79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
18.05.10 Справа № 12/45-1663
Львівський апеляційний господарський суд у складі суддів:
головуючий суддя Бонк Т. Б.
судді Бойко С. М.
Марко Р. І.
при секретарі судового засідання Ю. Ковалишин
за участю представників сторін:
від позивача (апелянта) -не з'явився
від відповідача -Ніколайчук С. М. -представник
від третьої особи -не з'явився
розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_3, м. Рівне б/н і б/д
на рішення господарського суду Рівненської області від 26.02.2010 р.
у справі № 11/22
за позовом ОСОБА_3, м. Рівне
до відповідача ТзОВ Творчо-виробничої фірми «Рівнеархпроект», м. Рівне
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_5, м. Рівне
про визнання недійсними рішень загальних зборів товариства
рішенням господарського суду Рівненської області від 26.02.2010 р. у справі № 11/22 відмовлено в позові ОСОБА_3, м. Рівне до ТзОВ Творчо-виробничої фірми «Рівнеархпроект», м. Рівне за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_5, м. Рівне в частині визнання недійсним рішення загальних зборів товариства від 28.08.2009 р., в частині визнання недійсним рішення загальних зборів товариства від 03.09.2009 р. провадження у справі припинено.
Рішення суду мотивоване тим, що оскільки п. 3.1 статуту товариства в редакції від 07.12.2000 р. суперечить вимогам ст.ст. 41, 59 Закону України «Про господарські товариства», то його реєстрація є неможливою. При цьому, суд вважає, що відмовляючись від підписання нової редакції статуту, позивач порушує свій обов'язок учасника товариства. Задовільнивши заяву позивача про відмову від позову в частині визнання недійсним рішення загальних зборів товариства від 03.09.2009 р., суд припинив провадження у справі.
У своїй апеляційній скарзі позивач просить дане рішення скасувати в частині відмови від задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким задоволити позов про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства від 28.08.2009 р., посилаючись на те, що п. 3.1 статуту дійсно містить певні відмінності порівняно з ч. 2 ст. 59 Закону України «Про господарські товариства»в редакції № 3095-ІІІ від 07.03.2002 р., оскільки розроблялись і затверджувались на основі чинної у грудні 2000 року редакції Закону, а також враховувались особливості діяльності реорганізованого колективного підприємства.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити рішення господарського суду Рівненської області без змін, апеляційну скаргу без задоволення, мотивуючи тим, що рішення загальних зборів учасників товариства від 28.08.2009 р., оформлені протоколом № 2, прийняті повноважними зборами з питань, які були включені до порядку денного, більш як 50 % загальної кількості голосів, що відповідає вимогам ст. 59 Закону України «Про господарські товариства». При цьому, відповідач також вважає, що п. 3.1 статуту суперечить нормам вказаної статті Закону.
Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі, заслухавши пояснення представника відповідача у судових засіданнях, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з наступних підстав.
Матеріалами даної справи встановлено, що загальними зборами учасників Колективного підприємства Творчо-виробничої фірми «Рівнеархпроект»25.10.2000р. прийнято рішення про поділ підприємства і утворення на його базі ТзОВ Творчо-виробничої фірми «Рівнеархпроект». На цих же зборах складено і підписано установчий договір та затверджено статут товариства (а. с. 12 -23).
Державна реєстрація ТзОВ Творчо-виробничої фірми «Рівнеархпроект»як суб'єкта підприємницької діяльності здійснена міським головою м. Рівне згідно розпорядження № 2725 від 07.12.2000 р., про що зроблено відмітки на титульних сторінках статуту та установчого договору (а. с. 12, 17).
Судом встановлено, що ОСОБА_3 є учасником товариства і володіє часткою, яка становить 25, 3 %, що підтверджується матеріалами справи.
03.02.2009 р. відбулись загальні збори учасників товариства, за результатами проведення яких складено протокол № 1. До порядку денного даних загальних зборів внесено питання щодо внесення змін до статуту у зв'язку із зменшенням статутного фонду. Головою цих зборів обрано ОСОБА_6, а секретарем - ОСОБА_7
Загальні збори одноголосно ухвалили внести зміни до статуту товариства (а. с. 39).
Із матеріалів справи вбачається, що листом № 14 від 27.07.2009 р. директор товариства повідомив учасника ОСОБА_3 про проведення зборів учасників о 12-й годині 28.08.2009 р. з порядком денним: 1. Звіт адміністрації про господарську діяльність за 2008-2009 рр.; 2. Розгляд і затвердження статуту у новій редакції у зв'язку із зменшенням статутного фонду та змінами, внесеними до Закону України «Про господарські товариства»(а. с. 42).
В роботі загальних зборів учасників товариства, що відбулись у м. Рівне 28.08.2009 р. у приміщенні по вул. Чорновола, 66, взяли участь всі учасники, які володіють 100 % голосів.
Згідно протоколу № 2, до порядку денного загальних зборів товариства включено два питання, а саме: 1. Звіт адміністрації про господарську діяльність за 2008-2009 рр.; 2. Розгляд і затвердження статуту у новій редакції у зв'язку із зменшенням статутного фонду та змінами внесеними до Закону України «Про господарські товариства». Головою зборів обрано ОСОБА_5, а секретарем -ОСОБА_4
По першому питанню порядку денного загальні збори більшістю голосів ухвалили затвердити звіт адміністрації про господарську діяльність за 2008-2009 роки.
По другому питанню -більшістю голосів (56, 66 %) загальні збори учасників затвердили статут товариства у новій редакції (а. с. 43 -45).
Проте, на момент розгляду справи статут у новій редакції не підписаний в присутності нотаріуса ОСОБА_3 (позивачем у даній справі) та ОСОБА_7, які голосували «проти»(за даними протоколу № 2 -43, 34 %).
Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права і обов'язки виникають безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 145 ЦК України та ст. 58 Закону України «Про господарські товариства», вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є збори його учасників. Учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному фонді.
До виключнної компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю, згідно ч. 4 ст. 145 ЦК України, зокрема, належить внесення змін до статуту товариства, зміна розміру його статутного капіталу.
Компетенція зборів товариства з обмеженою відповідальністю встановлена ст.ст. 41, 59 Закону України «Про господарські товариства». Так, з питань внесення змін до статуту товариства рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50 % загальної кількості голосів учасників товариства. З решти питань -рішення приймається простою більшістю голосів.
Відповідно до ст. 60 цього Закону, загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 % голосів.
Згідно п. 3.1 статуту товариства в редакції від 07.12.2000 р., питання внесення змін до статуту вирішуються на загальних зборах учасників виключно одноголосно, тобто всіма учасниками.
Проте, апеляційний суд, підтримуючи позицію місцевого господарського суду, вважає, що таке положення статуту товариства не відповідає вимогам законодавства з огляду на ст. 98 ЦК України, згідно ч. 2 якої рішення про внесення змін до статуту товариства, відчуження майна товариства на суму, що становить 50 і більше % майна товариства, та про ліквідацію товариства приймаються більшістю не менш як у 3/4 голосів, якщо інше не встановлено законом, а також на ст. 59 Закону України «Про господарські товариства», яка передбачає, що з питань внесення змін до статуту товариства рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50 % загальної кількості голосів учасників товариства.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про господарські товариства», товариство з обмеженою відповідальністю створюється і діє на підставі установчих документів, якими є установчий договір і статут.
Згідно п. 3 ст. 8 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», установчі документи (установчий акт, статут або засновницький договір, положення) юридичної особи повинні містити відомості, передбачені законом.
Тобто, установчі документи, які подаються державному реєстратору, не повинні містити положень, що суперечать чинному законодавству. Реєстрація таких документів неможлива.
Судом встановлено, що прийняття загальними зборами нової редакції статуту мало, зокрема, на меті усунення зазначеної невідповідності.
Однак, позивач -ОСОБА_3, вважаючи що рішення не прийняте, оскільки він голосував «проти»внесення змін до статуту - відмовляється від підписання нової редакції статуту товариства, чим порушує свій обов'язок учасника.
Свою незгоду із прийнятим 28.08.2009 р. рішенням позивач обґрунтовує відсутністю одноголосного прийняття зборами рішення щодо питання затвердження нової редакції статуту. Позивач (апелянт) вважає, що таке рішення через відсутність одноголосності прийняте не було.
Відповідно до ч. 5 ст. 98 ЦК України, рішення загальних зборів може бути оскаржено учасником товариства до суду.
Згідно ст. 117 ЦК України встановлено обов'язок учасників господарського товариства додержуватися установчого документа товариства та виконувати рішення загальних зборів і це положення кореспондується із ст. 6 установчого договору, підписаного учасниками товариства.
Таким чином, суд дійшов висновку, що спірне рішення прийняте з дотриманням ст.ст. 59, 60 Закону України «Про господарські товариства», оскільки воно прийняте загальними зборами учасників товариства 28.08.2009 р. за наявності кворуму, питання були включені до порядку денного, про які учасники товариства були повідомлені письмово, а протокол № 2 за формою і змістом відповідає вимогам законодавства.
Спірне рішення прийнято більш як 50 % загальної кількості голосів учасників товариства, чого достатньо згідно положень чинного законодавства.
Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте з врахування всіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.
Керуючись ст.ст. 99, 101 -105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд
1. Рішення господарського суду Рівненської області від 26.02.2010 р. у справі № 11/22 залишити без змін, апеляційну скаргу ОСОБА_3, м. Рівне -без задоволення.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
3. Матеріали справи скерувати на адресу місцевого господарського суду.
Головуючий суддя Бонк Т. Б.
Суддя Бойко С. М.
Суддя Марко Р. І.