05 березня 2021 року Справа № 160/12436/20
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Дєєв М.В., одноособово розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу в частині, та поновлення на роботі,-
06.10.2020р. ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (далі - відповідач), у якому позивач просить суд:
-визнати протиправним та скасувати п. 6 наказу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області № 1188к від 31.07.2020 р. «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Павлоградського ВП ГУНП» та наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області № 230 о/с від 21.08.2020 р. в частині звільнення за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції) капітана поліції ОСОБА_1 (0129587), старшого оперуповноваженого кримінальної поліції Павлоградського відділу поліції 21 серпня 2020 року;
- поновити капітана поліції ОСОБА_1 , на посаді старшого оперуповноваженого кримінальної поліції Павлоградського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області з 21 серпня 2020 року;
- стягнути з Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 21.08.2020р. по час розгляду справи.
В обґрунтування позову зазначено, що п. 6 наказу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області № 1188к від 31.07.2020 р. «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Павлоградського ВП ГУНП» та наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області № 230 о/с від 21.08.2020 р. в частині звільнення за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції) капітана поліції ОСОБА_1 є безпідставним, оскільки, позивач не вчиняв будь-яких протиправних дій чи бездіяльності, що полягає в порушенні службової дисципліни, невиконанні чи неналежном виконанні обов'язків поліцейського та не вчиняв дії, що підривають авторитет поліції.
07.10.2020р.ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду позовну заяву залишено без руху через невідповідність вимогам ст.ст.160, 161 КАС України та встановлено позивачу строк для усунення недоліків.
У зв'язку з виправленням позивачем вказаних в ухвалі суду від 07.10.2020р.недоліків позовної заяви, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.11.2020 р. поновлено строк звернення до суду, відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 19.11.2020р. та встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали для подання письмового відзиву на позовну заяву та всіх документів, що підтверджують заперечення проти позову.
12.11.2020р. від позивача до суду надійшла заява про розгляд справи в режимі відеоконференції.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.11.2020р. відмовлено у задоволені заяви позивача про розгляд справи в режимі відеоконференції.
17.11.2020р. від відповідача до суду надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.
Відповідно до протоколу судового засідання від 19.11.2020р. задоволено клопотання відповідача та відкладено підготовче судове засідання на 09.12.2020р.
24.11.2020р. на виконання вимог ухвали суду від 04.11.2020 р. на адресу суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву, в якому відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити та зазначив, що в результаті аналізу зібраних матеріалів службового розслідування, дисциплінарною комісією ГУНП встановлено наявність дисциплінарного проступку, недотримання вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, пунктів 1, 6 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту, абзаців 1, 2 пункту 1 зділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, що виразилося у недотриманні принципів діяльності поліції та вчиненні дій не сумісних з вимогами, що пред'являються професійно-етичних якостей поліцейського, приниження авторитету та рівня віри населення до органу Національної поліції України, в діях старшого оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Павлоградського ВП ГУНП майора поліції ОСОБА_2 , у зв'язку із чим, наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області № 1188к від 31.07.2020р. позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення зі служби в поліції.
Також, 24.11.2020р. від відповідача до суду надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, у зв'язку з пропущенням позивачем строку звернення до суду з даним позовом.
09.12.2020р. від позивача до суду надійшла заява про відкладення розгляду справи.
У судовому засіданні 09.12.2020р. оголошено перерву у підготовчому судовому засіданні. Наступне судове засідання призначено на 23.12.2020р.
Відповідно до довідки секретаря судового засідання Сергієнка В.Ю. від 23.12.2020р. судове засідання 23.12.2020р. судове засідання не проводилось, у зв'язку з технічними причинами. Наступне судове засідання призначено на 19.01.2021р.
У судовому засіданні 19.01.2021р. у зв'язку з неявкою позивача судове засідання відкладено. Наступне судове засідання призначено на 03.02.2021р.
02.02.2021р. позивач надіслав до суду заяву про розгляд справи без його участі.
03.02.2021 представник відповідача надав до суду заяву про розгляд справи без його участі.
Відповідно до протоколу судового засідання від 03.02.2021р. продовжено розгляд справи в порядку письмового провадження.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.03.2021р. відмовлено відповідачу у задоволенні клопотання від 24.11.2020р. про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки, як встановлено судом позивач до 26.09.2020р. тримався під вартою, що підтверджується копією ухвали Київського апеляційного суду 08.09.2020 р. у справі №11-сс/824/4322/20, а отже, позивачу стало відомо про порушення його прав лише після звільнення з-під варти. Таким чином, суд зазначає, що позивачем при зверненні до суду не пропущено строк звернення до суду визначений ч.5 ст. 122 КАС України, про що також, було зазначено судом і в ухвалі про відкриття провадження у справі від 04.11.2020р.
Дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступні обставини.
Судом встановлено, що з 2004 року по 23.03.2020 р. позивач проходив службу в органах внутрішніх справ (служив в поліції) на різних посадах, остання посада, на якій передував позивач- старший оперуповноважений відділу кримінальної поліції Павлоградського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області та мав спеціальне звання «капітан поліції».
Так, 04.06.2020 р. до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області надійшла інформація про те, що цієї ж доби працівниками Теріторіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, спільно з працівниками ГУСБУ у м. Києві, Київської області та УСБУ в Дніпропетровській області у рамках кримінального провадження № 62019100000001610, відкритого 04.11.2019 р. за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 307, ч. З ст. 28, ч. 2 ст. 383, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 372, ч. 2 ст. 365 КК України, на підставі ухвали Голосіївського районного суду м. Києва, проведено слідчі дії (обшуки) у адміністративній будівлі та на території Павлоградського ВП ГУНП за адресою: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул.. Шевченка, буд. 51.
Підставою для відкриття кримінального провадження було надходження інформації про те, що упродовж 2019-2020 років начальником Павлоградського ВП ГУНП полковником поліції Сердюком Дмитром Івановичем, заступником начальника відділу - начальником ВКП Павлоградського ВП ГУНП майором поліції Столярчуком Денисом Андрійовичем, заступником начальника ВКП Павлоградського ВП ГУНП капітаном поліції ОСОБА_3 , начальником сектору розкриття злочинів проти власності та незаконних заволодінь транспортними засобами ВКП Павлоградського ВП НП підполковником поліції ОСОБА_4 , старшими оперуповноваженими ВКП Павлоградського ВП ГУНП майором поліції Горбатюком Андрієм Борисовичем, майором поліції Германчуком Миколою Миколайовичем, капітаном поліції ОСОБА_2 , а також оперуповноваженим ВКП Павлоградського ВП НП капітаном поліції ОСОБА_5 , неодноразово здійснювались дії з метою штучного підвищення особистих показників у роботі, щодо розкриття та розслідування злочинів проти власності, громадської безпеки і злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, задля одержання в майбутньому переваг і преференцій перед керівництвом ГУНП, з метою швидкого розкриття та завершення досудового розслідування, шляхом штучного збільшення направлених обвинувальних актів до суду здійснювали незаконні дії, направлені на притягнення до кримінальної відповідальності завідомо невинних осіб, які проживають на території м. Павлоград та Павлоградського району Дніпропетровської області, шляхом штучного створення доказів обвинувачення та фальсифікації офіційних документів (протоколів допиту, тощо), а також примушення осіб, у тому числі наркозалежних, шляхом умовлянь, підкупу, надання їм психотропних речовин, наркотичних засобів чи екурсорів.
Відповідно до наказу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 04.06.2020 р. № 979 «Про організацію проведення службового розслідування» призначено службове розслідування за вищезазначеною інформацією.
04.06.2020р. капітана поліції ОСОБА_1 було затримано в порядку ст. 208 КПК України та оголошено повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого передбачених частиною 1 статті 255, частиною 4 статті 27, частиною 2 статті 185, частиною 2 статті 365, частиною 1 статті 263, частиною 2 статті 307 КК України.
Так, ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 05.06.2020 р., яку залишено без змін ухвалою Київського апеляційного суду від 25.06.2020 р., підозрюваному ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 02 серпня 2020 року включно та який в подальшому був продовжений до 26.09.2020р. відповідно до ухвали Київського апеляційного суду від 08.09.2020р.
22.07.2020р. до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області з Державної установи «Київський слідчий ізолятор № 13» надійшли пояснення № 04/15284 від 16.07.2020р. капітана поліції ОСОБА_2 відповідно до яких, позивач зазначив, що він перебуваючи на займаній посаді безумовно виконував свої посадові обов'язки та не має жодного відношення до інкримінованих ним кримінальних правопорушень.
31.07.2020 р. начальником ГУНП в Дніпропетровській області було затверджено висновок «Про результати проведення службового розслідування за фактами порушень службової дисципліни, які призвели до надзвичайної події за участю окремих поліцейських Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області», відповідно до якого, за порушення службової дисципліни, недотримання вимог пунктів 1, 2 частини І статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, пунктів 1, 6 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту, абзаців І, 2 пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, що виразилося у недотриманні принципів діяльності поліції та вчиненні дій не сумісних з вимогами, що пред'являються до професійно-етичних якостей поліцейського, приниження авторитету та рівня довіри населення до органу Національної поліції України запропоновано застосувати до старшого оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Павлоградського ВП ГУНП майора поліції ОСОБА_2 дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції.
Згідно з п.6 наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області №1188к від 31.07.2020 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Павлоградського ВП ГУНП» за порушення службової дисципліни, недотримання вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, пунктів 1, 6 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту, абзаців 1, 2 пункту 1, розділу II, абзацу 1 пункту 3 розділу V Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, що виразилося у недотриманні принципів діяльності поліції та вчиненні дій не сумісних з вимогами, що пред'являються до професійно-етичних якостей поліцейського, приниження авторитету та рівня довіри населення до органу Національної поліції України застосувано до старшого оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Павлоградського ВП ГУНП капітана поліції ОСОБА_2 , дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції.
У зв'язку з чим, наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 21.08.2020 р. № 23о о/с, відповідно до пункту 6 частини 1 статті 77 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) старшого оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Павлоградського ВП ГУНП капітана поліції ОСОБА_2 звільнено зі служби в поліції.
Позивач вважає п. 6 наказу № 1188к від 31.07.2020 р. та наказ від 21.08.2020 р. № 23о о/с протиправними та такими, що підлягають скасуванню, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Так, Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року № 580-VIII (далі- Закон № 580-VIII) визначено правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.
Відповідно до статті 17 Закону № 580-VIII, поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Стаття 18 Закону № 580-VIII, визначає основні обовязки поліцейського. Зокрема, поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді (пункти 1, 2, 6 частини першої).
Відповідно до пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1179 від 09.11.2016 р., поліцейський під час виконання службових обов'язків, зокрема, повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами.
Згідно з ст.19 Закону № 580-VIII визначено види відповідальності поліцейських. Так, у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут), що затверджується законом.
Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Згідно з ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського:1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Згідно з ст. 11 Дисциплінарного статуту, за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Статтею 14 Дисциплінарного статуту, визначено, що Службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Відповідно до п.4 розділу V Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018р. №893, службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Статтею 13 Дисциплінарного статуту, визначено види дисциплінарних стягнень до поліцейських, а саме: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції. Застосування до поліцейського інших видів дисциплінарних стягнень, не передбачених цим Статутом, забороняється.
Службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником (ч. 1 ст. 16 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 18 Дисциплінарного статуту, під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: 1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; 2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; 3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами; 4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; 5) користуватися правничою допомогою.Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень. Факт такої відмови фіксується шляхом складення акта, що підписується членом дисциплінарної комісії, присутнім під час відмови, та іншими особами, присутніми під час відмови.
Відповідно до ст. 19 Дисциплінарного статуту, у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Суд зазначає, що дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
Відповідно до підпункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Отже, дисциплінарна відповідальність поліцейського виникає у разі вчинення ним дисциплінарного проступку, який доведений матеріалами службового розслідування. У свою чергу, висновок за результатами службового розслідування повинен містити повне та об'єктивне дослідження обставин скоєння дисциплінарного проступку та встановлення наявності (або відсутності) вини порушника.
Крім того, підставою для застосування до поліцейського дисциплінарних стягнень, перелік яких визначено у статті 13 Дисциплінарного статуту, є вчинення таким поліцейським дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії чи бездіяльності поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Службова дисципліна в органах поліції досягається дотриманням поліцейськими Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників, а також неупередженим, гідним та сумлінним виконанням поліцейськими своїх обов'язків та утриманням від вчинення дій, що підривають авторитет поліції.
Так, звільнення позивача зі служби в поліції відбулось саме у зв'язку з порушенням останнім службової дисципліни, що виявилось у порушенні вимог Присяги працівника поліції, Закону України «Про Національну поліцію» та Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ.
Суд зазначає, що звільнення за порушення Присяги може мати місце лише тоді, коли особою скоєно проступок, який підриває довіру та авторитет органів влади і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувані накази Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області № 1188к від 31.07.2020 р. в частині застосування до позивача дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби та №230 о/с від 21.08.2020 р. прийняті за наслідками проведеного службового розслідування, оформленого висновком та затвердженого начальником ГУНП в Дніпропетровській області 31.07.2020 р.
Так, відповідно до вказаного висновку, зазначено, що надзвичайна подія, яка мала місце 04.06.2020 року за участю окремих поліцейських Павлоградського ВП ГУНП, а саме проведення обшуків в адміністративній будівлі ВП та затримання окремих поліцейських цього ж ВП та в подальшому їх тримання під вартою, стало можливим унаслідок особистої не дисциплінованості поліцейських, зокрема керівників, котрих також було затримано в порядку статті 208 КПК України та оголошено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, а також тих поліцейських, котрі відповідальні в Павлоградському ВП за дотримання стану дисципліни та законності. Разом із цим, в рамках проведення службового розслідування, було проведено моніторинг мережі Інтернет на предмет публікацій з приводу зазначеної події. В ході здійснення вищевказаного заходу встановлено, що надзвичайна подія за участю окремих поліцейських Павлоградського ВП ГУНП викликала чималий суспільний інтерес, так як її обставини оприлюднено в значній кількості засобів масової інформації. В цілому проведеним моніторингом з'ясовано, що вказана подія викликала чималий суспільний резонанс серед населення України, що в свою чергу підриває авторитет Національної поліції України в Дніпропетровській області та стало причиною візиту до області Голови Національної поліції та Міністра внутрішніх справ.
Таким чином, за наслідками проведеного службового розслідування зроблено висновки про порушення позивачем службової дисципліни, а саме, за порушення службової дисципліни, недотримання вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, пунктів 1, 6 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту, абзаців 1, 2 пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, що виразилося у недотриманні принципів діяльності поліції та вчиненні дій не сумісних з вимогами, що пред'являються до професійно-етичних якостей поліцейського, приниження авторитету та рівня довіри населення до органу Національної поліції України запропоновано застосувати до старшого оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Павлоградського ВП ГУНП майора поліції ОСОБА_2 дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції.
Суд зазначає, що дискредитація звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (національної поліції) за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет таких органів і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 29.12.2020 року у справі № 802/2046/18-а та у постанові Верховного суду від 16.10.2020 року у справі № 814/2622/13-а.
Відповідно до п.6 ч.1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Суд звертає увагу на те, що підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача став дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у вчиненні дій, що компрометують звання поліцейського, підривають авторитет і довіру до поліції як органу державної виконавчої влади, який покликаний захищати життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань, що є неприпустимим. Такими обставинами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією порушника дисципліни. Таким чином, саме за скоєння дисциплінарного проступку до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що наказ ГУНП України в Дніпропетровській області №1188к від 31.07.2020 року, в частині накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з Національної поліції України та наказ ГУНП України в Дніпропетровській області № 230о/с від 21.08.2020 року, в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, у зв'язку з чим, відсутні правові підстави для скасування таких наказів, а отже, відсутні підстави для задоволення вимоги про поновлення позивача на посаді.
За приписами статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд зазначає, що відповідачем надано належні докази в обгрунтування правомірності застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення позивача із органів поліції.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що оскаржувані накази прийнято з врахуванням всіх обставин, що мають значення для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, у зв'язку з чим, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 139, 243-246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Троїцька, 20А, код ЄДРПОУ 40108866) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді- відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.В. Дєєв