Справа № 22-а-4838/09 Головуючий у 1 інстанції Маслюк Н.В.
Суддя-доповідач О.Г. Хрімлі
13 травня 2010 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого
суддів
при секретарі О.Г. Хрімлі,
Н.М. Літвіної,
О.Ф. Ситникова,
К.В. Черняк,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 15 січня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради про визнання дій неправомірними, стягнення недоотриманої суми грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку , -
ОСОБА_6 звернулась до Новозаводського районного суду м. Чернігова із позовом до Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради про визнання дій неправомірними, стягнення недоотриманої суми грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в сумі 5597,57 грн. за період з вересня 2007 року по жовтень 2008 року.
Постановою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 15 січня 2009 року позов задоволений частково.
Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради здійснити перерахунок та виплату позивачу грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період 01.12.2007 року по 31.12.2007 року у сумі 359,12 грн.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, проте рішення суду має бути змінено з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач є матір'ю малолітньої ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1.
При цьому, вона є особою, яка фактично здійснює догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
На момент проведення виплат позивач не працювала та не є застрахованою особою на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку, виплачувалася їй з урахуванням обмежень, встановлених Законами України «Про державний бюджет України на 2007 рік» та «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Даючи правову оцінку обставинам справи колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно статті 15 Закону України « Про державну допомогу сім'ям з дітьми » від 21.11.1992 року № 2811-ХІІ, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається на кожну дитину незалежно від кількості народжених (усиновлених, взятих під опіку) дітей у сім'ї, по догляду за якими надається допомога.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року № 489-V, зокрема пунктом 14 статті 71, було зупинено на 2007 рік дію статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Протягом вказаного періоду діяли приписи статті 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», які по-іншому регулювали спірні правовідносини в частині визначення розміру проведення нарахувань та виплат допомоги. Оскільки вказана норма Закону була прийнята пізніше в часі, вона мала пріоритет по відношенню до норм Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року в справі № 1-29/2007 були визнані неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», в тому числі п.14 ст.71 цього Закону, яким було зупинено дію статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», в частині встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Згідно ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, що також визначено в п. 3 Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп.
Статтею 99 КАС України встановлено річний строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи.
Колегія суддів вважає, що про порушення свого права на отримання щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у передбаченому Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» розмірі, позивач мав дізнатися в момент отримання такої допомоги, проте адміністративний позов було подано лише в грудні 2008 року, що свідчить про пропущення позивачем річного строку звернення до суду з позовними вимогами вересня 2007 року по листопад 2007 року.
Разом з тим, згідно із ч. 1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач наполягав на застосуванні положень вищевказаного Закону та просив відмовити в задоволенні позову у зв'язку з пропущенням строку звернення до адміністративного суду.
Отже, судова колегія дійшла висновку, що пропущення позивачем річного строку для звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог в частині визнання неправомірними дій та стягнення недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за вересень-листопад 2007 року.
Що стосується позовних вимог в частині визнання неправомірними дій та стягнення недоотриманої суми щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2008 рік, колегія суддів виходить з наступного.
Пунктом 23 розділу II Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» викладено в такій редакції: « Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень».
Рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року не були визнані неконституційними положення пункту 23 розділу II Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким було внесено зміни до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Отже, з урахуванням вищенаведених обставин, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2008 рік не підлягають задоволенню, оскільки відповідач, виплативши позивачу вказану допомогу у 2008 році, відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (зі змінами та доповненнями), виконав взяті державою зобов'язання та не порушив прав позивача, а тому позовні вимоги в цій частині слід залишити без задоволення.
Таким чином, висновок суду першої інстанції про визнання неправомірними дій та стягнення невиплаченої суми щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за грудень 2007 року є правильним .
Разом з тим, встановивши ці обставини, судом першої інстанції були допущені суттєві порушення правил застосування норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення цього спору.
Так, визнавши неправомірними дії відповідача щодо відмови у перерахунку допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за грудень 2007 рік, суд допустив помилку, визначивши конкретну суму заборгованості по сплаті такої допомоги.
При цьому, суд не врахував те, що з огляду на положення статей 21, 105, 162 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов'язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконним рішенням, дією або бездіяльністю.
Отже, поза увагою суду першої інстанції залишилось те, що адміністративний суд повинен визнавати дії суб'єктів владних повноважень незаконними і зобов'язувати відповідача провести нарахування та виплату належних сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про визначення конкретних сум.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає відповідній зміні.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 2, 201 ч. 1 п. 1 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити постанову суду, якщо суд першої інстанції правильно по суті вирішив справу, але з помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
Керуючись ст.ст.160, 195, 197, 198, 201, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради - залишити без задоволення.
Постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 15 січня 2009 року - змінити.
Абзац другий резолютивної частини постанови викласти наступним чином: «Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради провести перерахунок та виплату ОСОБА_6 недоотриманої суми грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за грудень 2007 року, у відповідності до ст. 15 Закону України « Про державну допомогу сім'ям з дітьми », виходячи з встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, з урахуванням фактично виплачених сум».
В решті постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 15 січня 2009 року - залишити без змін.
Повний текст постанови виготовлений 18 травня 2010 року.
Постанова набирає законної сили з моменту ухвалення та може бути оскаржена за правилами цивільного судочинства протягом двох місяців шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий суддя О.Г. Хрімлі
Судді Н.М. Літвіна
О.Ф. Ситников