79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
05.03.2021 справа № 914/1351/16(914/1788/16)
Господарський суд Львівської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Овочі-Фрукти», м. Трускавець Львівської області
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Трускавецьінвест», м. Трускавець Львівської області
про стягнення 109244,21 грн.
у межах справи про банкрутство № 914/1351/16
за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Вілік Буд», м. Київ
про: банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Трускавецьінвест» (вул. Суховоля, 61, м. Трускавець, Львівська область, 82200, ідентифікаційний код 30439207)
Суддя В.М.Артимович,
секретар судового засідання Н.Р. Когут
Представники сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився.
На розгляд Господарського суду Львівської області Товариством з обмеженою відповідальністю «Овочі-Фрукти» подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трускавецьінвест» про стягнення 109244,21 грн. заборгованості за поставлену продукцію.
Ухвалою суду від 05.03.2020 справу № 914/1788/16 за позовом ТзОВ «Овочі-Фрукти» до ТзОВ «Трускавецьінвест» про стягнення 109244,21 грн. прийнято до провадження в межах справи № 914/1351/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Трускавецьінвест» за правилами загального позовного провадження, присвоєно справі номер провадження - 914/1351/16(914/1788/16) та призначено підготовче засідання на 01.04.2020.
Ухвалою суду від 20.03.2020 підготовче засідання, призначене на 01.04.2020 о 12:40 год., відкладено на невизначений строк, а саме до завершення обмежувальних протиепідемічних заходів.
06.10.2020 ліквідатором подано відзив на позовну заяву.
Ухвалою суду від 16.11.2020 підготовче засідання призначено на 09.12.2020.
На електронну адресу суду 08.12.2020 від ліквідатора ТзОВ «Трускавецьінвест» арбітражного керуючого Бондаренка В.А. надійшла заява, в якій просить провести підготовче засідання у справі без участі ліквідатора.
Ухвалою суду від 09.12.2020 суд продовжив строк підготовчого провадження у даній справі на тридцять днів та відклав підготовче засідання на 28.01.2021.
Ухвалою суду від 28.01.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу № 914/1351/16(914/1788/16) до судового розгляду по суті на 24.02.2021.
19.02.2021 позивачем подано заперечення на закриття провадження у даній справі.
В судове засідання 24.02.2021 сторони участі уповноважених представників не забезпечили, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.
1.Описова частина рішення.
1.1. Позиція позивача.
Позивач зазначає, що 30.01.2015 між ТзОВ «Овочі-Фрукти» (постачальник) та ТзОВ «Трускавецьінвест» (покупець) укладено договір поставки товарно-матеріальних цінностей за № 68, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених за цим договором, поставити покупцю, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити товарно-матеріальні цінності.
Також між ТзОВ «Овочі-Фрукти» (постачальник) та ТзОВ «Трускавецьінвест» (покупець) укладено договір поставки товарно-матеріальних цінностей від 02.01.2016 за № 68. Відповідно до умов даного договору постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених за цим договором, поставити покупцю, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити товарно-матеріальні цінності.
Як стверджує позивач, станом на 01.12.2015 заборгованість покупця перед постачальником становила 26978,97 грн. За період з 30.01.2015 по 18.01.2016 ТзОВ «Овочі-Фрукти» поставлено відповідачу товар на загальну суму 207429,98 грн.
Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договорів поставки товарно-матеріальних цінностей від 30.01.2015 за № 68 та від 02.01.2016 за № 68, оскільки ТзОВ «Трускавецьінвест» вартість поставленої продукції оплатив лише частково в сумі 135700,00 грн., заборгувавши ТзОВ «Овочі-Фрукти» 90708,95 грн., що стало підставою для звернення до суду з даною позовною заявою.
Відтак, загальна сума заборгованості по поставленому товару відповідача перед позивачем становить 90708,95 грн., також за неналежне виконання умов договорів ТзОВ «Овочі-Фрукти» нараховано відповідачу відповідно до п. 7.2 договорів нараховано відповідачу 13011,53 грн. неустойки, відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нараховано відповідачу 4594,34 грн. інфляційних втрат та 929,39 грн. трьох відсотків річних.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачений за подання даної позовної заяви судовий збір.
1.2. Позиція відповідача.
Відповідач просив закрити провадження у даній справі з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Зокрема, відповідач зазначив, що у провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Трускавецьінвест». ТзОВ «Овочі-Фрукти» звернулося до господарського суду про стягнення заборгованості за договорами поставки товарно-матеріальних цінностей від 30.01.2015 за № 68 та від 02.01.2016 за № 68 з вимогами, які виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство відповідача, але з позовною заявою після відкриття провадження у справі про банкрутство та оприлюднення такої інформації на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оголошення (повідомлення). Оскільки вимоги ТзОВ «Овочі-Фрукти» в сумі 93464,95 грн. визнані ухвалою суду від 28.04.2017 у справі № 914/1351/16, провадження у справі 914/1351/16(914/1788/16) за позовом ТзОВ «Овочі-Фрукти» до ТзОВ «Трускавецьінвест» слід закрити у відповідності до ст. 231 ГПК України.
2.Мотивувальна частина рішення.
2.1.Фактичні обставини, встановлені судом.
Між ТзОВ «Овочі-Фрукти» (постачальник) та ТзОВ «Трускавецьінвест» (покупець) укладено договір поставки товарно-матеріальних цінностей від 30.01.2015 за № 68.
02.01.2016 між ТзОВ «Овочі-Фрукти» (постачальник) та ТзОВ «Трускавецьінвест» (покупець) укладено договір поставки товарно-матеріальних цінностей за № 68.
Відповідно до умов даних договорів постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених за цим договором, поставити покупцю, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити товарно-матеріальні цінності.
Згідно п. 3 договорів товар повинен бути поставлений постачальником протягом одного-двох робочих днів з моменту отримання заявки на постачання товару від покупця або ж здійснення попередньої оплати. Поставка товару здійснюється транспортом покупця зі складу постачальника - самовивіз. Адреса складу постачальника та ж сама, що і юридична адреса.
Відповідно до п. 5 договорів покупець оплачує поставлений постачальником товар, що є предметом цього договору за ціною, наведеною у видатковій накладній. Оплата товару здійснюється по факту поставки товару постачальником, що підтверджується видатковою накладною. Покупець здійснює оплату вартості поставленого товару у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, у термін, зазначений у п. 5.3 договорів та відповідно до банківських реквізитів, зазначених у договорах. При умові надання товарного кредиту постачальником покупцеві на десять календарних днів, у останнього настає зобов'язання на одинадцятий календарний день платіжним дорученям перерахувати через установу банку на поточний рахунок постачальника підсумовану вартість одержаного товару по видаткових накладних постачальника. При несвоєчасній оплаті вартості поставленого товару, покупець несе відповідальність, передбачену п. 7.2 договорів. Обов'язок покупця по сплаті вартості поставленого товару вважається виконаним з дати поступлення грошових коштів за поставлений постачальником товар на його поточний рахунок.
Як стверджує позивач, станом на 01.12.2015 заборгованість покупця перед постачальником становила 26978,97 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач поставив відповідачеві передбачену договором поставки товарно-матеріальних цінностей від 30.01.2015 за № 68 продукцію згідно з видатковими накладними від 01.12.2015 р. за № РН-0002808, від 04.12.2015 р. за № РН-0002829, від 08.12.2015 р. за № РН-0002865, від 09.12.2015 р. за № РН-0002874, від 10.12.2015 р. за № РН-0002881, від 11.12.2015 р. за № РН-0002904, від 15.12.2015 р. за № РН-0002927, від 16.12.2015 р. за № РН-0002936, від 17.12.2015 р. за № РН-0002945, від 18.12.2015 р. за № РН-0002955, від 21.12.2015 р. за № РН-0002960, від 22.12.2015 р. за № РН-0002973, від 23.12.2015 р. за № РН-0002981, від 25.12.2015 р. за № РН-0003001, від 25.12.2015 р. за № РН-0003002, від 28.12.2015 р. за № РН-0003013, від 29.12.2015 р. за № РН-0003029, від 30.12.2015 р. за № РН-0003036, від 31.12.2015 р. за № РН-0003049 на загальну суму 149941,89 грн. ТзОВ «Трускавецьінвест» було здійснено часткову оплату заборгованості за вказаним вище договором на загальну суму 75100,00 грн., що підтверджується банківськими виписками.
На виконання умов договору поставки товарно-матеріальних цінностей від 02.01.2016 за № 68, позивачем поставлено ТзОВ «Трускавецьінвест» продукцію згідно з видатковими накладними від 02.01.2016 р. за № РН-0000003, від 02.01.2016 р. за №-0000005, від 04.01.2016 р. за № РН-0000014, від 05.01.2016 р. за № РН-0000031, від 06.01.2016 р. за № РН-0000043, від 11.01.2016 р. за № РН-0000066, від 12.01.2016 р. за № РН-0000080, від 13.01.2016 р. за № 0000089, від 15.01.2016 р. за № РН-0000105, від 18.01.2016 р. за № РН-0000116 на загальну суму 57488,09 грн. Відповідачем частково було здійснено оплату за вказаним вище договором на загальну суму 64600,00 грн., що підтверджується банківськими виписками.
01.02.2016 та 04.02.2016 відповідачем здійснено оплату поставленого товару на суму 4000,00 грн.
Як стверджує позивач, заборгованість відповідача за поставлений товар становить 90708,95 грн.
Також за неналежне виконання умов договорів ТзОВ «Овочі-Фрукти» нараховано відповідачу відповідно до п. 7.2 договорів нараховано відповідачу 13011,53 грн. неустойки, відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нараховано відповідачу 4594,34 грн. інфляційних втрат та 929,39 грн. трьох відсотків річних.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача з претензією про сплату заборгованості від 09.03.2016 за № 25 з проханням здійснити оплату заборгованості на суму 90708,95 грн. У випадку нездійснення вказаної оплати в добровільному порядку, ТзОВ «Овочі-Фрукти» змушене буде звертатись до господарського суду з позовною заявою.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачений за подання даної позовної заяви судовий збір.
З наведеного вище вбачається, що заборгованість ТзОВ «Трускавецьінвест» перед ТзОВ «Овочі-Фрукти» згідно договорів поставки товарно-матеріальних цінностей від 30.01.2015 за № 68 та від 02.01.2016 за № 68 становить 90708,95 грн. основного боргу, 13011,53 грн. неустойки, 4594,34 грн. інфляційних втрат та 929,39 грн. трьох відсотків річних. Не сплата заборгованості в добровільному порядку стала підставою для звернення до господарського суду із позовною заявою.
2.2. Норми права, застосовані судом. Оцінка суду.
Суд, проаналізувавши матеріали та з'ясувавши обставини справи, повно, всебічно і об'єктивно оцінивши докази, дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити з огляду на наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Овочі-Фрукти» звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трускавецьінвест» 90708,95 грн. основного боргу, 13011,53 грн. неустойки, 4594,34 грн. інфляційних втрат та 929,39 грн. трьох відсотків річних. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо оплати поставленого товару згідно договорів поставки товарно-матеріальних цінностей від 30.01.2015 за № 68 та від 02.01.2016 за № 68.
Отже, підставою даного позову є неналежне виконання укладених між сторонами договорів поставки товарно-матеріальних цінностей від 30.01.2015 за № 68 та від 02.01.2016 за № 68. Предметом даного спору є стягнення 90708,95 грн. основного боргу за поставлений товар.
Суд зазначає, що ухвалою суду від 01.06.2016 порушено провадження у справі про банкрутство ТзОВ «Трускавецьінвест».
Постановою суду від 27.12.2017 ТзОВ «Трускавецьінвест» визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Слід зазначити, що позивач скористався своїм правом та звернувся до Господарського суду Львівської області із заявою про визнання кредиторських вимог у справі № 914/1351/16, включивши у зміст заяви вимоги зі сплати заборгованості в сумі 90708,95 грн. у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договорів поставки товарно-матеріальних цінностей від 30.01.2015 за № 68 та від 02.01.2016 за № 68 щодо оплати поставленого товару, що складаються із основного боргу.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 28.04.2017 грошові вимоги ТзОВ «Овочі - фрукти» (ідентифікаційний код 22376734) визнано в сумі 93464,95 грн. такими, що не є конкурсними та будуть погашатися в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.
Відповідно до ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Слід зазначити, що грошові вимоги ТзОВ «Овочі - фрукти» до боржника, які визнані ухвалою суду від 28.04.2017 у справі № 914/1351/16, обґрунтовані невиконанням ТзОВ «Трускавецьінвест» договірних зобов'язань щодо оплати поставленого товару згідно з умовами договорів поставки товарно-матеріальних цінностей від 30.01.2015 за № 68 та від 02.01.2016 за № 68.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договорів поставки товарно-матеріальних цінностей від 30.01.2015 за № 68 та від 02.01.2016 за № 68 оплати поставленого товару на суму 90708,95 грн.
Отже, судом встановлено, що заява ТзОВ «Овочі - фрукти» з грошовими вимогами до ТзОВ «Трускавецьінвест», яка подана та розглянута в межах справи про банкрутство ТзОВ «Трускавецьінвест» № 914/1351/16, та дана позовна заява ТзОВ «Овочі - фрукти» до ТзОВ «Трускавецьінвест» у справі № 914/1351/16(914/1788/16) є про той самий предмет і обґрунтована тими самими підставами.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Частиною 3 вказаної статті визначено, що матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи.
Суд звертає увагу на те, що згідно із ч. 14 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства з моменту відкриття провадження у справі пред'явлення конкурсними та забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися лише у порядку, передбаченому цим Кодексом, та в межах провадження у справі.
Відповідно до п. п. 1 - 3 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо суд встановив обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу.
У п. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.
Суд вважає за необхідне зазначити, що враховуючи те, що грошові вимоги ТзОВ «Овочі - фрукти», як конкурсного кредитора, визнані ухвалою суду від 28.04.2017 у справі № 914/1351/16, суд фактично розглянув спір щодо майнових вимог ТзОВ «Овочі - фрукти» до ТзОВ «Трускавецьінвест», які були обґрунтовані неналежним виконанням ТзОВ «Трускавецьінвест» договірних зобов'язань щодо оплати поставленого товару згідно з умовами договорів поставки товарно-матеріальних цінностей від 30.01.2015 за № 68 та від 02.01.2016 за № 68. Відповідно є судове рішення (ухвала суду від 28.04.2017 у справі № 914/1351/16) у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, яке набрало законної сили.
З огляду на викладене, враховуючи наведені положення законодавства, в тому числі щодо особливостей розгляду справ в межах справи про банкрутство, беручи до уваги ухвалу суду від 28.04.2017 у справі № 914/1351/16 про визнання грошових вимог позивача до боржника, яка набрала законної сили, суд дійшов висновку, що провадження у справі № 914/1351/16(914/1788/16) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Овочі-Фрукти» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трускавецьінвест» в частині стягнення 90708,95 грн. основного боргу підлягає закриттю.
Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договорів поставки товарно-матеріальних цінностей від 30.01.2015 за № 68 та від 02.01.2016 за № 68 щодо оплати поставленого товару, у ТзОВ «Трускавецьінвест» існувала заборгованість по сплаті основного боргу на суму 90708,95 грн.
За неналежне виконання умов договорів ТзОВ «Овочі-Фрукти» відповідно до п. 7.2 договорів нараховано відповідачу 13011,53 грн. неустойки, відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нараховано відповідачу 4594,34 грн. інфляційних втрат та 929,39 грн. трьох відсотків річних.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Приписами ч. 1 ст. 527 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок.
В силу положень ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
У ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України зазначено, що Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно із ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до п. 7.2 вказаних договорів у випадку порушення термінів розрахунків за поставлений товар, покупець зобов'язаний сплатити на користь постачальника пеню у розмірі 0,5% за кожний день прострочення від суми, що підлягає сплаті.
Позивачем відповідно до п. 7.2 договорів, з врахуванням положень Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» за прострочення виконання грошових зобов'язань щодо оплати поставленого товару правомірно, в межах шестимісячного терміну нараховано відповідачу 13011,53 грн. неустойки, яка підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 625 ЦК України позивачем правомірно нараховано відповідачу три проценти річних від простроченої суми у розмірі 929,39 грн. та 4594,34 грн. інфляційних втрат, які підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача.
Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на викладене, враховуючи встановлені обставини, наведені положення законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат підлягають до задоволення повністю.
В силу приписів п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ст. 129 ГПК України до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає сплачений позивачем за подання позовної заяви судовий збір в сумі 1638,67 грн.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Враховуючи наведене, оскільки сторони в судове засідання 24.02.2021 не з'явилися, рішення складено та підписано 05.03.2021.
Керуючись ст. ст. 86, 74-79, 123, 129, 231, 236, 238, 240, 241, 242, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Закрити провадження у справі № 914/1351/16(914/1788/16) в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трускавецьінвест» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Овочі-Фрукти» 90708,95 грн. основного боргу.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трускавецьінвест» (82200, Львівська область, м. Трускавець, вул. Суховоля, 61, ідентифікаційний код 30439207) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Овочі - фрукти» (82200, Львівська область, м. Трускавець, вул. Стуса, 10; ідентифікаційний код 22376734) 13011,53 грн. пені, 929,39 грн. трьох відсотків річних, 4594,34 грн. інфляційних втрат та 1638,67 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору.
4. Наказ відповідно до ст. 327 ГПК України видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені ст. 241 ГПК України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені ст. ст. 256, 257 ГПК України.
Суддя В.М. Артимович