13.05.2010 року Справа № 20/496-09
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Білецької Л.М.-доповідача
суддів: Науменко І.М., Виноградник О.М.
при секретарі судового засідання: Колесник Д.О.
за участю представників сторін:
від позивача: Копилова А.Ю. представник, довіреність № б/н від 24.01.10р.;
від відповідача: Денисенко В.І. представник, довіреність № 01/10 від 25.01.10р.;
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Мінерали України, м. Дніпропетровськ
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.10р.
у справі № 20/496-09
за позовом: Українсько-російського товариства з обмеженою відповідальністю “ГідроТех Інжиніринг”, м. Дніпропетровськ
до: товариства з обмеженою відповідальністю “Мінерали України”,
м. Дніпропетровськ
про стягнення 187362,13 грн.
17.12.2009 р. до господарського суду Дніпропетровської області звернувся позивач ураїнсько-російське товариство з обмеженою відповідальністю «Гідро Техінжинірінг»з позовом до відповідача ТОВ “Мінерали України” про стягнення заборгованості. Посилався на те, що у відповідності до умов укладеного між сторонами договору відповідач отримав обладнання для системи водопідготовки (специфікація, долдаток №1 до договору). Відповідач частково оплатив прийняту ним продукцію, борг складає 154 386, 80 грн. Просив стягнути основну заборгованість інфляційні нарахування 26 554,53 грн., 6420,80 грн. 3% річних.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16 березня 2010 р. у справі № 20/496-09 (суддя Пархоменко Н.В.) позовні вимоги задоволені частково 154 386,80 грн., 5628,01 грн. інфляційних витрат, 2 512, 48 грн. 3% річних.
Відповідач в апеляційній скарзі посилається на те, що - термін сплати останнього платежу до договору для відповідача не настів, оскільки за умовами п.3.1 договору він має бути здійснений протягом 40 банківських днів з момента підписання акта приймання-передачі обладнання, але такого акта підписано не було. У матеріалах справи відсутні оригінали поштового опису та поштової квитанції про направлення акта приймання-передачі обладнання, так само як і оригінала акта, а тому рішення суду є незаконним не тільки в частині стягнення основного боргу, але і інфляційних втрат і 3% річних. Просив скасувати рішення суду і відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.04.10р. апеляційну скаргу призначено до розгляду.
На виконання ухвали Дніпропетровського апеляційного господарського суду позивачем надано відзив на апеляційну скаргу. В якому зазначає, що рішення господарського суду необхідно залишити без змін, а скаргу без задоволення. Оскільки судом повно відображено обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як видно із матеріалів справи, 21.06.2006 року між позивачем Українсько-російським товариством з обмеженою відповідальністю “ГідроТех Інжиніринг” (продавець) та відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю “Мінерали України”(покупець) був укладений договір поставки обладнання для системи водоподготовки № DL WE 08-040. Відповідно до пункту 1.1. договору ТОВ “Мінерали України”(покупець) сплачує , а Українсько-російським товариство з обмеженою відповідальністю “ГідроТех Інжиніринг” (продавець) поставляє обладнання для системи водопідготовки відповідно до специфікації (додаток №1 до Договору). Вартість обладнання за договором склала - 1094861,40грн.
Позивач виконав свої зобов'язання та поставив обладнання що підтверджується видатковими накладними : № 00001489 від 23.10.2006р. на суму 30829,20грн.; № 000001448 від 23.10.2006р. на суму 852010,20грн.; № 0001673 від 23.11.2006року на суму 212022,00грн. та довіреностями на отримання: № 825263 серія ЯМШ від 23.10.2006року , № 825276 серія ЯМШ від 22.11.2006року.
Оскільки, відповідач частково оплатив прийняту ним продукцію, борг складає 154 386,80 грн. 16.09.2009 року позивач направив відповідачу претензію №1аа/09-1682 від 11.09.2009р. з вимогою оплатити борг, інфляційні та 3% річних.
Згідно звірки взаємних розрахунків станом на 30.09.2007 року, яка підписана представниками обох сторін та завірена печатками підприємств борг відповідача становить 204386,80грн.
Відповідач заперечує, що частково сплатив четвертий платіж, кошти були перераховані за додатковою угодою №1 від 06.02.2007року до договору № DL WE 08-040 від 21.06.2006р.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, не підписання відповідачем Акту приймання-передачі обладнання не звільняє його від оплати вартості товару, отже обладнання поставлено та використовується. Таким чином, строк оплати четвертої частини вартості обладнання настав 19.05.2009року.
У відповідності до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, як то передбачено ст. 526 ЦК України.
Згідно приписам ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Господарським судом правомірно зроблено висновок, що інфляційні втрати складають - 5628,01 грн., 3% річних підлягають стягненню у сумі - 2512,48 грн.
А сума основного боргу складає 154 386,80 грн.
Таким чином, підстав для скасування рішення не встановлено, оскільки суд першої інстанції повно встановив фактичні обставини справи, дав їм належну юридичну оцінку, вірно застосував норми матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.101, 103-105 ГПК України, суд,-
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.10р. у справі № 20/496-09 -залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Мінерали України, м. Дніпропетровськ -без задоволення.
Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Л.М. Білецька
Суддя І.М. Науменко
Суддя О.М Виноградник