Справа № 700/109/21
Провадження № 2/700/137/21
04 березня 2021 року Лисянський районний суд Черкаської області
в складі: головуючого-судді Пічкура С.Д.
за участю секретаря судового засідання Сіденко Н.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Лисянка, в порядку спрощеного провадження, справу №700/109/21, провадження № 2/700/137/21 за позовом ОСОБА_1 до Бужанської об'єднаної територіальної громади Звенигородського району Черкаської області про визнання права власності на нерухоме майно,
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Бужанської об'єднаної територіальної громади Звенигородського району Черкаської області про визнання права власності на нерухоме майно.
Позовні вимоги мотивовані тим, що в червні 2005 року він придбав у власність автомобіль марки САЗ-3507, випуску 1990 року, колір синій, шасі (рама) НОМЕР_1 , двигун V-4250, транзитний номерний знак НОМЕР_2 , вартістю 1169 грн., зареєстрований МРЕВ ДАІ м. Звенигородка 13.04.2001, що належить ТОВ «Злагода» с. Кам'яний Брід Лисянського району Черкаської області. Зазначені обставини стверджуються протоколом за № 1 проведення біржових торгів від 09.06.2005 року, договором купівлі-продажу від 09.06.2005 року, квитанцією до прибуткового касового ордеру від 26.04.2005 року, накладною за № 158 від 26.04.2005 року та атом прийому-передачі майна від 26.04.2005 року. Наприкінці 2020 року він звернувся до ТСЦ-7144 за реєстрацією, але у зв'язку з ліквідацією попереднього власника майна, яким є ТОВ «Злагода», про що свідчить історична довідка архівного відділу Лисянської райдержадміністрації від 21.01.2021 за № 3, він позбавлений можливості його державної реєстрації, в зв'язку з чим вимушений звернутися до суду.
В судове засідання позивач не з'явився, подав до суду заяву, в якій просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримує повністю.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, подали до суду клопотання про розгляд справи без їх участі, позов визнають.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до такого висновку.
Судом встановлено, що відповідно до протоколу № 1 проведення біржових торгів від 9 червня 2005 року, договору купівлі-продажу автомобіля, укладеного 09.06.2005 року, квитанції до прибуткового касового ордеру від 26.04.2005 року, накладної № 158 від 26.04.2005 року, акту прийому - передачі майна від 26.04.2005 року ОСОБА_1 придбав у СТОВ «Злагода» с. Кам'яний Брід Лисянського району Черкаської області автомобіль марки САЗ-3507, випуску 1990 року, колір синій, шасі (рама) НОМЕР_1 , двигун V-4250, транзитний номерний знак НОМЕР_2 , вартістю 1169 грн., зареєстрований МРЕВ ДАІ м. Звенигородка 13.04.2001 року.
Статтями 16, 328 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути в тому числі і визнання права; право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Згідно ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.
Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.
Згідно Постанови пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» відповідно до частини першої статті 344 ЦК особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК.
При вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:
- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;
- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;
- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред'явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (частина третя статті 344 ЦК). Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 ЦК). (п. 9 Постанови).
Враховуючи положення статей 335 і 344 ЦК, право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ. Отже, встановлення власника майна або безхазяйності речі є однією з обставин, що має юридичне значення, і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду.
Враховуючи положення пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК про те, що правила статті 344 ЦК про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом, та беручи до уваги, що ЦК набрав чинності з 1 січня 2004 року, положення статті 344 ЦК поширюються на правовідносини, що виникли з 1 січня 2001 року. Отже, визнання судом права власності на нерухоме майно за набувальною давністю може мати місце не раніше 1 січня 2011 року.
При цьому суди мають виходити з того, що коли строк давнісного володіння почався раніше 1 січня 2001 року, то до строку, який дає право на набуття права власності за набувальною давністю, зараховується лише строк з 1 січня 2001 року. Разом із тим, якщо перебіг строку володіння за давністю почався після цієї дати, то до строку набувальної давності цей період зараховується повністю. (п. 11 Постанови)
Можливість пред'явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15,16 ЦК, а також частини четвертої статті 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв'язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.
Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади. (п. 13 Постанови).
Виходячи зі змісту частини першої статті 344 ЦК, відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно не є перешкодою для визнання права власності на це майно у зв'язку зі спливом строку набувальної давності, оскільки така державна реєстрація може бути здійснена після визнання права власності за набувальною давністю.
Рішення суду, що набрало законної сили, про задоволення позову про визнання права власності за набувальною давністю є підставою для реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (пункт 5 частини першої статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"). (п. 14 Постанови).
Отже, враховуючи, що позивач добросовісно заволодів чужим майном і понад 10 років продовжує відкрито, безперервно користуватися автомобілем , суд вважає за можливе визнати за позивачем право власності за набувальною давністю.
Що стосується позовних вимог позивача щодо зобов'язання ТСЦ - 7144 зареєструвати автомобіль, то вказана вимога є передчасною, оскільки відсутня відмова територіального сервісного центру в реєстрації транспортного засобу, а тому в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.76,81, 258, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, та ст.ст.16,328,344 ЦК України,суд, -
Позов ОСОБА_1 до Бужанської об'єднаної територіальної громади Звенигородського району Черкаської області про визнання права власності на нерухоме майно - задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , право власності за набувальною давністю на автомобіль марки САЗ-3507, випуску 1990 року, колір синій, шасі (рама) НОМЕР_1 , двигун V-4250, транзитний номерний знак НОМЕР_2 , вартістю 1169 грн., зареєстрований МРЕВ ДАІ м. Звенигородка 13.04.2001, що належить ТОВ «Злагода» с. Кам'яний Брід Лисянського району Черкаської області.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С. Д. Пічкур