Справа № 183/3708/19
№ 2/183/316/21
12 лютого 2021 року м. Новомосковськ
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Городецького Д.І.
секретаря судового засідання Пономаренко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Новомосковську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 про виключення з актового запису про народження дитини даних про батька дитини, -
12 червня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого, з урахуванням уточнених позовних вимог, посилалася на те, що 07 листопада 2003 року відділом реєстрації актів громадянського стану Новомосковського міського управління юстиції Дніпропетровської області був зареєстрований шлюб між нею та відповідачем, актовий запис № 455, який у відповідності до рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 січня 2019 року був розірваний.
Позивач ОСОБА_1 зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у неї народилася донька - ОСОБА_4 . У свідоцтві про її народження батьком дитини зазначений відповідач ОСОБА_2 .
В той же час, зазначає, що ОСОБА_2 не є біологічним батьком дитини, оскільки вони з відповідачем не проживає з січня 2017 року, а тому останній обізнаний про те, що її дитина не його донька. Батьком дитини є ОСОБА_3 , який має намір визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 своєю донькою, про що склав відповідну заяву, посвідчену нотаріально.
У зв'язку з наведеним ОСОБА_1 просила суд: виключити з актового запису № 274, складеного 11 червня 2019 року Новомосковським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки м. Дніпро Дніпропетровської області відомості про батька дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця смт. Перещепине Новомосковського району Дніпропетровської області.
Ухвалою суду від 29 липня 2019 року відкрите провадження у справі.
Ухвалою суду від 11 червня 2020 року у справі призначено судову біологічно-генетичну (молекулярно-генетичну) експертизу, проведення якої доручено експертам Комунального закладу «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» Дніпропетровської обласної ради», провадження у справі було зупинено до її проведення.
14 серпня 2020 року на адресу суду надійшло повідомлення експертної установи про повернення ухвали суду без виконання, в зв'язку з неявкою обох сторін на експертизу.
Ухвалою суду від 25 серпня 2020 року провадження у справі поновлено, справу призначено до розгляду.
Ухвалою суду від 12 лютого 2021 року закрите підготовче провадження у справі, справа призначена до судового розгляду по суті.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася, згідно заяви просила розглядати справу у її відсутність, позов підтримала в повному обсязі, просила вимоги задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, звернувся до суду з заявою, в якій просив справу розглядати без його участі, позовні вимоги визнав в повному обсязі.
Третя особа - ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, надав суду заяву, згідно якої просив справу розглядати без його участі, позовні вимоги визнав, просив позов задовольнити.
У зв'язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, врахувавши заяви сторін, дослідивши надані ними докази, приходить до наступного.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.
Згідно абзацу 10 пункту 9 рішення Конституційного Суду України від 30 січня2003 року № 3-рп/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Відповідно до частини першої, другої, третьої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно ст.ст.76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для справи. Докази повинні бути належними, допустимими та достовірними. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Судом встановлено, що 07 листопада 2003 року відділом реєстрації актів громадянського стану Новомосковського міського управління юстиції Дніпропетровської області був зареєстрований шлюб між ОСОБА_6 і ОСОБА_2 , актовий запис № 455. Після реєстрації шлюбу ОСОБА_6 було присвоєне прізвище ОСОБА_6 .
У відповідності до рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 січня 2019 року, шлюб між сторонами був розірваний. Рішення набрало законної сили 08 лютого 2019 року.
Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Дніпрі народилася ОСОБА_4 , про що 11 червня 2019 року Новомосковським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області складено відповідний актовий запис № 274.
Батьками дитини зазначені: ОСОБА_2 і ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_1 від 11 червня 2019 року.
Позивач ОСОБА_1 стверджує, що відповідач ОСОБА_2 не є біологічним батьком її доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки м. Дніпра Дніпропетровської області, оскільки батьком дитини є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який в свою чергу, визнав батьківство по відношенню до дитини та просив суд задовольнити позовні вимоги.
В судовому засіданні крім іншого, також було встановлено, що сторони з січня 2017 року не проживали разом та стосунки не підтримували, а відповідач завагітніла, перебуваючи у відносинах з ОСОБА_3 .
Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд застосовує наступні норми права.
Відповідно до статті 138 СК України, жінка, яка народила дитину у шлюбі, має право оспорити батьківство свого чоловіка, пред'явивши позов про виключення запису про нього як батька дитини з актового запису про народження дитини. Вимога матері про виключення запису про її чоловіка як батька дитини з актового запису про народження дитини може бути задоволена лише у разі подання іншою особою заяви про своє батьківство. До вимоги матері про внесення змін до актового запису про народження дитини встановлюється позовна давність в один рік, яка починається від дня реєстрації народження дитини.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства материнства та стягнення аліментів», особа, яка записана батьком дитини, має право оспорювати батьківство, пред'являти позов про виключення запису про нього, як батька з актового запису про народження дитини. Згідно цієї ж постанови, при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів, предметом доказування в справах про оспорювання батьківства є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною.
Пунктами 2.13, 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства Юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5 встановлено, що підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є: рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.
Оскільки, предметом доказування в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною, то у разі доведеності цієї обставини, суд постановляє рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини.
В п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» зазначається, що відповідно до ст. 136 СК оспорювання батьківства можливе тільки після реєстрації народження дитини і до досягнення нею повноліття, а в разі її смерті не допускається.
Відповідно до цієї ж Постанови, при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів предметом доказування в справах про оспорювання батьківства є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. У разі доведеності цієї обставини, суд постановляє рішення про виключення оспорюваних відомостей з актового запису про народження дитини.
Відповідно до роз'яснень Верховного Суду України, викладених у преамбулі постанови Пленуму № 8 від 30 травня 1997 року «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», судова експертиза як один із засобів доказування сприяє всебічному, повному й об'єктивному дослідженню обставин справ, постановленню законних і обґрунтованих судових рішень.
Відповідно до роз'яснень Верховного Суду України, викладених у п.8 постанови Пленуму № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це.
Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ст. 89 ЦПК, згідно з якою жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд враховує, що позивачем було ініційоване питання про проведення у справі судово-генетичної експертизи, однак експертиза не проведена у зв'язку з неявкою відповідача до експертної установи.
У відповідності до ст. 109 ЦПК України, у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
Оскільки відповідач ОСОБА_2 ухилився від проведення експертизи для визначення зірваного споріднення, суд приходить до висновку, що у відповідності до ст. 109 ЦПК України можливо встановити факт того, що відповідач ОСОБА_2 не є батьком дитини.
Матеріали справи містять заяву ймовірного батька дитини - ОСОБА_3 , посвідчена 07 лютого 2020 року приватним нотаріусом Новомосковського міського нотаріального округу Дніпропетровської області за реєстровим № 115 про визнання його батьком дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та внесення відповідних змін про батька до актового запису про народження дитини.
Крім того, відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Судом враховано, що відповідачем визнано позов, а відповідно до положень ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, системний аналіз положень чинного законодавства України, враховуючи визнання відповідачем позову, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладено та керуючись ст. 136 СК України, ст.ст. 76-81, 89, 141, 258-259, 263-268, 272, 273, 354 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 про виключення з актового запису про народження дитини даних про батька дитини, - задовольнити.
Виключити з актового запису № 274, складеного 11 червня 2019 року Новомосковським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки м. Дніпро Дніпропетровської області відомості про ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця смт. Перещепине Новомосковського району Дніпропетровської області, як батька дитини
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 840,80 грн. (вісімсот сорок грн. 80 коп.).
Учасники справи:
- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 ,зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;
- відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ;
- третя особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути поданою до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складене 12 лютого 2021 року.
Суддя Д.І. Городецький