донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
18.05.2010 р. справа №1/42пд
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:Москальової І.В.
суддівАлєєвої І.В. , М'ясищева А.М.
При секретарі Апонащенко О.С.
За участю представників сторін:
від позивача: не з"явились
від відповідача: Денисенко С.О. -за дов. № ВМО 662385 від 04.10.2009 р.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Куйбишевський гранітний кар'єр" с.Трудове Куйбишевського району Запорізької області
на рішення господарського суду Донецької області від 25.03.2010 р. у справі № 1/42пд (суддя Азарова З.П.)
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Куйбишевський гранітний кар'єр" с.Трудове Куйбишевського району Запорізької області
до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" м.Київ в особі Філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Ясинувата Донецької області" м.Ясинувата
про визнання недійсним кредитного договору № 499 від 26.06.2008 р., -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Куйбишевський гранітний кар'єр" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" м.Київ в особі Філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Ясинувата Донецької області" про визнання недійсним кредитного договору № 499 від 26.06.2008 р.
Рішенням господарського суду Донецької області від 25.03.2010 р. по справі № 1/42пд в задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю "Куйбишевський гранітний кар'єр" відмовлено.
Позивач звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене судове рішення скасувати як прийняте з порушенням норм матеріального законодавства, висновки суду є необґрунтованими та не відповідають дійсним обставинам справи. Мотивуючи апеляційну скаргу позивач посилається на те, що спірний договір не містить суттєвих умов щодо конкретної суми кредиту та термінів його надання, що є порушенням ч.2 ст.345 ГК України, ч.1 ст.1054 ЦК України і є підставою для визнання недійсним кредитного договору № 499 від 26.06.2008 р. згідно ч.1 ст.203 ЦК України, проте місцевий господарський суд встановивши ці факти, зробив невірний висновок щодо відсутності підстав для визнання такого кредитного договору недійсним. Скаржник також посилається на те, що господарським судом надано невірну оцінку наданим позивачем доказам стосовно відсутності строків надання кредиту, оскільки наданий до матеріалів справи реєстр платіжних документів за 14.08.2008 р., згідно якого позичальником - ТОВ "Куйбишевський гранітний кар'єр" зроблено часткове погашення кредиту у сумі 47 000 грн., оцінений господарським судом як сплата позичальником суми кредиту поза строку погашення згідно кредитного договору. Разом з тим, скаржник вважає, що господарський суд самостійно змінивши дату платежу з 14.08.2008 р. на 14.08.2009 р., дійшов невірного висновку щодо часткового виконання зобов'язань по погашенню кредиту позичальником після настання строку погашення за договором.
Відповідач в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає рішення господарського суду Донецької області від 25.03.2010 р. у цій справі законним та вмотивованим, тому просить його залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.
Позивач двічі в судові засідання не з'являвся, про час та місце повідомлений належним чином. Враховуючи, що ухвалою апеляційного господарського суду явка сторін не визнана обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за наявними матеріалами справи.
Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права судова колегія встановила наступне.
26.06.2008 р. між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Куйбишевський гранітний кар'єр" (позичальник) укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 499 (а.с.7). За умовами цього договору банк зобов'язався при наявності вільних кредитних ресурсів надати позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 600 000,00 грн., а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти, встановлені цим договором.
Дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту -25 червня 2009 року. Повернення кредиту повинно здійснюватися позичальником частинами у відповідності до наступного графіку: до 25 квітня 2009 року - 200 000,00 грн., до 25 травня 2009 року - 200 000,00 грн., до 25 червня 2009 року - 200 000,00 грн. (п.2.1, п.2.2 договору).
Згідно п.3.1 договору, кредит надається банком позичальнику шляхом оплати в межах сум та відповідно до термінів, визначених п.2.1 цього договору, розрахункових документів (платіжних доручень) позичальника безпосередньо з позичкового рахунку № 20629301523032, відкритого банком в філії "Відділення Промінвестбанка в м.Ясинувата Донецької області", код банку 334420, на рахунки контрагентів позичальника або шляхом перерахування коштів з позичкового рахунку № 20629301523032, відкритого банком в філії "Відділення Промінвестбанка в м.Ясинувата Донецької області", код банку 334420 на поточний рахунок позичальника № 26004301661324, відкритого в філії "Путіловське відділення Промінветбанка в м.Донецьк", код банку 334914, для здійснення виплат заробітної плати відповідно до цільового призначення кредиту. Після оплати банком документів на суму, що вказана у п.2.1 цього договору, подальше кредитування в межах строку, встановленого п.2.2 цього договору та в межах суми кредитної лінії може здійснюватися лише після погашення Позичальником частини або всієї суми наданого кредиту, у розмірі, який не може перевищувати обсягу такого погашення.
Пунктом 3.9 договору сторони встановили, що зобов'язання банку з надання кредиту виникає після оформлення договорів забезпечення на суму 2 950 000,00 грн.
З метою забезпечення належного та своєчасного виконання зобов'язань позичальника по погашенню кредиту, процентів за користування кредитом та неустойки позичальник відповідно до вимог ст. 26 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", доручає банку здійснювати договірне списання коштів у національній валюті з поточного рахунку № 26004301661324, відкритого в філії "Путіловське відділення Промінвестбанка в м.Донецьк" код Банку 334914 (або з будь-яких інших поточних рахунків Позичальника, відкритих в Промінвестбанку), що становлять суму кредиту, процентів за користування кредитом, штрафних санкцій та інших грошових зобов'язань позичальника перед банком, за умови настання строків виконання позичальником будь-яких грошових зобов'язань, передбачених цим договором (п.3.11 договору)
Розділом 5 кредитного договору сторони встановили відповідальність за порушення умов цього договору.
Цей договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до повного повернення позичальником отриманих сум кредитних коштів, сплати у повному обсязі процентів за користування ним та повного виконання позичальником будь-яких інших грошових зобов'язань, прийнятих ним на себе згідно умов цього договору (п.6.1., 6.6. договору)
11.08.2009р. за договором № 580 внесено зміни до п.2.2. кредитного договору № 499 від 26.06.2008 р. та викладено його у наступній редакції: "Дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту -25 червня 2009 року. Повернення кредиту повинно здійснюватися позичальником частинами у відповідності до наступного графіку: до 25 серпня 2008 року -150 000,00 грн., до 25 вересня 2008 року -200 000,00 грн., до 25 травня 2009 року -50 000,00 грн." (а.с.13)
29.08.2009р. за договором № 627 внесено зміни до п.2.2. кредитного договору № 499 від 26.06.2008 р. та викладено його у наступній редакції: "Дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту -25 червня 2009 року. Повернення кредиту повинно здійснюватися позичальником частинами у відповідності до наступного графіку: до 31 серпня 2008 року -47 000,00 грн., до 30 квітня 2009 року -200 000,00 грн., до 31 травня 2009 року -200 000,00 грн., до 25 червня 2009 р. -153 000,00 грн." (а.с.14)
30.09.2008р. за договором № 803 внесено зміни та доповнення у тому числі до п.2.1, п.3.2 кредитного договору № 499 від 26.06.2008 р. та викладено їх в наступні редакції: «Пункт 2.1. "Банк зобов'язується при наявності вільних власних кредитних ресурсів надати Позичальнику кредит шляхом відкриття відновлюваної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 600 000,00 грн. (ліміт кредитної лінії), на умовах, встановлених цим Договором, далі кредит або кредитна лінія, а Позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, встановлені цим Договором." Пункт 3.2. "Проценти за користування кредитом нараховуються Банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються Позичальником, виходячи із встановленої Банком процентної ставки у розмірі 20 процентів річних. Нарахування Банком процентів здійснюється з дати першої оплати розрахункових документів Позичальника з позичкового рахунку по дату повного і остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії коштів. При розрахунку процентів використовується метод ''факт/факт", виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році.
Предметом спору у цій справі є визнання недійсним кредитного договору № 499 від 26.06.2008 р. на підставі відсутності умов щодо відповідальності банку за виконання обов'язків по видачі кредиту та його розміру.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 Цивільного кодексу України).
Згідно статті 627 Цивільного кодексу України та відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Відповідно до статті 629 вказаного Кодексу, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
В силу статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Як вбачається, в спірному договорі визначені розділи, які передбачають предмет договору, умови кредитування, права та обов'язки сторін, відповідальність сторін та інші умови.
Згідно статті 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту. Банківське кредитування здійснюється на принципах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільової спрямованості.
Позивач вважає, що оспорюваний договір не передбачає відповідальності банку щодо видачі кредиту позичальнику. Разом з тим, укладаючи кредитний договір про видачу кредиту, позичальник підписав договір без протоколу розбіжностей до розділу 5 договору, та погодився на зміст пункту 5.1, за яким визначено, що за невиконання або неналежне виконання прийнятих на себе згідно умов цього договору зобов'язань винна сторона сплачує іншій стороні неустойку, передбачену договором, а також відшкодовує збитки, понесені іншою стороною. Згідно статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, у зв'язку з чим відсутність узгодженого в договорі розміру неустойки щодо виконання зобов'язань по видачі кредиту, не може впливати на дійсність договору, оскільки відсутність договірної неустойки не обмежую сторін у застосуванні розміру неустойки, що визначена законом.
Колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про необґрунтованість додаткових підстав для визнання недійсним кредитного договору в частині розміру видачі та повернення кредиту з огляду на наступне.
В силу пункту 2 статті 1054 Цивільного кодексу України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (стаття 1046 Цивільного кодексу України).
Як вбачається в кредитному договорі № 499 від 26.06.2008 р. сторони визначили, що банк зобов'язується надати позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 600 000,00 грн. (ліміт кредитної лінії), на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти, встановлені договором. 11.08.2009р. 29.08.2009р. 30.09.2008р за договорами № 580, №627, №803 сторони неодноразово вносили зміни до кредитного договору № 499 від 26.06.2008 р., згідно яких узгоджена та підтверджена сума, що отримана відповідачем на умовах кредитування в розмірі 600 000грн. з узгодженням дати остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту -25 червня 2009 року. (а.с.14) з нарахуванням процентів за користування кредитом у розмірі 20 процентів річних. Матеріали справи підтверджують фактичне надання кредиту відповідачу у справі.
Доказів погашення отриманого відповідачем суми кредиту в строки, що встановлені графіком погашення боргу, з остаточним строком до 25.06.2009р., матеріали справи не містять. З позовом про визнання недійсним договору позивач звернувся 17.02.2010р.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог і визнання недійсним кредитного договору, посилання скаржника на порушення господарським судом Донецької області при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування зазначеного судового акту колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Куйбишевський гранітний кар'єр" с.Трудове Куйбишевського району Запорізької області залишити без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 25.03.2010 р. у справі № 1/42пд залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом одного місяця.
Головуючий І.В. Москальова
Судді: І.В. Алєєва
А.М. М'ясищев
Надруковано: 5 прим.
1. позивачу
2. відповідачу
3 у справу
4 ДАГС