Справа № 635/8678/19
Провадження по справі № 2/635/753/2021
03 березня 2021 року смт Покотилівка Харківський район Харківська область
Суддя Харківського районного суду Харківської області Шинкарчук Я.А., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на частку у спільному майні подружжя та стягнення компенсації вартості 1 / 2 частки автомобіля, -
В провадженні Харківського районного суду Харківської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на частку у спільному майні подружжя та стягнення компенсації вартості 1 / 2 частки автомобіля, в якій просить:
визнати права власності на 1 / 2 частку спільного сумісного майна подружжя - автомобіль «ВMW X5 2993», р.н. НОМЕР_1 , 2003 року випуску, чорного кольору, № двиг. НОМЕР_2 , № куз. НОМЕР_3 та спільною сумісною власністю подружжя;
стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача компенсацію її частини майна у розмірі 1 / 2 частки від вартості спільного майна подружжя - автомобілю «ВMW X5 2993», р.н. НОМЕР_1 , 2003 року випуску, чорного кольору, № двиг. НОМЕР_2 , №куз. НОМЕР_3 .
03 березня 2021 року позивачем подано заяву про забезпечення позову по вказаній цивільній справі шляхом заборонити будь - які реєстраційні дії пов'язані з відчуженням нерухомого майна - житлового будинку з надвірними будівлями, який розташований по АДРЕСА_1 .
В обґрунтування заяви посилається на те, що виходячи з положень статті 150 ЦПК України, однієї з підстав вжиття заходів забезпечення позову, зокрема, є очевидна небезпека у разі невжиття таких заходів істотного ускладнення або навіть унеможливлення виконання рішення суду. Необхідність негайного забезпечення позову обумовлюється тим, що зараз відповідач вчиняє дії пов'язанні з відчуження спірного нерухомого майна, житлового будинку з надвірними будівлями, який розташований по АДРЕСА_1 , що знаходиться у його користуванні та погрожує продати спірне домоволодіння іншій будь - якій особі в наслідок чого при задоволені судом позовних вимог відновлення порушених прав ОСОБА_1 буде потребуватиме значних зусиль, часу та витрат.
Відповідно до частини 1 статті 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті.
Отже, заяву про забезпечення позову розглянуто без проведення судового засідання в порядку письмового провадження.
Розглянувши вищенаведену заяву про забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до змісту статті 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Згідно з частиною 1 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Відповідно до частини 2 статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Із системного аналізу зазначених норм права вбачається, що підставою для забезпечення позову має слугувати обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних права бо інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Забезпечення позову це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв'язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Частиною 3 статті 150 ЦПК України встановлено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, тимчасових заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання можливого судового рішення, якщо його буде ухвалено на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Суд застосовує заходи забезпечення позову у разі, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в справі.
Отже, згідно з аналізу вищевказаних положень законодавства вбачається, що застосування у справі заходів забезпечення позову є виправданим, якщо з обставин справи встановлено об'єктивну можливість вчинення відповідачем дій, які можуть утруднити чи унеможливити виконання рішення суду в разі задоволення позову.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 зроблено висновок, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову,який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів.
Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати або знецінити і, що такі дії відповідача можуть призвести у майбутньому до того, що виконання можливого рішення суду про присудження може бути утрудненим або взагалі неможливим.
Предметом спору у даній справі є вимоги про визнання права власності на частку у спільному майні подружжя, а саме: автомобіль «ВMW X5 2993», р.н. НОМЕР_1 , 2003 року випуску та стягнення компенсації у розмірі 1 / 2 частки від вартості спільного майна подружжя, а саме автомобіля «ВMW X5 2993», р.н. НОМЕР_1 , 2003 року випуску.
Необхідність застосування заходів забезпечення позову заявник обґрунтував тим, що необхідність негайного забезпечення позову обумовлюється тим, що зараз відповідач вчиняє дії пов'язанні з відчуження спірного нерухомого майна - житлового будинку з надвірними будівлями, який розташований по АДРЕСА_1 , що знаходиться у його користуванні та погрожує продати спірне домоволодіння іншій будь - якій особі в наслідок чого при задоволені судом позовних вимог відновлення порушених прав ОСОБА_1 буде потребуватиме значних зусиль, часу та витрат.
Суд зазначає, що цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.
При цьому, в заяві про забезпечення позову не наведено належних і переконливих доказів, що невжиття таких заходів забезпечення позову, застосування яких заявлено ОСОБА_1 , може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у майбутньому, предметом спору в якому є автомобіль «ВMW X5 2993», р.н. НОМЕР_1 , 2003 року випуску.
Також, ОСОБА_1 в заяві про забезпечення позову не наведено обґрунтування того, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, не зазначено доказів і не наведено мотивів існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Заява про забезпечення позову, окрім формального посилання на те, що існує досить висока ймовірність того факту, що відповідач вчиняє дії пов'язанні із відчуженням нерухомого майна, не містять мотивів співмірності, застосування заходів із предметом позову, підтверджену доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного зазначеного виду забезпечення позову, підстав обмежень прав та інтересів третіх осіб. Саме лише посилання в заяві про забезпечення позову на потенційну можливість вчиняти будь - які дії щодо зазначеного нерухомого майна без наведення відповідного обґрунтування, не є достатньою підставою для застосування заходів забезпечення позову.
Отже, заява не відповідає пункту 3 , пункту 4 частини 1 статті 151 ЦПК України, тобто не обґрунтовано необхідність забезпечення позову заявленим способом та захід забезпечення позову, який належить застосувати у даній цивільній справі.
Крім того, судом встановлено, що заява про забезпечення позову не відповідає пункту 5, пункту 6 та пункту 7 частини 1 статті 151 ЦПК України, тобто не зазначено ціна позову, про забезпечення якого просить заявник, пропозиції щодо зустрічного забезпечення, а також інші відомості, потрібні для забезпечення позову, зокрема, підтвердження належності відповідачу майна, на яке заявник просить накласти арешт, станом на день подачі заяви до суду.
Відповідно до частини 9 статті 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Враховуючи, що вказана заява про забезпечення позову подана з порушенням вимог статті 151 ЦПК України, суд приходить до висновку про наявність підстав для її повернення заявнику.
Разом з тим, необхідно роз'яснити, що повернення заяви про забезпечення позову не позбавляє позивача чи його представника повторно подати заяву про забезпечення позову, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви про забезпечення позову.
Керуючись ч. 3 ст. 150, п. п. 5,6 ч. 1 ст.151, ч. 9 ст. 153,258-261, 353-355 ЦПК України, суддя, -
Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову - повернути заявнику.
Роз'яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню заявника до суду з такою заявою, після усунення умов, що стали причинами для її повернення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання до Харківського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Харківський районний суд Харківської області.
Повний текст ухвали складений 05 березня 2021 року.
Суддя - Я.А. Шинкарчук