Справа№751/4862/20
Провадження №2/751/311/21
08 лютого 2021 року місто Чернігів
Суддя Новозаводського районного суду міста Чернігова Деркач О. Г.,
розглянувши матеріали цивільної справи за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов'язання вчинення певних дій, стягнення матеріальної та моральної шкоди,
В провадженні Новозаводського районного суду м. Чернігова знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про застосування наслідків недійсності правочину та стягнення коштів за поліпшення об'єкту нерухомості.
Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 17.08.2020 року позовна заява була прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі.
02.02.2021 року до суду від відповідача по справі ОСОБА_1 поштою надійшов зустрічний позов (російською мовою) до ОСОБА_2 , в якому просить: зобов'язати ОСОБА_2 повернути спірне майно відповідно до рішення суду від 13.02.2019 року, стягнути матеріальну та моральну шкоду в розмірі 100 000 грн.
Дослідивши зустрічний позов, суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.193 ЦПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, відповідач по справі отримала ухвалу суду від 17.08.2020 року про відкриття провадження по справі - 03.11.2020 року, в якій було зазначено, що у відповідності до ч. 1 ст. 278 ЦПК України, відповідачу надається строк протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження подати відзив, проте зустрічна позовна заява подана відповідачем 21.12.2020 року, тобто з пропуском встановленого судом строку.
Відповідно до ч.3 ст.194 ЦПК України, зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
Таким чином, імперативною нормою ст.194 ЦПК України встановлено правило, згідно з яким порушення вимог ч.1 ст.193 ЦПК України стосовно процесуального строку на пред'явлення зустрічного позову має наслідком постановлення судом ухвали про повернення зустрічного позову заявнику.
Законодавцем в указаній нормі права не передбачено право суду поновлювати (продовжувати) пропущений строк на звернення до суду із зустрічною позовною заявою.
З цих підстав, беручи до уваги, що зустрічна позовна заява подана відповідачем після закінчення строку визначеного ч.1 ст.193 ЦПК України, зустрічну позовну заяву слід повернути відповідно до ч.3 ст.194 ЦПК України.
Також суд звертає увагу, що встановлення строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників цивільного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених ЦПК України певних процесуальних дій.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони чи обмеження, зміст яких є не допустити судовий процес у безладний рух.
При цьому, повернення зустрічної позовної заяви у відповідності до ч.3 ст.194 ЦПК України не є порушенням права на справедливий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
На підставі викладеного, керуючись 193, 194, 353,354, 355 ЦПК України, суддя,
Ухвалив:
Зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов'язання вчинення певних дій, стягнення матеріальної та моральної шкоди - повернути заявнику.
Роз'яснити позивачу по зустрічному позову, що вона має право звернутись до суду з зазначеним позовом окремо.
Повернути зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 з усіма додатками.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. Г. Деркач