Провадження № 33/4820/183/21
Справа № 686/27801/20 Головуючий в 1-й інстанції Марцинкевич С. А.
Категорія: ч. 1 ст 173-2 КУпАП Доповідач Бережний С. Д.
05 березня 2021 року м.Хмельницький
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду Бережний С.Д.,за участю секретаря судового засідання Мартиненка В.С., захисника - адвоката Цюпик О.В., потерпілої ОСОБА_1 та її представника Стасишина А.Л., розглянувши апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 03 лютого 2021 року, -
Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 03 лютого 2021 року
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , не працюючого,
визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративне правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 340 (триста сорок) грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави 454 грн. судового збору.
За постановою суду, ОСОБА_2 04 листопада 2020 року близько 12 год. 45 хв., перебуваючи за місцем проживання по АДРЕСА_1 , вчинив відносно дружини ОСОБА_1 домашнє насильство, а саме умисні дії психологічного та економічного характеру, що полягали у обмежені доступу до житла та позбавлені права бачитись з дітьми, внаслідок чого могла бути завдана шкода її здоров'ю.
В апеляційній скарзі, як вбачається з її змісту, ОСОБА_2 просить постанову скасувати та провадження у справі за фактом вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, закрити.
Зазначає, що судом першої інстанції було порушено його право на захист, оскільки справа була розглянута у його відсутність та він не був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, яка була призначена на 03 лютого 2021 року.
Вказує, що ніякого домашнього насильства відносно ОСОБА_1 він не вчиняв. Між ним та ОСОБА_1 було досягнуто домовленості про те, що вони будуть проживати окремо, однак через їх конфлікт ОСОБА_1 відмовилась забирати свої зібрані речі, викликавши працівників поліції. Крім того, стверджує, що в протоколі про адміністративне правопорушення, не розкрито повністю суть вчиненого адміністративного правопорушення, відсутній опис того, в чому саме проявлялось психологічне та економічне насильство.
Заслухавши пояснення захисника на підтримання доводів апеляційної скарги, потерпілої та її представника на заперечення проти поданої апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги вважаю, що вона задоволенню не підлягає за таких підстав.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП за обставин, зазначених у постанові, відповідає фактичним обставинам справи і ґрунтується на досліджених судом першої інстанції доказах.
ОСОБА_2 в суді першої інстанції провини не визнав та заперечив обставини зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому пояснив, що в липні 2020 року він звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу зі своєю дружиною - ОСОБА_1 , оскільки на протязі тривалого часу у них напружені та неприязні відносини. З дружиною він домовився, що будуть проживати окремо. 02.11.2020 року дружина виїхала з помешкання де вони проживали за адресою по АДРЕСА_1 та 04.11.2020 року вона мала приїхати забрати свої речі. Проте, приїхавши цього дня до будинку, ОСОБА_1 відмовилась забирати свої речі, у зв'язку з чим виник конфлікт.
Однак, вчинення ОСОБА_2 домашнього насильства за вищевказаних обставин підтверджується зібраними доказами.
Зокрема, такі висновки ґрунтуються на даних, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 691040 від 04.11.2020 року, де зафіксовані обставини вчинення інкримінованого адміністративного правопорушення та відповідно в заяві ОСОБА_1 про вчинене відносно неї правопорушення (а.с. 1, 2).
Як вбачається з пояснень потерпілої ОСОБА_1 вона підтвердила обставини вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а саме те, що 04.11.2020 року вона приїхала до будинку в якому проживала із своєю сім'єю по АДРЕСА_1 та виявила, що її речі знаходяться перед будинком, а замки в будинок змінено. Таким чином вона не мала змоги зайти в будинок. ОСОБА_2 , який є її чоловіком, без будь-яких пояснень відмовив їй у побаченні з дітьми та у доступі до житла.
Заперечення вини у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2, та доводи апеляційної скарги про те, що домашнього насильства він не вчиняв є непереконливими та спростовуються наявними доказами у справі. При цьому, сам ОСОБА_2 не заперечив, що 04.11.2020 року не посукав свою дружину до помешкання, де вони проживали.
Не беруться до уваги також твердження апелянта, щодо не встановлення обов'язкової ознаки об'єктивної сторони складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, відсутністю опису того, в чому саме проявлялось психологічне та економічне насильство, оскільки вказане спростовуються даними протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 691040 від 04.11.2020 року, де зафіксовані обставини вчинення інкримінованого адміністративного правопорушення (а саме обмеження доступу до житла та позбавлені права бачитись із дітьми ), що також і підтвердила потерпіла.
Під час допиту в суді апеляційної інстанції, потерпіла ОСОБА_1 вказала, що ОСОБА_2 , який є її чоловіком, без будь-яких пояснень 04.11.2020 року відмовив їй у побаченні з дітьми та у доступі до житла.
Суд критично відноситься до доводів апеляційної скарги щодо розгляду справи у відсутність апелянта, чим порушені його права та обмежено у доступі до правосуддя, оскільки як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 неодноразово повідомлялась судом про дату, час та місце розгляду справи та надавав свої пояснення, що підтверджується матеріалам справи. Також, захисник Цюпик О.В., яка представляла інтереси ОСОБА_2 , була належним чином повідомлена про дату та час розгляду справи. За таких підстав, суд дотримався вимог закону про повідомлення правопорушника про час та місце розгляду справи.
В суді апеляційної інстанції інтереси ОСОБА_2 представляв захисник - адвокат Цюпик О.В., проте жодних аргументів чи доказів, що спростували б висновки місцевого суду, в ході апеляційного розгляду справи наведено не було.
Таким чином, рішення суду про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень є законним і обґрунтованим.
На підставі викладеного та керуючись ст.294 КУпАП, -
Постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 03 лютого 2021 року стосовно ОСОБА_2 залишити без змін, а апеляційну скаргу останнього - без задоволення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Хмельницького
апеляційного суду С.Д. Бережний