Справа № 234/16761/20
Провадження № 2/234/1623/21
15 січня 2021 року місто Краматорськ
Краматорський міський суд Донецької області
в складі: головуючого-судді Бакуменко А.В.
з участю секретаря Кісточка І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному провадженні в м. Краматорську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Ткачук Віра Борисівна, до Донецької обласної державної адміністрації, військово-цивільної адміністрації про визначення додаткового строку на подання заяви про прийняття спадщини, -
Обставини справи :
ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Ткачук В.Б., звернулась до Краматорського міського суду з позовом до Донецької обласної державнолї адміністрації, військово-цивільної адміністрації про визначення додаткового строку на подання заяви про прийняття спадщини .
В обґрунтування своїх вимог, зазначила що її дід ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Донецьк, тобто, на непідконтрольній Україні території. Після його смерті залишилось спадкове майно - недоотримана пенсія. ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем померлого ОСОБА_2 . Позивачка тимчасово була зареєстрована в м. Києві і тому на початку березня 2020р. через адвоката своєчасно звернулась до Голосіївського районного суду в м. Києві із заявою про встановлення факту смерті діда. Однак, вона не змогла у встановлений строк звернутись із заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини, оскільки, суддею Голосіївського районного суду м. Києва було заволочено розгляд справи про встановлення факту смерті ОСОБА_2 на окупованій території. Вважає, що причина пропуску строку є поважною, в зв'язку з чим просить суд визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.
Ухвалою Краматорського міського суду від 15.12.2020 року провадження по справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, та справу призначено до судового розгляду на 15.01.2021 року на 10-00 годину.
Відзив на позовну заяву не надходив.
Представник позивача надала суду заяву про розгляд справи без її та позивача участі, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив.
Дослідивши наявні у справі письмові докази, суд встановив наступне,-
Згідно до свідоцтва про народження НОМЕР_1 від 30.05.1974 року, ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_3 , який в свою чергу, відповідно до свідоцтва про народження НОМЕР_2 від 13.06.1997 року, є батьком позивачки ОСОБА_1 .
ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Донецьк Донецької області. Після його смерті залишилась спадщина у вигляді недоотриманої пенсії. ОСОБА_1 є спадкоємицею за законом після померлого ОСОБА_2 .
Факт смерті ОСОБА_2 встановлено рішенням Голосіївського районного суду м.Києва від 10.03.2020 року, яке було надіслано судом 18.05.2020 року, а отримано позивачкою у червні 2020 року.
На підставі рішення Голосіївського районного суду м.Києва від 10.03.2020 року позивачкою було отримане свідоцтво про смерть ОСОБА_2 встановленого зразку (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 від 20.06.2020 року, видане Голосіївським районним у місті Києві відділі державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), актовий запис №165).
На момент отримання позивачкою свідоцтва про смерть спадкодавця строк на звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини сплив.
Відповідно до ч. 1 ст. 1217 Цивільного кодексу України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до статті 1261 Цивільного кодексу України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ч. 1 ст. 1221 Цивільного кодексу України, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Відповідно до ч. 1 ст. 1269 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1270 Цивільного кодексу України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 2 ст. 1270 Цивільного кодексу України, якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.
Відповідно до ч. 3 ст. 1272 Цивільного кодексу України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК.
Крім того, суд враховує норми європейського законодавства по правам людини, в якому зазначено, що згідно зі стандартом, розробленим у практиці ЄСПЛ на підставі висновків у його рішеннях, для встановлення відповідності певного заходу принципу правомірності позбавлення володіння слід проаналізувати три критерії: 1) чи є такий захід правомірним (передбачається національним законодавством); 2) чи має позбавлення власності суспільний (громадський) інтерес; 3) чи є такий захід пропорційним поставленій меті (забезпечує справедливу рівновагу між інтересами суспільства та необхідністю додержання фундаментальних прав окремої людини). Якщо хоча б одного із зазначених критеріїв не буде дотримано, то ЄСПЛ констатує порушення державою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції.
Відповідно до третього критерію, уніфікований підхід ЄСПЛ до оцінки вимог, закріплених у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, ґрунтується також на критерії «справедливої рівноваги (балансу)» між інтересами держави (суспільства), пов'язаними з втручанням у право власності, та інтересами особи, яка так чи інше страждає від такого втручання (рішення від 23.09.1982 року справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції»). Зазначений критерій передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між поставленою метою та засобами, які використовуються для її досягнення. ЄСПЛ вважає, що будь-яке втручання у право власності обов'язково повинне відповідати принципу пропорційності. «Справедливий баланс» має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе «індивідуальний і надмірний тягар» (рішення у справі «Трегубенко проти України»).
Питання про те, чи буде досягнута справедлива рівновага між вимогами загального інтересу і захисту фундаментальних прав особи, має значення лише при умові, що таке втручання відповідає вимогам закону і не є безпідставним.
Суд враховує, що наслідки пропущення позивачкою строку для прийняття спадщини будуть не пропорційним, оскільки вона втратить право на успадкування майна, яке залишилося після смерті спадкодавця. І спочатку смерть близької людини, а потім і втрата спадкового майна будуть для неї занадто надмірним тягарем нерозмірним з їх діями, і при цьому буде порушено «баланс» між інтересами держави та фізичної особи.
Відповідно до ст. 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
На підставі зазначеного, суд вважає, що причини пропуску позивачкою строку для подання заяви на прийняття спадщини є поважними, у зв'язку з чим, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Позивач не вимагає компенсації за понесені неї судові витрати.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-82, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України ст. ст. 1263, 1269-1272 ЦК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Ткачук Віра Борисівна, до Донецької обласної державної адміністрації, військово-цивільної адміністрації про визначення додаткового строку на подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , додатковий строк, для подання нею заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , терміном на шість місяців.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
На рішення може бути подана апеляційна скарга через Краматорський міський суд Донецької області до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення ухвалене у нарадчій кімнаті та надруковано в одному примірнику.
Суддя Краматорського міського суду А. В. Бакуменко