкоду було заподіяно суб'єктом владних повноважень, а саме його рішенням.
Як зазначається, у справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади або місцевого самоврядування, суд повинен установити, чи мали дії (рішення, бездіяльність) відповідача негативний вплив та чи досягли негативні емоції позивача рівня страждання або приниження, установити причинно-наслідковий зв'язок і визначити сумірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам.
У практиці ЄСПЛ порушення державою прав людини, що завдають психологічних страждань, розчарувань і незручностей, зокрема через порушення принципу належного врядування, кваліфікуються як такі, що завдають моральної шкоди.
Так, з огляду на це психологічне напруження, розчарування та незручності, що виникли внаслідок порушення органом держави чи місцевого самоврядування прав людини, навіть якщо вони не призвели до тяжких наслідків у вигляді погіршення здоров'я, можуть свідчити про заподіяння моральної шкоди.
Оцінка рівня моральної шкоди залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік і стан здоров'я потерпілого. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини відповідача - органу державної влади чи місцевого самоврядування, а протиправність його дій та рішень презюмується - обов'язок доказування їх правомірності покладається на відповідача.
До такого висновку прийшов Верховний Суд у своїй постанові від 24 березня 2020 року у справі № 818/607/17.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суди суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
З урахуванням викладеного приходжу до висновку про те, що у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва про відшкодування моральної шкоди, необхідно відмовити.
Роз'яснити позивачеві право звернення з позовом до суду в порядку адміністративного судочинства з метою захисту своїх прав та законних інтересів.
Керуючись ст.ст. 186, 353, 15.5 перехідних положень ЦПК України,
У відкритті провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва, за участю третіх осіб: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , про відшкодування моральної шкоди, відмовити.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги (зважаючи на п. 15.5 перехідних положень ЦПК України щодо порядку подання апеляційних скарг на судові рішення).
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
СуддяО. В. Васильченко