01.03.2021 р. cправа № 914/208/17
м. Львів
за позовом:Публічного акціонерного товариства “Державний експортно-імпортний банк України”, м. Київ, в особі Філії Публічного акціонерного товариства “Державний експортно-імпортний банк України” в місті Львові, м. Львів
до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю “Міжнародна клініка відновного лікування”, м. Трускавець, Львівська область
про:стягнення 8 240 982,20 доларів США, що станом на 31.01.2017р. по курсу НБУ складає 223 487 492,96 грн. та 12 829 347,35 грн.
Суддя Кітаєва С.Б.
За участі секретаря Зарицької О.Р.
Представники сторін:
від позивача: Городній О.М. - адвокат (довіреність від 03.11.2020 №0024701/25551-20);
від відповідача: не з'явився
Суть спору: на розгляді Господарського суду Львівської області перебуває справа №914/208/17 за позовом Публічного акціонерного товариства “Державний експортно-імпортний банк України”, м. Київ, в особі Філії Публічного акціонерного товариства “Державний експортно-імпортний банк України” в місті Львові, м. Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю “Міжнародна клініка відновного лікування”, м. Трускавець, Львівська область про стягнення 8 240 982,20 доларів США, що станом на 31.01.2017р. по курсу НБУ складає 223 487 492,96 грн. та 12 829 347,35 грн.
Хід розгляду справи викладено у відповідних ухвалах суду. Так, зокрема, ухвалою суду від 18.02.2021 поновлено провадження у справі №914/208/17, підготовче засідання призначено на 01.03.2021.
Відповідно до ст.222 ГПК України фіксування судового процесу здійснюється з допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме: програмно-апаратного комплексу “Акорд”.
Представник позивача в підготовче засідання 01.03.2021 з'явився, просить вирішити питнання щодо раніше поданої заяви про збільшення розміру позовних вимог.
Відповідач явки повноважного представника в підготовче засідання 01.03.2021 не забезпечив.
Судом з'ясовано, що позивач змінив своє найменування з Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України ", що підтверджується відомостями у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, доступ до якого є відкритим.
Згідно з частиною 1 статті 108 Цивільного кодексу України перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми.
Стаття 83 Цивільного кодексу України, яка має назву "Організаційно-правові форми юридичних осіб", визначає, що юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Отже, з точки зору зазначеної норми закону, усі товариства належать до однієї організаційно-правової форми юридичної особи.
Положеннями статті 152 Цивільного кодексу України передбачено, що акціонерне товариство - господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями. Найменування акціонерного товариства має містити його найменування і зазначення того, що товариство є акціонерним. Акціонерні товариства за типом поділяються на публічні товариства та приватні товариства. Особливості правового статусу публічних та приватних акціонерних товариств встановлюються законом.
Відповідно до частини 4 статті 3 Закону України "Про акціонерні товариства" повне найменування акціонерного товариства українською мовою повинне містити його організаційно-правову форму (акціонерне товариство). Тип акціонерного товариства не є обов'язковою складовою найменування акціонерного товариства.
З аналізу зазначених положень слідує, що сама лише зміна найменування юридичної особи не означає її реорганізації, зокрема, перетворення, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма такої особи. Зміна типу акціонерного товариства не є його реорганізацією. Водночас, зміна найменування юридичної особи тягне за собою необхідність у державній реєстрації змін до установчих документів в порядку, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".
З огляду на вищевикладене, в даному випадку, саме заміна особи у відносинах, щодо яких виник спір, не відбулася, і є підстави змінити найменування позивача з Публічного акціонерного товариства “Державний експортно-імпортний банк України”, м. Київ, в особі Філії Публічного акціонерного товариства “Державний експортно-імпортний банк України” в місті Львові, м.Львів на Акціонерне товариство “Державний експортно-імпортний банк України”, м. Київ, в особі Філії Акціонерного товариства “Державний експортно-імпортний банк України” в місті Львові, м.Львів.
Розглянувши заяву позивача (вх.№95/20 від 15.01.2020) про збільшення розміру позовних вимог, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.46 ГПК України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч.5 ст.46 ГПК України, у разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частиною третьою або четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі.
Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яка була заявлена у позовній заяві. Ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.
Судом встановлено, що заява позивача від 15.01.2020 №060-02/83 про збільшення розміру позовних вимог подана в строк та відповідає вимогам, встановленим ч.5 ст.46 ГПК України, а саме надано докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів на адресу відповідача.
Суд зазначає, що позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог з дотримання строку, встановленого законом, на стадії підготовчого провадження. Відповідно, відсутні підстави для не прийняття поданої заяви до провадження, у зв'язку з чим заява позивача підлягає прийняттю і подальший розгляд позовних вимог здійснюватиметься з урахуванням нової ціни позову 11128620,20 доларів США, що станом на 01.01.2020 по курсу НБУ становить 263594723,78 гривень та 35683383,98 гривень.
Положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікованої Верховною Радою України, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника. При цьому, згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема, складність справи та поведінка заявників.
В силу приписів ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Одним із основних принципів (засад) господарського судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.183 ГПК України, суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.
Враховуючи вищевикладене, виходячи з основних засад (принципів) господарського судочинства, суд приходить до висновку про відкладення підготовчого засідання.
Керуючись ст.ст. 42, 46, 177, 183, 234 ГПК України, суд -
1. Прийняти до розгляду заяву позивача від 15.01.2020 №060-02/83 (вх.№95/20 від 15.01.2020) про збільшення розміру позовних вимог та подальший розгляд справи здійснювати з її врахуванням.
2. Підготовче засідання відкласти на 25.03.21 о 16:00 год.
3. Сторонам:
- явка повноважних представників в підготовче засідання на власний розсуд.
4. Веб-адреса сторінки суду http://lv.arbitr.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.
5. Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя С.Б. Кітаєва