Справа №584/50/21 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-сс/816/125/21 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - тримання під вартою
04 березня 2021 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5
прокурора - ОСОБА_6
захисника - ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Суми матеріали провадження за апеляційною скаргою підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Путивльського районного суду Сумської області від 14 січня 2021 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бруски Путивльського району Сумської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, -
У кримінальному провадженні №12021200520000007 від 13 січня 2021 року, яке перебуває в провадженні СВ Відділення поліції № 2 (м. Путивль) Конотопського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
14.01.2021 року ухвалою слідчого судді Путивльського районного суду Сумської області, клопотання заступника начальника СВ Відділення поліції № 2 (м. Путивль) Конотопського районного РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_9 про застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задоволено та застосовано до ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 12 березня 2021 року до 22 год. 40 хв.
Не погодившись з ухвалою слідчого судді, підозрюваний ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просив змінити застосований до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт.
В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначає, що за станом здоров'я він не може утримуватись в слідчому ізоляторі, так як поміщений до СІЗО він був з двосторонньою пневмонією, а до того ж має інвалідність з онкозахворювання. Скаржиться ОСОБА_8 , що в слідчому ізоляторі відсутні необхідні йому медикаменти для лікування пневмонії, а родичі, які б могли їх придбати, у нього відсутні. На думку апелянта, застосування до нього домашнього арешту дозволить йому пройти курс з лікування пневмонії та зробити операцію з онкології. Бере на себе обов'язок з'являтися за викликом до судових правоохоронних органів.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи захисника ОСОБА_7 , яка вимоги апеляційної скарги підтримала та просили їх задовольнити, заперечення прокурора, який просив ухвалу слідчого судді залишити без зміни, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи, у провадженні СВ Відділення поліції № 2 (м. Путивль) Конотопського районного РВП ГУНП в Сумській області перебуває кримінальне провадження за №12021200520000007 від 13 січня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
14.01.2021 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
14.01.2021 року до Путивльського районного суду Сумської області звернувся заступник начальника СВ Відділення поліції № 2 (м. Путивль) Конотопського районного РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_9 з клопотанням про застосування підозрюваному ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке 14.01.2021 року було задоволено та ухвалою слідчого судді відносно підозрюваного ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави. Строк запобіжного заходу встановлено до 22-40 год. 12 березня 2021 року.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності зазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Під час апеляційного перегляду ухвали слідчого судді встановлено, що зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримані.
Застосовуючи відносно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, судом перевірено, що в матеріалах провадження є достатні дані, які підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, який є тяжким злочином та передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк до 8 років. Зокрема, це витяг з кримінального провадження №12021200520000007 від 13 січня 2021 року, протокол обшуку від 13 січня 2021 року, протокол обшуку від 13 січня 2021 року, довідка Путивльської ЦРЛ про наявні у ОСОБА_10 тілесні ушкодження, протокол допиту свідка ОСОБА_11 від 14 січня 2021 року, протокол затримання особи, підозрюваної у скоєнні злочину від 14 січня 2021 року, протокол допиту підозрюваного ОСОБА_8 від 14 січня 2021 року.
Вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним кримінального правопорушення доведена слідчим та прокурором та сумнівів у суду щодо їх достатності, не викликає.
Разом з тим, слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, не вдаючись в їх оцінку, врахував об'єктивний характер встановлених фактів та прийшов до висновку, що підозра підтверджується доказами, які є достатніми на даному етапі досудового розслідування, з чим погоджується і колегія суддів.
Встановлені слідчим суддею ризики, передбачені п.п.1, 3, 5 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватись від органів досудового розслідування, незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому ж кримінальному провадженні, а також можливості вчинення іншого кримінального правопорушення, ґрунтуються на досліджених у ході судового розгляду матеріалах.
Так, ОСОБА_8 підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, який викликав значний суспільний резонанс на території м. Путивль, є особою схильною до скоєння злочинів, оскільки раніше притягувався до кримінальної відповідальності за скоєння вбивства. Він не має міцних соціальних зв'язків, а тому перебуваючи на свободі може залишити місце проживання і ухилитись від слідства та суду, перебуваючи на свободі він зможе, як через засоби мобільного зв'язку, так і через особисті зустрічі незаконно впливати на потерпілу та свідка, які є його сусідами, з метою схиляння їх до дачі свідчень на свою користь.
Дані про особу підозрюваного, які були наведені вище, у своїй сукупності вказують на можливість вчинення ним інших кримінальних правопорушень.
Доводи апелянта про те, що він страждає на тяжкими захворюваннями, у зв'язку з чим потребує лікування, колегія суддів не вважає такими, що за встановлених обставин можуть бути достатніми для обрання ОСОБА_8 більш м'якого запобіжного заходу.
Отже, під час розгляду клопотання, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що обставини визначені п. п. 1-3, ч. 1 ст. 194 КПК України, які свідчать про наявність встановлених стороною обвинувачення ризиків у даному кримінальному провадженні, достовірність підозри, недостатність застосування менш суворого запобіжного заходу для запобігання наявним ризиками є обґрунтованими, оскільки вони належним чином вмотивовані та доведені прокурором, при цьому підтверджуються матеріалами справи. Обґрунтовуючи свої висновки, слідчий суддя місцевого суду в сукупності із зазначеним, врахував тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8 та відомості про його особу в їх сукупності.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з рішенням слідчого судді про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки прокурор в повному обсязі довів суду обставини, які виправдовують обмеження права ОСОБА_8 на свободу.
Таке обмеження не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки по справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
З огляду на викладене, всупереч доводам підозрюваного, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки специфіка вчинення кримінального правопорушення та суворість можливого покарання за його вчинення, не дає підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування та обрання підозрюваному іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, колегія суддів не вбачає.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законне та обґрунтоване рішення, колегією суддів не виявлено.
Керуючись ч.2 ст.376, ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Путивльського районного суду Сумської області від 14 січня 2021 року, якою відносно підозрюваного ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою - залишити без зміни, а апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_8 на цю ухвалу - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4