264/5484/20
8/264/1/2021
04 березня 2021 року Іллічівський районний суд міста Маріуполя Донецької області за головуванням судді Литвиненко Н.В., за участю секретаря судового засідання Савченко А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 02.09.2020 у справі № 264/5484/20 за заявою ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -
13 січня 2021 до Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області надійшла заява ОСОБА_3 про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу, виданого 02.09.2020 року Іллічівським районним судом м. Маріуполя Донецької області про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів його доходів щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, починаючи утримання з 25.08.2020 року, а також на користь держави - судового збору у сумі 210, 20 грн. В обґрунтування вимог скасування судового наказу ОСОБА_1 посилався на проживання дитини разом з батьком, а не з матір'ю, яка фактично мешкає окремо.
До судового засідання заявник та його представник - адвокат Ліннік Н.В. не з'явилась, подали заяви, в якій заяву про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами підтримали, просила її задовольнити, справу розглянути за їх відсутності.
Стягувач ОСОБА_2 надала суду заяву, в якій просила розглянути справу за її відсутності з урахуванням письмових заперечень.
Фіксування судового процесу технічними засобами не проводилось у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі.
Дослідивши матеріали справи, заяву про перегляд за нововиявленими обставинами, докази, суд дійшов наступних висновків.
У відповідності до ч. 2 ст. 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Такий обов'язок також передбачений ст. 180 СК України, за якою батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а в окремих випадках і своїх повнолітніх дітей.
За змістом розділу ІІ ЦПК України, наказне провадження - це самостійний і спрощений вид судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суд у встановлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення. Такий спрощений вид провадження застосовується у справах за вимогами, які мають очевидно достовірний характер.
Пунктом 4 ч.1 ст.161 ЦПК України передбачено, що судовий наказ може бути виданий, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Згідно ч.8 ст. 170 ЦПК України, у разі видачі судового наказу відповідно до пунктів 4 і 5 ч.1 ст. 161 ЦПК України, судовий наказ може бути переглянутий за нововиявленими обставинами у порядку, встановленому главою 3 розділу V ЦПК України.
Судовий наказ від 02.09.2020 року виданий відповідно до п. 4 ст. 161 ЦПК України, а тому він може бути переглянутий за нововиявленими обставинами.
Частиною 1 ст. 423 ЦПК України передбачено, що рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами.
Згідно ч.2 ст. 423 УПК України, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, зокрема, є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Відповідно п. 3 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.
Як вбачається з рішення Європейського Суду з прав людини від 18.11.2004 у справі «Правєдная проти Росії» (Pravednaya v. Russia) та рішення від 06.12.2005 у справі «Попов проти Молдови» №2 (Popov v.Moldova № 2), процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду.
Судом встановлено, що 02.09.2020 року Іллічівським районним судом м. Маріуполя Донецької області видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів його доходів щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, починаючи утримання з 25.08.2020 року, а також на користь держави - судового збору у сумі 210,20 грн.
Отже, при видачі вказаного судового наказу суд виходив з того, що інформація про проживання дитини разом з матір'ю (заявником) щонайменше з 25.08.2020 року (дати звернення до суду із заявою про видачу судового наказу) до досягнення ним повноліття, - має достовірний характер.
При тому ч.1 ст. 160 СК України встановлено, що місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.
Водночас з матеріалів справи вбачається, що згода між батьками малолітніх дітей щодо місця їх проживання відсутня.
Факт спільного проживання неповнолітнього ОСОБА_5 разом із батьком ОСОБА_1 підтверджуються актом про фактичне проживання, складеного 21.02.2021 року головою ОСББ «Купріна-31» згідно якого ОСОБА_1 проживає разом із сином ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно довідки, складеної 11.01.2021 року головою ОСББ «Купріна-31» Солодухін Ф.М. з 15.12.2019 року по теперішній час мешкає з сином ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 .
При вирішенні питання щодо перегляду судового наказу за нововиявленими обставинами, суд також враховує, що в своїй судовій практиці Верховний Суд вказує на те, що під ознаки нововиявлених обставин у справі про стягнення аліментів не підпадають наступні обставини: факт спільного проживання боржника зі стягувачем на час подання заяви про видачу судового наказу про стягнення аліментів; факт утримання боржником сім'ї, у тому числі й факт перебування сторін у шлюбі; добровільне надання батьком допомоги та утримання дітей за його рахунок; перешкоджання дружиною у здійсненні ним батьківського обов'язку; наявність невирішеного спору між сторонами щодо місця проживання дітей та участі батьків у їх вихованні (справа №264/1739/18 рішення ВС від 18.12.2018, справа №359/3012/18 рішення ВС від 19.11.2018). В цьому випадку платник аліментів повинен ставити питання зменшення розміру (припинення стягнення) аліментів та в деяких випадках - про стягнення безпідставно стягнених коштів (за аналогією з ч. 2 ст. 82 СК України).
Однак, відповідно до положень статті 181 СК України, за рішенням суду аліменти можуть бути присуджені тому з батьків, з яким проживає дитина.
Відтак, вирішення питання про стягнення аліментів з одного з батьків залежить від встановлення факту з ким із батьків проживають діти.
Встановлення даних обставин суттєво впливає на вирішення питання про видачу судового наказу.
Зважаючи на те, що неповнолітня дитина ОСОБА_5 проживає з батьком ОСОБА_1 , що підтверджено належними, допустимими доказами, суд не вбачає підстав виникнення у ОСОБА_2 безспірного права грошової вимоги - права на стягнення аліментів з ОСОБА_1 .
При цьому, згідно ч.3 ст.429 ЦПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.
Таким чином, наявні підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про перегляд судового наказу від 02.09.2020 за нововиявленими обставинами, а тому судовий наказ підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_2 про видачу судового наказу.
Керуючись ст. ст. 13, 161, 247, 259, 423, 424, 429 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами задовольнити.
Скасувати судовий наказ №264/5484/20, виданий Іллічівським районним судом м.Маріуполя Донецької області від 02 вересня 2020 року, про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН: НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН: НОМЕР_2 , яка зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів його доходів щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, починаючи утримання з 25.08.2020 року, а також на користь держави судового збору в розмірі 210,20 гривень (двісті десять гривень 20 коп.).
Відмовити у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 з ОСОБА_1 .
Роз'яснити, що заявлені заявником вимоги можуть бути розглянуті в позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред'явлення позову.
На ухвалу суду може бути подана апеляція до Донецького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: Н. В. Литвиненко