просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua
02 березня 2021 року м. Харків Справа № 913/679/20
Провадження № 30/913/679/20
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Карат ЛТД», м. Київ
до Приватного підприємства «Будівельник-Ран», м. Рубіжне Луганської області
про стягнення 67 634 грн 38 коп.
Суддя Голенко І.П.
Секретар судового засідання Саутенко К.О.
У засіданні брали участь:
від позивача - представник не прибув;
від відповідача - представник не прибув.
Позивачем (ТОВ «Карат ЛТД») заявлено вимоги про стягнення з відповідача (ПП «Будівельник-Ран») заборгованості в сумі 67634,38 грн, з яких: основний борг в сумі 43803,34 грн, штраф - 20957,94 грн, 3 % річних - 552,00 грн, пеня - 2211,49 грн, інфляційні - 109,61 грн за договором поставки № 32/2019 від 09.01.2019; також позивач просить стягнути з відповідача витрати зі сплати судового збору в сумі 2102,00 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 20000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань щодо своєчасної оплати поставленого позивачем товару, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, за прострочення сплати якої позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача штраф, пеню, 3% річних та інфляційні втрати.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 16.02.2021 продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі на 30 днів; підготовче засідання відкладено на 02.03.2021 об 11-00 год.
02 березня 2021 року сторони участь своїх представників у судовому засіданні не забезпечили.
Позивач клопотанням від 01.02.2021 просив розглядати справу за відсутності його представника за наявними у справі матеріалами.
Відповідач клопотанням б/н від 24.02.2021 просив провести підготовче засідання 02.03.2021 без участі його представника, проти закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті не заперечив.
Як встановлено судом, 15.02.2021 позивачем було подано суду клопотання б/н від 05.02.2021 «про уточнення позовних вимог», прохальна частина якого була викладена наступним чином:
« 1. Зарахувати суму сплачену відповідачем на користь позивача, в рахунок погашення позовних вимог відповідно до умов черговості погашення вимог за грошовим зобов'язанням у першу чергу витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання; у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; у третю чергу сплачується основна сума боргу, а саме:
a. Витрати позивача на правову допомогу у розмірі 20000,00 грн як витрати кредитора, пов'язані з одержанням суми боргу;
b. Судовий збір пропорційно задоволених позовних вимог, виходячи зі сплаченої суми 2102,00 грн як витрати кредитора, пов'язані з одержанням;
c. Інфляційні - 109,61 грн;
d. Пеня - 2211,49 грн;
e. 3% річних - 552,00 грн;
f. Частково штраф в розмірі 12523,88 грн, залишок штрафу до стягнення - 8434,06 грн.
2. Стягнути з відповідача 52237,4 грн, що включають:
a. Суму основного боргу в розмірі 43803,34;
b. Залишок штрафу до стягнення - 8434,06 грн».
Господарського суду Луганської області ухвалою від 16.02.2021 у даній справі звернув увагу позивача на те, що ГПК України не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п., та запропонував позивачу подати заяву з чітко сформулюваними позовними вимогами, які мають відповідати ст. 46 ГПК України (з урахуванням здійснених відповідачем проплат суми боргу за даним позовом) з доданими до неї доказами, які підтверджують ці обставини.
02 березня 2021 року позивач звернувся до суду із заявою б/н від 01.03.2021, яка за своєю формою та змістом відповідає ознакам письмових пояснень, в яких позивачем з посиланням на ст. 534 ЦК України заявлені аналогічні за змістом (із клопотанням б/н від 05.02.2021 про уточнення позовних вимог) вимоги про:
«1. Зарахування сум сплачених відповідачем на користь позивача, в рахунок погашення позовних вимог відповідно до умов черговості погашення вимог за грошовим зобов'язанням у першу чергу витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання; у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; у третю чергу сплачується основна сума боргу, а саме:
a. Витрати позивача на правову допомогу у розмірі 20000,00 грн як витрати кредитора, пов'язані з одержанням суми боргу;
b. Судовий збір пропорційно задоволених позовних вимог, виходячи зі сплаченої суми 2102,00 грн як витрати кредитора, пов'язані з одержанням;
c. Інфляційні - 109,61 грн;
d. Пеня - 2211,49 грн;
e. 3% річних - 552,00 грн;
f. Частково штраф в розмірі 12523,88 грн, залишок штрафу до стягнення - 8434,06 грн.
2. Стягнення з відповідача 52237,4 грн, що включають:
a. Суму основного боргу в розмірі 43803,34;
b. Залишок штрафу до стягнення - 8434,06 грн».
Вказані вимоги позивач обґрунтовує тим, що на виконання умов укладеного між сторонами договору поставки позивачем (постачальником) було здійснено відповідачу (покупцю) ряд поставок товару, вартість якого була сплачена відповідачем частково. Вказане стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом, а також підставою для нарахування 3% річних, інфляційних втрат та пені за прострочення платежів.
Після відкриття провадження у даній справі, 06.01.2021 відповідачем було здійснено перерахунок (сплату) грошових коштів в розмірі 34454,85 грн.
Вказані грошові кошти були зараховані позивачем, як платежі від відповідача в рахунок триваючої заборгованості (відповідно до п. 6.7 договору поставки № 32/2019 від 09.01.2019 ).
Позивач зазначає, що всього в рамках даного спору відповідачем було сплачено 37498,98 грн.
Зазначені кошти були прийняті позивачем в межах позовного провадження та у відповідності до ст. 534 ЦК України «Черговість погашення вимог за грошовим зобов'язанням».
Як стверджує позивач, оскільки інше не встановлено договором або законом, вказані кошти було спрямовано на погашення витрат позивача, вчинених на адвоката, а саме:
- витрати позивача на правову допомогу у розмірі 20000,00 грн, як витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання;
- судовий збір пропорційно задоволених позовних вимог, виходячи зі сплаченої суми 2102,00 грн. як витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання;
- інфляційні - 109,61 грн.
- пеня - 2211,49 грн.
- 3 % річних - 552 грн.
- частково штраф в розмірі 12523,88 грн.
Підрахувавши залишок грошових коштів позивач вважає, що до стягнення з відповідача належить: сума основного боргу - 43803,34 грн та штраф у розмірі 8434,06 грн.
На підтвердження викладених обставин позивачем подано копії виписок банку за вчиненими відповідачем оплатами за договором, акт звірки взаєморозрахунків та копії листів відповідача щодо зарахування сплачених грошових коштів.
Розглянувши вказану заяву, суд вважає занеобхідне зазначити наступне.
Приписами ст. 534 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом:
1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання;
2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка;
3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.
Крім того, можливість застосування положень ст. 534 Цивільного кодексу України безпосередньо залежить від змісту реквізиту "призначення платежу" платіжного доручення, згідно з яким боржник здійснював платіж кредиторові на виконання грошового зобов'язання. Це означає, що якщо платник (боржник) здійснює переказ коштів, чітко зазначаючи призначення платежу - погашення основного боргу (оплата товару, робіт, послуг), черговість, встановлена ст. 534 ЦК України застосовуватися не може.
Розподіл коштів може здійснюватися кредитором відповідно до ст. 534 Цивільного кодексу України у випадку, коли стягнення заборгованості здійснюється в порядку виконавчого провадження, або платіж буде отримано без реквізиту "Призначення платежу" чи як загальна підстава - на виконання договору або погашення кредиторської заборгованості тощо.
Відповідний порядок наведено у пункті 3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку Україні від 21.01.2004 № 22 та пункті 1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, згідно з якими отримувач коштів, якщо інше не передбачено договором, не вправі самостійно визначати порядок зарахування коштів, якщо платник чітко визначив призначення платежу.
Така правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 904/12527/16 від 18.04.2018, у справі № 910/12934/18 від 26.09.2019, у справі № 911/2630/18 від 26.12.2019.
За змістом ст.ст. 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Положеннями ст. 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Дослідивши матеріали справи, зокрема, договір поставки № 32/2019 від 09.01.2019, судом встановлено, що п. 6.7 розділу 6 "Порядок розрахунків" вказаного договору сторони самостійно дійшли згоди про те, що в разі наявності у покупця простроченої заборгованості за отриманий товар на момент перерахування грошових коштів, постачальник має право зарахувати такий платіж покупця, як розрахунок за попередньо отриманий товар, не приймаючи до уваги призначення платежу, вказане в платіжному документі.
Як зазначає сам позивач, частково сплачені відповідачем грошові кошти були зараховані позивачем в рахунок триваючої заборгованості за поставлений товар.
Тобто, сторони самостійно визначили умови договору щодо порядку сплати відповідачем простроченої заборгованості та права позивача зараховувати сплачені відповідачем грошові кошти в рахунок існуючої заборгованості, тому черговість погашення вимог кредитора, встановлена ст. 534 ЦК України, в даному випадку застосовуватися не може.
Крім того, платіжне доручення № 6052 від 06.01.2021 чітко містить призначення платежу «перераховано за товар згідно договору».
З урахуванням викладеного вище, вимогу позивача про застосування до даних правовідносин приписів ст. 534 Цивільного кодексу України слід відхилити.
Продовжити розгляд даної справи за первісно заявленими позовними вимогами.
Відповідно до приписів ст. 177 ГПК України завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.
Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши матеріали справи, суд вважає зібрані матеріали достатніми для закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Згідно з ч. 2 ст. 207 ГПК України суд під час розгляду справи по суті залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.
Керуючись ст.ст. 120, 177, 185, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Закрити підготовче провадження у справі № 913/679/20 та призначити справу до судового розгляду по суті.
2. Розгляд справи по суті призначити на 17.03.2021 об 11 год. 00 хв.
3. Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду Луганської області за адресою: м. Харків, проспект Науки, 5, 2-й поверх, зал судових засідань № 205.
4. Повідомити учасників справи про наявність у суду технічної можливості забезпечення учасникам справи права брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду відповідно до ст. 197 ГПК України та Порядку роботи з технічними засобами відеоконференцзв'язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 23.04.2020 № 196.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://lg.arbitr.gov.ua/sud5014/gromadyanam/csz/.
Ухвала набрала законної сили та оскарженню не підлягає.
Суддя І.П. Голенко