79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
06.05.10 Справа № 14/156
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого-суддіКравчук Н.М.
суддівГнатюк Г.М.
Мирутенко О.Л.
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Управління будівництва Рівненської АЕС»(надалі ТзОВ «Управління будівництва Рівненської АЕС») за № 11 від 25.01.2010р.
на рішення Господарського суду Рівненської області від 17.12.2009р.
у справі № 14/156
за позовом: Дочірнього підприємства «Інтеграл - Буд»товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Інтеграл»»(надалі ДП «Інтеграл-Буд»ТзОВ «Фірма «Інтеграл»), м. Львів
до відповідача: ТзОВ «Управління будівництва Рівненської АЕС», м. Рівне
про: стягнення заборгованості в сумі 737 601,07 грн.,
за участю представників сторін:
від позивача: Тимофіїв Н.Ю. -представник (довіреність від 01.12.2009р. за № 07/01/12);
від відповідача: Шимчук С.В. -юрисконсульт (довіреність за № 05 від 14.01.2010р.); Омельянець В.В. -начальник дільниці (довіреність за № 234 від 29.04.2010р.)
Права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 28, ГПК України представникам сторін роз'яснено. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу від сторін не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.
Рішенням господарського суду Рівненської області від 17.12.2009р. у справі № 14/156 (суддя Марач В.В.) позовні вимоги ДП «Інтеграл-Буд»ТзОВ «Фірма «Інтеграл»до ТзОВ «Управління будівництва Рівненської АЕС»про стягнення заборгованості в сумі 737 601,07грн. задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача збитків в сумі 449 371,60грн., пеню в сумі 288 229,47грн., 7 376,01грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій рішення суду першої інстанції вважає незаконним, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки викладені в рішенні не відповідають дійсним обставинам справи, просить дане рішення місцевого господарського суду скасувати. Зокрема, скаржник зазначає, що місцевим господарським судом не взято до уваги те, що позивачем не передавалась відповідним чином затверджена проектно-кошторисна документація. Також судом не надано належної оцінки Акту приймання виконаних підрядних робіт (типова форма КБ-2в) та довідці про вартість виконаних підрядних робіт та витрати (типова форма КБ-3) щодо прийняття етапу робіт на суму 12 601,20грн. Окрім того, судом першої інстанції проігноровано посилання останнього стосовно невірного нарахування позивачем пені.
Розгляд даної справи відкладався з підстав, викладених в попередніх ухвалах Львівського апеляційного господарського суду.
Позивач в судовому засідання 06.05.2010р. проти доводів, наведених в апеляційній скарзі заперечив, з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу, рішення місцевого господарського суду Рівненської області вважає законним, обґрунтованим та просить дане рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Представники відповідача в судовому засіданні 06.05.2010р. наполягали на задоволенні апеляційної скарги.
Розглянувши подану апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу, матеріали справи та, заслухавши пояснення представників сторін, Львівський апеляційний господарський суд встановив наступне.
Між ДП «Інтеграл-Буд» ТзОВ «Фірма»Інтеграл»(Замовник) та ТзОВ «Управління будівництва Рівненської АЕС»(Підрядник) 31.07.2008р. було укладено договір підряду на виконання робіт з монтажу зовнішніх мереж, відповідно до умов якого Підрядник зобов'язувався власними силами і засобами виконати комплекс робіт по влаштуванню зовнішніх мереж (водопроводу, липневої каналізації, госпфекальної каналізації, відповідно до зовнішнього газопроводу) на об'єкті будівництва -багатоповерхових житлових будинків, які розташовані за адресою: Закарпатська область, м.Ужгород, вул..О.Хіри, а Замовник зобов'язувався прийняти виконані Підрядником роботи і оплатити їх відповідно до умов даного договору.
Договірна ціна робіт, що виконуються Підрядником складає 796 214,00грн. в тому числі ПДВ 159 242,80грн. (п. 3.1. договору).
Відповідно до 2.6., 2.7., 2.8. договору, документом, що підтверджує приймання виконання робі є підписана Підрядником та затверджена Замовником форма КБ-2в (акт виконаних робіт), КБ-3 (довідка про вартість виконаних підрядником робіт та витрат).
Як вбачається з матеріалів справи, обов'язки по фінансуванню робіт згідно спірного договору позивач виконав повністю, здійснивши передоплату та перерахувавши відповідачу 610 000,00грн., що підтверджується банківськими виписками з особового рахунку позивача (а.с. 38-39).
Проте, відповідач свої договірні зобов'язання виконував неналежним чином та передав Замовнику робіт всього на загальну суму 160 628,40грн., що підтверджується погоджено та підписаною сторонами Довідкою про вартість виконаних підрядних робіт форми № КБ-3 та Актами приймання виконаних підрядних робіт форми № КБ-2в за жовтень 2008р. (а.с. 29-37).
Згідно з п. 2.5. договору підряду, Підрядник зобов'язаний завершити виконання робіт за цим договором у термін до 31.12.2008р.
Однак, відповідач на вищевказаному об'єкті припинив роботи в липні 2009р., не виконавши своїх зобов'язань згідно договору підряду на виконання робіт з монтажу зовнішніх мереж, що підтверджується Актом прийому -передачі будівельного майданчика і незавершеного будівництва 123-х квартирного житлового будинку розташованого по вул..О.Хіри, 1, в м.Ужгороді (1-2-га черга будівництва) загальною площею 8 382,95 м.кв., відповідно до якого УБ РАЕС передав, а ТЗОВ «Галицька основа»прийняв для завершення будівництва і введення в експлуатацію 123-х квартирний житловий будинок, який знаходиться за адресою: вул..О.Хіри, 1 в м.Ужгороді (а.с. 98).
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з п. 2 ст. 849 ЦК України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу, або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.
У разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом (ст.. 615 ЦК України).
Згідно з п. 5.2. спірного договору, даний договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по договору, або до моменту його розірвання. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору. Замовник має право розірвати даний договір в односторонньому порядку у випадку порушення Підрядником терміну виконання робіт, вказаного у п. 2.5. цього договору.
Позивачем 25.09.2009р. було надіслано відповідачу претензію за вих.. № 05-25\09 з вимогою оплати заборгованості та повідомлення про розірвання договору підряду на виконання робіт з монтажу зовнішніх мереж від 31.07.2008р. (а.с. 40-42). Проте, дана претензія залишена останнім без відповіді та задоволення.
Таким чином, позивач у відповідності до п. 5.2. спірного договору в односторонньому порядку розірвав вищевказаний договір підряду, повідомивши про це відповідача.
У відповідності до ч. 5 ст. 653 ЦК України, якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.
Одностороння відмова від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим (ч. 3 ст. 651 ЦК України).
Аналізуючи вищенаведені норми права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що спірний договір підряду є правомірно розірваним позивачем в односторонньому порядку.
Згідно з ч. 2 ст. 651 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, відшкодування збитків (ст.. 611 ЦК України).
Приписами статті 224 ГК України визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Враховуючи наведене, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про стягнення з відповідача понесених позивачем збитків в сумі 449 371,60грн. (згідно заяви про уточнення (зміну) позовних вимог)) (а.с. 65-67), що складає різницю між здійсненою позивачем сумою передоплати та вартістю робіт, виконаних Підрядником та прийнятих Замовником, оскільки дана вимога позивачем документально обґрунтована, та підтверджена матеріалами справи.
Окрім того, п. 4.4. договору підряду передбачено, що у випадку порушення Підрядником терміну завершення робіт, передбаченого п. 2.5. цього договору він сплачує Замовнику, на його вимогу, пеню в розмірі 0,2 % від договірної ціни, встановленої пунктом 3.1. цього договору, за кожен день прострочення.
Відповідно до ч. 2 ст. 883 ЦК України за невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.
У відповідності до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У відповідності до ч. 1 ст. 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
Відповідно до п.6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов»язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Таким чином, позивачем неправомірно нарахована пеня за порушення Підрядником терміну завершення робіт в сумі 288 229,47 грн.,, яка безпідставно задоволено судом першої інстанції, оскільки виходячи з аналізу вищенаведених норм права порушення терміну завершення робіт не є грошовим зобов'язанням, а тому, на думку апеляційного господарського суду, рішення місцевого господарського суду в цій частині позовних вимог слід скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені в сумі 288 229,47грн. відмовити.
Щодо тверджень скаржника, наведених в апеляційній скарзі про те, що позивачем не передавалась відповідним чином затверджена проектно-кошторисна документація, то вони, на думку суду апеляційної інстанції, є безпідставними, з огляду на наступне.
У відповідності до п. 2.1. спірного договору підряду Замовник до підписання даного договору передає Підряднику затверджену належним чином проектну документацію, необхідну для виконання робіт по договору. Факт передачі документації сторони підтверджують шляхом підписання цього договору.
Згідно пункту 50 Постанови КМУ від 01.08.2005р. № 668 «Про затвердження загальних умов укладення та виконання укладення договорів підряду в капітальному будівництві», у разі коли забезпечення робіт (будівництва об'єкта) проектною документацією здійснюється замовником, підрядник зобов'язаний до початку виконання робіт перевірити її комплектність та відповідність установленим вимогам. У разі виявлення невідповідності проектної документації установленим вимогам підрядник протягом визначеного договором підряду строку повідомляє про це замовника
Стаття 877 ЦК України визначає, що Підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації.
Також безпідставними є доводи скаржника про те, що судом не надано належної оцінки Акту приймання виконаних підрядних робіт (типова форма КБ-2в) та довідці про вартість виконаних підрядних робіт та витрати (типова форма КБ-3) щодо прийняття етапу робіт на суму 12 601,20грн. з огляду на наступне.
Як видно з матеріалів справи, Акти приймання виконаних робіт за жовтень 2009р. на суму 12 601,20грн., подані відповідачем, підписані останнім в односторонньому порядку, тому не є належними доказами виконання останнім БМР на об'єкті позивача, оскільки як, зазначалось вище, станом на 08.07.2009р. відповідач роботи на вищевказаному спірному об'єкті припинив, не виконавши своїх зобов'язань.
Згідно з п. 3.4. договору підряду решта оплати (крім передоплати) за виконані роботи Замовник проводить щомісячно, протягом 5-ти календарних днів з моменту затвердження ним форм КБ-2в та КБ-3, з врахуванням зробленої передоплати частини вартості робіт, виконаних у звітному місяці. Тобто, у випадку виконання робіт у звітному місяці, відповідач повинен був надіслати для оплати фінансові документи (КБ-2в та КБ-3), після чого Замовник за виконані роботи проводить щомісячну оплату протягом 5-ти календарних днів з моменту затвердженням ним форм КБ-2в та КБ-3. Однак відповідачем не було дотримано вказаної умови договору, про що судом першої інстанції зроблено правильний висновок.
Статтею 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду слід частково скасувати.
Керуючись, ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу ТзОВ «Управління будівництва Рівненської АЕС»-задоволити частково.
2. Рішення господарського суду Рівненської області від 17.12.2009р. у справі № 14/156 скасувати в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача пені в сумі 288 229,47 грн. В цій частині позовних вимог прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. В решті рішення господарського суду Рівненської області залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 ГПК України.
4. Справу передати в місцевий господарський суд Рівненської області.
Головуючий суддя Н.М. Кравчук
судді Г.М. Гнатюк
О.Л. Мирутенко