Справа № 946/1329/21
Провадження № 1-кс/946/419/21
01 березня 2021 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
в складі: слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
захисника - ОСОБА_3 ,
прокурора - ОСОБА_4 , слідчого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у судовому засіданні скаргу захисника ОСОБА_3 діючого в інтересах ОСОБА_6 про скасування повідомлення про підозру та зобов'язання вчинити певні дії, -
23.02.2021 року захисник ОСОБА_3 діючи в інтересах ОСОБА_6 звернувся до суду із скаргою, якою просив скасувати повідомлення про підозру слідчого СВ Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 від 14 серпня 2020 року у кримінальному провадженні № 12020160150000898 від 01 липня 2020 року за фактом вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України. А також, просив зобов'язати слідчого СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 або процесуального прокурора по кримінальному провадженню № 12020160150000898 від 01 липня 2020 року вчинити дії щодо виключення з Єдиного реєстру досудових розслідувань по даному кримінальному провадженню відомостей про оголошення підозри ОСОБА_6 .
Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що під час розгляду скарги на бездіяльність прокурора Ізмаїльської місцевої прокуратури пов'язану з не розглядом клопотання про закриття кримінального провадження внесеного до ЄРДР 01.07.2020 року за № 12020160150000898 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст.263 КК України стало відоме про те, що 14 серпня 2020 року слідчий СВ Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 склала повідомлення про підозру ОСОБА_6 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України. Проте зазначене повідомлення про підозру не відповідає вимогам КПК України.
Так, органу досудового слідства було достовірно відомо про місце фактичного проживання ОСОБА_6 , а саме те, що він постійно проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Проте, слідчий СВ Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області направила зазначене повідомлення за адресою місця реєстрації ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 , для вручена батькові скаржника. Таким чином, наведене свідчіть про те, що органом досудового розслідування не було дотримано вимог закону, а саме не вручене під розписку повідомлення про підозру самому ОСОБА_6 .
Крім цього, стороною захисту неодноразову подавались клопотання про закриття кримінального провадження, до яких додавались пояснення громадянина ОСОБА_7 в яких останній зазначив, що пістолети «STALKER» модель «919 UK» належить саме йому, а ні ОСОБА_6 та був залишений саме ОСОБА_8 в автомобілі, яким керував ОСОБА_6 . Проте, до теперішнього часу ОСОБА_7 не допитаний в якості свідка.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_3 діючий в інтересах ОСОБА_6 скаргу підтримав та просив її задовольнити.
Слідчий та прокурор в судовому засіданні заперечували щодо задоволення скарги посилаючись на те, що повідомлення про підозру ОСОБА_6 було вручено у передбаченому законом порядку, підозрюваного оголошено в розшук. Більш того, свідок ОСОБА_7 08.10.2020 року надав заяву до Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області про вчинення відносно нього кримінального правопорушення, а саме що невстановлені особи погрожують йому фізичною розправою з метою надання показів про те що саме йому належить пістолет, який був виявлений в автомобілі ОСОБА_6 і зазначена заява зареєстрована в ЄРДР.
Вислухавши пояснення адвоката ОСОБА_3 , прокурора та слідчого, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Стаття 24 КПК України гарантує кожному право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, в порядку, передбаченого КПК України.
Так, згідно ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України.
В провадженні СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області знаходиться кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12020160150000898 від 01 липня 2020 року за фактом вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України
Частинами 1, 2 ст. 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК України.
Відповідно до положень ст. 277 КПК України письмове повідомлення про підозру має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Слідчий суддя приходить до висновку, що відповідно до вимог п. 6 ст. 277 КПК України, в повідомленні про підозру від 14 серпня 2020 року зазначено стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, часу, місця вчинення кримінального правопорушення безпосередньо ОСОБА_6 , а також інших суттєвих обставин, відомих на момент складання вказаного повідомлення про підозру.
У відповідності до ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому ст.ст. 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
За приписами ч. 1 ст. 278 КПК України, письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 111 КПК України, повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, що регулює відносини, пов'язані з викликом особи до слідчого, прокурора, суду.
Згідно із ч. 1 ст. 135 КПК України особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.
Відповідно до ч. 1 ст. 136 КПК України належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом.
Також, слідчим суддею приймається до уваги, що відповідно рапортів співробітників поліції, органами досудового розслідування вживались заходи, за місцем мешкання щодо виклику ОСОБА_6 до відділу поліції.
В подальшому повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України було надіслано на адресу останнього передбаченого законодавством поштовими засобами зв'язку за адресою місця реєстрації ОСОБА_6 , а саме: АДРЕСА_2 та за адресою його фактичного місця проживання за адресою: АДРЕСА_3 .
Більш того, в судовому засіданні захисник ОСОБА_6 , ОСОБА_3 підтвердив факт надходження вищевказаного повідомлення про підозру за адресою місця реєстрації ОСОБА_6 , а саме: АДРЕСА_2 та вручення її його батькові, але захисник вважає що її необхідно було направити саме за адресою фактичного місця проживання ОСОБА_6 , що фактично і було виконано органом досудового розслідування.
Що стосується вимог захисника ОСОБА_3 діючого в інтересах ОСОБА_6 щодо допиту в якості свідка громадянина ОСОБА_7 , то слідчим СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області і в судовому засіданні було зазначено, що вказана особа ОСОБА_7 була допитана та надала заяву щодо тиску на неї з метою зізнання у вчиненні злочину, якого вона не вичиняла.
З цього приводу були внесені данні до ЄРДР, що підтверджено витягом з Єдиного реєстру досудових розслідування за № 1202016515000237 від 09.10.2020 року за ч. 1 ст.129 КК України.
Крім цього, як вбачається з протоколу допиту потерпілого ОСОБА_7 від 16.10.2020 року на нього було дійсно здійснено влип, з метою оговорити себе та визнати себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.263 КК України, який він фактично не вчиняв та взагалі не знайомий з ОСОБА_6 .
Відповідно до ч.2 ст.307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Таким чином, враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення скарги захисника ОСОБА_3 діючого в інтересах ОСОБА_6 про скасування повідомлення про підозру та зобов'язання вчинити певні дії
Керуючись ст.ст. 214, 303, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,-
В задоволенні скарги захисника ОСОБА_3 діючого в інтересах ОСОБА_6 про скасування повідомлення про підозру та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено 05 березня 2021 року.
Слідчий суддя: ОСОБА_1