20.05.2010 року Справа № 32/20-10
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Лотоцької Л.О. -доповідача;
суддів: Бахмат Р.М., Євстигнеєва О.С.
при секретарі судового засідання Стуковенковій О.В.
За участю представників сторін, які були присутні у судовому засіданні 11.05.2010 року:
від позивача: Кучерева Н.В., довіреність ВМО № 068355 від 21.10.09, представник;
від відповідача: представник у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином;
від третьої особи: представник у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” в особі філії “Відділення ПАТ Промінвестбанку в м. Дніпропетровськ”, м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.02.2010 року у справі № 32/20-10
за позовом: Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” в особі філії “Відділення ПАТ Промінвестбанку в м. Дніпропетровськ”, м. Дніпропетровськ
до: Закритого акціонерного товариства “ГМК-Україна”, м. Дніпропетровськ
третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговельний дім “Арсенал”, м. Первомайськ, Миколаївської області
про: звернення стягнення на заставлене майно
У грудні 2009 року Публічне акціонерне товариство “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” в особі філії “Відділення ПАТ Промінвестбанку в м. Дніпропетровськ”, м. Дніпропетровськ звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Закритого акціонерного товариства “ГМК-Україна”, м. Дніпропетровськ про звернення на користь позивача стягнення на предмет застави: "Чілер льодової води" фірми "DAIKIN" марки ZWWP090-130KAWIN, 2007 року випуску, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Білостоцького,36, який належить відповідачу та є предметом застави згідно договору застави обладнання № 329/08/1-08 від 26.03.08 року, укладеному в забезпечення виконання зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговельний дім “Арсенал” за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 265/02-06 від 20.03.06 року; встановлення способу реалізації предмету застави - "Чілер льодової води" фірми "DAIKIN" марки ZWWP090-130KAWIN, 2007 року випуску, шляхом продажу через публічні торги в порядку виконавчого провадження.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 09.02.2010 року по справі № 32/20-10 (суддя Васильєв О.Ю.) позовні вимоги задоволено частково: звернуто на користь позивача стягнення на заставлене майно: "Чілер льодової води" фірми "DAIKIN" марки ZWWP090-130KAWIN, 2007 року випуску, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Білостоцького, 36; належить Закритому акціонерному товариству “ГМК-Україна” та є предметом застави, згідно договору застави обладнання № 329/08/1-08 від 26.03.08 року, укладеному в забезпечення виконання зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговельний дім “Арсенал” за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 265/02-06 від 20.03.06 р.; в рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговельний дім “Арсенал“ в розмірі 288 376,27 грн. за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 265/02-06 від 20.03.06 р.(з урахуванням договорів про внесення змін №1253/02-06 від 30.08.06 р та №322/02-08 від 26.03.08р.); встановлено спосіб реалізації предмету застави - "Чілер льодової води" фірми "DAIKIN" марки ZWWP090-130KAWIN, 2007 року випуску, вартістю 900 000,00 грн.; шляхом продажу через публічні торги в порядку виконавчого провадження; стягнуто з відповідача на користь позивача 9 000,00 грн. - витрат по сплаті держмита та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.02.2010 року у справі № 32/20-10 скасувати частково в частині визнання дійсної заборгованості за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 265/02-06 від 20.03.06 р.(з урахуванням договорів про внесення змін №1253/02-06 від 30.08.06 р. та № 322/02-08 від 26.03.08р.) лише в розмірі 288 376,27 грн.; частину другу резолютивної частини рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.02.2010 року по справі № 32/20-10 викласти в наступній редакції: "Звернути на користь позивача стягнення на заставлене майно: "Чілер льодової води" фірми "DAIKIN" марки ZWWP090-130KAWIN, 2007 року випуску, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Білостоцького, 36 та належить Закритому акціонерному товариству “ГМК-Україна” та є предметом застави згідно договору застави обладнання № 329/08/1-08 від 26.03.08 р., укладеному в забезпечення виконання зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговельний дім “Арсенал” за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 265/02-06 від 20.03.06 р. в рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговельний дім “Арсенал“ в розмірі 6 247 376,27 грн. за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 265/02-06 від 20.03.06 р.(з урахуванням договорів про внесення змін №1253/02-06 від 30.08.06 р та №322/02-08 від 26.03.08р.)".
Скаржник зазначає, що господарський суд частково звільнив відповідача, який є майновим поручителем, від обов'язку нести відповідальність у розмірі вартості заставленого майна, з підстав застосування відповідальності до боржника за основним зобов'язанням, не дивлячись на те, що норми законів не передбачають таких підстав неможливості звернення стягнення на предмет застави, оскільки майновий поручитель несе самостійну відповідальність перед кредитором конкретно визначеною річчю і за конкретним з кредитором договором, який укладено саме з ним і несе ризик втрати заставленого ним майна в разі невиконання основним боржником забезпеченого ним зобов'язання. Вважає рішення господарського суду таким, що ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права і помилкових юридичних висновків щодо встановлених фактичних обставин справи.
Відповідач та третя особа відзиви на апеляційну скаргу не надали.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.03.2010 року апеляційна скарга була прийнята до розгляду, її розгляд було призначено у судовому засіданні на 08.04.2010 року.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.04.2010 року розгляд справи відкладався до 11.05.2010 року.
У судовому засіданні 11.05.2010 року оголошувалась перерва до 20.05.2010 року.
Третя особа наданим їй процесуальним правом не скористалася та не забезпечила у судове засідання явку свого повноважного представника, але, зважаючи на ту обставину, що в матеріалах справи знаходиться поштове повідомлення з відповідною відміткою, яка підтверджує, що про час та місце розгляду апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” в особі філії “Відділення ПАТ Промінвестбанку в м. Дніпропетровськ”, м. Дніпропетровськ вона була повідомлена належним чином та беручи до уваги те, що неявка представника третьої особи не перешкоджає перегляду справи по суті, матеріали справи є достатніми для розгляду справи, всі необхідні письмові докази по справі були надані до місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновку розглянути справу по суті у відсутності третьої особи.
Відповідач не забезпечив у судове засідання явку свого повноважного представника, на адресу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від Закритого акціонерного товариства “ГМК-Україна”, повернулося повідомлення про вручення поштового відправлення із позначкою "адресат вибув". Ухвала Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.04.2010 року направлена відповідачу за адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши відповідність оскарженого рішення нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав:
20 березня 2006 року між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Торговельний дім “Арсенал” -позичальник був укладений кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 265/02-06, за умовами якого банк надає позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати, з урахуванням змін від 30.08.2006 року до кредитного договору, 6 000 000 грн. (п. 2.1 договору).
Пунктом 2.2 договору, з урахуванням змін, внесених 26.03.2008 року до договору, дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту -19.09.2008 року.
Виконання зобов'язання за кредитним договором забезпечено договором застави обладнання № 329/08/1-08 від 26.03.2008 року, укладеним між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) - заставодержатель та Закритим акціонерним товариством “ГМК-Україна” -заставодавець, відповідно до якого в заставу передано "Чілер льодової води" фірми "DAIKIN" вартістю 900 000 грн., що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Білостоцького,36.
Пунктом 1.1 договору визначено, що цим договором Закритим акціонерним товариством "ГМК-Україна", як майновим поручителем ТОВ "Торговельний дім "Арсенал", забезпечуються вимоги заставодержателя, що випливають з кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 265/02-06 від 20 березня 2006р. (з урахуванням всіх змін та доповнень), укладеного між заставодержателем та позичальником, за умовами якого останній зобов'язаний повернути заставодержателю згідно з графіком, але не пізніше 19 вересня 2008 р., кредит у розмірі 6 000 000,00 грн., сплатити проценти за користування ним у розмірі 18 % річних, плату за надання послуг з управління кредитною лінією у розмірі 2 % річних, сплатити неустойку (пеню, штрафи), а також відшкодувати заставодержателю всі збитки, понесені ним внаслідок невиконання позичальником умов кредитного договору, у розмірі і у випадках, передбачених кредитним договором.
Крім цього, заставою забезпечені інші зобов'язання, що виникають в силу цього договору.
У випадку продовження строків виконання зобов'язань за кредитним договором (шляхом укладення договорів про внесення змін до нього), дія застави, передбаченої цим договором, зберігається до повного виконання вказаних зобов'язань.
Пунктом 3.1.4 договору заставодержателю надано право у випадку невиконання позичальником зобов'язань за кредитним договором звернути стягнення на майно та реалізувати його або вимагати від заставодавця дострокового виконання зобов'язань, що випливають із кредитного договору.
Пунктом 5.1 договору застави визначено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на майно та його реалізацію якщо у момент настання строку виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором вони не будуть виконані повністю, а саме: при повному або частковому неповерненні у встановлені кредитним договором строки суми кредиту; та /або при несплаті або частковій несплаті у передбачені кредитним договором строки сум процентів за користування кредитом, та/або плати за надання послуг з управління кредитом та /або при несплаті або частковій несплаті в строк сум неустойки (пені, штрафу), що передбачені кредитним договором.
Обтяження предмету застави зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, що підтверджується витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 17760126 від 27.03.2008 року, реєстраційний номер 6882310.
Відповідно до ч.1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
На виконання кредитного договору позивачем надано Товариству з обмеженою відповідальністю “Торговельний дім “Арсенал” кредит, шляхом оплати платіжних доручень Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговельний дім “Арсенал” в період з 20.03.2006 по 01.09.2006 року, в сумі 5 959 000 грн.
Згідно із ст.ст. 525,526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
В порушення умов договору та вищенаведених норм законодавства позичальник у встановлений кредитним договором строк зобов'язання по своєчасному поверненню кредиту не виконав, не повернув кредит та не сплатив передбачені договором відсотки за користування кредитом за період з 01.06.2008 по 07.09.2008 року в сумі 249 461,81 грн. та плату за надання послуг з управління кредитною лінією за цей же період в сумі 32 459,01 грн.
За невиконання зобов'язань за кредитним договором позивачем на підставі п.5.3 кредитного договору була нарахована пеня в сумі 6 455,45 грн.
Відповідно до ст. 572 Цивільного кодексу України, ст. 1 Закону України "Про заставу", в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
В силу ст. 589 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.
За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Статтею 590 Цивільного кодексу України встановлено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.
Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.
У разі часткового виконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою, право звернення на предмет застави зберігається в первісному обсязі.
Статтею 20 Закону України "Про заставу" встановлено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.
При частковому виконанні боржником забезпеченого заставою зобов'язання застава зберігається в початковому обсязі.
З урахуванням наведеного, позовні вимоги в частині звернення стягнення на предмет застави згідно договору застави обладнання № 329/08/1-08 від 26.03.2008 року підлягали задоволенню.
Звертаючи стягнення на заставлене майно лише в частині суми 288 376,27 грн., суд врахував, що рішенням господарського суду Миколаївської області від 24.03.2009 року у справі № 4/48/09 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговельний дім “Арсенал” на користь Акціонерного комерційного промислово-інвестиційний банку в особі філії “Відділення ПАТ Промінвестбанку в м. Дніпропетровськ” 5 959 000 грн. боргу за кредитним договором № 265/02-06.
Проте, зазначені дії суду є помилковими, з огляду на наступне:
Підстави припинення зобов'язання визначені главою 50 Цивільного кодексу України.
В силу ст.ст. 598, 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Цивільний кодекс України не передбачає у якості підстави припинення зобов'язання наявність рішення суду, за яким стягнута заборгованість за договором.
З наданих позивачем документів вбачається, що рішення господарського суду не виконано, сума заборгованості не сплачена.
За таких обставин, зобов'язання за кредитним договором № 265/02-06 від 20.03.2006 року не припинилося.
Як вже зазначалося, виконання зобов'язання за вказаним договором в повному обсязі забезпечено договором застави обладнання № 329/08/1-08 від 26.03.2008 року.
Оскільки зобов'язання за кредитним договором не виконано в повному обсязі заставодержатель -позивач набув на підставі ст.20 Закону України "Про заставу" право звернення стягнення на предмет застави.
В решті частини позовні вимоги задоволенню не підлягали.
Стаття 20 Господарського кодексу України та ст.16 Цивільного кодексу України не передбачають такого способу захисту, як встановлення способу реалізації предмету застави.
Колегія суддів зазначає, що рішення суду виконується в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження" та іншими актами, а право реалізації заставленого майна шляхом продажу через публічні торги здійснюється в позасудовому порядку.
З урахуванням викладеного, рішення місцевого господарського суду підлягає зміні як таке, що прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права.
Керуючись ст.ст.103-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” в особі філії “Відділення ПАТ Промінвестбанку в м. Дніпропетровськ”, м. Дніпропетровськ задовольнити.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.02.2010 року у справі № 32/20-10 змінити, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:
"Позовні вимоги задовольнити частково.
Звернути на користь Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” в особі філії “Відділення ПАТ Промінвестбанку в м. Дніпропетровськ”, м. Дніпропетровськ стягнення на предмет застави: "Чілер льодової води" фірми "DAIKIN" марки ZWWP090-130KAWIN, 2007 року випуску, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Білостоцького,36, який належить Закритому акціонерному товариству “ГМК-Україна”, м. Дніпропетровськ та є предметом застави згідно договору застави обладнання № 329/08/1-08 від 26.03.08 року, укладеному в забезпечення виконання зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговельний дім “Арсенал” за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 265/02-06 від 20.03.06 року.
В решті позову відмовити.
Стягнути з відповідача - Закритого акціонерного товариства “ГМК-Україна” (49022,м. Дніпропетровськ, вул. Маліновського, буд.140, код ЄДРПОУ 33563742 ) на користь позивача - Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” в особі філії “Відділення ПАТ Промінвестбанку в м. Дніпропетровськ”( 49070, м. Дніпропетровськ, вул. Леніна, 17, код ЄДРПОУ 09305439 ) 13 500 грн. - витрат по сплаті держмита, в тому числі за подання апеляційної скарги та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу".
Видачу наказів доручити господарському суду Дніпропетровської області.
Головуючий суддя Л. О. Лотоцька
Суддя Р. М. Бахмат
Суддя О.С.Євстигнеєв