Справа № 183/4581/18
№ 2/183/111/21
17 лютого 2021 року м. Новомосковськ
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Городецького Д. І.,
секретаря судового засідання Пономаренко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу,-
01 серпня 2018 року Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз» (правонаступником якого є Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу.
В обґрунтування позову Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз», з урахуванням уточнених позовних вимог, посилалося на те, що 14 вересня 2015 року між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню і газифікації «Дніпропетровськгаз», ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» і споживачем ОСОБА_1 був укладений Договір № 0320062131 про надання населенню послуг з газопостачання по об'єкту за адресою: АДРЕСА_1 , на якому встановлені газові прилади: дві плити газові ПГ, ГК газовий котел та зареєстровано 3 особи.
Постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2498 затверджений Типовий договір розподілу природного газу, який регламентує порядок та умови переміщення природного газу з метою фізичної поставки Оператором ГРМ обсягів природного газу, які належать споживачам (їх постачальникам) до об'єктів споживачів.
Умови приєднання відповідача ОСОБА_1 як споживача до Типового договору виконано. Фактом приєднання до умов Типового договору (акцептування договору) є фактичне споживання останнім природного газу та його оплата.
Позивач зазначає, що відповідач ОСОБА_1 своєчасно не оплачував послуги з газопостачання, в зв'язку з чим 08 вересня 2015 року по даній адресі було проведено відключення від газопостачання за борги, про що складено Акт № 0320062131 від 08.09.2015 року на відключення від газових мереж, в якому 2 представники оператора ГРМ розписались. Будь-яких заперечень або зауважень з приводу складання акту з боку відповідача не надходило.
04 січня 2016 року працівниками ПАТ «Дніпропетровськгаз» під час перевірки раніше відключених абонентів від системи газопостачання було встановлено, що за адресою відповідача ОСОБА_1 здійснено несанкціоноване відновлення газопостачання. Крім того, зафіксовано заміну показників лічильника з 10095 на 10994. Це свідчить про те, що за період з 08.09.2015 року (припинення газопостачання) по 04.01.2016 року (виявлено порушення) відповідачем здійснений відбір природного газу в розмірі 899 м3.
Після виявлення даного порушення, газопостачання було припинено. Зазначений факт зафіксований Актом про порушення № 0320062131 від 04.01.2015 року, в якому розписалися 2 представника оператора ГРМ, зокрема ОСОБА_2 , оскільки споживач, тобто відповідач ОСОБА_1 відмовився від підпису. Будь-яких заперечень або зауважень з приводу складання акту з боку відповідача не надходило.
В акті про порушення відповідачу було роз'яснено про необхідність бути присутнім на засіданні комісії, на якому розглядатимуться складені відносно ОСОБА_1 акти про порушення.
Так, 31 березня 2016 року на засіданні комісії по розгляду акту про порушення Кодексу газорозподільних систем № 39 від 31.03.2016 року (надалі - Кодекс ГРС), прийнято рішення про задоволення акту про порушення та складено акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості. Сума нарахованих збитків за період з 09.09.2015 року по 03.01.2016 року склала 17 412,83 грн.
Позивачем 31 березня 2016 року було направлено на адресу відповідача рахунок на оплату збитків в зазначеному розмірі, однак зі сторони відповідача ОСОБА_1 не було здійснено жодних дій по їх відшкодуванню.
У зв'язку з чим, Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» просило стягнути з відповідача вартість необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу в розмірі 17 412,83 грн., а також судові витрати в розмірі 1762,00 грн.
Ухвалою суду від 08 листопада 2018 року відкрите провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 26 квітня 2019 року закрите підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду по суті.
В судове засідання представник позивача Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» не з'явився, звернувся до суду з заявою, в якій просив розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 та його представник в судове засідання не з'явилися, згідно заяви представника останній просив розглядати справу у його відсутність, позовні вимоги не визнав в повному обсязі, просив відмовити в задоволенні позовних вимог, з відзивом на позовну заяву до суду не звертався.
У зв'язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, дослідивши надані сторонами письмові докази, дійшов такого висновку.
Судом встановлено, що14 вересня 2015 року між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню і газифікації «Дніпропетровськгаз», ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» і споживачем ОСОБА_1 був укладений Договір № 0320062131 про надання населенню послуг з газопостачання по об'єкту за адресою: АДРЕСА_1 , на якому встановлені газові прилади: дві плити газові ПГ, ГК газовий котел та зареєстровано 3 особи.
Постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2498 затверджений Типовий договір розподілу природного газу, який регламентує порядок та умови переміщення природного газу з метою фізичної поставки Оператором ГРМ обсягів природного газу, які належать споживачам (їх постачальникам) до об'єктів споживачів.
Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» є правонаступником Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровськгаз», що підтверджується випискою з ЄДР та витягом зі Статуту.
Встановлено, що станом на 14 серпня 2018 року у відповідача ОСОБА_1 утворилась заборгованість за спожитий природний газ в розмірі 1 268,85 грн., про що позивачем було складено попередження про припинення газопостачання, з яким ОСОБА_1 ознайомився 21 серпня 2018 року та поставив на ньому свій підпис.
Згідно з Актом № 0320062131 від 08 вересня 2015 року будинок відповідача ОСОБА_1 було відключено від системи газопостачання методом опломбування крану (пломба «Гранит» № С21901592) на вводі будинку у зв'язку із заборгованістю. В акті розписалися двоє представників оператора ГРМ. Будь-яких заперечень або зауважень з приводу складання акту з боку відповідача не надходило.
04 січня 2016 року працівниками ПАТ «Дніпропетровськгаз» під час перевірки раніше відключених абонентів від системи газопостачання було встановлено, що за адресою відповідача ОСОБА_1 здійснено несанкціоноване відновлення газопостачання. Крім того, зафіксовано заміну показників лічильника з 10095 на 10994.
Зазначене свідчить про те, що за період з 08.09.2015 року (припинення газопостачання) по 04.01.2016 року (виявлено порушення) відповідачем здійснювався відбір природного газу в розмірі 899 м3.
Після виявлення даного порушення, газопостачання було припинено. Зазначений факт зафіксований Актом про порушення № 0320062131 від 04.01.2015 року, в якому розписалися двоє представників оператора ГРМ, зокрема ОСОБА_2 , оскільки споживач, тобто відповідач ОСОБА_1 відмовився від підпису. Будь-яких заперечень або зауважень з приводу складання акту з боку відповідача не надходило.
В акті про порушення відповідачу було роз'яснено про необхідність бути присутнім на засіданні комісії, на якому розглядатимуться складені відносно нього акти про порушення.
Так, 31 березня 2016 року на засіданні комісії по розгляду акту про порушення Кодексу газорозподільних систем № 39 від 31.03.2016 року (надалі - Кодекс ГРС), прийнято рішення про задоволення акту про порушення та складено акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості. Сума нарахованих збитків за період з 09.09.2015 року по 03.01.2016 року склала 17 412,83 грн.
Як зазначалося вище, відповідач та його представник позовні вимоги не визнали, просили відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, в той же час суд звертає увагу, що кожен із них не звертався до суду з відзивом на позовну заяву, жодних доказів на спростування вимог позивача суду не надали.
При цьому, згідно з частинами першою та шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Крім того, згідно з рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 лютого 2018 року в справі № 183/3310/16, яке постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 червня 2018 року залишене без змін, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню і газифікації «Дніпропетровськгаз» відмовлено в повному обсязі. Зі місту рішення вбачається, що ОСОБА_1 просив суд: визнати неправомірними дії Публічного акціонерного товариства по газопостачанню і газифікації «Дніпропетровськгаз» по відключенню газопостачання будинку АДРЕСА_1 , абонент ОСОБА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_1 та зобов'язати Публічне акціонерне товариство по газопостачанню і газифікації «Дніпропетровськгаз» відновити газопостачання до будинку ОСОБА_1 .
Судами встановлено, що будинок ОСОБА_1 позивачем було правомірно відключений від газопостачання у зв'язку із заборгованістю за спожитий природний газ.
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, суд дійшов переконання, що позивачу завдані збитки відповідачем ОСОБА_1 за самовільне відновлення газопостачання, в результаті чого виникла заборгованість за несанкціонований відбір природного газу з ГРМ в розмірі 17 412,83 грн., з розміром якої погоджується суд, яка розрахована позивачем відповідно до пункту 11 глави 5 розділу ІХ Кодексу ГРС.
Встановлено, що 31 березня 2016 року позивачем було направлено на адресу відповідача досудову претензію про сплату спричинених збитків на суму 17 412,83 грн., яку ОСОБА_1 отримав під підпис 21 квітня 2016 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, однак вимога позивача до цього часу ОСОБА_1 не виконана.
Правовідносини, що виникли між сторонами врегульовані Цивільним кодексом України, Законом України «Про ринок природного газу», Кодексом газорозподільних систем (надалі - ГРС), затвердженим Постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2494, Правилами постачання природного газу, затвердженими Постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2496, Правилами безпеки систем газопостачання, затвердженими Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15 травня 2015 року № 285, Типовим договором розподілу природного газу, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року № 1384/27829.
Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд застосовує наступні норми закону.
У відповідності до ч.1 ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Відповідно до п.5 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до Кодексу газорозподільних систем, затверджених постановою НКРЕКП № 2494 від 30 вересня 2015 року зазначено, що оператор газорозподільної системи - це суб'єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління.
Як вже було встановлено, Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» є правонаступником Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровськгаз», що підтверджується випискою з ЄДР та витягом зі Статуту .
Пунктом 2 глави 1 розділу VI Кодексу ГРС передбачено, що доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до ГРМ для споживання (постачання) природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об'єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2498 в порядку, визначеному цим розділом.
Пунктом 3 глави 3 розділу VI Кодексу ГРС, договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України за формою Типового договору розподілу природного газу.
Договір розподілу природного газу між Оператор ГРМ та споживачем за умовами пункту /4 глави 3 розділу VI Кодексу ГРС, укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.
Відповідно до пункту 7 глави 3 розділу 6 Кодексу ГРС, фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка Оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу.
Умови приєднання відповідача ОСОБА_1 як споживача до Типового договору виконано. Фактом приєднання до умов Типового договору (акцептування договору) є фактичне споживання останнім природного газу та його оплата.
Права та обов'язки сторін чітко визначені розділом VІ Типового договору, розділом VІІІ цього договору передбачена відповідальність сторін .
Так, згідно з пунктом 2.1 цього Типового договору АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» взяло на себе зобов'язання надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов'язався прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.
Згідно з п. 2.3 при вирішенні всіх питань, що не обумовлені договором, сторони зобов'язуються керуватися Законом України «Про ринок природного газу» та Кодексом газорозподільних систем.
Відповідно до ч.2 ст.13 Закону України «Про ринок природного газу», споживач зобов'язаний, зокрема: укласти договір про постачання природного газу; забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів; не допускати несанкціонованого відбору природного газу; забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників оператора газотранспортної системи, оператора газорозподільної системи до вузлів обліку природного газу та з метою встановлення вузлів обліку газу; припиняти (обмежувати) споживання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договорів.
Згідно п. 3. Глави 5 розділу ІІІ Кодексу газорозподільних систем Власники газових мереж, у тому числі побутові споживачі та співвласники/особа, уповноважена на це співвласниками, внутрішньобудинкових систем газопостачання, які згідно з актом розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін відповідають за експлуатацію цих мереж та їх складових, забезпечують належну їх експлуатацію згідно з чинним законодавством, у тому числі ПБСГ, зокрема укладають відповідний договір із суб'єктом господарювання, який має право на виконання таких робіт.
Відповідно до пункту 1 глави 7 розділу VІ Кодексу газорозподільних систем, Оператор ГРМ в установленому законодавством порядку має право припинити/обмежити газопостачання (розподіл природного газу) на об'єкт споживача (у тому числі побутового споживача) з дотриманням Правил безпеки систем газопостачання, затверджених Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України 15.05.2015 № 285 (далі - Правила), та нормативних документів, що визначають порядок обмеження/припинення природного газу, у таких випадках: 1) несвоєчасна та/або неповна оплата послуг згідно з умовами договору розподілу природного газу; 2) відсутність підтвердженого обсягу природного газу по об'єкту споживача та/або його постачальнику; 3) подання споживачем або його постачальником (який уклав з Оператором ГРМ договір на виконання робіт, пов'язаних з припиненням/обмеженням газопостачання споживачам) письмової заяви про припинення газопостачання; 4) відмова споживача від встановлення лічильника газу, що здійснюється за ініціативи та за кошти Оператора ГРМ, з урахуванням Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу»; 5) неповернення Оператору ГРМ заяви-приєднання до умов договору розподілу природного газу чи розірвання договору розподілу природного газу; 6) несанкціонований відбір природного газу або втручання в роботу ЗВТ чи ГРМ; 7) несанкціоноване відновлення газоспоживання; 8) визнання в установленому порядку аварійним станом газорозподільної системи та/або ліквідація наслідків аварій, спричинених надзвичайними ситуаціями техногенного, природного або екологічного характеру, та проведення ремонтно-відновлювальних робіт; 9) наявність заборгованості за несанкціонований відбір природного газу з ГРМ; 10) необґрунтована відмова від підписання акта наданих послуг та/або акта приймання-передачі природного газу (норма застосовується по об'єкту споживача, що не є побутовим); 11) в інших випадках, передбачених законодавством.
Пунктом 29 Правил постачання природного газу, затвердженими Постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2496 передбачає, що споживач зобов'язаний забезпечувати збереження і цілісність лічильників газу та пломб на них та на газових приладах і пристроях, відключених від системи газопостачання, а у разі виявлення недоліків в роботі лічильника газу, виявлення пошкодження повірочного тавра, цілісність пломб, протягом 3-х днів повідомити виконавця послуг.
Пунктом 34 цих правил передбачено, що споживач несе відповідальність згідно з законодавством, зокрема за самовільне використання газу, зривання пломб на газових приладах та пристроях, опломбованих газопостачальним або газопостачальним підприємством.
Відповідно до пункту 11 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРС, за результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення. При задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості. При складанні акта-розрахунку враховується таке: 1) розрахований відповідно до вимог цього розділу необлікований (донарахований) об'єм природного газу, що припадає на період до 01 числа місяця, в якому прийнято рішення комісії щодо задоволення акта про порушення (тобто до закритого балансового періоду), не потребує коригування (включення до) закритих періодів, а його вартість в повному обсязі має бути компенсована споживачем (несанкціонованим споживачем) Оператору ГРМ. При цьому вартість природного газу визначається за цінами закупівлі природного газу Оператором ГРМ протягом періоду необлікованого природного газу; 2) розрахований відповідно до вимог цього розділу необлікований (донарахований) об'єм природного газу, що припадає на період після 01-го числа місяця, в якому прийнято рішення комісії щодо задоволення акта про порушення, включається в баланс поточного календарного місяця за загальними правилами і вважається об'ємом постачання природного газу споживачу його діючим постачальником. Виключенням є об'єм природного газу, нарахований несанкціонованому споживачу та споживачу, у якого відсутній постачальник, вартість якого має бути компенсована Оператору ГРМ за цінами закупівлі ним природного газу в поточному календарному місяці; 3) при розрахунку необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу має бути віднятий об'єм природного газу, фактично сплачений споживачем протягом періоду порушення. Виключенням є несанкціонований відбір природного газу поза охопленням комерційного вузла обліку; 4) при розрахунку необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу пільги та субсидії, на які має право побутовий споживач, не враховуються.
Згідно з пунктом 2 глави 3 розділу ХІ Кодексу ГРС, у разі виявлення Оператором ГРМ несанкціонованого відновлення газоспоживання або використання природного газу споживачем за відсутності чи після розірвання договору розподілу природного газу спожитий об'єм природного газу визначається за граничними об'ємами споживання природного газу населенням з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв споживача за період з дня припинення газопостачання (або у разі здійснення попередньої перевірки відключеного стану - з дня такої перевірки, що має підтверджуватися відповідним актом перевірки), а при використанні газу без договору - з дня його закінчення (розірвання) до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців) та з урахуванням строку на його усунення.
Граничні об'єми споживання природного газу населенням передбачені додатком Х Кодексу ГРС.
Згідно зі статтею 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До зазначеного договору застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
Розділом VІІІ Типового договору розподілу природного газу передбачена відповідальність сторін.
Так, п. 8.1 цього розділу Типового договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з цим договором та чинним законодавством України.
Згідно з п. 8.4 цього розділу Типового договору, у разі якщо дії однієї зі сторін призвели до завдання матеріальної та/або моральної шкоди іншій стороні (шкода заподіяна майну чи життю та здоров'ю людини), її відшкодування здійснюється в добровільному порядку згідно з вимогами чинного законодавства, а у разі, якщо не досягнуто згоди, - за рішенням суду.
У разі порушення або невиконання своїх обов'язків споживач несе відповідальність згідно із законом (ч.3 ст.13 Закону України «Про ринок природного газу»).
Статтею 59 Закону України «Про ринок природного газу» встановлена відповідальність за порушення законодавства, що регулює функціонування ринку природного газу.
Зі змісту вказаної статті вбачається, що учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку природного газу, несуть відповідальність згідно із законом.
Правопорушеннями на ринку природного газу є, зокрема несанкціонований відбір природного газу; використання приладів обліку природного газу, не повірених або не атестованих в установленому порядку; несанкціоноване втручання в роботу газової інфраструктури; самовільне під'єднання до системи, зривання або пошкодження цілісності пломб, повірочного тавра, заглушок тощо, що впливає на безпеку постачання природного газу або результати вимірювання; порушення технічних регламентів, норм, правил.
Зазначені вище обставини відповідачем ОСОБА_1 не спростовані, останнім та його представником не надано суду жодних належних та допустимих доказів на спростування позовних вимог.
Між тим, суд зазначає, що припинення газопостачання в будинку відповідача, не звільняє його від обов'язку відшкодувати позивачу спричинені збитки.
Надані позивачем вищенаведені докази на підтвердження факту порушення відповідачем Правил безпеки системи газопостачання, шляхом самовільного втручання в діючу систему газопостачання житлового будинку з метою несанкціонованого відновлення газопостачання, що призвело до заборгованості за несанкціонований відбір природного газу з ГРМ, узгоджуються між собою.
Відповідно до ч. 1 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.
Згідно ч. 1 ст. 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки.
Згідно ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Оскільки відповідач та його представник жодним чином не спростували доводи позивача, у зв'язку з чим суд приймає рішення на підставі наявних в справі доказів, зважаючи на те, що на даний час спричинені збитки відповідачем не відшкодовані, а тому повинні бути стягнутіз останнього в примусовому порядку.
Відповідно до ч.2 ст.78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
При цьому, згідно з частинами першою та шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Крім того, суд вказує, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
За загальними положеннями ЦПК України на суд покладено обов'язок під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.
Також слід зазначити, що згідно зі статтею 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Основного Закону України.
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
Частиною четвертою статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Згідно із практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і докази не збирає.
З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз», з відповідача ОСОБА_1 належить стягнути вартість необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу в розмірі 17 412,83 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 762,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 81, 82, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273, 354 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» вартість необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу в розмірі 17 412,83 грн. (сімнадцять тисяч чотириста дванадцять грн. 83 коп.).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» судові витрати у розмірі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві грн. 00 коп.).
Учасники справи:
- позивач: Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз», код ЄДРПОУ 03340920, місцезнаходження юридичної особи: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Шевченка, буд. 2;
- відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути поданою до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення суду складено 17 лютого 2021 року.
Суддя Д. І. Городецький