Ухвала від 04.03.2021 по справі 918/738/20

УХВАЛА

04 березня 2021 року

м. Київ

Справа № 918/738/20

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Огородніка К.М.

розглянув матеріали касаційної скарги ОСОБА_1

на ухвалу Господарського суду Рівненської області 21.08.2020

та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.02.2020

у справі № 918/738/20

за заявою ОСОБА_1

про неплатоспроможність, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 21.08.2020 у справі №918/738/20 залишено без розгляду заяву ОСОБА_1 у справі №918/738/20 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.02.2020 у справі № 918/738/20 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 21.08.2020 у справі №918/738/20 повернуто скаржнику разом з доданими до неї документами.

15.02.2021 ОСОБА_1 звернувся до суду із касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Рівненської області 21.08.2020 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.02.2020 у справі №918/738/20.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.02.2021 справу передано на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду у складі: Огородніка К.М.- головуючого, Жукова С.В. , Ткаченко Н.Г.,

У зв'язку з перебуванням судді Жукова С.В. на лікарняному, розпорядженням заступника керівника апарату-керівника секретаріату КГС ВС від 02.03.2020 №29.3-02/253 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №918/738/20.

Перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 , колегія суддів дійшла висновку, що скаргу подано без дотриманням вимог статей 287- 291 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до частини четвертої статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали і постанови суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови суду апеляційної інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Тобто, касаційна скарга особи може бути подана на судове рішення лише після перегляду такого рішення в апеляційному порядку.

У даному випадку, як убачається з касаційної скарги ОСОБА_1 подано касаційну скаргу на ухвалу Господарського суду Рівненської області 21.08.2020 про залишення без розгляду заяви ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.02.2020.

Водночас, колегія суддів звертає увагу, що такого рішення у справі № 918/738/20 як постанова Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.02.2020 не існує, натомість ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.02.2020 повернуто скаржнику апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 21.08.2020.

Колегія суддів зазначає, що оскільки ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.02.2020 апеляційну скаргу ОСОБА_1 повернуто скаржнику, то вказана оскаржувана ухвала Господарського суду Рівненської області від 21.08.2020 в апеляційному порядку не переглядалась, а тому у прийнятті касаційної скарги в цій частині необхідно відмовити на підставі пункту 1 частини першої статті 293 ГПК України.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 в частині оскарження ухвали Господарського суду Рівненської області від 21.08.2020 у справі № 918/738/20, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Водночас, здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги ОСОБА_1 в частині оскарження постанова Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.02.2020 у справі № 918/738/20, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено судові рішення, що оскаржуються.

Як вбачається зі змісту касаційної скарги, в прохальній та мотивувальній частині скарги ОСОБА_1 зазначено оскарження судових рішень у справі №918/738/20, зокрема постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.02.2020 (судове рішення, якого не існує), однак в прохальній частині скаржник просить суд скасувати ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.02.2020 та передати справу для продовження розгляду.

При цьому, до касаційної скарги скаржником не додано копії судового рішення, за яким Суд може встановити, на яке саме судове рішення подана касаційна скарга.

За таких обставин, заявнику касаційної скарги необхідно усунути недоліки касаційної скарги та надати Суду уточнення щодо предмету касаційного оскарження в частині судового рішення суду апеляційної інстанції.

Також Суд зазначає, що 08.02.2020 набув чинності Закон України "Про внесення змін до ГПК України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15.01.2020 № 460-ІХ, згідно з яким, зокрема, змінено підстави касаційного оскарження судових рішень.

Відповідно до частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абзац 2 пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу).

У цьому випадку необхідно чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і в чому полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (абзац 3 пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу). Cкаржник повинен чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і змістовно обґрунтувати необхідність відступлення від нього.

Якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає наявність випадку, передбаченого пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, він повинен зазначити норму права, єдину практику застосування якої необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, який висновок зробили суди попередніх інстанцій з цього питання та обґрунтувати, в чому полягає непогодження із ним.

Оскаржуючи в касаційному порядку судові рішення на підставі пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України необхідно зазначити, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення.

При цьому, необхідно враховувати, що за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

Отже, системний аналіз наведених положень ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини другої статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Таким чином процесуальний закон покладає на скаржника обов'язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбаченої (передбачених) статтею 287 ГПК України, з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Крім того, скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судами попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів ГПК України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

В обґрунтування підстав для подання касаційної скарги, скаржник зазначає, що судове рішення у справі №918/738/20 підлягає перегляду у касаційному порядку на підставі пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України, проте в порушення вимог процесуального закону не зазначає на підставі якого саме пункту частин першої, третьої статті 310 ГПК України оскаржуються вказане рішення.

Більш того, заявником касаційної скарги взагалі не зазначено, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення.

Ураховуючи викладене, касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог, встановлених пунктом 5 частини 2 статті 290 цього Кодексу, а тому підлягає залишенню без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 в частині оскарження ухвали Господарського суду Рівненської області від 21.08.2020 у справі № 918/738/20.

2. Касаційну скаргу ОСОБА_1 в частині оскарження постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.02.2020 у справі № 918/738/20 залишити без руху.

3. Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

4. ОСОБА_1 усунути недоліки касаційної скарги у такий спосіб:

- надати суду уточнення щодо предмету касаційного оскарження в частині судового рішення суду апеляційної інстанції;

- зазначити конкретно передбачений пункт (пункти) частини другої статті 287 ГПК України як підставу касаційного оскарження з належним обґрунтуванням, у чому конкретно полягало неправильне застосування норм матеріального та/або порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції.

5. Роз'яснити ОСОБА_1 , що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя К.М. Огороднік

Попередній документ
95343934
Наступний документ
95343936
Інформація про рішення:
№ рішення: 95343935
№ справи: 918/738/20
Дата рішення: 04.03.2021
Дата публікації: 09.03.2021
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Господарське
Суд: Касаційний господарський суд Верховного Суду
Категорія справи:
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Повернуто (19.04.2021)
Дата надходження: 18.02.2021
Предмет позову: про неплатоспроможність
Учасники справи:
головуючий суддя:
МИХАНЮК М В
ОГОРОДНІК К М
суддя-доповідач:
МИХАНЮК М В
ОГОРОДНІК К М
заявник апеляційної інстанції:
Мошківський Олег Владиславович
суддя-учасник колегії:
БАНАСЬКО О О
ДУЖИЧ С П
КОЛОМИС В В
ТКАЧЕНКО Н Г (ЗВІЛЬНЕНА)