Справа № 503/45/21
Провадження № 2/503/175/21
04 березня 2021 року Кодимський районний суд Одеської області в складі:
головуючого-судді Вороненка Д.В.,
за участю секретаря судового засідання Вдовиченко В.О.,
позивача:ОСОБА_1 ,
відповідача:ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кодима цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплатиаліментів,
встановив:
Позивач подала до суду вище вказаний позов посилаючись на ті обставини, що має з відповідачем спільну дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . При цьому, рішенням Кодимського районного суду Одеської області від 05.03.2014 року у справі № 503/128/14 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_3 стягнуто аліменти у розмірі ј частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму визначеного для дітей відповідного віку, щомісячно починаючи з 22.01.2014 року до досягнення повноліття дитиною, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 . За зазначеним судовим рішенням 09.04.2014 року судом було видано виконавчий лист, який 05.02.2015 року з відповідною заявою позивача був пред'явлений для виконання, внаслідок чого з 05.02.2015 року в провадженні Кодимського районного відділу державної виконавчої служби відкрите і перебуває на виконанні виконавче провадження № 46389170. Однак, з 01.01.2019 року боржник не сплачує аліменти, у зв'язку з чим станом на грудень 2020 року у відповідача перед позивачем в межах виконавчого провадження № 46389170 наявна заборгованість зі сплати аліментів. У зв'язку з чим позивач з метою захисту своїх прав змушена пред'явити до відповідача позов, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за рішенням Кодимського районного суду Одеської області в розмірі 28125 грн.
16.01.2021 року ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрите провадження у цивільній справі розгляд якої визначено проводити в порядку загального позовного провадження. Одночасно роз'яснено відповідачу його право у 15 денний строк з дня одержання ухвали про відкриття провадження подати на адресу Кодимського районного суду Одеської області відзив на позов. Копію ухвали надіслано сторонам.
У встановлений судом строк відповідач ОСОБА_2 не скористався своїми процесуальними правами учасника справи, відзив на позовну заяву не подав.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала заявлені позовні вимоги та просила задовольнити з підстав викладених в позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову посилаючись на його необґрунтованість, а також зазначав, що перебував в скрутному матеріальному становищі у зв'язку з чим не мав можливості своєчасно сплачувати позивачеві аліменти у визначеному судом розмірі.
Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи суд встановив наступні обставини.
Рішенням Кодимського районного суду Одеської області ухваленим 05.03.2014 року у справі № 503/128/14 з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_3 стягнуто аліменти у розмірі ј частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму визначеного для дітей відповідного віку, щомісячно починаючи з 22.01.2014 року до досягнення повноліття дитиною, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
09.04.2014 року Кодимським районним судом Одеської області за вище зазначеним судовим рішенням було видано відповідний виконавчий лист (а.с.10-11).
05.02.2015 року, з відповідною заявою позивача ОСОБА_1 від 03.02.2015 року (а.с.5), вказаний виконавчий лист був пред'явлений для виконання до відділу державної виконавчої служби Кодимського районного управління юстиції Одеської області за вх.№ 03-614 та в цей же день за вказаним виконавчим документом було відкрите виконавче провадження № 46389170 відповідною постановою державного виконавця.
Однак, починаючи з 01.01.2019 року відповідач ОСОБА_2 не регулярно і не в повному обсязі сплачував суми аліментів, які були нараховані і підлягали сплаті в межах виконавчого провадження № 46389170, внаслідок чого станом на грудень 2020 року у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість зі сплати аліментів за рішенням суду в сумі 23956,5 грн., про що свідчить розрахунок заборгованості зі сплати аліментів по виконавчому провадженні № 46389170 складений державним виконавцем Кодимського районного відділу державної виконавчої служби Следь О.В. (а.с.7-9).
Відповідно до першого абзацу ч.1 ст. 196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.
Отже загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою наведеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справа № 572/1762/15-ц.
В позовній заяві позивачем ОСОБА_1 зазначено, що проведений нею розрахунок суми пені за прострочення сплати аліментів становить 271852 грн.
При цьому, позивач ОСОБА_1 також зазначала, що заборгованість відповідача ОСОБА_2 перед нею зі сплати аліментів у виконавчому провадженні № 46389170 становить 28125 грн.
Однак, суд не погоджується з даним твердженням позивача ОСОБА_1 про розмірзаборгованість відповідача ОСОБА_2 перед нею зі сплати аліментів у виконавчому провадженні № 46389170 в розмірі 28125 грн., оскільки позивачем ОСОБА_1 суду не надано відповідного розрахунку, який доводив обґрунтованість даної суми заборгованості. В свою чергу розрахунок наведений позивачемОСОБА_1 в змісті самої своєї позовної заяви вказує на ту обставину, що заборгованість відповідача ОСОБА_2 перед нею зі сплати аліментів у виконавчому провадженні № 46389170 становить 23956,5 грн. (38956,5 грн. - 15000 грн. = 23956,5 грн.), де 38956,5 грн. нарахована сума аліментів за період з січня 2019 року по грудень 2020 року, а 15000 грн. сума сплачених аліментів за період з січня 2019 року по грудень 2020 року.
Крім того, та обставина, щозаборгованість відповідача ОСОБА_2 перед позивачем ОСОБА_1 зі сплати аліментів у виконавчому провадженні № 46389170 становить 23956,5 грн. підтверджується відповідним розрахунком складеним державним виконавцем Кодимського районного відділу державної виконавчої служби Следь О.В., копія якого додана позивачем до своєї позовної заяви (а.с.7-9).
При цьому, відповідачем ОСОБА_2 суду не було надано доказів того, що заборгованість зі сплати аліментів виникла в нього не з його вини. Сплата аліментів на утримання дитини у визначеному судовим рішенням розмірі є обов'язком відповідача, а нарахування неустойки (пені) є мірою відповідальності за прострочення сплати аліментів. В свою чергу посилання позивача на неможливість сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі внаслідок змін в його матеріальному та сімейному стані, погіршення його здоров'я є підставою для зміни розміру за позовом платника аліментів, у відповідності до ст. 192 СК України.
При цьому, відповідачем надано суду виписку стосовно себе із Пенсійного фонду України від 01.03.2021 року, але не надано довідки про свої доходи згідно відомостей ДФС. У зв'язку з чим суд не має належних доказів щодо матеріального стану відповідача. Наявність потреби у відповідача у лікуванні саме по собі не може свідчити про перебування у тяжкому матеріальному становищі.
У зв'язку з чим суд також не знаходить підстав для зменшення розміру неустойки з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів, згідно ч.2 ст. 196 СК України.
Обчислюючи розмір неустойки, суд виходить із розміру заборгованості, який визначений державним виконавцем у розрахунку та існував на час звернення ОСОБА_1 до суду з цим позовом - 23956,5 грн.
Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 вересня 2020 року у справі № 183/1433/17 (провадження № 61-24218св18) та від 18 листопада 2020 року у справі № 337/3135/17 (провадження № 61-36292св18).
Враховуючи вище викладене суд вважає, що пред'явлений позивачем позов є обґрунтованим в частині стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів у розмірі 23956,5 грн., у зв'язку з чим в цій частині його необхідно задовольнити і стягнути з відповідача на користь позивача зазначену вище суму неустойки (пені).
Водночас із цим інша частина заявленої позивачем вимоги про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів у розмірі, що перевищує визначений судом розмір на 4168,5 грн. (28125 грн. - 23956,5 грн. = 4168,5 грн.), є необґрунтованою, оскільки ця сума перевищує 100 відсотків заборгованості зі сплати аліментів наявної у відповідача перед позивачем, що в свою чергу суперечить положенням першого абзацу ч.1 ст. 196 СК України. У зв'язку з чим суд вважає в цій частині позову необхідно відмовити.
Крім того, приймаючи до уваги, що позивач при пред'явленні позову, була звільнена від сплати судового збору на підставі п.3 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», на виконання вимог ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача в користь держави судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в розмірі 773,34 грн., оскільки позовна вимога задоволена частково на 85,17 відсотка (розмір задоволених позовних вимог 23956,5 х 100 / ціну позову, тобто х 100/28125 (розмір заявленої позивачем неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів), відмовлено в задоволенні позовних вимог у розмірі, що становить 14,83 відсотків (100 - 85,17).
Керуючись ст. 258, 259, 264, 265 ЦПК України, ст. 196 СК України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 до ОСОБА_2 ; зареєстроване місце проживання: Одеська область, Кодимський район, с. Олександрівка; РНОКПП НОМЕР_2 , про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплатиаліментів задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплатиаліментів у виконавчому провадженні № 46389170 за рішенням Кодимського районного суду Одеської області від 05.03.2014 року у справі № 503/128/14 у розмірі 23956 (двадцять три тисячі дев'ятсот п'ятдесят шість) грн. 50 коп.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір пропорційно до задоволених вимог в розмірі 773 (сімсот сімдесят три) грн. 34 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду через Кодимський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Д.В. Вороненко