65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"03" березня 2021 р.Справа № 916/1033/20
Господарський суд Одеської області у складі:
судді Малярчук І.А.,
за участю представників сторін:
прокурора: Ейсмонт С.О., згідно посвідчення №057916 від 06.11.2020р.
позивача: Стапінський В.О., згідно довіреності №7 від 06.01.2021р.
відповідача - ПАТ ,,Українська інноваційна компанія”: не з'явився
відповідача - ВАТ "Одестрансбуд": не з'явився
відповідача - ПП "Альфін": Майборода Д.О., згідно ордеру серії ОД №497649 від 11.12.2020р.,
розглянувши заяву Заступника керівника Одеської місцевої прокуратури №2 від 13.04.2020р. за вх.№2-752/20 про забезпечення позову по справі №916/1033/20 за позовом Заступника керівника Одеської місцевої прокуратури № 2 (65091, м. Одеса, вул. Головківська, буд. 1) в інтересах держави в особі Фонду державного майна України (01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, буд. 18/9) до Публічного акціонерного товариства ,,Українська інноваційна компанія” (93404, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Сметаніна, буд. 3-А), Відкритого акціонерного товариства транспортного будівництва ,,Одестрансбуд” (65026, м. Одеса, площа Катерининська, буд. 4), Приватного підприємства ,,Альфін” (65059, м. Одеса, просп. Адміральський, буд. 34А) про визнання недійсним договору купівлі-продажу та витребування майна,
13.04.2020р. за вх.№1070/20 Заступник керівника Одеської місцевої прокуратури № 2 в інтересах держави в особі Фонду державного майна України звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства ,,Українська інноваційна компанія”, Відкритого акціонерного товариства транспортного будівництва ,,Одестрансбуд” та Приватного підприємства ,,Альфін” про визнання недійсним договору купівлі-продажу та витребування майна.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.04.2020р. (суддя Літвінов С.В.), залишеною без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.06.2020 р., позовну заяву Заступника керівника Одеської місцевої прокуратури № 2 та додані до неї документи, а також заяву про забезпечення позову повернуто заявнику на підставі п.4 ч.5 ст.174 ГПК України.
Постановою Верховного Суду від 12.10.2020 р. скасовано постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.06.2020 р. та ухвалу Господарського суду Одеської області від 15.04.2020 р. у справі №916/1033/20, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.11.2020 р. суддею Літвіновим С.В. заявлено самовідвід від розгляду справи № 916/1033/20.
Ухвалою суду від 16.11.2020р. суддею Лічман Л.В. прийнято позовну заяву вх.№1070/20 від 13.04.2020р. до розгляду та відкрито провадження у справі №916/1033/20 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання суду.
Ухвалою від 28.12.2020р. (суддя Лічман Л.В.) передано справу №916/1033/20 за виключною підсудністю до Господарського суду Луганської області.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.02.2021р. ухвалу Господарського суду Одеської області від 28.12.2020 р. про передачу справи №916/1033/20 за виключною підсудністю до Господарського суду Луганської області скасовано, справу № 916/1033/20 направлено для продовження розгляду до Господарського суду Одеської області.
26.02.2021 р. матеріали справи № 916/1033/20 повернуто до Господарського суду Одеської області та передано на розгляд судді Лічману Л.В.
Ухвалою від 26.02.2021р. суддя Лічман Л.В. заявив самовідвід від розгляду справи №916/1033/20 за позовом Заступника керівника Одеської місцевої прокуратури №2 в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до відповідачів: Публічного акціонерного товариства ,,Українська інноваційна компанія”, Відкритого акціонерного товариства транспортного будівництва ,,Одестрансбуд”, Приватного підприємства ,,Альфін” про визнання недійсним договору купівлі-продажу та витребування майна.
За розпорядженням керівника апарату Господарського суду Одеської області №40 від 26.02.2021р. справу №916/1033/20 піддано повторному автоматизованому розподілу між суддями, за результатами якого справу розподілено на суддю Малярчук І.А., про що свідчить протокол повторного автоматизованого розподілу від 26.02.2021р.
Поряд із цим згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 01.03.2021р. наявну у справі заяву прокурора про забезпечення позову розподілено на суддю Малярчук І.А.
Ухвалою суду від 01.03.2021р. прийнято справу №916/1033/20 до провадження на стадії відкриття провадження по справі, призначено підготовче засідання суду на 31.03.2021р. о 10год.30хв., призначено до розгляду заяву про забезпечення позову у судовому засіданні на 03.03.2021р. о 12год.30хв.
Так, в обґрунтування заяви про забезпечення позову прокурор послався на те, що ним подано позов у даній справі, із якого та доданих до нього доказів вбачається, що голова правління ВАТ "Одестрансбуд" Рогозін В.З., шляхом обману, за попередньою змовою з невстановленими досудовим слідством особами, продав приміщення гуртожитку по Адміральському проспекту, 34А у місті Одесі, яке не передавалось у власність ВАТ "Одестрансбуд" та незаконно вибуло із державної власності. Одеське міжміське бюро технічної інвентаризації 08.07.1996р., на підставі договору купівлі-продажу від 08.04.1996р. №45/1, видало реєстраційне свідоцтво Акціонерному товариству "Український інноваційний банк" на нежитлове чотирьохповерхове приміщення, загальною площею 1842,6 кв.м. Також, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І.О. 20.02.2013р. внесено до Державного реєстру запис про реєстрацію права власності за Публічним акціонерним товариством "Український інноваційний банк" на нежитлову будівлю за адресою: м.Одеса, проспект Адміральський, 34А. Того ж дня ПАТ "Український інноваційний банк" на підставі двох договорів купівлі-продажу продало по 1/2 частки нежитлових приміщень за адресою: м.Одеса, проспект Адміральський, 34А Приватному підприємству "Альфін". Вартість кожної 1/2 частки спірних нежитлових приміщень оцінено сторонами договору у 3288600грн. Загальна вартість нежитлових приміщень, площею 1842,6кв.м., за адресою: м.Одеса, проспект Адміральський, 34А складає 6577200грн. Заявник вважає, що ВАТ "Одестрансбуд" не мав права відчужувати приміщення гуртожитку за адресою: м.Одеса, проспект Адміральський, 34А, а тому спірне приміщення, площею 1842,6кв.м., має бути повернуто у власність держави в особі ФДМ України. Разом з цим, прокурор зазначає, що відчуження ПП "Альфін" частини нежитлового приміщення за адресою: м.Одеса, проспект Адміральський, 34А, площею 1842,6 кв.м. може істотно ускладнити чи взагалі унеможливити виконання рішення суду. Заявник вважає, що накладення арешту на нежитлові приміщення, які належать відповідачеві, є адекватним та співрозмірним заходом забезпечення позову та жодним чином не вплине на господарську діяльність відповідача. До того ж прокурор зазначив, що ПП "Альфін" проведено реконструкцію спірного приміщення, після чого його площа збільшилась до 2415,5 кв.м., що підтверджується декларацією про готовність об'єкта до експлуатації від 11.07.2014р. та свідоцтвом про право власності, виданим 05.08.2014р. реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції. На думку заявника арешт має бути накладено саме на ту частину приміщення, яка належить державі й незаконно вибула із її власності та без урахування проведеної реконструкції з надбудовою мансардного поверху.
Положення ч.2 ст.136 ГПК України передбачають, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно п.п.3, 4, 6 ч.1 ст.139 ГПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, зокрема: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.
Згідно ч.4 ст.137 ГПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Як роз'яснено у п.3 Постанови Пленуму ВГСУ №16 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованою для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Таким чином, слід відзначити, що при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів тощо.
Отже, позовні вимоги прокурора заявлені про: визнання недійсним договору купівлі-продажу №45/1 від 08.04.1996р. нежитлового приміщення, загальною площею 1842,6 кв.м. за адресою: м.Одеса, проспект Адміральський, 34А, укладеного між ВАТ "Одестрансбуд" та Акціонерним товариством "Український інноваційний банк"; витребування від Приватного підприємства "Альфін" на користь Фонду державного майна України частину нежитлового приміщення за адресою: м.Одеса, проспект Адміральський, 34А, загальною площею 1842,6кв.м.
Наразі, як зазначає прокурор у заяві про забезпечення позову, 20.02.2013р. ПАТ "Український інноваційний банк" на підставі двох договорів купівлі-продажу продав по 1/2 частки нежитлових приміщень за адресою: м.Одеса, проспект Адміральський, 34А ПП "Альфін". При цьому, не доведено та не обґрунтовано прокурором недійсність договорів від 20.02.2013р. Позовну вимогу щодо визнання недійсними договорів від 20.02.2013р. прокурор по даній справі не заявляв.
Стаття 204 ЦК України визначає, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
За таких обставин, прокурором не обґрунтовано суду адекватність та співрозмірність заходу забезпечення позову, про застосування якого ним заявлено та позовними вимогами.
Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; пропорційність (ч.ч.1, 2, п.п.1, 2, 6 ч.3 ст.2 ГПК України).
Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ч.ч.1, 2, 3, 4 ст.11 ГПК України).
Так, положення ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачають, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна (ч.1 ст.316, ч.ч.1, 2 ст.317 ЦК України).
В контексті викладених положень суд дійшов висновку про те, що вжиття такого заходу забезпечення як арешт майна відповідача в межах позовних вимог по даній справі становитиме втручання у мирне володіння власником своїм майном, порушення прав власника.
Недоведено прокурором наявності підстав вважати, що відповідач має намір відчужити спірне майно, з врахуванням того, що його реконструкцію було проведено ще у 2014 році та в подальшому дій щодо його продажу не вжито, як то вбачається із наявних у справі доказів.
Не обґрунтовано прокурором в яким чином можливе накладення арешту на майно, площею 1842,6 кв.м., з врахуванням того, що 02.11.2017р. спірне майно зареєстровано за ПП «Альфін», площею 2415,5кв.м., яка збільшилась внаслідок реконструкції, тому не вбачається співрозмірності між заходом забезпечення та тим, об'єктом, що існує на даний час.
Враховуючи викладене, не підлягає судом задоволенню заява Заступника керівника Одеської місцевої прокуратури №2 від 13.04.2020р. за вх.№2-752/20 про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст.136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити у задоволенні заяви Заступника керівника Одеської місцевої прокуратури №2 від 13.04.2020р. за вх.№2-752/20 про забезпечення позову.
2. У відповідності до ч.2 ст.235 ГПК України ухвала набрала законної сили 03.03.2021р. та у відповідності ч.2 ст.254, ч.1 ст.255 ГПК України підлягає оскарженню в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її винесення.
3. Повну ухвалу складено 05.03.2021р.
Суддя І.А. Малярчук