Справа № 624/59/18
Провадження № 1-кп/634/15/21
05.03.2021 рокусмт Сахновщина Харківської області
Сахновщинський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
прокурорів - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
обвинуваченого - ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у смт Сахновщина Харківської області кримінальне провадження №12017220720000349 від 11 грудня 2017 рокуза обвинуваченням:
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Котелеве Новоселицького району Чернівецької області, українця, громадянина України, не одруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого 19.05.2011 Олександрійським міським судом Кіровоградської області, за ч.2 ст.186, ст.ст.75, 78 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки, відповідно до ст.75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на 1 рік. Направлений до місця відбування покарання 27.02.2012 на підставі рішення Олександрійського міського суду Кіровоградської області, позбавлений волі на строк 4 роки. Звільнений з місця відбування покарання 16.07.2015 на підставі постанови Рівненського районного суду Рівненської області, від 08.07.2015 відповідно до ст.81 КК України, умовно достроково, з невідбутим строком покарання 1 рік 2 місяці 12 днів,
за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190 КК України,
встановив:
ОСОБА_9 маючи незняту та непогашену судимість за корисливий злочин після звільнення з місць позбавлення волі не став на шлях виправлення і знову вчинив умисні злочини.
Так, 11 грудня 2017 року близько 07:00 години, ОСОБА_9 перебуваючи за місцем свого фактичного місця проживання в с. Вовківка Кегичівського району Харківської області, отримав грошові кошти в сумі 1360 грн від ОСОБА_10 за продаж молока, які повинен був, передати ОСОБА_11 . Отримавши зазначені грошові кошти заздалегідь не маючи наміру повертати їх ОСОБА_11 , незаконно заволодів ними для власних потреб, чим спричинив потерпілому ОСОБА_11 матеріальний збиток на суму 1360 гривень.
Крім того, 29 січня 2018 року близько 14 години, ОСОБА_9 , маючи умисел на незаконне заволодіння грошовими коштами шляхом обману, на таксі під'їхав до житлового домоволодіння ОСОБА_12 , яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , де, знаходячись поблизу вказаного домоволодіння, запропонував ОСОБА_12 розміняти йому грошові кошти, а саме розміняти грошову купюру номіналом 500 грн. на купюри менших номіналів. Після цього ОСОБА_9 , маючи та реалізуючи злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння чужим майном шляхом обману, маючи корисливий мотив, діючи протиправно, з метою особистого збагачення, передав ОСОБА_12 паперову сувенірну купюру, схожу на білет Національного банку України номіналом 500 грн., в обмін на яку отримав від останнього три грошові купюри, а саме: 1 грошову купюру номіналом 100 грн. та 2 грошові купюри номіналом 200 грн. кожна, після чого, скориставшись тим, що ОСОБА_12 не помітив факту обману, маючи при собі незаконно привласнені кошти, відразу залишив місце скоєння злочину. Таким чином, своїми діями ОСОБА_9 завдав потерпілому ОСОБА_12 матеріальних збитків на загальну суму 500 грн.
Також, 29 січня 2018 року, близько 14 години 30 хвилин, ОСОБА_9 , маючи умисел на незаконне заволодіння грошовими коштами шляхом обману, на таксі під'їхав до житлового домоволодіння ОСОБА_13 , яке розташоване за адресою: АДРЕСА_4 , де, знаходячись поблизу вказаного домоволодіння, запропонував ОСОБА_13 розміняти йому грошові кошти, а саме розміняти грошову купюру номіналом 500 грн. на купюри менших номіналів. Після цього ОСОБА_9 , маючи та реалізуючи злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння чужим майном шляхом обману, маючи корисливий мотив, діючи протиправно, з метою особистого збагачення, передав ОСОБА_13 паперову сувенірну купюру, схожу на білет Національного банку України номіналом 500 грн., в обмін на яку отримав від останнього чотири грошові купюри, а саме: 1 грошову купюру номіналом 200 грн. та 3 грошові купюри номіналом 100 грн. кожна, після чого, скориставшись тим, що ОСОБА_13 не помітив факту обману, маючи при собі незаконно привласнені кошти, відразу залишив місце скоєння злочину. Таким чином, своїми діями ОСОБА_9 завдав потерпілому ОСОБА_13 матеріальних збитків на загальну суму 500 грн.
Крім того, 29 січня 2018 року, близько 15 години, ОСОБА_9 , маючи умисел на незаконне заволодіння грошовими коштами шляхом обману, на таксі під'їхав до житлового домоволодіння ОСОБА_14 , яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , де, знаходячись поблизу вказаного домоволодіння, запропонував ОСОБА_14 розміняти йому грошові кошти, а саме розміняти грошову купюру номіналом 500 грн. на купюри менших номіналів. Після цього ОСОБА_9 , маючи та реалізуючи злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння чужим майном шляхом обману, маючи корисливий мотив, діючи протиправно, з метою особистого збагачення, передав ОСОБА_14 паперову сувенірну купюру, схожу на білет Національного банку України номіналом 500 грн., в обмін на яку отримав від останнього чотири грошові купюри, а саме: 1 грошову купюру номіналом 200 грн. та 3 грошові купюри номіналом 100 грн. кожна, після чого, скориставшись тим, що ОСОБА_14 не помітив факту обману, маючи при собі незаконно привласнені кошти, відразу залишив місце скоєння злочину. Таким чином, своїми діями ОСОБА_9 завдав потерпілому ОСОБА_14 матеріальних збитків на загальну суму 500 грн
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 свою вину по пред'явленому обвинуваченню визнав і пояснив.
По епізоду заволодіння грошовими коштами ОСОБА_11 , що у 2017 році він працював у ОСОБА_11 та здавав молоко на при кінці грудня 2017 року він отримав кошти за здане молоко в сумі 1360 грн. але потім їх не передав ОСОБА_11 а залишив собі.
Щодо факту заволодіння коштами у потерпілого ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 повідомив, що 29 січня 2018 року знайшов сувенірні купюри номіналом 500 грн і в зв'язку відсутністю грошей вирішив їх обміняти на гроші. З цією метою він приїхав на таксі до раніше знайомого ОСОБА_12 та запропонував йому обміняти сувенірну купюру номіналом 500 грн. на що останній погодився і дав йому грошові кошти в сумі 500 грн. Потім цього ж дня він приїхав на таксі до ОСОБА_13 та запропонував йому обміняти сувенірну купюру номіналом 500 грн. на що останній погодився і дав йому грошові кошти в сумі 500 грн. Також цього ж дня він приїхав до ОСОБА_14 та запропонував йому обміняти сувенірну купюру номіналом 500 грн. на що останній погодився і дав йому грошові кошти в сумі 500 грн. Отримані ним грошові кошти в подальшому були вилучені працівниками поліції.
У скоєних злочинах ОСОБА_9 щиро розкаявся.
З показань ОСОБА_9 встановлено, що під час досудового розслідування та судового розгляду він показання дає добровільно, заходи фізичного чи психологічного примусу до нього співробітниками поліції не застосовувались.
Потерпілі ОСОБА_11 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 у судове засідання не з'явилися, надали заяви про розгляд справи без їх участі, матеріальних претензій до обвинуваченого не мають, у зв'язку з чим, судом застосовано положення ст. 325 КПК України.
Враховуючи повне визнання обвинуваченим ОСОБА_9 своєї вини у скоєні злочинів та щире каяття, заслухавши думку учасників кримінального провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позицій, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Таким чином, суд вважає за можливе розглянути вказане кримінальне провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують його особу, матеріалів щодо процесуальних витрат та речових доказів. На виконання вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, учасникам кримінального провадження роз'яснено про позбавлення права оскаржити визнані обставини в апеляційному порядку.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що своїми умисними діями ОСОБА_9 вчинив злочини, які суд кваліфікує:
- по епізоду заволодіння грошовими коштами ОСОБА_11 за ч. 2 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману - шахрайство, вчинене повторно;
- по епізоду заволодіння грошима у ОСОБА_15 за ч. 2 ст. 190 КК України, а саме - заволодіння чужим майном шляхом обману - шахрайство, вчинене повторно;
- по епізоду заволодіння грошима у ОСОБА_14 за ч. 2 ст. 190 КК України, а саме - заволодіння чужим майном шляхом обману - шахрайство, вчинене повторно;
- по епізоду заволодіння грошима у ОСОБА_16 за ч. 2 ст. 190 КК України, а саме - заволодіння чужим майном шляхом обману - шахрайство, вчинене повторно;
Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_9 встановлено, що він на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, офіційно не працює, не одружений, має постійне місце проживання, раніше неодноразово судимий, остання судимість 19.05.2011 року Олександрійським міським судом Кіровоградської області, за ч.2 ст.186, ст.ст.75, 78 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки, відповідно до ст.75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на 1 рік. Направлений до місця відбування покарання 27.02.2012 року на підставі ухвали Олександрійського міського суду Кіровоградської області, позбавлений волі на строк 4 роки. Звільнений з місця відбування покарання 16.07.2015 року на підставі постанови Рівненського районного суду Рівненської області, від 08.07.2015 року відповідно до ст.81 КК України, умовно достроково, з невідбутим строком покарання 1 рік 2 місяці 12 днів.
Обставини, які відповідно до ст.66 КК України пом'якшують покарання ОСОБА_9 є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочинів.
Обставини, які відповідно до ст.67 КК України, обтяжують покарання ОСОБА_9 не встановлено.
Призначаючи покарання ОСОБА_9 , суд виходить із положень ст.ст. 50, 65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, які згідно ст.12 КК України є нетяжкими злочинами, наявність пом'якшуючих обставин та відсутність обтяжуючих покарання обставин, дані про особу обвинуваченого.
Відповідно до абз. 2 п.20 Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003 року, за окремими епізодами злочинної діяльності або за окремими пунктами статті (частини статті) КК, які не мають самостійної санкції, покарання не призначається.
Суд враховує, що епізоди злочинної діяльності ОСОБА_9 від 11 грудня 2017 рокута епізоди по заволодінню грошовими коштами у ОСОБА_15 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 від 29 січня 2018 року охоплюються єдиною кваліфікацією за ч. 2 ст.190 КК України, тому за вказані злочини обвинуваченому може бути призначено лише одне покарання у виді обмеження волі.
Враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_9 , який раніше судимий, після відбуття покарання та умовно-дострокового звільнення, через короткий проміжок часу знову вчинив корисливі злочини. Крім того, судом враховується відсутність обставин, які обтяжують покарання та наявність обставин, що пом'якшують покарання, тому суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_9 слід призначити покарання у вигляді обмеження волі, оскільки саме такий вид покарання на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_9 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
При вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_9 , суд виходить з того, що під час досудового розслідування та судового розгляду запобіжний захід до обвинуваченого не обирався, клопотань про його обрання до суду не надходило, тому суд не вбачає підстав для обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу.
Процесуальні витрати по кримінальному провадженню в порядку ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого.
Долю речових доказів суд вирішує на підставі положень ст.100 КПК України.
На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст.ст. 369 - 371, 373, 374, 376, 392-395 КПК України, суд, -
ухвалив:
ОСОБА_9 , визнати винним у скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст. 190 КК України, та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили ОСОБА_9 не обирати.
Початок строку відбування покарання обчислювати з дня прибуття і постановки ОСОБА_9 на облік у виправному центрі.
Речові докази по кримінальному провадженню, а саме: грошові кошти: 100 грн. (КН 7956969); 100 грн. (СД 9938092); 100 грн. (ЕА 2294338); 100 грн. (ЗЄ 4605201); 100 грн (ЗХ57525009); 100 грн (СД 5563181); 100 грн. (МА3447223); 100 грн. (ЗЗ 0844830); 100 грн (СГ7917160); 100 грн (ЗЦ 7456263); 100 грн. (МЛ 1004169); 100 грн. (ЗБ 3046409); 100 грн. (СГ 9689124); 10 грн. (ПГ2718905); 50 грн. (СИ 3827116), які передані на зберігання ОСОБА_11 - вважати повернутих власнику;
- чотири грошові купюри номіналом по 200 грн.: АВ7182020, ЗГ8076517, ЗБ3147633, УВ3596037, сім грошових купюр номіналом по 100 грн.; МБ 3807924, ЕЗ8050127, МБ9007701, ЗА4016743, КИ9446735, НР8188706, МЧ9583350 - вважати повернутими власникам ОСОБА_15 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 ;
- п'ять сувенірних купюр у вигляді грошових одиниць номіналами по 500 грнякі передано на зберігання до кімнати речових доказів КегичівськогоВП, після набрання вироку законної сили знищити.
Вирок може бути оскаржений в порядку статті 394 КПК України до Харківського апеляційного суду через Сахновщинський районний суд Харківської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя: /підпис/
Копія вірна. Суддя: