10 лютого 2021 року м. Рівне №460/126/21
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доУправління соціального захисту населення Рокитнівської районної державної адміністрації Рівненської області
про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинення певних дій,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління соціального захисту населення Рокитнівської районної державної адміністрації Рівненської області про визнання протиправною відмови у призначити позивачу державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям та зобов'язання призначити державну соціальну допомогу малозабезпеченим сі м'ям.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що її сім'я має статус багатодітної. Наявні усі умови і підстави для призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям. Зазначає, що відповідач відмовляючи у призначенні дер жавної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям покликався на наявність у сім'ї позивача двох транспортних засобів. Однак автомобіль марки MERCEDES-BENZ VITO 2002 року випуску, отже має понад 15 років від дати випуску, а міні-трактор, який пе ребуває у користуванні сім'ї не є зареєстрованим, а тому не може вважатися транспортним засобом. На підставі викладеного позивач просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Ухвалою суду від 11.01.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі; справу ухвалено розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подав, причини не подання суду не повідомив. Відповідно до статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу за наявними матеріалами.
Відповідно до вимог статті 263 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 є багатодітною матір'ю, на її вихованні перебуває семеро неповнолітніх дітей, а саме: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Позивач звернулася до Управління соціального захисту населення Рокитнівської районної державної адміністрації Рівненської області про надання державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям.
Повідомленням №517 від 18.09.2020 ОСОБА_1 відмовлено у наданні державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, оскільки відповідно до абзацу 4 пункту 10 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям у власності малозабезпеченої сім'ї є більше ніж один автомобіль, транспортний засіб, що підлягає державній реєстрації, з дати випуску якого минуло менше ніж 15 років (крім мопеда і причепа), зокрема два транспортних засоби (а.с.6).
У відповідь на звернення позивача, листом від 30.11.2020 №ЯЦ-11657115 Рокитнівська районна державна адміністрація Рівненської області повідомила, що 09.07.2020 ОСОБА_1 звернулася до управління соціального захисту населення для призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям. Згідно з поданою декларацією, у власності сім'ї є два транспортні засоби (мотоцикл, легковий автомобіль) та не вказаний у декларації, проте, згідно із листом ТОВ "Центр Оцінки Відповідальності "ФАКТУМ", у власності сім'ї є мінітрактор б/к KUBOTA. Керуючись пунктом 10 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, у призначенні допомоги відмовлено, оскільки у володінні сім'ї є більше одного транспортного засобу. ОСОБА_1 надіслано повідомлення від 18.09.2020 №517 про відмову у призначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям.
Вважаючи таку відмову відповідача протиправною, позивач звернулася до суду з даним адміністративним позовом.
Вирішуючи адміністративний спір по суті, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У статті 46 Основного Закону проголошено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
В положенні статті 48 Конституції України закріплено, що кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.
Реалізація конституційних гарантій права громадян на соціальний захист - забезпечення рівня життя не нижчого від прожиткового мінімуму шляхом надання грошової допомоги найменш соціально захищеним сім'ям здійснюється відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям" від 01.06.2000 № 1768-III (далі - Закон № 1768-III).
Право на державну соціальну допомогу мають малозабезпечені сім'ї, які постійно проживають на території України (стаття 3 Закону № 1768-III).
Державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям (далі - державна соціальна допомога) - це щомісячна допомога, яка надається малозабезпеченим сім'ям у грошовій формі в розмірі, що залежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім'ї; малозабезпечена сім'я - це сім'я, яка з поважних або незалежних від неї причин має середньомісячний сукупний доход нижчий від прожиткового мінімуму для сім'ї (стаття 1 Закону № 1768-III).
Права члена сім'ї має одинока особа. До одиноких осіб, що мають право на отримання допомоги, належать громадяни, що не мають працездатних родичів, зобов'язаних за законом їх утримувати.
Статтею 4 Закону №1768-III встановлено, що призначення і виплата державної соціальної допомоги здійснюються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення) за місцем проживання уповноваженого представника сім'ї.
Порядок призначення, умови виплати та підстави для припинення виплати державної соціальної допомоги, перелік документів, необхідних для призначення допомоги згідно із цим Законом, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Умови призначення і виплати малозабезпеченим сім'ям державної соціальної допомоги, передбаченої Законом України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям" встановлено Порядком призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 № 250 (далі - Порядок № 250).
Згідно з пунктом 2 Порядку № 250, державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям призначається і виплачується у грошовій формі малозабезпеченим сім'ям, які постійно проживають на території України, мають середньомісячний сукупний дохід, нижчий від прожиткового мінімуму для сім'ї. Державна соціальна допомога призначається на шість місяців з місяця звернення за її призначенням.
Відповідно до пункту 5 Порядку №250, для призначення державної соціальної допомоги уповноважений представник малозабезпеченої сім'ї, особа якого посвідчується паспортом громадянина України або іншим документом, що підтверджує право на постійне проживання в Україні (для іноземця та особи без громадянства), подає такі документи:
заяву, складену за формою, встановленою Мінсоцполітики;
декларацію про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, складену за формою, встановленою Мінсоцполітики (далі - декларація);
довідку про доходи у разі зазначення в декларації доходів, інформація про які відсутня в ДПС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування тощо та згідно із законодавством не може бути отримана за відповідним запитом органу соціального захисту населення. У разі неможливості підтвердження таких доходів довідкою до декларації додається письмове пояснення із зазначенням їх розміру;
довідку встановленої форми про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях (за наявності).
Відповідно до пункту 10 Порядку №250, державна соціальна допомога не призначається, якщо:
1) у складі сім'ї є працездатні особи, які досягли 18-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються доходи, та не працювали, не проходили військової служби, не провадили підприємницької чи професійної незалежної діяльності, не здобували освіти за денною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти, не зареєстровані в центрі зайнятості як безробітні або як такі, що шукають роботу, сумарно більше ніж три місяці протягом періоду, за який враховуються доходи (крім випадків, передбачених у пункті 11 цього Порядку).
Державна соціальна допомога у зазначеному випадку призначається, якщо особи протягом періоду, за який враховуються доходи:
сплатили або за них сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі, не меншому від мінімального, сумарно протягом трьох місяців;
доглядали за дітьми до досягнення ними трирічного віку або за дітьми, які потребують догляду протягом часу, визначеного в медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більше ніж до досягнення ними шестирічного віку, за дітьми, хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, за дітьми, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа, потребують паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідності, за особою з інвалідністю І групи, за особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок психічного розладу, за дитиною з інвалідністю віком до 18 років, а також за особами, які досягли 80-річного віку; надавали соціальні послуги з догляду відповідно до законодавства;
2) особи, які входять до складу малозабезпеченої сім'ї, протягом 12 місяців перед зверненням за призначенням державної соціальної допомоги здійснили купівлю земельної ділянки, квартири (будинку), транспортного засобу (механізму), будівельних матеріалів, інших товарів довгострокового вжитку або оплатили (одноразово) будь-які послуги (крім медичних, освітніх та житлово-комунальних згідно із соціальною нормою житла та соціальними нормативами житлово-комунального обслуговування) на суму, яка на дату купівлі, оплати перевищує 50 тис. гривень;
3) у власності малозабезпеченої сім'ї є друга квартира (будинок), крім житла, яке розташоване на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, у населених пунктах на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, та у населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, або житла, непридатного для проживання, що підтверджено актом обстеження технічного стану житлового приміщення (будинку, квартири), за формою згідно з додатком до Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 505 (Офіційний вісник України, 2014 р., № 80, ст. 2271; 2015 р., № 70, ст. 2312);
4) у власності малозабезпеченої сім'ї є більше ніж один автомобіль, транспортний засіб, що підлягає державній реєстрації, з дати випуску якого минуло менше ніж 15 років (крім мопеда і причепа).
При цьому не враховуються транспортні засоби, отримані безоплатно чи придбані на пільгових умовах через органи соціального захисту населення, у тому числі за рахунок грошової допомоги на придбання автомобіля, а також транспортні засоби, придбані батьками - вихователями дитячих будинків сімейного типу.
Наявність (відсутність) у власності членів малозабезпеченої сім'ї транспортних засобів зазначається у декларації.
З матеріалів справи встановлено, що відмовляючи у наданні позивачу державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, відповідач покликався на підпункт 4 пункту 10 Порядку №250, зокрема у власності сім'ї позивача є два транспортних засоби.
Однак, як встановлено з листа Територіального сервісного центру №5643 від 24.09.2020 №31/17/5643-40, станом на 24.09.2020 згідно з наявною інформацією в автоматизованій базі даних НАІС на ім'я громадянина ОСОБА_9 (чоловік позивача), ІНФОРМАЦІЯ_8 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , 10.10.2009 було зареєстровано автомобіль марки MERCEDES-BENZ VITO, 2002 р.в. (а.с.9).
Таким чином, з дати випуску автомобіля марки MERCEDES-BENZ VITO, який перебуває у власності сім'ї позивача, на момент звернення з заявою про надання державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям пройшло більше 15 років.
За даними позивача у власності їх сім'ї перебуває мінітрактор б/к KUBOTA, який не зареєстрований у встановленому порядку.
Враховуючи викладене, у власності сім'ї позивача дійсно перебуває два транспортних засоби, однак з дати випуску одного з них минуло 15 років, а тому відмовляючи ОСОБА_1 у наданні державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям відповідно до підпункту 4 пункту 10 Порядку № 250 відповідач діяв протиправно.
Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно з частиною другою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Суд вказує, що повідомлення відповідача від 18.09.2020 №517 про відмову в наданні державної допомоги малозабезпеченим сім'ям не є рішенням суб'єкта владних повноважень в розумінні норм статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, а відтак, не підлягає оскарженню в порядку адміністративного судочинства.
Разом з тим, за приписами частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до цього, суд зазначає, що визнаючи протиправними дії відповідача щодо відмови в наданні державної допомоги малозабезпеченим сім'ям, відбувається повне відновлення порушених прав та інтересів позивача, оскільки всі інші документи, оформлені за результатами таких дій, втрачають юридичну (правову) силу, а їх реалізація не може мати правових наслідків.
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 908,00 грн., сплачена відповідно до квитанції від 05.01.2021 №77, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) до Управління соціального захисту населення Рокитнівської районної державної адміністрації Рівненської області (Код ЄДРПОУ 03195429, вулиця Кірова, 10, селище міського типу Рокитне, Рівненська область, 34200) задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Рокитнівської районної державної адміністрації Рівненської області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям.
Зобов'язати Управління соціального захисту населення Рокитнівської районної державної адміністрації Рівненської області призначити ОСОБА_1 державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям.
Стягнути на користь позивача ОСОБА_1 судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 908,00грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Управління соціального захисту населення Рокитнівської районної державної адміністрації Рівненської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення складений 10 лютого 2021 року.
Суддя Н.В. Друзенко