Справа: № 22-а-934/08 Головуючий у 1-й інстанції - Негода А.М.
Суддя-доповіда: Межевич М.В.
14 травня 2010 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого - судді Межевича М.В., суддів Коротких А.Ю. та Хрімлі О.Г., при секретарі Бурді Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Ічнянському районі Чернігівської області на постанову Ічнянського районного суду Чернігівської області від 14 липня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Ічнянському районі Чернігівської області про стягнення заборгованості по невиплаченому в повному обсязі в 2007 році підвищенню до пенсії як дитині війни, -
У червні 2008 року позивач звернувся до суду з позовом про визнання неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Ічнянському районі Чернігівської області по невиплаті йому щомісячної пенсії із підвищенням на 30% від розміру мінімальної пенсії за віком як дитині війни за 2007 року та стягнення недоплаченої пенсії як дитині війни за 2007 року в сумі 1563,48 грн. та 83,40 грн. судових витрат.
Постановою Ічнянського районного суду Чернігівської області від 14 липня 2008 року позовні вимоги задоволені частково, а саме: зобов'язано відповідача здійснити перерахування пенсії, яку отримав позивач на протязі 2007 року з урахуванням її підвищення на 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за рахунок коштів Державного бюджету України. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача 83,40 грн. судових витрат.
Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, а також просить постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2009 року апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Ічнянському районі Чернігівської області задовольнити частково. Постанову Ічнянського районного суду Чернігівської області від 14 липня 2008 року змінено, виклавши другий абзац резолютивної частини в наступній редакції: «Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у Ічнянському районі Чернігівської області та зобов'язати його нарахувати і виплатити ОСОБА_2 підвищення до пенсії як дитині війни, починаючи з 9 липня 2007 року, відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Однак, при прийняті постанови Київським апеляційним адміністративним судом від 18 грудня 2009 року було вирішено не всі позовні вимоги, а саме: не визначено період до якого УПФУ у Ічнянського районі Чернігівської області зобов'язано нарахувати і виплатити позивачу підвищення до пенсії як дитині війни.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 168 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може з власної ініціативи прийняти додаткову постанову у випадках, якщо щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувались докази, не ухвалено рішення.
За таких обставин, заслухавши суддю-доповідача, судовою колегією встановлено необхідність ухвалення додаткової постанови у справі.
Колегією суддів встановлено, що позивач є дитиною війни, що підтверджується відповідним посвідченням та має право на підвищення, на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком (ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»).
Однак, п. 12 ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» було зупинено на 2007 рік дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ст.111 Закону встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Разом з тим, рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007р. №6-рп/2007 положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», якими зупинено дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визнано такими, що не відповідають Конституції України.
Проте, відповідно до резолютивної частини вищезазначеного рішення Конституційного Суду України визнані неконституційними положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» втрачають чинність з дня ухвалення цього рішення, тобто з 9 липня 2007 року.
Крім того, відповідно до ст.58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.
Як правильно визначено судом позивач має право на перерахунок пенсії, на 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленої Законом України «Про соціальний захист дітей війни» починаючи з 9 липня 2007 року, а враховуючи, що Державний бюджет України затверджується щорічно Верховною Радою України на період з 1 січня по 31 грудня відповідного року, то вказаний перерахунок та виплата пенсії позивачу відповідач повинен здійснювати до 31.12.2007 року.
У свою чергу, Законом України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що розмір підвищення пенсій має обраховуватися у відсотковому відношенні до мінімального розміру пенсії за віком.
Зі статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» вбачається, що під час визначення розміру підвищення пенсії за основу її нарахування береться розмір мінімальної пенсії за віком.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Іншого нормативно - правового акту, який би визначав цей розмір, немає.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що положення частини третьої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, розповсюджується також і на ці спірні правовідносини, які виникли між позивачем та відповідачем, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на підвищення пенсії виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Положенням статті 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», якою передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Статтею 88 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що в разі недостатності виділених із Державного бюджету України коштів за бюджетними програмами, пов'язаними з розмежуванням джерел виплати пенсій між Державним бюджетом України та Пенсійним фондом України, пенсії, визначені законодавством для відповідних категорій громадян, виплачуються у повному обсязі за рахунок власних надходжень Пенсійного фонду України. Тобто цією нормою по іншому врегульовано питання щодо фінансування забезпечення такої гарантії, як підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. І оскільки ця норма прийнята пізніше, то вона має пріоритет над нормою, закладеною в статті 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
У зв'язку з викладеним, колегія суддів дійшла висновку про необхідність винесення додаткової постанови з визначенням період до якого УПФУ у Ічнянського районі Чернігівської області зобов'язано нарахувати і виплатити позивачу підвищення до пенсії як дитині війни, а також зазначити норму закону, якою визначений мінімальний розмір пенсії за віком.
Керуючись ст. ст. 160, 168, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів
Доповнити другий абзац резолютивної частини постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2009 року фразою, в якій зазначити період - до 31 грудня 2007 року та зазначити норму закону - ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Постанову апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили.
Головуючий суддя М.В. Межевич
Суддя А.Ю. Коротких
Суддя О.Г. Хрімлі