про залишення позовної заяви без руху після відкриття
04 березня 2021 року СєвєродонецькСправа № 360/4259/20
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Захарова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу № 360/4259/20 за позовом адвоката Хорольського Ігоря Володимировича в інтересах ОСОБА_1 до Управління праці та соціальної захисту населення військово-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецьк Луганської області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
02 листопада 2020 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов адвоката Хорольського Ігоря Володимировича (далі - представник позивача) в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Управління праці та соціального захисту населення військово-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецьк Луганської області (далі - відповідач, УПтаСЗН ВЦА м. Сєвєродонецьк), з такими вимогами:
1) визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в перерахунку одноразової виплати до 5 травня за період з 2016 по 2020 рік (включно) позивачу;
2) зобов'язати відповідача здійснити перерахунок одноразової виплати до 5 травня з врахуванням норм Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в редакції Закону від 25.12.1998 № 367-ХІV за період з 2016 по 2020 рік (включно) позивачу.
Ухвалою суду від 09.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (арк. спр. 15-16).
Ухвалою суду від 09.11.2020 провадження у справі № 360/4259/20 зупинено до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у зразковій справі № 440/2722/20.
Ухвалою суду від 04.03.2021 поновлено провадження у справі.
Від відповідача 24.11.2020 надійшов відзив на позовну заяву разом з витребуваними судом доказами (арк. спр. 22-24).
В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначив, що позивач перебуває на обліку в УПтаСЗН як учасник бойових дій з 21.12.2016. Нарахування та виплата щорічної разової допомоги до 5 травня здійснювалась позивачу на особистий рахунок як учаснику бойових дій в розмірі 1390,00 грн.
Згідно з інформацією, зазначеною у лист від 21.07.2020 № 7442/02, нарахування та виплата щорічної разової допомоги до 5 травня здійснювалась позивачу як учаснику бойових дій в таких розмірах: 2017 рік - 1200,00 грн, 2018 рік - 1265,00 грн, 2019 рік 1295,00 грн, 2020 рік - 1390,00 грн. В 2016 році виплата грошової допомоги в управлінні не здійснювалась, оскільки не були надані списки із зазначенням даних позивача на отримання разової грошової допомоги (арк. спр. 27-28).
Дослідженням отриманих матеріалів справи позивача встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам, викладеним у статтях 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
За приписами частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Тобто, за змістом наведеної процесуальної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
Статтею 17-1 Закону України від 22.10.1993 № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон № 3551-XII) передбачено, що особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Аналіз наведених норм Кодексу адміністративного судочинства України та Закону № 3551-XII свідчить про те, що 30 вересня року, в якому мала бути здійснена виплата допомоги до 5 травня, - встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата грошової допомоги до 5 травня. Отже, перебіг строку звернення до суду з даним позовом слід обраховувати з 30 вересня року, в якому мала бути здійснена виплата допомоги до 5 травня.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 06.02.2018 справа № 607/7919/17.
Позивач в позові просить суд зобов'язати відповідача здійснити перерахунок одноразової грошової допомоги до 5 травня за період з 2016 по 2020 рік.
При цьому з огляду на норми Кодексу адміністративного судочинства України та Закону № 3551-XII в разі не згоди позивача з невиплатою або з розміром виплати грошової допомоги до 5 травня строк на оскарження розпочався:
- щодо грошової допомоги до 5 травня за 2016 рік - з 30 вересня 2016 року та сплив 30 березня 2017 року;
- щодо грошової допомоги до 5 травня за 2017 рік - з 30 вересня 2017 року та сплив 30 березня 2018 року;
- щодо грошової допомоги до 5 травня за 2018 рік - з 30 вересня 2018 року та сплив 30 березня 2019 року;
- щодо грошової допомоги до 5 травня за 2019 рік - з 30 вересня 2019 року та сплив 30 березня 2020 року.
До суду з позовом позивач звернувся тільки 02.11.2020.
Отже, судом встановлено, що позивач звернувся до суду з пропуском строку звернення до суду з адміністративним позовом в частині позовних вимог щодо виплати грошової допомоги до 5 травня за 2016 - 2019 роки.
При цьому суд зазначає, що посилання позивача на рішення Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року у справі № 3-р/2020 як підставу для звернення до суду за перерахунком грошової допомоги до 5 травня за 2016 - 2019 роки не може бути підставою для обчислення початку перебігу строку звернення до суду з позовними вимогами стосовно виплати грошової допомоги до 5 травня за 2016 - 2019 роки, оскільки частина друга статті 152 Конституції України закріплює принцип, за яким закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. За цим принципом закони, інші правові акти мають юридичну силу до визнання їх неконституційними окремим рішенням органу конституційного контролю.
За таких обставин не можливе поширення рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 № 3-р/2020 на правовідносини, що виникли до дня його ухвалення, тобто стосовно виплати грошової допомоги до 5 травня за 2016 - 2019 роки.
Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (частина перша статті 121 КАС України).
Частиною першою статті 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Суд звертає увагу позивача не те, що заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості. Відповідно з цим, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Таким чином, позивачу необхідно подати обґрунтоване клопотання про поновлення строку на звернення до адміністративного суду з даним позовом, надавши відповідні докази наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду.
Відповідно до частини тринадцятої статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Зважаючи на вищевикладене, суд вважає за необхідне позовну заяву залишити без руху, з встановленням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись статтями 123, 160, 161, 171, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву адвоката Хорольського Ігоря Володимировича в інтересах ОСОБА_1 залишити без руху.
Позивачу протягом 5 (п'яти) календарних днів з дня отримання даної ухвали надати суду:
- обґрунтоване клопотання про поновлення строку на звернення до адміністративного суду з даним позовом разом із документальним підтвердженням наявності поважних причин пропуску строку.
Роз'яснити, що відповідно до частини п'ятнадцятої статті 171 КАС України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Копію даної ухвали невідкладно надіслати сторонам.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
СуддяО.В. Захарова