11 травня 2010 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Ситникова О.Ф.
Суддів: Зайця В.С.
Хрімлі О.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Бородянської районної державної адміністрації Київської області на постанову Бородянського районного суду Київської області від 25 лютого 2009 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління соціального захисту населення Бородянської районної державної адміністрації Київської області про визнання дій органу владних повноважень неправомірними та стягнення недоотриманих сум щорічної допомоги на оздоровлення,
Позивач звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила стягнути з Управління соціального захисту населення Бородянської районної державної адміністрації Київської області недоплачені суми одноразової грошової допомоги на оздоровлення за 2005 по 2008 роки в розмірі 7445 грн.
У наступному позивач уточнила позовні вимоги та просила визнати дії Управління соціального захисту населення Бородянської районної державної адміністрації Київської області щодо несплати їй сум одноразової грошової допомоги на оздоровлення неправомірними; стягнути з Управління соціального захисту населення Бородянської районної державної адміністрації Київської області недоплачені суми одноразової грошової допомоги на оздоровлення за 2005 по 2008 роки в розмірі 7445 грн.
Постановою Бородянського районного суду Київської області від 025 лютого 2009 року позовні вимоги задоволено частково.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач Управління соціального захисту населення Бородянської районної державної адміністрації Київської області подало апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження, так як відповідно до ч.1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження, якщо всі особи, які беруть участь у справі, заявили клопотання про вирішення справи за їхньої відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно з ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Так, судом першої інстанції встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС , постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, якій з 27 вересня 1995 року встановлено 2 групу інвалідності, про що їй видане відповідне посвідченні.
Згідно особової справи позивача, оглянутої у судовому засіданні суду 1-ої інстанції та визнається сторонами, позивач отримує на підставі ст.48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" відповідні кошти на оздоровлення, розмір яких встановлений Постановою "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 562 від 12 липня 2005 року.
Вказана допомога на оздоровлення позивачу виплачувалась в березні 2005-2008 років в розмірі 120 гривень.
Відповідно до ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" інвалідам 1-2 групи виплачується щорічна допомога на оздоровлення в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд 1-ої інстанції вірно зазначив, що слід визнати дії Управління соціального захисту населення Бородянської районної державної адміністрації Київської області щодо невиплати позивачу щорічної допомоги на оздоровлення за 2008 рік у розмірі відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» неправомірними та стягнути з Управління соціального захисту населення Бородянської районної державної адміністрації Київської області на користь позивача недоплачену суму щорічної допомоги на оздоровлення за 2008 рік в розмірі 2505грн., з огляду на наступне.
В имоги позивача щодо виплати допомоги на оздоровлення за 2005-2006 роки у розмірах, передбачених ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», не підлягають задоволенню, оскільки відповідно до ч.2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк. Згідно ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови в задоволенні позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Враховуючи, що позивач, звернувшись з даним позовом до суду 15.01.2009 року, відповідно до поштового штемпеля на конверті, пропустила річний строк звернення до адміністративного суду за захистом свого права, так як про порушення свого права вона повинна була дізнатись при отриманні щорічної допомоги на оздоровлення за 2005 рік, відсутні поважні причини пропуску цього строку, а також беручи до уваги, що на цьому наполягає відповідач, є підстави для відмови в позові в частині виплати допомоги на оздоровлення за 2005-2006 роки у розмірах, передбачених ст. 48 вищезазначеного Закону.
Що стосується вимоги позивача за 2008 рік колегія суддів зазначає наступне.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» від 28.12.2007 року статтю 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» викладено новій редакції відповідно до якої одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
При цьому, судовою колегією враховується, що рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року N10-рп/2008 положення Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік», якими змінено редакцію статті ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Проте, відповідно до п.5 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України визнані неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік» втратили чинність з дня ухвалення цього рішення, тобто з 22 травня 2008 року.
Згідно зі статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Відтак, орган державної влади, до компетенції якого віднесено здійснення виплат громадянам в порядку, передбаченому Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», не зобов'язаний проводити зазначені виплати у будь-який інший спосіб та в розмірах, окрім тих, що були встановлені законодавством, чинним до моменту прийняття рішення Конституційним Судом України.
Із аналізу зазначених нормативних актів випливає, що право на отримання щорічної одноразової допомоги у розмірах, установлених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за вказаний період мають особи, які взагалі не отримали її з різних причин до прийняття рішення Конституційним Судом України .
Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оскільки відповідачем не доведено, що на час ухвалення рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року у справі № 10-рп/2008 року допомога, передбачена Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» , позивачу була виплачена, то адміністративний позов в цій частині підлягає задоволенню, а дії Управління соціального захисту населення Бородянської районної державної адміністрації Київської області в цей період не відповідали вимогам ч.2 ст.19 Конституції України, ч.3 ст.2 КАС України.
На підставі вищевикладеного колегія суддів приходить до висновку, що постанова Бородянського районного суду Київської області від 25 лютого 2009 року ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,
У задоволенні апеляційної скарги Управління соціального захисту населення Бородянської районної державної адміністрації Київської області відмовити, а постанову Бородянського районного суду Київської області від 25 лютого 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України в порядок і строки, визначені ст.ст. 325, 327 ЦПК України.
Головуючий суддя: _________________ Ситников О.Ф.
Судді: _________________ Заяць В.С.
__________________ Хрімлі О.Г.