Справа №591/4375/20 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Клімашевська І. В.
Номер провадження 33/816/30/21 Суддя-доповідач Філонова Ю. О.
Категорія 130 КУпАП
04 березня 2021 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. ,за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Холодова С.Е., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Холодова С.Е. на постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 01 жовтня 2020 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 ,
визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтями 1224; 124 та ч. 4 ст. 130 КУпАП і на нього було накладено остаточне адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20400 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 420,40 грн, -
Згідно постанови судді, 19 липня 2020 року о 00 год. 30 хв., у м. Суми по вул. 2 - га Кринична, буд. № 4, водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем HYUNDAI Santa Fe д.н.з. НОМЕР_1 , не впевнившись у безпечності руху, здійснив наїзд на припаркований автомобіль ЗАЗ Daewoo д.н.з. НОМЕР_2 , за кермом якого перебував ОСОБА_2 .
Внаслідок зіткнення автомобілі отримали механічні ушкодження.
Водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. п. 2.3 «в», 13.1 ПДР України та скоїв правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Крім того, 19 липня 2020 року о 00 год. 30 хв., у м. Суми по вул. 2 - га Кринична, буд. № 4, водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем HYUNDAI Santa Fe д.н.з. НОМЕР_1 та допустивши зіткнення з припаркованим автомобілем ЗАЗ Daewoo д.н.з. НОМЕР_2 , за кермом якого перебував ОСОБА_2 , після чого ОСОБА_1 покинув місце ДТП до прибуття поліції, чим порушив п. 2.10 «а» та скоїв правопорушення, передбачене ст. 1224 КУпАП.
Також, водій ОСОБА_1 19 липня 2020 року о 00 год. 30 хв. у м. Суми по вул. 2 - га Кринична, буд. № 4, вживав алкогольні напої після ДТП за його участю до проведення уповноваженою особою огляду з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння, чим порушив п. 2.10 «є» та скоїв правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 130 КУпАП.
В поданій апеляційній скарзі адвокат Холодов С.Е. не погоджується з прийнятою постановою судді та просить її скасувати, закривши провадження по справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Зазначає, що суддею відносно ОСОБА_1 було допущено порушення його права на участь у судовому засіданні, передбаченого статтею 268 КУпАП, оскільки за клопотанням останнього, судове засідання не було відкладено на іншу дату, а навпаки розглянуто у його відсутність, не надавши можливості ОСОБА_1 надати пояснення щодо обставин справи.
Крім того, захисником зазначається, що по справі відсутні докази щодо вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП, оскільки захисник не заперечує перебування його клієнта в стані алкогольного сп'яніння в момент ДТП та після нього, однак у справі не має жодних доказів, що ОСОБА_1 було вжито алкоголь, саме після ДТП і до проведення уповноваженою особою огляду з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника Холодова С.Є., які повністю підтримали апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та доводи поданої апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративне правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України, а згідно положень ст. 9 Конституції України, ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» усталена судова практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, а також іншими документами.
Відповідно до статті 252 КУпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно диспозиції ч. 4 ст. 130 КУпАП відповідальність за вказане правопорушення настає у разі вживання водієм транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди за його участю алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.
Диспозицією ст. 124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Статтею 1224 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Однак, суддя місцевого суду при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не в повній мірі дотримався вимог зазначеного закону.
Так, розглядаючи справу, суддя дійшла обґрунтованого висновку про те, що водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем HYUNDAI Santa Fe д.н.з. НОМЕР_1 , не впевнившись у безпечності руху, здійснив наїзд на припаркований автомобіль ЗАЗ Daewoo д.н.з. НОМЕР_2 , за кермом якого перебував ОСОБА_2 та в тому, що водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем HYUNDAI Santa Fe д.н.з. НОМЕР_1 та допустивши зіткнення з припаркованим автомобілем ЗАЗ Daewoo д.н.з. НОМЕР_2 , за кермом якого перебував ОСОБА_2 , покинув місце ДТП до прибуття поліції, тобто у вчиненні правопорушень, передбачених статтями 1224 та 124 КУпАП.
Вказане повністю підтверджується як протоколами про адміністративні правопорушення серії ДПР 18 № 136664 та ДПР 18 № 136663 від 19 липня 2020 року (а. с. 1, 9), так і схемою місця ДТП (а. с. 4); поясненнями потерпілого ОСОБА_3 ( а.с.22), відеозаписами з місця події (а.с.26).
Суддя також дійшла висновку про те, що водій ОСОБА_1 вживав алкогольні напої після ДТП за його участю, до проведення уповноваженою особою огляду з метою встановлення алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.10(є) ПДР та скоїв правопорушення, передбачене ч.4 ст. 130 КУпАП.
При цьому, суддя на обґрунтування висновків свого рішення поклала такі докази винуватості ОСОБА_1 : протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 0232051 від 19 липня 2020 року (а. с. 18); письмові пояснення свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які кожен окремо підтвердили, що у їх присутності водію ОСОБА_6 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою Драгера та в закладі охорони здоров'я, на що останній відмовився (а.с.20-21), а також письмові пояснення потерпілого ОСОБА_3 (а. с. 20 - 22) та відеозаписи з місця події (а. с. 26).
Відповідно доводів апеляційної скарги захисник Холодов С.Е та ОСОБА_1 не згодні з інкримінованим останньому правопорушенням, передбаченим ч.4 ст. 130 КУпАП, та стверджує, що ОСОБА_1 вчинив ДТП, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, а після вчинення ДТП він алкогольних напоїв не вживав.
Крім того, із письмових пояснень потерпілого ОСОБА_3 також вбачається, що після здійснення наїзду на його транспортний засіб, водій автомобіля Хюндай знаходився з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: мав різкий запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода, млява мова (а.с.22).
Отже, в матеріалах справи вказують, що на момент ДТП водій ОСОБА_1 був з ознаками алкогольного сп'яніння, тоді як відсутні докази, що вказували б, що останній після вчинення ДТП вживав алкогольні напої.
Враховуючи, що суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП, є особа, яка будучи водієм транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди за його участю, вживала алкоголь, то в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.4 ст. 130 КУпАП України.
На всі вищевикладені обставини при вирішенні справи суддя уваги не звернула, що призвело до винесення необґрунтованої постанови в цій частині.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Більш того, згідно ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.
За таких обставин, відповідно до чинного законодавства України всі сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_1 за ч.4 ст. 130 КУпАП також тлумачаться на його користь.
Відповідно до ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги, суддя апеляційної інстанції має право скасувати постанову та закрити провадження у справі.
Таким чином, постанову судді суду першої інстанції про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст. 130 КУпАП не можна вважати законною та обґрунтованою, тому судове рішення в цій частині підлягає скасуванню у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, задовольнивши таким чином частково апеляційну скаргу.
Разом з тим, апеляційний суд критично відноситься до доводів апеляційної скарги щодо розгляду даної справи у відсутність ОСОБА_1 , як особи, що притягується до адміністративної відповідальності, чим були порушені його права, позаяк такі твердження не знайшли свого підтвердження та суперечать матеріалам справи.
У ст. 129 Конституції України, закріплено конституційний припис, згідно якого, розгляд справ в судах відбувається відкрито, що, в свою чергу, гарантує особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, своєчасно дізнатись як про результати судового розгляду, так й отримати копію судового рішення з метою оскаржити постанову суду у встановлений законом строк.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Відповідно до принципу диспозитивності, на якій неодноразово наголошує Європейський суд з прав людини у своїх рішення, особи, які беруть участь у справі, мають можливість вільно розпоряджатися своїми матеріальними та процесуальними правами на власний розсуд.
Вказаний принцип надає кожному учаснику процесу можливість самостійно розпоряджатися наданими йому законом процесуальними правами, в тому числі і правом брати участь в судових засіданнях.
Як вбачається з матеріалів справи, 19.07.2020 під час складання протоколу про адміністративне працівником поліції ОСОБА_1 був ознайомлений з місцем розгляду адміністративної справи, а саме, що розгляд відбудеться 30 липня 2020 року в Зарічному районному суді м. Суми. Проте в цей день розгляд справи не відбувся із-за неявки особи, яка притягується до адміністративної відповідальності (а.с.29). 25 серпня 2020 року справа була відкладена за клопотанням ОСОБА_1 у зв'язку з викликом свідків (а.с.34). 14 вересня 2020 року знову справа була відкладена за клопотанням ОСОБА_1 у зв'язку із необхідністю скористатись правовою допомогою (а.с.39). 21 вересня 2020 знову за клопотанням ОСОБА_1 справу було відкладено ( а.с.46)
Тому, беручи до уваги наведене та з урахуванням того, що вимогами ст.268 КУпАП не передбачена обов'язкова присутність у судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП, суд обґрунтовано 01 жовтня 2020 року здійснив розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 .
Апеляційний суд звертає увагу на те, що встановлення діючим законом скороченого строку щодо можливості накладення адміністративного стягнення провокує осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності на зловживання своїм правом на участь у судовому засіданні апеляційної інстанції та навмисне затягування розгляду справ з метою уникнення адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.
Суд першої інстанції жодним чином не обмежував права правопорушника захищати свої інтереси та доводити свою невинуватість у вчиненні вищезазначених адміністративних правопорушень, однак ОСОБА_1 своїм правом не скористався, в судове засідання не з'явився.
На підставі наведеного та керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -
Апеляційну скаргу захисника Холодова С.Е . - задовольнити частково.
Постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 01 жовтня 2020 року щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтями 1224; 124 та ч. 4 ст. 130 КУпАП до адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 20400 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки. - змінити.
Постанову в частині притягнення ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 130 КУпАП до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 20400 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки, скасувати і закрити провадження в цій частині на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП , у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Вважати ОСОБА_1 притягнутим до адміністративної відповідальності , згідно постанови судді Зарічного районного суду м.Суми від 01 жовтня 2020 року, за статтями 1224; 124 КУпАП до адміністративного стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 340 грн.
В іншій частині постанову суду залишити без зміни.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.