26.02.21
Справа № 635/3435/20
Провадження № 2/635/817/2021
26 лютого 2021 року Харківський районний суд Харківської області в складі:
головуючого - судді - Шинкарчука Я. А.,
при секретарі судового засідання - Желізовій О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Покотилівка Харківського району Харківської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Міськрайонного відділу Державної виконавчої служби по Харківському району та місту Люботину Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) про звільнення з під арешту нерухомого майна, -
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Міськрайонного відділу Державної виконавчої служби по Харківському району та місту Люботину Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) в якій просить зняти арешт, з нерухомого майна, а саме квартири за адресою: АДРЕСА_1 , власником якої зазначено ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , накладений 16 жовтня 2009 року Відділом державної виконавчої служби Харківського районного управління юстиції та зареєстрований 16 жовтня 2009 року у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за №9154913.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її батько - ОСОБА_2 , про що зроблений відповідний актовий запис № 108 Кілійським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області. Після смерті її батька відкрилась спадщина на усе належне спадкодавцю майно, в тому числі й на частину квартири АДРЕСА_2 . У встановленому законодавством порядку звернулась до нотаріальної контори для прийняття спадщини. Проте оформити право власності на спадкове майно не змогла, оскільки на квартиру АДРЕСА_2 , яка належала моєму батькові ОСОБА_2 накладений арешт нерухомого майна на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, НОМЕР_1 , 16.10.2009, ВДВС Харківського РУЮ Харківської області (Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об нерухомого майна). ВДВС Харківського РУЮ Харківської області, як юридичну особу було 03 липня 2017 року припинено, номер запису 14801120012068230, правонаступник Міськрайонний відділ Державної виконавчої служби по Харківському району та місту Люботину Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків). 31 березня 2020 року, позивач отримала відповідь від Харківського районного суду Харківської області: згідно алфавітного покажчика реєстрації цивільних справ за 2009 рік справа в якій відповідачем є ОСОБА_2 , зареєстрованою та розглянутою не значиться. 18 травня 2020 року позивач отримала відповідь Міськрайонного відділу Державної виконавчої служби по Харківському району та місту Люботину Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), в якій значиться «Відповідно до ч. 2 Розділу XI «Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями», строк зберігання виконавчих проваджень, переданих до архіву органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, становить три роки, крім виконавчих проваджень за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить один рік. Таким чином , надати відомості щодо виконавчих проваджень, де боржником був ОСОБА_2 та в рамках якого виконавчого провадження накладено арешт не вбачається можливим. Враховуючи зазначене, у Міськрайонного відділу Державної виконавчої служби по Харківському району та місту Люботину Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) станом на теперішній час відсутні підстави для зняття арешту майна, запитуваємого позивачем.
Отже, позивач звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, не є стороною виконавчих проваджень в рамках яких було накладено арешт, а також те, що на теперішній час відсутні відкриті виконавчі провадження як відносно його батька - ОСОБА_2 , таким чином арешт майна перешкоджає їй, як позивачу реалізувати свої права як спадкоємця. На підставі викладеного, позивач звернулась з даним позовом до суду.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 22 червня 2020 року позовна заява прийнята до розгляду, розгляд справи призначений в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 09 вересня 2020 року підготовче провадження по справі зарито, справу призначено до судового розгляду по суті.
В судове засідання сторони не з'явились.
Позивач ОСОБА_1 надала до суду письмову заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує, у разі неявки відповідача не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Представник відповідача - Міськрайонного відділу Державної виконавчої служби по Харківському району та місту Люботину Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) в судове засідання не з'явився повторно, причини неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву не надав, а також будь яких заяв та клопотань від відповідача не надходило.
За загальним правилом частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. При цьому відповідно до частини четвертої названої статті Кодексу у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
З огляду на це та враховуючи одночасне існування умов, перелічених у частині першій статті 280 ЦПК України, визнавши достатніми наявні в справі матеріали для встановлення прав і взаємовідносин сторін, суд за згодою позивача наданих нею у письмовій заяві про розгляд справи без її участі, вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача, який належно повідомлявся про судове засідання, у порядку заочного провадження з дотриманням встановлених законом вимог і постановити заочне рішення.
В зв'язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до Інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 204581267 від 18 березня 2020 року на квартиру АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_2 накладений арешт нерухомого майна на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, НОМЕР_1 , 16.10.2009, ВДВС Харківського РУЮ Харківської області.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , повторно виданого 07 березня 2019 року Кілійським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області.
Відповідно до копії акту депутата Кулиничівської селищної ради Харківського району Харківської області від 25 лютого 2020 року, складеного за участю сусідів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 громадянин ОСОБА_2 в період з 1989 року по 2019 рік проживав за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно інформації Кулиничівської селищної ради Харківського району Харківської області № 407 від 21.08.2020 року громадянин ОСОБА_2 в період з ІНФОРМАЦІЯ_3 та на момент смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно листа приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Харківської області Євсєєвої О.Є. вих. № 123/02-14 від 10 червня 2020 року, за матеріалами спадкової справи № 18/2019 (номер спадкової справи у спадковому реєстрі 64120147), заведеної приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області Євсєєвої О.І. після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , який постійно проживав за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 10 червня 2020 року наявні данні про те, що до складу спадкоємців входить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання якої зареєстроване за адресою: АДРЕСА_3 .
Відповідно до листа Харківського районного суду Харківської області № 08-09/167/2020 від 31 березня 2020 року згідно алфавітного покажчика реєстрації цивільних справ за 2009 рік справа в якій відповідачем є ОСОБА_2 , зареєстрованою та розглянутою не значиться.
Листом Міськрайонного відділу Державної виконавчої служби по Харківському району та місту Люботину Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 18 травня 2020 року повідомлено, що відповідно до частини 2 Розділу XI «Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями», строк зберігання виконавчих проваджень, переданих до архіву органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, становить три роки, крім виконавчих проваджень за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить один рік. Таким чином, надати відомості щодо виконавчих проваджень, де боржником був ОСОБА_2 та в рамках якого виконавчого провадження накладено арешт не вбачається можливим. Також повідомлено, що відповідно до статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа , яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. З урахуванням зазначеного станом на теперішній час відсутні підстави для зняття арешту з майна, запитуємого ОСОБА_1 .
Суд, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин та досліджених в судовому засіданні наданих доказів, прийшов до висновку про повне задоволення позовних вимог, виходячи з наступних підстав.
Згідно частиною 5 статті 1268 ЦК України права та обов'язки, що складають спадщину переходять до спадкоємців з часу відкриття спадщини.
За змістом статей 4, 5 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб визначений законами України.
Відповідно до частини 1, 5 статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Часом відкриття спадщини згідно з частиною 2 статті 1220 ЦК України є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Отже, власник спірного майна ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Як встановлено в ході судового розгляду, позивач по справі ОСОБА_1 , яка є спадкоємцем померлого, у зв'язку з накладеним арештом на спадкове майно не має можливості отримати свідоцтво про право на спадщину.
Відповідно до частини 1 статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Основоположні принципи здійснення правомочностей власника сформульовані в ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Ця норма міжнародної конвенції передбачає право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном; не допускає позбавлення тією чи іншою особою свого майна, крім як в інтересах суспільної необхідності і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права; визнає право держави на здійснення контролю за використанням власності у відповідності з загальними інтересами або для забезпечення податків, інших зборів чи штрафів.
Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.
Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, зняття арешту з нерухомого майна.
Отже, вимоги особи, що ґрунтуються на її праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту і в цьому випадку підтвердження в суді права власності, що складає предмет спору, здійснюється, зокрема, шляхом підтвердження фактів, що свідчать про володіння спірним майном на праві власності.
При цьому, якщо майно знаходиться у володінні позивача, його право на майно захищається презумпцією правомірності фактичного володіння.
Отже, позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений як власником майна, так і особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).
Судом встановлено, що ОСОБА_1 будучи спадкоємцем після смерті власника нерухомого майна - квартири за адресою: АДРЕСА_1 правомірно користується зазначеним майном, інформації щодо інших спадкоємців не має. Разом з тим, позивач не може в повній мірі реалізувати свої спадкові права щодо оформлення спадщини після смерті ОСОБА_2 у зв'язку з наявністю арешту на спадкове майно відповідно до інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 204581267 від 18 березня 2020 року
З наданих позивачем документів судом встановлено, що на даний час на виконанні у виконавчій службі відкритих виконавчих проваджень щодо боржника ОСОБА_2 не зареєстровано.
Отже, виходячи з наведеного, суд прийшов до висновку, що на сьогоднішній день відсутні будь-які підстави для існування в подальшому накладення арешту на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
За таких обставин, з метою не порушення права спадкоємця на прийняття спадщини, що прямо встановлено ЦК України, суд вважає позовні вимоги позивача цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 12, 81, 206, 247, 263-265 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до Міськрайонного відділу Державної виконавчої служби по Харківському району та місту Люботину Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про звільнення з під арешту нерухомого майна - задовольнити.
Зняти арешт з нерухомого майна, а саме квартири за адресою: АДРЕСА_1 , накладений 16 жовтня 2009 року № 9154913 на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження Відділу державної виконавчої служби Харківського районного управління юстиції Харківської області серії АА 250436.
Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст. ст. 284-285 ЦПК України.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Харківський районний суд Харківської області.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП - НОМЕР_3 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_4 .
відповідач Міськрайонний відділ Державної виконавчої служби по Харківському району та місту Люботину Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), місцезнаходження за адресою: Майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під'їзд, 4 поверх, м. Харків, 61022, ЄДРПОУ - 41430395.
Повне рішення складено 05 березня 2021 року.
Суддя Я. А. Шинкарчук