04 березня 2021 року справа №320/13285/20
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії.
Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, у якому просить суд:
- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 , викладене у листі від 15.10.2020 №1000-0235-8/84010;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області провести перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 26.09.2019 на підставі грошового атестату ДФЗБО НПУ №204, довідки Національної поліції України від 04.12.2019 №26/5-560, без обмеження максимального розміру грошового забезпечення для обчислення розміру пенсії.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що він з 26.09.2019 отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262), а розмір його грошового забезпечення, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, відповідно до грошового атестату ДФЗБО НПУ №240 до довідки Національної поліції України від 04.12.2019 №29/5-560 про додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії) за останні 24 календарні місяці служби підряд перед звільненням становить 155673,80 грн.
Позивач стверджує, що обрахунок його пенсії був здійснений відповідачем не з урахуванням розміру грошового забезпечення (155673,80 грн.), а виходячи з максимальної величини бази нарахування єдиного внеску за 2019 рік (62595,00 грн.) та за результатами розгляду його заяви відповідач відмовив у здійсненні перерахунку пенсії, виходячи з грошового забезпечення у розмірі 155673,80 грн.
Позивач не погоджується з відмовою відповідача у перерахунку пенсії, оскільки вважає, що здійснений відповідачем обрахунок пенсії, виходячи з максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, а не з розміру його грошового забезпечення, суперечить вимогам чинного законодавства.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.12.2020 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що відповідно до частини 3 статті 43 Закону України №2262 пенсії особам офіцерського складу обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідач вказав, що пунктом 4 частиною 1 статті 1 Закону України № 2464-УІ визначено, що максимальна величина бази нарахування єдиного внеску - максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює п'ятнадцяти розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на яку нараховується єдиний внесок.
У зв'язку з цим, відповідач вважає, що розрахунок пенсії позивача, виходячи з максимальної величини бази нарахування єдиного внеску (62595, 00 грн.) відповідає вимогам ст.43 Закону №2262, а просить відмовити у задоволенні позову.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, про що свідчить паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Міським відділом №1 Білоцерківського МУФУ МВС України в Київській області 31.05.1993 (а.с.11-15).
З матеріалів пенсійної справи вбачається, що позивач з 26.09.2019 є пенсіонером, вид пенсії: за вислугу років.
Згідно з протоколом за пенсійною справою, позивачу було призначено основний розмір пенсії (70% грошового забезпечення) в розмірі 44247,50 грн., проте, зазначений розмір обмежено до 15640,00 грн. на підставі Закону України №2262-XII.
Розмір пенсії був обрахований із сум грошового забезпечення:
- посадовий оклад - 40000,00 грн.;
- оклад за військове звання - 3000,00 грн.;
- процентна надбавка за вислугу років 50% - 21500,00 грн.;
- середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці у т.ч.: робота з таємними виробами, носіями, документами (20%), особи, які працюють в умовах режимних обмежень (20%), звання "заслужений" (10%), науковий ступінь кандидата наук (5%), надбавка за специфічні умови проходження служби (100%) та премія 2% - 91173,80 грн., що в цілому становить 155673,80 грн.
Грошове забезпечення для обчислення пенсії зазначено у розмірі 62595,00 грн. (а.с.52).
В подальшому призначена ОСОБА_1 пенсія була перерахована з 01 січня 2020 року та склала 16380,00 грн. Грошове забезпечення для обчислення пенсії - 62595,00 грн. (а.с.53).
Судом встановлено, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 13.04.2020 у справі №320/1018/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії позовні вимоги задоволено повністю.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо обмеження належної ОСОБА_1 пенсії максимальним розміром з 26.09.2019.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 26.09.2019 без обмеження її максимального розміру (а.с.81-88).
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.08.2020 повернуто апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13.04.2020 повернути апелянту.
З матеріалів пенсійної справи вбачається, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області на виконання вимог вказаного судового рішення 01.09.2020 було проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 , яка становить 44284,50 грн., з яких: основний розмір пенсії: 70% грошового забезпечення (вислуга років 37) - 43816,50 грн.; підвищення як учаснику АТО - 428,00 грн.; підвищення як учаснику бойових дій (ст.6) - 40,00 грн.
Так, розмір пенсії був обрахований із сум грошового забезпечення:
- посадовий оклад - 40000,00 грн.;
- оклад за військове звання - 3000,00 грн.;
- процентна надбавка за вислугу років 50% - 21500,00 грн.;
- середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці у т.ч.: робота з таємними виробами, носіями, документами (20%), особи, які працюють в умовах режимних обмежень (20%), звання "заслужений" (10%), науковий ступінь кандидата наук (5%), надбавка за специфічні умови проходження служби (100%) та премія 2% - 91173,80 грн., що в цілому становить 155673,80 грн., у т.ч. сума грошового забезпечення для обчислення пенсії - 62595,00 грн. (а.с.66).
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області із заявою від 12.10.2020, у якій просив провести перерахунок пенсії з суми грошового забезпечення відповідно до грошового атестата ДФЗБО НПУ у розмірі 155673,80 грн. без обмеження її граничним розміром, починаючи з 26.09.2019 (а.с.20).
Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області листом від 15.10.2020 №1000-0235-8/84010 повідомило позивачу, що відповідно до положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом.
Максимальна величина бази нарахування ЄСВ відповідно до п.4 частини першої статті 1 Закону №2464 з 1 січня 2016 року - це максимальна сума доходу застрахованої особо, що дорівнює двадцяти п'яти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, на яку нараховується єдиний внесок.
З 01.01.2018 змінено розрахунок максимальної величини нарахування ЄСВ.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону №2464 максимальна величина бази нарахування ЄСВ склала 55845,00 грн. (3727,00 х 15) у 2019 році - 625985,00 грн. (4173,00 х 15), з 01.01.2020 - 70845,00 грн. (4723,00 х 15), з 01.09.2020 - 75000,00 грн. (5000,00 х 15).
Відповідач зазначив, що при призначені пенсії позивача враховано максимальну величину бази нарахування ЄСВ, що діяла на дату призначення в сумі 62595,00 грн. (а.с.21-22).
Не погоджуючись з відмовою відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду, з приводу чого суд зазначає таке.
Відповідно до статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно із частиною другою статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять:
- посадовий оклад, оклад за військовим званням;
- щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
- одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону № 2011-ХІІ).
Частиною першою статті 1 Закону №2262-ХІІ визначено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону №2262-ХІІ військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.
Частиною першою статті 43 Закону №2262-ХІІ обумовлено, що пенсії, які призначаються відповідно до цього Закону особам із числа військовослужбовців строкової служби та членам їх сімей, обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, який одержували військовослужбовці до призову на строкову військову службу чи після звільнення з військової служби до звернення за пенсією, або до середньомісячного грошового забезпечення, одержуваного військовослужбовцями в період проходження військової служби за контрактом. При цьому середньомісячний заробіток (грошове забезпечення) для обчислення їм пенсій визначається в порядку, встановленому Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до частини третьої статті 43 Закону №2262-ХІІ пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 2 та 4 частини першої статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464) у цьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні:
- єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування
- максимальна величина бази нарахування єдиного внеску - максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює п'ятнадцяти розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на яку нараховується єдиний внесок.
Частиною третьою статті 7 Закону №2464 визначено, що нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом.
Відповідно до положень частин першої статті 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються, зокрема, суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону.
З вищенаведених вимог чинного законодавства слідує, що максимальна величина бази нарахування єдиного внеску встановлює обмеження лише щодо нарахування та сплати єдиного внеску і не може слугувати підставою для обмеження розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсії, оскільки у випадку отримання доходу, який перевищує максимальну величину бази нарахування, сплата єдиного внеску, розрахованого в межах максимальної величини бази нарахування, вважається належною.
Суд наголошує на тому, що положення частини третьої статті 43 Закону №2262-ХІ1 не передбачає обмеження розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсії максимальною величиною бази нарахування єдиного соціального внеску, а лише встановлює вичерпний перелік складових грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
Як вбачається з матеріалів пенсійної справи, пенсія позивача була обрахована із таких сум грошового забезпечення:
- посадовий оклад - 40000,00 грн.;
- оклад за військове звання - 3000,00 грн.;
- процентна надбавка за вислугу років 50% - 21500,00 грн.;
- середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці у т.ч.: робота з таємними виробами, носіями, документами (20%), особи, які працюють в умовах режимних обмежень (20%), звання "заслужений" (10%), науковий ступінь кандидата наук (5%), надбавка за специфічні умови проходження служби (100%) та премія 2% - 91173,80 грн., що загалом становить 155673,80 грн.
Про цьому, грошове забезпечення для обчислення пенсії визначено у розмірі 62595,00 грн.
Згідно з грошовим атестатом ДФЗБО НПУ №204 грошове забезпечення позивача складається з: посадовий оклад - 40000,00 грн., надбавка за спеціальне звання - 3000,00 грн., процентна надбавка за вислугу років 50% - 21500,00 грн. та додаткові види: робота з таємними виробами, носіями, документами (20%), особи, які працюють в умовах режимних обмежень (20%), звання "заслужений" (10%), науковий ступінь кандидата наук (5%), надбавка за специфічні умови проходження служби (100%) та премія (2%) (а.с.24).
Відповідно до відомостей довідки Національної Поліції України від 04.12.2019 №29/5-560 про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» сума для нарахування пенсії позивача по додатковим видам грошового забезпечення (специфічні умови проходження служби, робота в умовах режимних обмежень, за виконання функцій держ. експ. з пит. таємниць, науковий ступінь та премія), з якої сплачено єдиний внесок за період з 01.09.2017 по 31.08.2019 становила: вересень - листопад 2017 року - 42100,00 грн., грудень 2017 року - 44050,00 грн., січень-грудень 2018 року - 558453,00 грн., січень - серпень 2019 року - 629595,00 грн.
Як було вказано вище, матеріали справи свідчать, що розрахунок пенсії позивача був здійснений відповідачем виходячи з максимальної величини бази нарахування єдиного соціального внеску, проте розмір грошового забезпечення позивача на дату звільнення становить 155673,80 грн., тобто є більшим, ніж максимальна величина бази нарахування єдиного соціального внеску, яка була визначена для обрахунку максимального розміру єдиного внеску, що підлягає сплаті.
У зв'язку з цим, суд вважає, що в силу положень статті 43 Закону №262 обрахунок пенсії позивача на момент її призначення мав здійснюватись виходячи саме з суми грошового забезпечення позивача, яке становить 155673,80 грн.
Таким чином, суд вважає, що здійснення відповідачем обрахунку пенсії позивача, з обмеженням розміру грошового забезпечення, виходячи з максимальної величини бази нарахування єдиного соціального внеску, суперечить вимогам чинного законодавства.
Відповідно до частини першої-другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем під час розгляду справи не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності здійснення обрахунку пенсії позивача виходячи з максимальної величини бази нарахування єдиного соціального внеску, а не розміру грошового забезпечення позивача на момент звільнення, та правомірності відмови позивачу у здійсненні перерахунку його пенсії.
За таких обставин, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача та визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 , оформлену листом від 15.10.2020 №1000-0235-8/84010.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області провести перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 26.09.2019 на підставі грошового атестату ДФЗБО НПУ №204, довідки Національної поліції України від 04.12.2019 №26/5-560 без обмеження максимального розміру грошового забезпечення для обчислення розміру пенсії, суд зазначає таке.
Згідно з Рекомендацією №R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Отже, дискреційним повноваженням є повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийняті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох варіантів рішення.
Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Водночас, згідно пункту 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов'язання відповідача вчинити певні дії. При цьому, у випадку, коли закон встановлює повноваження суб'єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов'язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб'єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення), з урахуванням встановлених судом обставин.
З урахуванням тієї обставини, що оскаржувані дій відповідача у розглядуваній ситуації не ґрунтуються на дискреційних повноваженнях відповідача як суб'єкта владних повноважень, оскільки алгоритм їх дій чітко зазначений законодавчо, у даному випадку задоволення позову в частині дій зобов'язуваного характеру не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача.
У зв'язку з цим, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 26.09.2019 на підставі грошового атестату ДФЗБО НПУ №204, довідки Національної поліції України від 04.12.2019 №26/5-560 без обмеження максимального розміру грошового забезпечення для обчислення розміру пенсії.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 , оформлену листом від 15.10.2020 №1000-0235-8/84010.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з 26.09.2019 на підставі грошового атестату ДФЗБО НПУ №204, довідки Національної поліції України від 04.12.2019 №26/5-560 без обмеження максимального розміру грошового забезпечення для обчислення розміру пенсії.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Дудін С.О.