Ухвала від 03.03.2021 по справі 686/15200/17

Провадження № 11-кп/4820/307/21

Справа № 686/15200/17 Головуючий в 1-й інстанції ОСОБА_1

Категорія : ухвала суду Доповідач ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду в складі :

головуючого-судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря

судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_8 ,

розглянувши в режимі відеоконференцзв'язку у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_8 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 лютого 2021 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 лютого 2021 року продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 до 09 квітня 2021 року включно.

Суд обґрунтовував своє рішення тим, що строк тримання під вартою ОСОБА_8 слід продовжити, оскільки підстави, які були враховані при обранні йому такого запобіжного заходу, не змінились, існують ризики того, що він може переховуватись від суду та незаконно впливати на свідків, адже ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні декількох злочинів, в тому числі й особливо тяжкого злочину, яким було позбавлено життя людини, що передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або довічне позбавлення волі, на даний час потерпілі та свідки не допитані, обставини справи судом не з'ясовано.

В своїй апеляційній скарзі, обвинувачений просить ухвалу суду про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою скасувати та змінити запобіжний захід йому на більш м'який непов'язаний з утримуванням в ДУ «Хмельницький слідчий ізолятор».

Вважає, що ухвала суду є незаконною, яка постановлена без з'ясування усіх обставин справи. Вказує, що судом не було ретельно проаналізовано матеріали, які б підтверджували ризики, передбачені ст. 177 КПК України, так як такі відсутні в сторони обвинувачення. Судом першої інстанції не з'ясовано обставин про можливість застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу, а саме домашній арешт з носінням електронного пристрою. Також обвинувачений зазначає, що в період утримання в СІЗО його здоров'я значно погіршилось.

Заслухавши суддю-доповідача, обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника, які підтримували подану апеляційну скаргу, думку прокурора, який заперечував проти апеляційної скарги обвинуваченого, вважає ухвалу суду законною та обґрунтованою, перевіривши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_8 задоволенню не підлягає з таких підстав.

Суд з врахуванням обставин провадження, при відсутності підстав для обрання іншого, більш м'якого запобіжного заходу, який не пов'язаний з триманням під вартою, обґрунтовано продовжив обвинуваченому ОСОБА_8 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань, на суд покладено обов'язок розглянути питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту.

Доводи апеляційної скарги про перебільшення доведених ризиків чи їх відсутність, які б давали суду підстави вважати, що він може вчиняти дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, суперечать дослідженим матеріалам провадження та не можуть бути прийнятими до уваги.

Доводи захисника в апеляційному суді про те, що в провадженні існують обставини, які не були враховані судом та давали суду підстави для обрання ОСОБА_8 запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, суперечать дослідженим матеріалам кримінального провадження та не можуть бути прийнятими до уваги з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Колегія суддів погоджується, що метою і підставою продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в даному провадженні є запобігання спробам обвинуваченого переховуватись від суду та незаконно впливати на свідків. Також судом першої інстанції враховано тяжкість покарання, що обвинувачений ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні декількох злочинів, в тому числі й особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років, на даний час потерпілі та свідки не допитані, обставини справи судом не з'ясовано. Крім того, ОСОБА_8 обвинувачується ще в ряді кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2, 3 ст.358, ч.ч.2, 3 ст.190 КК України розгляд справи, яка перебуває в провадженні Залізничного районного суду м.Львова.

При розгляді апеляційної скарги колегією суддів встановлено наявність передбачених законом обставин, які пов'язують можливість застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою, та неможливість застосування до обвинуваченого іншого, більш м'якого, окрім виняткового, запобіжного заходу, оскільки інший запобіжний захід, на переконання колегії суддів, не зможе запобігти доведеним ризикам.

Докази та обставини, які наявні в матеріалах кримінального провадження, дають достатні підстави колегії суддів вважати, що ОСОБА_8 може впливати на свідків та переховуватись від суду, що, в сукупності з вищевказаними обставинами, свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу. Погоджуючись з такими висновками суду, апеляційний суд вважає, що для запобігання наявних ризиків, які не зменшились та продовжують існувати, суд обґрунтовано продовжив строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 , з такими висновками суду погоджується колегія суддів.

Встановлені в даному провадженні обставини не дають колегії суддів підстав вважати, що запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою, про що просить обвинувачений в апеляційній скарзі та його захисник в апеляційному суді, зможе запобігти доведеним ризикам та забезпечити виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов'язків, а доводи апеляційної скарги, таких висновків суду не спростовують.

Доказів неможливості перебування обвинуваченого в установі попереднього ув'язнення за станом здоров'я матеріали справи не містять, тому доводи апеляційної скарги обвинуваченого щодо стану його здоров'я, як підстави для скасування ухвали суду, не можуть бути враховані.

Отже необґрунтованими є доводи апеляційної скарги про необхідність обрання ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, який на думку колегії суддів, не зможе забезпечити мету запобіжного заходу.

Будь-яких порушень кримінального процесуального законодавства України при постановленні оскаржуваної ухвали судом апеляційної інстанції не встановлено.

З врахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для скасування чи зміни ухвали суду.

Керуючись ст.ст. 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 лютого 2021 року про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 до 09 квітня 2021 року включно - залишити без зміни, а апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді